Класифікація державних органів



Державні органи розподіляються на види за різними критеріями, описаними в юридичній літературі.

За способом утворення ьощ поділяються на первинні й похідні. Первинні ор­гани формуються безпосередньо виборчим корпусом через вибори або отримують повноваження за спадковістю (представницькі органи, монархи). Похідними дер­жавними органами є такі, котрі через вибори або призначення формуються пер­винними органами. Наприклад, у парламентських республіках нерідко президент обирається кваліфікованою більшістю депутатів парламенту.

За обсягом їх компетенції^4і£ржаан.іізргани поділяються на три групиі. вищі, центральні, і місцеві. Вищі органи представляють усю державну владу, що поши­рюється на всю територію країни. До вищих органів належать глави держав та їх уряди, парламенти та вищі судові інстанції. До центральних органів належать мі­ністерства і відомства, котрі мають юрисдикцію в окремих галузях суспільних відносин, але також у масштабах усієї держави. Нарешті, місцевими є органи, які функціонують в адміністративно-територіальних одиницях (наприклад, обласні і районні державні адміністрації в Україні). Від них слід відрізняти інші місцеві ор­гани, які не є державними - органи самоврядування.

За^своїм складом державні органи поділяються на колегіальні та одноособові. Колегіальним є орган, який складається із встановленої законом кількості посадо­вих осіб. Наприклад, парламент України складається з 450 народних депутатів України. У колегіальних органах, природно, колегіальним є й спосіб прийняття рішень та несення відповідальності за них. Одноособові ж органи представлені одною посадовою особою, наділеною відповідними повноваженнями, котра й рі­шення цриймає одноособово.

За часом функціонування державні органи класифікуються на безстрокові. строкові та дінічі на час виконання, д&вних завдань. Для більшості державних ор­ганів законом не визначається термін їх дії. Проте у зв'язку з надзвичайними об­ставинами тимчасово можуть утворюватися й відповідні органи. У зв'язку з цим не слід плутати строк дії державного органу і строк повноважень персоналій, які займають посади в ньому. Наприклад, термін дії Верховної Ради України не є ви­значений законом, проте визначений строк повноважень обраних до неї народних депутатів України - 4 роки.

Особливе місце у класифікації державних органів займає їх розподіл за хара­ктером виконуваних ними функцій державної влади. За цією точкою зору вони по­діляються на_лрихрупи: законодавчі, виконавчі та судові. У комуністичних держа­вах інколи виділяли й четверту групу - органи контрольної влади, серед яких до-

бо

Загальна теорія держави і права


цінуюче становище займала прокуратура з належною їй функцією загального на-іляду. У парламентських і "змішаних" республіках, відзначимо, дискутується міс­це глави держави у цій класифікації державних органів.

Поняття й типи державної служби

Персональний субстрат держави має диференційований характер. У минуло­му, наприклад, населення держави поділялося на дві частини: вільних індивідів, ЯКІ утворювали політичний народ і мали політичні права, і невільних людей. Якщо Перші були носіями державної влади, то другі виступали лише їх утримувачами.

У демократичній державі, природно, відсутня диференціація осіб,, яка би мала Наслідкомїх нерівноправність. Проте залежно від ставлення людей до державної ІЛади, місця і ролі у державно-владних відносинах їх можна розділити на такі ка-Дргорії:

а) особи, які є представниками державної влади (депутати, судді, мери, члени
Ііісцевих представницьких органів тощо).

б)особи, які професійно займаються владною діяльністю на постійній основі,
тобто безпосередньо проводять у життя рішення представників державної влади

^'шштиків"). Ця особлива група населення називається "державні службовці" (у іузькому смислі), "чиновники" або "бюрократія";

в) особи, які є громадянами даної держави - вони виступають джерелом вла­
ди, хоч самі здійснюють її безпосередньо рідко (вибори^референдум);

г) особи, які не є громадянами держави і не володіють політичними правами,
^окрема^правом обирати і бути обраним.

і іїерші дві категорії об'єднаємо спільним поняттям "державні функціонери". Вони є в кожній державі. Якщо перші приходять до владних повноважень, як пра­вило, внаслідок перемоги окремої особи або партії в ході виборів, то другі призна­чаються на посади за конкурсом. Другу категорію - професійних чиновників - в їх сукупності називають "публічною службою", або дещо вужче - "державною слу­жбою". ^У_кожііій сучасній державі паралельно функціонують ієрархія "політиків" та ієрархія державних службовців. Якщб персональний склад перших від виборів до виборів змінюється, то другі не залежать від їх наслідків. Система державної служби покликана зробити державний апарат стабільним, кваліфікованим і більш Менш незалежним від наслідків політичної боротьби.

Особливості статусу публічних державних службовців або державних поса-т ддвих осіб полягають, на думку українського дослідника О. Петришина, в такому:

а) вони виконують функції публічного характеру;

б) наділені юридичними державно-владними повноваженнями;

в) мають право видавати юридичні акти, обов'язкові для інших осіб;
г)виступають носіями та представниками державної влади;
д)~можуть бути притягнутими до підвищеної юридичної відповідальності.

