Загальні вимоги до підприємств харчування в туризмі

Усі вимоги до підприємств харчування поділяють на загальні та додаткові.

Загальні вимоги містять такий регламент.

1. Планування території, що прилягає до підприємства, має забезпечувати зручний прохід і під'їзд для відвідувачів на авто­транспорті.

2. Вхід до підприємства мусить забезпечувати одночасний рух у двох зустрічних напрямках: на вхід і на вихід. Двері повинні відчинятися без особливих зусиль і автоматично зачинятися за відвідувачем, не змушуючи його повертатись.

3. Приміщення для відвідувачів туристичних підприємств ха­рчування повинні відповідати загальним санітарно-гігієнічним, протипожежним і технічним вимогам до громадських примі­щень, гарантувати безпечні й комфортні умови за такими пара­метрами, як температура і вологість. Обов'язковою умовою є відсутність сторонніх запахів, особливо з кухні і туалетів.

4. Усі приміщення мають бути обладнані вказівниками (пікто­грамами), що допомагають відвідувачам орієнтуватися.

5. У вестибюлі має бути вивішена копія сертифіката підпри­ємства, що свідчить про присвоєння йому певної категорії з від­повідною кількістю зірок.

6. Обладнання приміщень для відвідувачів повинно передба­чати можливість приймати інвалідів та туристів з дітьми, якщо готель (туристичний комплекс, база, кемпінг), при якому розта­шоване туристичне підприємство харчування, передбачає про­живання цієї категорії відпочиваючих відповідного віку або воно обслуговує відвідувачів, які не проживають у готелі.

7. Ресторани, кафе та бари, що використовують для сервіру­
вання столів скатертини та індивідуальні серветки, повинні мати
в достатній кількості не менше двох видів комплектів столової
білизни: білі скатертини та серветки для обслуговування банке­
тів, ювілеїв, прийомів та інших заходів, кольорові скатертини й

104

'серветки, що відповідають оформленню інтер'єру підприємства. Комплект кольорової білизни можна замінити білим для повсяк­денного обслуговування, якщо це дозволено стилем підприємст­ва. Не можна користуватися столовою білизною зі слідами за­бруднення та пошкодження, що залишилися після прання та ремонту.

8. У сервіруванні столів слід використовувати столовий та сортовий посуд, а також столові прибори єдиного ґатунку. Обов'я­зковою умовою є однаковий стиль сервірування. Різні комплекти столового посуду, скла та столових засобів можна використову­вати для сервірування столів лише тоді, коли особливості худож­нього оформлення залу передбачає локальні зони, що виокрем­люються особливим кольором столової білизни, меблів, сервіру­вання. Не можна використовувати пошкоджений столовий посуд, скло та столові засоби.

9. В обслуговуванні організованих туристичних груп за безго­тівковим розрахунком рекомендують на сніданок, обід та вечерю пропонувати скомплектовані раціони харчування, складені з ура­хуванням вікового та національного складу туристичної групи, енергетичних затрат на маршруті. Повторність раціону харчу­вання для такої групи допускають не раніше ніж за 10 днів, а страви, що були в раціоні, не менше, ніж за 4 дні. Меню має бути узгоджене з керівником групи.

 

10. Продукти для приготування страв повинні мати серти­фікат, що підтверджує відсутність шкідливих для здоров'я ре­човин (нітритів, нітратів, пестицидів тощо), а також радіацій­них та хімічних забруднень, що перевищують встановлені норми. Якщо він відсутній, то проводиться лабораторний ана­ліз продуктів.

11. На обкладинці меню та карти вин обов'язково має бути назва туристичного підприємства харчування і товарний знак з кількістю зірок, що відповідає категорії закладу на основі вида­ного йому сертифіката.

12. Метрдотель, офіціанти та бармени повинні знати не менше однієї з європейських мов. У бригаді мають бути працівники, які володіють різними мовами.

13. Усі працівники туристичного підприємства харчування
мають бути одягнені у формений, спеціальний чи санітарний
одяг та взуття встановленого для цього підприємства зразка в хо­
рошому стані, без видимих пошкоджень та забруднення. Одяг
мусить мати фірмові знаки із зазначенням категорії підприємства
та відповідної кількості зірок.

105

Також на форменому одязі має бути ідентифікатор з ембле­мою підприємства та ознаками професійної приналежності пра­цівника і місця, яке він займає у службовій ієрархії.

