Економічна і фінансова система держави



Очевидно, що \сучасна держава не може функціонувати без фінансово-економічної системи. Під останньою розуміється організаційно-правовий механізм створення матеріальних цінностей у суспільстві, а також акумуляції фінансових ресурсів з метою утримання державних інституцій та вирішення загальносуспіль­них проблемУТЇодаткова система, поряд з першими джерелами права, стали атри­бутами найбільш ранніх державних утворень.

^"Еко^ішічні і фінансові системи держав XX століття можна класифікувати на

два основні види:

а) командна економіка - держава монополізує економічне життя країни,
управляє ним за допомогою директивних методів, приватна власність заборонена і
всяка господарська ініціатива переслідується.

б) ринкова економіка - економічне життя функціонує на основі ринкових
відносин і множинності форм власності]^

\ Один із наведених різновидів економіки залежить від державного режиму да­леко чне прямо. Якщо демократії завжди базуються на ринкових економічних від-

30

Загальна теорія держави і права


носинах, то недемократичні режими можуть функціонувати в умовах і ринку (фа­шистська Німеччина, до прикладу), і директивного плану (СРСР). /

і Загалом економічна система сучасної демократичної держави характеризу-єтьсяТгакими ознаками:

1) головна рушійна сила економіки - це підприємницька ініціатива (іншими словами бажання людей заробити);

2) ринкові закони (закон попиту і пропозиції тощо) - основа самоврегульо-ваності економіки;

г   3) держава втручається в економічне життя лише опосередковано і виключ-

\ но з допомогою правових методів;

1   4) держава забезпечує розвиток і правовий захист усіх форм власності;

5) держава обмежує монополізм і стимулює конкуренцію;

6) економіка має соціально спрямований характер. |

Фінансова система сучасної держави забезпечує державні доходи і видатки і складається з двох елементів: бюджетної та податкової систем.

\"* Серед основних принципів фінансової системи можна виділити такі: Т) державІнЖ"" бюджет "затверджується" парламентом через прийняття ! спеціального закону, а розробляється і виконується урядом;

2) податки і збори можуть встановлюватися лише законом;

3) податки здійснюють не лише фіскальну (наповнюють казну), а й стиму­люючу функцію;                

4) податкове законодавство виступає стабільним і зрозумілим населенню.*

'   .У перехідних державах, до яких належить і Україна, економічна система ха-Цмистеризується як ринковими ознаками, так і ознаками колишньої командної еко-Тіоміки (високий ступінь монополізації, можливість неправового втручання з боку державних органів, висока частка крупних підприємств тощо).

В . Способи виникнення , реорганізації і припинення сучасних

Держав

V

\іірактика двох останніх століть засвідчує високу динаміку державних утво­рень і навіть минуле десятиліття - тому підтвердження. У 1900 р. в світі було ■сього 55 незалежних держав, в тому числі 13 імперій. Проте вже в 1950 р. кіль­кість держав збільшилася до 80. Станом на 2000 р. на земній кулі існувало 192 держави, тобто за півстоліття їх кількість збільшилася майже у два з половиною ;]рзиУ Найвищий ступінь динаміки державотворчих (та державоприпиняючих) Процесів спостерігався у 60-і роки, коли мав місце пік процесу деколонізації, та в №-і роки минулого століття, коли розпалися всі колишні соціалістичні федерації ИСРСР? Югославія, Чехословаччина).

Нг (Узагальнюючи всю різноманітність такого досвіду, можна виділити основні ЩШрсоби виникнення де^жав^о ню^алежать такі:

Г 1) об'єднання двох чи кількох держав і виникнення на їх спільній території ШНІєї нової держави. Саме в такий спосіб утворилися Ащщю-Угорщина (1867р.),

ЩШа 4. Поняття держави та її характеристики                                                                  ЗІ


СРСР (1922 р.), Союзна Республіка Югославія (1992 р.), Боснія та Герцеговина

?1995 р.);

2) розділення (дезінтеграція) однієї держави й утворення на її території кіль­кох нових держав. У 1991 р. після розпаду СРСР на його колишній території утво­рилося 15 нових держав;

3) відокремлення (сепарація) від функціонуючої держави частини її терито­рії й утворення на ній нової держави. На наших очах у такий спосіб намагаються ствердитись як держави: Чечня в Росії, Абхазія в Грузії, Квебек у Канаді тощо.

4) внаслідок процесу деколонізації, ліквідації колоніальних імдерій (британ­ської, португальської, французької, Австро-Угорської тощо). Суть цього способу виникнення полягає в тому, що колоніальне адміністративне утворення імперії внаслідок національно-визвольного руху перетворюється в суверенну державу -наприклад, Ангола, Мозамбік, Алжир, Зімбабве тощо. Всього 123 держави отри­мали незалежність у такий спосіб, але різними методами - мирними чи насильницькими.

