Соціальні норми первісного суспільства

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 64Следующая ⇒

Якщо тварини підкоряються лише біологічним законам, то людина стала людиною тому, що у доповнення до біологічних законів навчилася ще й самостійно регулювати свою поведінку. Вона "винайшла" суспільні регулятори, які, хоча й не Замінили біологічні закони, все ж істотно їх потіснили. Величезне значення в цьому плані мали такі найперші суспільні регулятори як магія, культові ритуали, обряди. Вони здійснили просто революційні зміни нервово-психічній діяльності людини й дозволили їй зробити стрибок у своєму розвитку.

Соціальні регулятори у первісному суспільстві виконували дві функції. Перша з них полягала в тому, що соціальні норми дозволили людям звільнити свою Психічну енергію від страху перед оточуючим світом, тривоги й спрямувати її на Шробничу діяльність. Друга функція соціального регулювання полягала у встановленні в суспільстві стабільних відносин, оскільки саме такі відносини ВИКЛЮЧа-ЙТЬ ВПЛИВ ВИПаДКОВИХ, ЧИСТО Суб'єКТИВНИХ МОТИВІВ І Обставин, ЯКІ МОЖУТЬ ВИХОДИТИ від кожного з родичів і співплемінників. Обмежуючи непомірні претензії кожної окремої людини, соціальні норми дають можливість встановити суспільний Порядок, захистити слабого від утисків сильного і привчити людей до витриманої поведінки.

Людське суспільство поступово вводило до свого арсеналу один вид соціальних норм за іншим і робило це, звичайно же, по мірі необхідності. Тут прослідко-вується така закономірність: з розвитком суспільства соціальні норми все більше й більше ускладнюються.

Отже, в первісному суспільстві діють такі соціальні норми (викладемо їх у порядку їх послідовного виникнення):

Ритуали - це правила поведінки, в яких робиться акцент на зовнішній формі ЇХ виконання, причому ця форма є суворо канонізованою. Ритуал можемо назвати *- також церемонією, демонстративною дією з її ознаками театралізованості та масо-^ вості. Метою будь-якого ритуалу виступає привнесення певних почуттів, досягнення певного психічного настрою людей.

Обряди - це правила поведінки, котрі полягають у символічних діях, але, на
ВІДОІну від ритуалів, глибше проникають в психіку людини і переслідують ідеоло
гічні (виховні) цілі. *

Міфи- це розповіді про богів, духів, прирівняних до богів героїв, першопре-дках, які виникають у первісному суспільстві. У міфах переплетені ранні елементи

Загальна теорія держави і права

Глава 2. Виникнення держави

релігії, філософії, науки і мистецтва. В них у наглядно-образній формі подаються явища природи і суспільного життя.

Звичаї - це правила поведінки, котрі склалися історично протягом життя кі-лькох"поколінь, яке стало загальним внаслідок багаторазового повторення. З допомогою звичаю в первісному суспільстві розподілялася повсякденна робота, врегульовувалися ситуації пов'язані, наприклад, зі смертю глави сім'ї тощо.

Р&цгійні норми — це правила поведінки, котрі регулюють відносини між людьми виходячи з їх віри в існування надприродних сил. У первісному суспільстві люди вірили одночасно в багатьох богів , очевидно в стількох, скільки невідомих для них сил існувало в природі. Багатобожжя - перша стадія релігійної свідомості, поява ж монорелігії свідчить про процес утворення держави. Перші єдині релігії виникли в Стародавньому Єгипті в XV ст. до народження Христа.

Моральні норми^- це правила поведінки, які засвідчують розуміння людьми таких категорій як добро і зло. Треба мати на увазі, що моральні норми в первісному суспільстві були засновані на розподілі всіх людей на "своїх" (родичів і співплемінників) і "чужих".

Передумови виникнення держави

Економічні передумови. Перші держави виникли близько 5-6 тисяч років назад і, як правило, в долинах річок (Ніл, Тігр, Євфрат, Янцзи, Інд). Саме в цих місцевостях склалися найбільш сприятливі умови для землеробства. Згодом процес створення держав став поширюватися в середземноморському басейні й далі.

Виникнення держави стало закономірним наслідком процесу переходу суспільства від збиральництва, зайняття мисливством і рибальством, тобто від присвоюючого господарства до господарства виробляючого - скотарства і плужного землеробства. Ця трансформація відбувалася поступово і Ф. Енгельс пов'язує її з трьома великими суспільними поділами праці. Виникнення кочового скотарства стало першим, відокремлення ремесла від інших видів занять - другим, а поява професійних торговців - третім суспільним поділом праці.

Три великі суспільні поділи праці, а також поступове удосконалення знарядь праці і накопичення досвіду призвели до такого рівня продуктивності праці, коли почав створюватися додатковий продукт, тобто понад те, що необхідно виробникам для свого споживання. З цього часу заявилася об'єктивна можливість забезпечити утримання великої групи людей, яка спеціалізується на виконанні яких-небудь суспільно значимих функцій (управлінських, до прикладу), групи, яка не бере безпосередньої участі в матеріальному виробництві.