14. Формений одяг метрдотеля має відрізнятися від одягу офі­ціантів строгішим стилем виконання, до комплекту може входи­ти фрак або смокінг.

15. Обслужуючий персонал повинен бути ввічливим, уважним та передбачливим (але не нав'язливим) до відвідувачів. Праців­ник мусить виконати прохання відвідувача, якщо це не відволікає його від виконання прямих обов'язків. Якщо ж виникла конфлік­тна ситуація, він має відразу ж запросити чергового адміністра­тора, метрдотеля або директора підприємства.

Харчування туристів

Схема харчування туристів залежить від виду туру, категорії туристів, співвідношення місць розміщення до місць харчування та багатьох інших чинників.

Система харчування вказана у путівці, договорі, ваучері.

Зазвичай сніданок надається за схемою «шведський стіл» із самообслуговуванням та вибором страв із наданого асортименту, за бажанням. У готелях високих категорій він може бути замов­лений у кафе, ресторані чи у номер. У номерах, обладнаних кух­нями та міні-барами, турист готує сніданок самостійно.

У схемі харчування «напівпансіон» туристу надаються або суміщені обід-вечеря, або вечеря у встановлений час. «Повний пансіон» забезпечує три-, чотириразове харчування.

Зрозуміло, що схема харчування спортивних, мисливських, альпіністських та інших самодіяльних турів з активними спосо­бами пересування базується на самостійному приготуванні їжі зі спеціальних напівфабрикатів та концентратів.

Особливими є вимоги до харчування для так званих гастро­номічних турів, де переважає певна національна кухня з відоми­ми вишуканими (у деяких випадках — екзотичними) стравами та напоями.

Залежно від категорії підприємства харчування якість обслу­говування як комплексна послуга реалізується основними, дода­тковими та супутніми послугами. Поряд з якісно приготовлени­ми та естетично оформленими стравами важливу роль відіграє загальне композиційне сервірування столу, підбір посуду та сто­лових приборів, кольорова гама скатертин, серветок з фірмовим знаком підприємства, квіти, кваліфікація офіціантів, барменів,

метрдотелів, бездоганна чистота, гарно оформлене меню декіль­кома мовами, загальний інтер'єр залу, затишок, звукоізоляція, м'яке регульоване освітлення та ін.

До переліку додаткових та супутніх послуг входять: вар'єте, оркестр, музичний супровід без оркестру, телевізор (за бажанням клієнтів), танцювальний майданчик, можливість замовити таксі, купити сувеніри.

Харчуються туристи відповідно до умов, зазначених у путівці, ваучері, договорі — у ресторанах, кафе, барах та інших присто­сованих для цього місцях.

4.5. Страхування

Багато чинників ризику типізовані, і туристам пропонують за­страхуватися від таких випадків. Турист, котрий відвідує певну місцевість або країну, частіше, аніж місцеві жителі, потрапляє в непередбачені ситуації. У страхових випадках їм надають допо­могу і покривають цілком або частково збитки. У високорозви-нених країнах жителі застраховані практично на всі випадки життя. Насамперед страхують здоров'я туриста (різноманітні ви­ди медичного страхування, від нещасного випадку з оплатою ме­дичних витрат, а потім його майна Розглядають також інші не­сприятливі чинники. В середньол у, за статистикою, страхові випадки відбуваються з кожним сот им туристом.

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захи­сту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настан­ня певних подій (страхових випадків), визначених договором стра­хування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними осо­бами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

В Україні діють такі основні законодавчі нормативні докуме­нти зі страхування: Закони України «Про страхування», «Про ту­ризм» та низка інших нормативних документів.

Страхування є обов'язковим або добровільним, груповим або індивідуальним і здійснюється на підставі відповідних правил. У правилах страхування викладено порядок укладання, зміни, при­пинення і термін чинності договору страхування, розглядаються страхові ризики і випадки, а також страхова сума, страховий вне­сок і страхове забезпечення, права й обов'язки сторін. Укладаю­чи договір страхування, страхувальник (застрахований) одержує відповідний поліс.

 

106

107

Види страхування у сфері туризму охоплюють страхування туриста і його майна, здоров'я (медичне страхування), страху­вання відповідальності туроператорів і деякі інші види. Варто за­значити, що, згідно зі ст. 17 Закону України «Про туризм», стра­хування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'я­зковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на під­ставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійс­нення такої діяльності.

Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримки транспорту, поганої погоди під час перебування за­страхованих осіб на відпочинку, а також ненадання або неналеж­не надання туристських послуг, зазначених у путівці або ваучері.

Законодавства більшості країн світу передбачають обов'язкове страхування цивільної відповідальності водіїв і вла­сників автотранспорту (автотуристів), тому автотурист, перети­наючи кордон, зобов'язаний оформити страховий поліс.

У Європейській спілці для автотуристів обов'язковим є отри­мання такої страховки у вигляді «Зеленої карти», яка дозволяє пересуватись дорогами Європи без необхідності страхування ци­вільної відповідальності при перетині кожного нового кордону, тим самим звільняючи власника транспортного засобу від фінан­сових проблем у разі нанесення комусь шкоди. Вартість «Зеленої карти» залежить не тільки від типу тоанспортного засобу і термі­ну дії страхування, а й від ситуації на страховому ринку, рівня збитковості та інших статистичних показників.

Іноземні туристи, які прибувають в Україну (крім країн СНД), мають зазвичай обов'язкову, за законодавством країни прожи­вання, медичну страховку або спеціально придбаний з нагоди ту­ристичної поїздки страховий поліс.

Види міжнародного страхового поліса дають можливість оде­ржувати й оплачувати страхові послуги в будь-якій країні світу. Власникам такого поліса французької страхової компанії «Gesa Assistance» на весь період перебування за кордоном без додатко­вої оплати можуть бути надані:

• екстрена медична допомога;

• екстрена стоматологічна допомога;

• послуги за медичне транспортування усіма видами транс­порту;

• доставка родичів до місця події і назад;

• кваліфікована юридична допомога і захист.

Вартість страховки залежить від терміну перебування туриста за кордоном і країни виїзду.

108

Нормативними документами України щодо обов'язкового страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків встановлено, що сума страхового внеску входить у вартість про­їзного документа і стягується з пасажира, туриста, екскурсанта при продажу проїзного документа.

Згідно з чинним законодавством, оплата медичної допомоги туристу за кордоном здійснюється відповідно до договору стра­хування медичних витрат.

Факт укладення договору страхування засвідчує поліс, пере­даний страховиком страхувальнику. Договір страхування може бути укладений на будь-який термін до одного року. Під страхо­вим ризиком розуміють можливу подію, на випадок настання якої проводиться страхування; під страховим випадком — подію, що здійснилася, передбачену договором, з настанням якої вини­кає обов'язок страховика виплатити страхове забезпечення за одним або декількома страховими випадками, котрі сталися у пе­ріод дії договору страхування. Виплата не може перевищувати встановленої в договорі страхової суми, виходячи з якої встанов­люється розмір страхового внеску і страхової виплати. Страхова сума є максимальною сумою, яку страховик виплатить повністю, якщо настануть всі страхові випадки, а страховий внесок є пла­тою за страхування, який страхувальник зобов'язаний внести страховику. Сума виплат страхового забезпечення з одного або декількох страхових випадків не може перевищувати встановле­ної в договорі страхової суми.

Страховими ризиками є такі можливі події: «раптове захво­рювання», «нещасний випадок», «смерть внаслідок раптового за­хворювання або нещасного випадку».

Отже, за договором добровільного медичного страхування надають і оплачують такі послуги:

• медичні послуги, що включають госпіталізацію, амбулато­рне лікування, а також ліки і медикаменти, приписані лікарем;

• медичне транспортування до найближчої лікарні, а також у країну постійного проживання з медичним супроводом;

• репатріація останків;

• екстрена стоматологічна допомога.

