Глава 7. Державна влада : основні характеристики



Поняття державної влади

Державна влада як вид публічної влади є саме тою суспільною силою, котра здатна з допомогою правових і організаційних засобів здійснювати волю держави в рамках конституції і законів Державна влада є особливим видом публічної вла­ди ' Маючи всі ознаки публічної влади, державна влада, разом з тим, має ознаки, притаманні лише їй

Що розуміти під владою загалом1? Відомий російський вчений А Ф Чердан-цев відстежив дослідження цієї проблеми У радянській літературі одні автори розглядають владу як певну функцію, властиву будь-якому колективу, суспільст­ву, інші - як вольові відносини володаря (управляючого) і підвладного суб'єкта, треті - як здатність володаря (управляючого) нав'язувати свою волю іншим осо­бам, четверті - як організовану силу, здатну підпорядковувати волі певної соціа­льної спільноти інших людей Влада розуміється також як управління, пов'язане з примусом І, врешті, часто під владою розуміється держава або п органи, що здій­снюють владу

Польський вчений Є Вятр виділяє шість підходів немарксистської соціологи до розуміння феномену влади

1) влада як певний тип поведінки, що заснована на можливості модифікації поведінки інших людей (біхевюральний підхід),

2) влада як здійснення певних цілей (теологічний підхід),

3) влада як можливість застосування певних засобів примусу (інструмента­льний підхід),

4) влада як відносини між управляючими і тими, ким управляють (структур­ний підхід),

5) влада як вплив, що здійснюється одними на інших,

6) влада як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях (конфліктна дефініція)

Поставимо наступне запитання чим відрізняється державна влада від інших видів публічної влади?

У просторі державної території функціонують різні форми (прояви) публічної влади, носіями яких є регіональні чи місцеві публічно правові корпорації - органи самоврядування, політичні парти, інші корпорації громадян Державна влада відрі­зняється, насамперед, такими ознаками

1) вона охоплює всю територію держави і все населення, а не певну їх час­тину,

2) державна влада є пріоритетною і вправі наділити інші види публічної вла­ди владними повноваженнями,


 

3) саме державна влада здійснює контроль за станом законності в країні і функціонуванням інших видів публічної влади, в т ч їх фінансових систем,

4) лише державна влада опирається в своїй діяльності на потужний держав­ний апарат,

5) державна влада серед методів своєї діяльності має державний примус, чо-і о позбавлені інші суб скги публічної влади,

Крім вищенаведених особливостей, державна влада характеризується рядом специфічних властивостей а) має суверенітет, б) є легітимною, в) є легальною, г) як наслідок є ефективною

На кожній з цих властивостей зупинимося детальніше, бо їх з ясування допоможе розкрити юридичну природу державної влади

Суверенітет державної влади

\ Класична дефініція визначає суверенітет держави як незалежність державної нллди від будь-якої влади всередині держави і за п межами, у внуїрішніх і зовніш­ніх функціях держави, в п внутрішній і зовнішній політиці У всякому разі в такий посіб визначався суверенітет у радянській правовій науці Суверенітет слово французького походження (зоиуегаїп) і означає "носій верховної влади"

Разом із тим, сьогодні треба розуміти, що незалежність держави на міжнаро-шіи арені має сприяіи потребі співпрацювати з іншими державами Право спів­праці з іншими державами якраз і доводить наявність суверенітету в даної держа­нії. Приклад - система колективної безпеки в Європі Повну зовнішню незалеж-інсіь, яка означає не що інше як ізоляцію від міжнародного співтовариства, нама-і аються впровадити недемократичні держави

Незалежність державної влади всередині країни, якщо це демократична дер-/к і на, знову таки не є необмеженою, навпаки - влада опирається на закон У пра-иовій державі внутрішній суверенітет держави підпорядкований владі права, пра-жшої системи, котрі і є найпершим проявом внутрішнього суверенітету держави

Основні засади сучасної теорії суверенітету створив французький вчений А.ін Боден своєю працею "Шість книг про республіку" (1576 р ) На його думку, і уисрештет це найвища влада віддавати розпорядження, невід'ємна умова будь-ммн держави Державна влада є абсолютною і безперервною і суверен, котрим є монарх, не є обмеженим ні власними правовими актами, ні правом, яке виникло до моменту отримання ним владних повноважень

На сьогодні, звичайно, уявлення про суверенітет інші У чому проявляється унсренпет сучасної держави7

Незалежність і верховенство державної влади проявляється у таких еласти­чні тях останньої