Політичні передумови. Людина - істота суспільна і тому їй, займаючись виробничою діяльністю, приходиться мати справу не лише з засобами виробництва, а й вступати у стосунки з членами свого плем'я. Можна передбачити, що до землероба, скотаря, ремісника або торговця прийшло розуміння того, що їм вигідно мати безпечні умови праці. Оскільки органи управління первісного суспільства з цим не справлялися, поступово на заміну їм стали формуватися органи державної

Загальна теорія держави і права

влади, які взяли на себе забезпечення безпеки людей всередині людського суспільства і, зокрема, врегулювання спірних взаємостосунків із співплемінниками.

Крім вирішення спорів між людьми, виникає необхідність в існуванні стабільного порядку для гарантованого і стійкого здійснення виробництва. Але оскільки суспільно необхідної поведінки від усіх членів спільноти чекати не доводилося, виникає потреба силою заставляти тих, хто діє врозріз з інтересами більшості, підкоритися встановленому порядку. Словом, мова йде про легалізований примус, застосування насилля на благо суспільства. Цю роль, знову таки, старі органи ї управління виконати не могли.

І До регулювання внутрішніх відносин загонів людської популяції додається

4 необхідність регулювання відносин із сусідніми спільнотами людей. В ті далекі

часи спори між племенами, союзами племен вирішувалися переважно у формі вій-

Ц ськового протистояння. Разом з тим, військові вожді, оточені невеликою групою

1$ соратників, були нездатними організувати широкомасштабні військові напади або

щ оборону на рівні племені і ширше. їх мали замінити інші структури. Військові за-

1* ходи сприяли об'єднанню родинні племена в єдиний народ. Вже у ті часи було

А підмічено, що зовнішня загроза сприяє консолідації суспільства й зміцненню вла-

щ ди як засобу ефективної боротьби із цією самою зовнішньою загрозою. Війни, от-

Щ же, стали одним із факторів, які ініціювали процес утворення держави.

|р Ідеологічні передумови. Панівною формою ідеології у первісну епоху була

и, язичеська релігія, тобто поклоніння багатьом богам (богу вогню, вітру, сонця то-

Ш що). Поступово стала проводитися своєрідна ієрархія богів, тобто серед багатьох і

щ різних богів став виділятися який-Небудь один на роль головного. Згодом у різних

щ' регіонах земної кулі і в різний час виникає єдинобожжя. Справедливо вважається,

Ж що виникнення єдинобожжя в тих чи інших народностей є лакмусовим папірцем

її формування в них державності.

* Психологічні передумови. Трансформація економічних умов призвели й до

нового типу самосвідомості людини. На початковому етапі розвитку суспільства поступово і допоки що в невеликій мірі людьми починають усвідомлюватися спільні інтереси. Одночасно виникає розуміння, що спільні інтереси не можуть бути реалізовані інакше як через діяльність централізованої структури, котра би координувала різні аспекти життя суспільства.

Як бачимо, для виникнення держави необхідно цілий ряд передумов, причому їх роль не є однаковою у різних народів.

Які ж ознаки державної влади можна шадшита^хшс^ш^,ушчлЛ.£ІД^інність від

органівуправління первісного суспільства?

|м Т)Піави суспільних спільнот (вожді, -старійшини) поступово відходять від

0 безпосередньої участі в матеріальному виробництві, зосереджуючись на вико-

ф нанні суспільних функцій. Необхідно відзначити, що зростає й кількість людей,

які здійснюють владу. Прототип державного апарату набирається в першу чергу з

Ч * родичів.

2) Відбувається диференціація політичної еліти за рівнями і поступово розмежовується компетенція між рівнями органів управління. В межах кожного рівня управління прослідковується також функціональна диференціація влади. Виділя-

Глава 2. Виникнення держави 15

ються окремі напрямки владної діяльності. Кожен член публічної влади вже відповідає за свою ділянку роботи.

3) Влада набуває інституційного характеру, тобто починає здійснюватися не лише через окремих осіб, а через систему спеціально створених для цього органів і установ. Виділяється в першу чергу інститут верховного правителя (царя, фараона, імператора тощо), канцелярія, прикази, казначейство, відомство громадських робіт та інші адміністративно-господарські та контрольні органи.

4) Виділяються як самостійні органи примусу. Право застосовувати примус повністю монополізується владою і здійснюється спеціальними органами (судами, поліцією, дружиною, військом тощо).

5) Розширяється сфера діяльності публічної влади, її компетенція. Поряд з старими виникають принципово нові функції держави: організація будівельних робіт, управління землеробством, водокористуванням, підтримання іригаційних споруд, надання населенню інформації тощо.

6) Нарешті, відзначимо, що влада змінюється і в просторовому плані. Вже у перших державних утвореннях, влада стала концентруватися в містах, навколо яких і стали зростати інші населені пункти.

Література

1. Алексеев В. В., Першиц А. И. История первобьітного общества. - М., 1990.

2. Андреев И. Л. Происхождение человека и общества. - М., 1988.

3. Бутовская М.Л., Файнберг Л.А. У истоков человеческого общества: Поведенче-ские аспектьі зволюции человека. - М., 1993.

4. Дробьішевский С.А. Политическая организация общества и право: Историчес-кое место и начало зволюции. - Красноярск, 1991.

5. Кашанина Т. В. Происхождение государства и права. Современньїе трактовки и новьіе подходьі. Учебное пособие. - М., Юрист, 1999.

6. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории: (Проблеми палеопсихологии). -М., 1974.

7. Фоули Р. Еще один неповторимий вид: Зкологические аспекти зволюции человека. - М., 1990.

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 217; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!