Слід враховувати, що при страхуванні туристів, які приїж­джають до США, Канади, Австралії, Японії, Ізраїлю, Нової Зела­ндії, країн Центральної та Південної Америки, на острови Тихого й Індійського океанів за індивідуальними турами, сума страхово­го внеску, як правило, збільшується вдвічі. При страхуванні ту­ристів, що виїжджають до країн Південно-Східної і Південної

109

Азії, Екваторіальної і Південної Африки, сума страхового внеску, збільшується в 1,5 раза. Додатково оплачуються ризики, пов'я­зані з віком туриста. Для осіб, вік яких перевищує 65 років, стра­ховий внесок збільшується вдвічі, понад 70 років — втричі. Діти молодші двох років і особи віком понад 75 років не страхуються. Для турів з підвищеним ризиком (гірськолижних, водних то­що) передбачаються спеціальні умови страхування. Наприклад, для таких турів, як правило, вводяться типові коефіцієнти для страхових платежів: зимові види спорту (крім гірськолижно­го) — коефіцієнт 1,8; гірські лижі — 2,8; плавання — 1,2; стриб­ки у воду— 2,0; підводне полювання— 1,8; велосипед— 2,0; альпінізм — 3,0.

Страхова компанія, крім полісу, видає кожному туристу спеціальну пам'ятку, в якій зазначено, як слід діяти при на­станні страхового випадку або раптовому захворюванні, а та­кож адреси і телефони центрів, що надають допомогу в різних країнах світу.

Згідно зі статистикою, за рік кожна страхова компанія здійс­нює десятки і навіть сотні страхових компенсацій. Більшу части­ну страхових випадків становлять гострі респіраторні захворю­вання, на другому місці — травматизм (переломи, різані рани, черепно-мозкові травми, розтягнення зв'язок). Досить часто у зв'язку зі змінами в звичному харчовому раціоні розвиваються захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, харчові отруєння, алергії). Частими серед страхових подій є і гострий зу­бний біль.

При укладанні договору страхування варто передусім зверну­ти увагу на те, щоб страховка передбачала оплату не тільки ме­дичних видатків, а й евакуацію (так страховики називають будь-яке транспортування клієнта) або репатріацію, а також на вели­чину ліміту відповідальності страхової компанії.

Мінімальний ліміт відповідальності, який пропонують україн­ські страхові компанії, складає 5 тис. дол. США. На таку суму переважно страхують тих, хто виїжджає у республіки колишньо­го СРСР або країни ближнього зарубіжжя (Польщу, Болгарію), хоча там і не вимагають страхового поліса.

Для поїздок у країни Середземномор'я, де медичні послуги порівняно недорогі, також буде достатньо поліса з лімітом відпо­відальності за медичними видатками 5 тис. дол. США, з евакуації і репатріації— 10 тисяч. Для поїздок в інші країни Європи по­трібний поліс із загальним лімітом відповідальності не менше 30 тис. дол. США. Посольства країн-учасниць Шенгенської угоди

вимагають від туристів поліси з такою страховою сумою, як один із обов'язкових документів для одержання візи.

Дуже дороге медичне обслуговування у США і Канаді, тому тим, хто туди виїжджає, рекомендують придбати поліс з лімітом відповідальності 50—100 тис. дол. США.

Перелік послуг розбивають на декілька категорій. Часто дода­тково до основних послуг до поліса додають:

• візит третьої особи, якщо перебування в лікарні триватиме понад 10 днів;

• дострокове повернення у разі смерті найближчих родичів (чоловік, дружина, діти, батьки).

Вартість такої страховки зростає на 25—30 відсотків базової. Деякі компанії (наприклад, «Пан Укрейн») завжди пропонують поліс тільки з повним набором послуг, без розбивання на кате­горії.

Останнім часом поширене страхування з асистансом —послу­гою, яка доповнює медичну допомогу (наприклад, доставка по­терпілого в лікувальну установу, розв'язання проблем щодо оплати медичних послуг тощо). Тобто, якщо стався страховий випадок, вам потрібно лише зателефонувати до диспетчерської служби асистанс-компанії (працює цілодобово).

При страхуванні без асистанса (що значно дешевше), у разі страхового випадку, вам доведеться шукати медичну допомогу самостійно і самостійно оплачувати рахунки за лікування. І тіль­ки повернувшись в Україну, ви отримаєте від страхової компанії витрачену на лікування суму (звичайно, ви мусите підтвердити свої видатки, пред'явивши документи медичних установ з печа­тями і підписами).

Страховики нагадують, що медичний страховий поліс завжди має бути при вас — на пляжі, у магазині, барі, у гостях, а тим бі­льше, у далеких екскурсіях і поїздках в інші міста. Адже якщо ви одержите травму, то потрібно передати цей поліс компанії, яка асистує, щоб вона змогла взяти на себе всі видатки щодо надання допомоги.