а) в універсальності - лише рішення державної влади поширюються на всю
н риюрію,

б) в прерогативі - можливості скасування і визнання недійсним будь-якою
прояву іншої публічної влади,


 


48


49


\в) в наявності спеціальних засобів впливу, якими не володіє жодна інша пуб­лічна організація

В сучасній юридичній літературі теоретичне вчення про суверенітет й надалі розвивається Російські вчені Т Мансуров і М Джунусов у спеціальному моногра­фічному дослідженні з цього питання виділяють такі основні ознаки суверенітету

1) невідчужуваність, в смислі, що жодна сила (внутрішня чи зовнішня) не може позбавити державну владу суверенних прав,

2) необмеженість суверенітету означає, що жодна сила не вправі визначити межі суверенітету, диктувати свої умови,

3) верховенство влади над усіма іншими владними проявами,

4) неподільність (єдність) суверенітету - означає він не може бути розділе­ний між двома суб єктами,

5) неабсолю шість суверенітету держави означає його пов язашсть насампе ред правом даної держави га нормами міжнародного права, визнаними цією дер­жавою,

6) пріоритет народного суверенітету означає, що вище державної влади є лише влада самого народу як верховного суверенітету У сучасній демократичній державі конституційно закріплюється принцип, за яким народ - єдине джерело державної влади

Підводячи підсумок, завважимо, що суть доктринальних змін в сучасній тео­рії суверенітету визначає загальновизнана ідея про те, що суверенітет держави у сфері прав людини є обмеженим Вдалим, на нашу думку, є визначення суверені­тету держави російським вченим Б С Криловим це "властивість і здатність держави самостійно, без втручання ззовні, визначати свою внутрішню і зовнішню політику за умови додержання прав людини та громадянина, захисту прав націо­нальних меншин, додержання норм міжнародного права"

Народний суверенітет

Концепція народного суверенітету, яка виникла в часи європейських антифе­одальних революцій в Англії та Франції, виступає сьогодні провідною ідеєю (по­ряд з правами людини) конституціоналізму й чи не основним принципом функці­онування демократичних держав

Завважимо, суверенітет народу може розумітися в співвідношенні лише з од­ною силою - державною владою Саме тому концепція народного суверенітету якраз і означає верховенство і первинність влади народу порівняно з владою дер­жави

Г До ознак народного суверенітету належать

а) народ формує державну владу, виключно йому належить установча влада,

б) народ здійснює контроль за функціонуванням державної влади,

в) народ визначає межі діяльності державної влади,

г) народ в окремих випадках безпосередньо здійснює державну владу В
цьому плані народ виступає, на думку згадуваної Л Т Кривенко, "не тільки дже-
сл       Загальна теорія держави і права


ріло влади, а й її суб'єкт,

д) право народу на суверенітет є невід'ємним (природним) і не може бути уіурпованим державою У протилежному випадку народ має право боротися з ти­рани ю У багатьох західних країнах таке право народу закріплено на конституцій­ному рівні

Механізм народного суверенітету включає дві складові пряме і представни-іі кс народовладдя

Пряме або безпосереднє народовладдя охоплює сукупність способів безпосе-і. днього волевияву народу на загальнодержавному або місцевому рівнях

1) референдум прийняття рішення, котре має юридичні наслідки, шляхом олосування громадян,

2) плебісцит - прийняття рішення через голосування громадян, яке, хоч і не і к юридичних наслідків, виражає позицію народу з певного питання і вже тому, і ^умовно, враховується державною владою,

3) участь у виборах,

4) народна ініціатива - збір підписів за внесення законопроекту до парламе-11 у чи за проведення референдуму з певного питання,

5) відкликання члену парламенту лише в країнах, де зберігається імперати-иий мандат депутатів, наприклад в Україні,

6) проведення зборів жителів за місцем проживання

Конституцією України, наприклад, передбачені такі форми безпосереднього нолевияву народу як вибори, референдуми, мирні збори, мітинги, походи і демон-і рації, референтні ініціативи, звернення Одночасно завважимо, що Закон Украї­ні 'Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає форми безпосередньої де-юкраїп на місцевому рівні місцеві референдуми (ст 7), загальні збори громадян і і 8), місцеві ініціативи (ст 9), громадські слухання (ст 13)

Представницьке народовладдя охоплює сукупність способів здійснення на­ри юм владних повноважень через своїх обраних представників в органах держав-н п влади та місцевого самоврядування

У жодному разі не слід протиставляти пряму демократію й представницькій |>ормі


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!