Реорганізація держави означає таке кардинальне її перетворення, зокрема структурна зміна державного механізму, його функцій, яке дозволяє говорити про фактичне створення в ході цього процесу нової держави з переходом до неї прав і обов'язків зруйнованої держави. Очевидно, що такі перетворення порушують ре­жим законності старої держави. У цьому смислі будь-яка революція є незаконною зміною державного ладу, тобто "державним переворотом". Проте не всякий дер­жавний переворот є революцією. Думається, різниця, між цими двома формами реорганізації держави полягає зовсім не в ступені участі в них народних мас, про що неодноразово стверджувалось у спеціальній літературі радянських часів.

V 3 правової точки зору кожна революція мала наслідком відновлення чи пове­рнення суверенних прав народу, утвердження прав людини і громадянина, права як соціальної цінності, що конкретно проявлялося в проведенні в найкоротші тер­міни виборів до парламенту.\Це характерно для всіх революцій (крім комуністич­них) - Англійської XVII ст., Французької XVIII ст., Лютневої 1917 р. в Росії, вре­шті - для революцій 1989-1990 рр. у Східній Європі. З огляду на такий підхід на­род має невід'ємне право на опір тиранії, тобто на революцію в разі, коли його су­веренні права узурповані державоюДДержавний переворот нерідко започатковує зворотній процес. Достатньо прикладу більшовицького перевороту жовтня 1917 р. у Росії. Відзначимо, що державний переворот (узурпація влади) може проявлятися у різних формах: непроведення виборів, передбачених законом, інше перевищення владних повноважень, визначених законом, або ж насильницьке захоплення влади в країні у випадку, коли його суб'єктом перевороту виступає не сама влада!

ТСпособи припинення сучасних держав, і це природно, випливають із способів їх утворення:

1) держава припиняє функціонування через приєднання її до іншої держави. Саме в такий спосіб перестала існувати НДР у 1990 р.;

2) держава припиняє функціонування через її розпад на окремі державні утворення (СРСР у 1991 р. розпався на 15 незалежних держав, Чехословаччина у 1993 р. розпалася на Чехію та Словаччину);

32                                                                                                  Загальна теорія держави і права


 

3) дві або кілька держав перестають існувати через їх об'єднання в одну но­ву державу (у 1992 р. це сталося з Сербією і Чорногорією).

4) внаслідок тривалої окупації з боку іншої держави. }

Література

1. Бабурин С.Н. Территория государства. Правовьіе и геополитические проблеми.
-М., 1997.

2. Бачило И.Л. Факторьі, влияющие на государственность //Государство и право.
-1993,-№7.

3. Знгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства
//Маркс К., Знгельс Ф. Соч., т.21.

4. Ковлер А.И. Переходное постсоциалистическое государство //Государство и
право.- 1997.-№1.

5. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування
: Навч. посібник / Національна академія внутрішніх справ України. — К. : Юрі-
нком Інтер, 2000. - 304с.            9

6. Лазарев В.В. Общая теория права и государства. - М: Юрист, 1994

7. Ленин В.И. О государстве // Полн. собр. соч. Т.ЗЗ. Гл. І

8. Манов ПН. Признаки государства: новьіе прочтения. - М.: 1993.

9. Медведчук С. В. Фінансово- господарські відносини держава - підприємництво (етапи становлення і перспективи розвитку) : Автореф. дис... д-ра екон. наук (08.06.02) / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2001. - 37с.

10. Нечай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період: їх поняття// Право України, 2000, № 1.

11. Паламарчук В. Право і перехідна економіка України: взаємодія чи супереч-ність?(Роздуми небайдужої людини)// Право України, 1997, № 5.

12. Сидброва Н. В. Теоретичні основи бюджетного права : Дис... канд. юрид. наук (12.00.07) / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1998. - 186с.

13. Таненбаум Р.О. Государство: система категорий. - Саратов, 1971.

14. Тихомиров Ю.А. Государство на рубеже столетий // Государство и право. *-1997.-№2.

15. Толстик В.А. Основи теории государства. Н.Новгород, 1995.

16. Четверний В.А. Размьішления по поводу теоретических представлений о госу­дарстве // Советское государство и право. 1992. №5

17. Четверний В.А. Демократическое конституционное государство. - М.: 1993.

18. Чиркин В.Е. Три ипостаси государства // Государство и право. 1993. - №8.

Тшш 4. Поняття держави та її характеристики                                                                      3~3


Глава 5. Держава і особа


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!