Список найбільших українських фірм, які мають партнерів за кордоном і зарекомендували себе достойно в сфері страхового бізнесу, досить великий. їх майже три десятки: «Оранта», «Укрі-нмедстрах», «Надра», «АКБ-Гарант», «УТСК», «АСКА», «Га-рант-Авто», «Інвестсервіс», «Скайд» та інші.

Іноді через прикрі випадки або надзвичайні обставини, що сталися з клієнтом або членами його родини, виникає потреба відмовитися від запланованої раніше поїздки. Повернувши квит-

 

110

111

ки, відмовившись від заброньованих місць у готелі або поверну­вши весь туристичний пакет, клієнт зазнає збитків у вигляді тих чи інших штрафних санкцій. На жаль, туристична фірма не зав­жди може повернути своєму клієнту всю вартість туру, оскільки несе фінансову відповідальність перед своїми партнерами. Тому при відмові від оплаченої заздалегідь поїздки штрафні санкції за договором, укладеним між туристичною фірмою і самим турис­том, подаються винятково останньому. їх розмір у певних випад­ках може досягати 100 відсотків суми, зазначеної у договорі. Ось тут і допоможе поліс зі страхування видатків, пов'язаних з не­можливістю здійснити туристичну поїздку.

Деякі страхові компанії пропонують своїм клієнтам додаткове страхування, при якому страхові виплати проводяться у випадку, якщо застрахований відмовився від поїздки за настання таких страхових подій:

• хвороби, нещасного випадку або смерті застрахованої особи;

• хвороби, нещасного випадку або смерті близького родича (чоловіка, дружини, батька, матері, доньки, сина, брата, сестри) застрахованого;

• пожежі, пограбування квартири застрахованого, коли не­обхідна його присутність для розслідування справи;

• явки до суду для участі в засіданні, коли застрахований ви­ступає як обвинувачуваний, потерпілий або цивільний відповідач.

Страхова сума й тарифи залежать від рівня страхового по­криття, країни подорожі, терміну перебування, віку застрахова­ної особи.

Отже, у багатьох випадках страхування справді є не лише за­собом зменшення ризику настання певної непередбачуваної по­дії, а й способом економії грошей.

Можливості страхування досить великі. Сьогодні в Україні практично жоден турист за кордон не виїжджає без страхового поліса. У цивілізованих країнах страхування — звичайна норма життя.

4.6. Система розваг

Турист є споживачем туристичного продукту, який є сукупні­стю туристичних послуг, робіт і товарів, що складається щонай­менше з двох або більше одиничних чи множинних туристичних послуг. Туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної ді­яльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформа-

112

ційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволен­ня потреб туристів. Але для того щоб задовольнити їх на 100 від­сотків потрібно подарувати йому незабутні враження і приємні спогади від туру, в чому й полягає мета одного з основних його компонентів —- атракцій.

Атракції — система розваг і заходів, і спрямованих на те, щоб сформувати позитивне враження у туриста від туру. Атракції — це те, задля чого людина залишає свій дім і вирушає у подорож. Вони є важливим елементом повноцінного відпочинку. Більше того, система розваг відіграє вирішальну роль в успішності туру. Про що буде згадувати людина, після повернеться з туристичної подорожі? Про те, які чудові умови були під час перевезення? А може, буде із захопленням обговорювати зі своїми друзями дета­лі сніданку, який йому довелося скуштувати під час подорожі? Малоймовірно. Якщо якісне перевезення, харчування і розмі­щення— це лише передумови для відпочинку, то споживання атракцій і є сам відпочинок. Туристи, як правило, згадують при­ємні враження, отриманні під час розваг. Вони із задоволенням будуть ділитися почуттями, пережитими під час якоїсь забави, чи розповідати про занурення в тропічне море, відвідання рідкісного музею або визначної пам'ятки архітектури, сходження на непри­ступну гірську вершину або просто про приємні хвилини, прове­дені на морському пляжі. Отже, атракції— це той компонент, який перетворює звичайне проведення вільного від роботи часу у повноцінний відпочинок.