V більшості країн прийняті закони про державну службу, в яких визначають­ся кваліфікаційні умови зайняття посад, порядок службового зростання, права і обов'язки службовців, їх дисциплінарну відповідальність тощо.

61

Глава 8. Механізм держави


*      На сьогоднішній день відомі три типи систем державної служби: кар'єрна,

споліальна та мерітна, відмінності між якими мають все жумовиий-характер.

~Кар срна ^система (від фр. "сіє 1а саггіеге") сформувалася на європейському

континенті й полягає в бездоганній протягом усього життя службі, коли службове

зростання здійснюється на основі кваліфікаційних умов і тривалості служби. У

.рамках кар'єрної системи сформувалися певні принципи влконання державної

_£лужби:

а) службове зростання на основі наперед визначених умов;

б) вимога мовчазності (щодо службових таємниць);

в) несумісність державної служби з іншою оплачуваною працею;
г)_забарона працювати родичам;

д) заборона членства у політичних партіях і участі в політичних акціях, а та­кож у страйках;

є) лояльність.

Споліальна система (лат. "зроііа" - користь) сформулювалася й діяла в США на ранніх стадіях рбзТзйтку саме як "корислива система'\^]і_сут^^юлягає_^ому, що посади державної служби роздаються особам, котрі допомагали політику^ вибор-чій компанії.

Мерітна система (лат. "тегіїі" - заслужений) прийшла на зміну споліальній ^системі в США. іТосади в державній службі цього типу займають особи, котрі, від­значаються особливим рівнем кваліфікації (пройшли конкурсний відбір, тестові випробування, закінчили заклади післядипломної освіти), мають здібності або особливу, потрібну для посади, освіту, є бездоганними в моральному плані. За де­якими показниками ця система подібна до кар'єрної.

Види державних службовців

В Україні, відзначимо, державні посадові особи, на думку вітчизняного до­слідника цієї проблеми О. Петришина, поділяються на такі категорії!

1) особи, що безпосередньо здійснюють прерогативи державної влади (вищі посадові особи, статус яких регулюється Конституцією та окремими законами України, судді, прокурори);

2) особи, що перебувають на службі в державних органах та їх апараті від­повідно до Закону України "Про державну службу" та інших законодавчих актів про організацію і діяльність окремих державних органів;

3) ,особи, що займають керівні посади в органах управління державних уста­
нов і організацій;

4)^ особи, які мають виборчий мандат.

Цивільна державна служба залежно від особливостей конкретної державної організації поділяється також на: а) службу в державних органах та їх апараті (за­конодавчої, виконавчої та судової влади) і б) службу в державних установах та ор­ганах управління державними підприємствами.

Той же О. Петришин далі відзначає, що служба в апараті органів державної влади і перш за все державної виконавчої влади кваліфікується як державна служ-


би у вузькому її розумінні - як адміністративна служба. Тому коли розглядаю! ься питання державної служби в будь-якому, в тому числі загальнотеоретичному сен­сі, іо перш за все предметом дослідження виступає даний різновид державно-службової діяльності, яку можна назвати службою в юридичному розумінні, оскі­льки з приводу організації саме адміністративної служби діють окремі закони про службу, які є найбільш повним втіленням принципів організації державно-службових відносин."

Служба в органах судової влади кваліфікується як найбільш юридизований різновид державної служби як в плані відношення до самої природи та змісту пра­ва, так і в тому аспекті, що підлягає найбільш докладній законодавчій регламента­ції. Тому в найбільш повному розумінні вона може бути кваліфікована як служба закону і праву.

Г~На окрему увагу заслуговує характеристика здійснення депутатами законода­вчих повноважень як різновиду державно-службової діяльності, яку О. Петришин •важає за доцільне називати політичною державною службою. Політичною, оскі­льки дана категорія службовців займає посади та покидає їх залежно від політич­них чинників. Але, з іншого боку, депутати знаходяться на державній в широкому розумінні службі, оскільки займають посади в державному органі, наділені держа­вно-владними повноваженнями, працюють на професійних засадах, одержують Грошову винагороду з державних коштів. З урахуванням аналогічних аргументів політичними державними службовцями, або державними діячами, слід вважати таких вищих посадових осіб, як президент, прем'єр-міністр, міністри.\Особливості Такого різновиду державної служби, як патронатна служба, вбачаються в тому, що діяльність цих службовців - помічників, радників, консультантів, прес-секретарів - безпосередньо спрямована на забезпечення повноважень президента, прем'єр-міністра, міністрів, голів обласних державних адміністрацій та інших Осіб, які мають право на таку службу.,

1 Крім того, залежно від характеру виконуваної роботи державних службовців .можна розділити на керівників, фахівців, обслуговуючий персоналі


 


62


Загальна теорія держави і права


Глава 9. Функції держави


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!