Національний механізм захисту прав людини



Національний, тобто на рівні окремої держави, механізм захисту прав людини
сьогодні має складну структуру й продовжує розвиватися.
Глава 5. Держава і особа                                                                                                                  39


Глава 5. Держава і особа

Передусім, відзначимо, права людини захищаються вже тим, що, по перше, основні з них закріплюються в нормах конституцій, які мають найвищу юридичну силу в ієрархії правових норм, по друге, конституційні положення про них є змі­нюваними за складною процедурою або ж незмінюваними зовсім. Це означає, що вони характеризуються такою ознакою як стабільність, бо є незалежними від полі­тичної та соціально-економічної ситуації в країні та розкладки політичних сил в парламенті. Юридичний механізм захисту прав людини, зокрема ступінь його до­сконалості, залежить також від рівня його урегульованості поточним законодавст­вом. Нерідко поточне (звичайне) законодавство, котре повинно детально регламе­нтувати те чи інше питання цієї сфери, або ж відсутнє взагалі, або прямо протирі-чить конституційним положенням.

Інституційний механізм захисту прав людини передбачає функціонування спеціальних органів, установ і організацій, діяльність яких спрямована на сприян­ня забезпеченню і захисту прав людини. У структурі інституціиного механізму можна виділити державні та недержавні органи та установи. Серед недержавних назвемо такі як адвокатура, нотаріат, правозахисні громадські організації, полі­тичні партії тощо.

Державний інституційний механізм складається з судових та позасудових ор­ганів. До судових органів належать, в першу чергу, суди загальної юрисдикції. Суди, особливо якщо вони незалежні й ефективні, - основна інституція сучасної демократичної держави, звернувшись до якої громадяни можуть захистити свої права і законні інтереси, а в разі їх порушення - домогтися відновлення. Особливе місце в системі судової влади займають конституційні суди, котрі виникли лише в XX ст. З їх утворенням громадяни отримали змогу оскаржити не лише дію, котра порушує їх права, а й навіть нормативний акт, в тому числі закон, якщо він своїми положеннями протирічить конституційним нормам про права людини. Поза сум­нівом, це сприяло піднесенню справи захисту прав людини на якісно новий рівень.

До позасудових інституцій у цій сфері належать такі органи як прокуратура (незалежно від наявності в неї загальнонаглядової функції), поліція та інші право­охоронні структури. Сюди ж належать і органи державної влади, які уповноважені здійснювати державну політику з питань захисту прав людини. Наприклад, парла­мент покликаний законодавчо забезпечити діяльність всіх ланок вказаного механі­зму.

Державно-правовий захист прав у сучасних державах також здійснюється че­рез заснування і функціонування омбудсмана - спеціально уповноваженої посадо­вої особи з питань захисту прав людини. В Україні, наприклад, через таку посадо­ву особу (Уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини) здійснюється парламентський контроль у цій сфері.

Відзначимо, що на стан захисту прав людини в тій чи іншій країні насамперед впливають загальнодемократичні умови розвитку суспільства, ефективна дія всіх демократичних інститутів.

На думку автора дисертаційного дослідження з проблеми К. Волинки, меха­нізм забезпечення прав і свобод особи виступає комплексом взаємодіючих складо­вих, які створюють належні юридичні і фактичні можливості для повноцінного

здійснення кожним своїх прав і свобод.__________________________________________

40                                                                                                 Загальна теорія держави і права


Його структурними елементами, продовжує вказана дослідниця, є:

1) юридичні передумови забезпечення прав і свобод (правовий статус осо­би);

2) нормативно-правові засоби забезпечення прав і свобод (юридичні гаран­тії);

3) загальносоціальні умови реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи (фактичне соціальне макросередовище, в якому здійснюється забезпечення прав і Свобод). Внутрішні взаємозв'язки цих складових елементів обумовлюють узго­джену роботу механізму забезпечення прав і свобод в цілому.

Література

10

1. Аргановская Е.В Правовая культура и обеспечение прав личности. - М., 1988.

2. Бережнов А.Г. Права личности: некоторьіе вопросьі теории. - М., 1991

3. Благож И. Формьі правлення и права человека в буржуазних государствах -М., 1985

4. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права -К., 1991.

5. Василенко В.А. Ответственность государств за международньїе правонаруше-ния.-К., 1976.

6. Волинка К. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина: теоретичні і практичні аспекти// Право України. - 2000. -№11.

7. Гіда Є. О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : Дис... канд. юрид. наук (12.00.01) / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2000. - 220л.

8. Горова О. Б. Конституційні громадянські права людини в Україні і їх забезпе­чення міліцією (роль міжнародно- правових норм в цьому процесі) : Дис... канд. юрид. наук (12.00.02) / Національна академія внутрішніх справ України -К., 2000.-170л.

9. Закоморна К. О. Інститут Омбудсмана як засіб забезпечення прав і свобод лю­дини та громадянина (порівняльно- правовий аналіз) : Дис... канд. юрид. наук (12.00.02) / Університет внутрішніх справ МВС України. - X., 2000. - 215л. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) // Право Укра­їни.-2001.-№1

 

11. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности. Пер. с фр - М 1993

12. Музика А. Права людини в площині правозахисної діяльності // Право України 1995, №9-10

13. Общая теория прав человека / Рук. авт. коллектива и отв. ред. Е. А. Лукашева; Ин-т государства и права Рос. акад. наук / Н. С. Колесова , А. М. Ларин , Е. А. Лукашева . - М.: Норма, 1996. - 509 с.

14. Панкевич І. М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотео­ретичні аспекти) : Дис... канд. юрид. наук (12.00.01) /Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2000. - 170 арк.

41


!5 Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні : Праці Львівської лабораторії прав людини Академії правових наук України / АПН України / П.М. Рабшович (ред.). - К. : Ін Юре, 1998. - 119с.

іб Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали III регіональної наук. конф. (лютий 1997 року) / Львівський держ. ун-т їм. І.Франка. Юридичний факультет / Петро Рабінович (ред.). - Львів, 1997. -

17 ЕЙвшович П. М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтер­претації вихідних конституційних положень) / Академія правових наук Украї­ни. - X. : Право, 1997. - 63 с.

!8. Речицький В. Громадянські права як юридичний засіб противаги державній владі //Українське право. - 1995. - № 2.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!