Напевно, неможливо скласти універсальний перелік розваг, який буде ідеальним для кожного туриста. Оптимальний їх під­бір може бути знайдений лише при врахуванні таких чинників, як національність туриста, його традиції та звичаї, спосіб життя. Екскурсії, прогулянки, відвідання музеїв, картинних галерей, пам'яток культури, місць релігійної значимості, споглядання природних явищ або мальовничих ландшафтів, участь у розва­жальних змаганнях чи іграх, відвідання концертів, спортивних заходів, магазинів, дискотек, ігрових закладів та інших розважа­льних об'єктів— ось неповний перелік атракцій, які пропону­ються туристичними організаторами.

Екскурсія — організована подорож, яка не перевищує 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

113

Екскурсія є найпоширенішою формою атракцій. Більшість ту­рів включають проведення тематичних екскурсій. Цей вид розваг сприймається більшістю туристів і тому активно інтегрується в тури. Екскурсії мають не лише розважальну функцію, а й пізна­вальну, що дозволяє поєднувати відпочинок з розширенням кру­гозору і розвитком особистості.

Популярним видом розваг є відвідання парків, атракціонів. Найвідомішим таким парком у світі є «Дісней Ленд», який охоп­лює такі атракціони, як каруселі, американські гірки, кімнати сміху, жахів, кривих дзеркал, водні атракціони, верхова їзда, кім­нати імітації певних ситуацій — фантастичних, казкових, реаль­них, екстремальних. Парки атракціонів також орієнтовані на ши­роке коло туристів, вони є чудовим місцем для проведення часу сім'ям з дітьми, романтичною казкою для закоханих, веселим на­строєм для всіх відвідувачів. Деякі атракціони можна порівняти з прогулянкою, а деякі можуть стати випробовуванням навіть для найстійкіших.

Іншим популярним видом розваг, який орієнтований на ді­тей і підлітків, є комп'ютерні атракціони. Вони дають можли­вість відволіктися від реалій і зануритися у віртуальний прос­тір, де можна зробити те, що ніколи не вдасться в реальному житті, де не треба підпорядковуватися правилам, бо можна створювати їх самому. Сучасні комп'ютерні парки вражають розмірами і можливостями, різноманітністю віртуальних атра­кціонів — від симуляції реальних речей до завоюванням Марса чи всієї Галактики.

Ігорна індустрія, яка орієнтується переважно на дорослих, на­лежать до найулюбленіших розваг туристів. Карти, боулінг, біль­ярд, рулетка, ігрові автомати для багатьох людей є невід'ємним елементом відпочинку. Дарма, що деколи такі розваги призво­дять до надмірних витрат, адже витрачання грошей — це також розвага. Найяскравішим прикладом популярності і розмаху ігор-ної індустрії є Лас-Вегас, який став столицею світового ігорного бізнесу.

Дуже часто туристичні оператори створюють тури лише для того, щоб продемонструвати якусь одну атракцію. Це, як прави­ло, концерт, спортивний або інший видовищний захід. Фани улюблених виконавців та музичних груп стають туристами і до­лають значні відстані лише заради того, щоб не пропустити кон­церт свого «ідола». На перший погляд, може видатись, що спор­тивні заходи приваблюють лише незначну кількість туристів. Але якщо згадати такі події, як Олімпійські ігри чи міжнародні

змагання з певних видів спорту, то залишається тільки дивувати­ся популярності таких атракцій.

Нічне життя також знаходить своїх прихильників серед тури­стів. Дискотеки, або клубні «тусовки» — улюблені атракції мо­лодих людей. Всім відомий остів Ібіца, який яскраво демонструє актуальність такого виду атракцій.

Дайвінг, серфінг, стрибки з парашутом, сноубордінг — це та­кож атракції, але вже екстремального туризму, яким займаються сміливі люди у багатьох країнах світу.

Перелічити все неможливо. Тим більше, що одна людина мо­же вважати атракцією те, що для іншої— сірі будні. Слід пам'ятати лише одне— без атракцій повноцінний відпочинок неможливий, а значить, і туризм також. На щастя, туризм розви­вається і бере на озброєння все нові й нові розваги. Прикладів цьому безліч. Найяскравішим, напевно, є перетворення колись надсекретного і недосяжного космічного простору в атракцію для найвимогливіших і найзаможніших туристів.

В той же час варто пам'ятати, що для того щоб доставити ту­ристу насолоду, треба грамотно спланувати і розподілити атрак­ції. Не слід перевантажувати його, тому що втомлена людина думатиме лише про відпочинок і фізично не зможе отримати по­зитивні емоції від запропонованої атракції. Треба дбати про мо­ральний і фізичний стан туриста і давати йому достатньо часу на відпочинок. З таких же міркувань не слід навантажувати його екскурсіями чи розважальними програми після тривалої поїздки. Користі від цього буде мало, а ось шанси роздратувати досить високі.

Важливо залишати право вибору. Нав'язування певних розваг може негативно вплинути на настрій мандрівника. А як відомо, гарні речі забуваються швидко, а погані, навіть дрібнички, закар­бовуються в пам'яті надовго. Якщо залишити туристу право ви­бору, то в більшості випадків він погодиться прийняти участь у запропонованій атракції (адже він за неї заплатив!), а що найго­ловніше — напевно отримає від неї позитивні враження.

Безпосереднє проведення розважального заходу також потре­бує раціонального підходу. Треба витиснути з цього заходу мак­симум і подати туристу у найкращій формі.

Отже, планування і проведення атракцій — це дуже відпові­дальна справа, в якій необхідно враховувати всі деталі. Адже, як відомо, в туристичному бізнесі дрібниць немає. Навіть малень­кий недолік — це небезпека втратити клієнта назавжди, і тут не допоможе ані п'яти зірковий готель, ані вишукані страви.

 

114

115

4.7. Банківські та фінансові послуги

Усі туристи прагнуть отримати якнайбільше послуг, зробити покупки на свій розсуд, причому на розваги і магазини витрача­ють щоденно значно більше коштів, ніж у повсякденному житті. Власне, вільне витрачання грошей і є розслабленням і задоволен­ням для багатьох людей.

Туристам не завжди зручно мати при собі велику суму готів­ки. Крім того, якщо врахувати, що про це знають кишенькові злодії, шахраї та лиходії. Томас Кук один з перших займався проблемою організації туризму професійно і вивчив усі аспекти туристичної діяльності. Власне, він винайшов дорожні чеки, — безпечні гроші спеціально для мандрівників, і організував конто­ри при банках у всьому світі, де можна було обміняти чеки на мі­сцеву валюту.

Дорожні чеки— вигідний та безпечний спосіб збереження своїх коштів при поїздках за кордон, які можна використовувати як для оплати товарів і послуг (в готелях, ресторанах, пунктах прокату автомобілів, торгових закладах тощо), так і для отри­мання готівки. Пред'являючи чек до оплати, його власник пови­нен поставити на ньому другий підпис. Оплата здійснюється у разі ідентичності на чеку обох підписів.

Зручність користування дорожними чеками і в тому, що за­вдяки їм можна вивозити за кордон суму в еквіваленті до 5 тис. дол. Крім того, термін дії чеків необмежений і при випадковій їх втраті здійснюється безкоштовне їх відшкодування.

Пізніше винайшли пластикові кредитні картки, створили сві­тові платіжні системи VISA, AmEx та ін. Використання цих пла­тіжних засобів значною мірою усунуло потребу туристів у готів­ковій валюті; практично всі магазини, ресторани й інші підприємства туристичних центрів почали приймати безготівкові платежі за картками. Користуючись платіжними картками, ту­рист отримав можливість:

— швидкого та зручного доступу до готівки цілодобово в будь-якій країні світу;

— оформлення карток в гривнях, доларах США і Євро;

— нарахування високих відсотків по залишках на картковому рахунку;

— безпосереднього розрахунку карткою за товари та послуги;

— при перетині кордону немає необхідності декларувати кошти;

— немає необхідності отримувати дозвіл на вивіз іноземної валюти — лімітів на вивіз валюти за карткою не існує;

116

 

— автоматична конвертація коштів у валюту країни перебу­вання, при розрахунках карткою за кордоном;

— за допомогою картки турист може забронювати номер у готелі, купити авіаквитки, путівки, оплатити послуги туристич­них агенцій тощо;

— лише за допомогою картки можна взяти напрокат машину, і туристу не треба залишати депозит в місцевій валюті, наявність картки є гарантією його платоспроможності;

— поповнення карткового рахунку третіми особами у разі від­сутності власника платіжної картки;

— блокування картки при її втраті або крадіжці після відпові­дного звернення до банку;

— отримання відсотків на картковий рахунок за депозитами, відкритими в банках України.

---

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 337; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!