Загальна характеристика первісного суспільства

•Почнемо з того, що людиноподібні істоти з'явилися на землі близько двох мільйонів років тому назад. Цих представників людського роду ми називаємо Ьото ЬаЬіІіз - Ьото егесшз (людина вміла - людина прямоходяча), тоді як сучасна людина (Ьото заріепз - людина розумна) з'явилася близько 200 тисяч років назад.

•Первісний лад був найтривалішим за часом етапом історії людства. Ця епоха закінчилася близько п'яти тисяч років назад. Вважається, що перші державні утворення виникли в Азії та Африці на рубежі четвертого і третього тисячоліть до народження Христового, в Америці - в першому тисячолітті, а в інших регіонах земної кулі - ще пізніше]

Насамперед відзначимо, що первіснообщинний лад пройшов у своєму розви­тку кілька етапів. Перший етап - стадія становлення, епоха праобщини, другий етап - епоха родової общини і, нарешті, третій етап - епоха класоутворення і роз­паду первісного суспільства. Лише в період третього етапу поступово, в силу удо­сконалення знарядь праці і розвитку кваліфікації самої людини, людство перехо­дить від присвоюючої економіки до економіки, що виробляє. Саме перехід до ви­робництва привело до розкладу первісного і становлення соціально неоднорідного суспільства. Цей поворотний момент відбувся в період неоліту (нового кам'яного віку) і отримав назву "неолітичної революції".

Змінювалися й шлюбні відносини. Спочатку вони характеризувалися як ендо­гамні, тобто такі, що передбачали шлюб всередині певної спільноти. Потім посту­пово став установлюватися звичай екзогамії, тобто заборони шлюбних відносин всередині роду і припис до здійснення таких відносин за його межами.

Якщо говорити про структуру первісного суспільства, то відзначимо, що пе­рвісні люди жили одинокими сім'ями або родами чисельністю 20-30 чоловік. Роди групувалися у фратрії. В свою чергу, фратрії об'єднуються в племена. Укрупнення суспільних структур було вигідним для усіх: воно дозволяє успішніше протистоя­ти силам природи, використовувати досконаліші знаряддя і способи праці, відби­вати напади сусідів, вести боротьбу за захоплення території. Плем'я виступало верховним власником території, носієм певних культів. Крім того, з метою захисту чи нападу племена об'єднувалися в союзи племен.

 

10

Загальна теорія держави / права

Глава 2. Виникнення держави                                                                                                   11

Влада і органи управління в первісному суспільстві

Первісна спільнота людей в своїй основі мала чоловічу ієрархію, котра була побудована на вікових і особистісних якостях. На базі біологічної основи поступо­во виникають і соціальні корені первісної влади. В першу чергу це стало проявля­тися в тому, що стали формуватися спеціальні органи управління - в такий спосіб зароджується прототип перших ранніх державних утворень.

У первісному суспільстві на думку російського вченого Кашаніної Т. М. мо­жна виділити шість типових органів соціального управління:

Старійшини. Під ними розуміються керівники, глави сімей або родів. Ста­рійшиною могла стати зріла людина з такими особистісними якостями як життє­вий досвід, мудрість, організаційні здібності, велика сила волі. Старійшину, як правило, не обирали, ними ставали фактично, тобто всі родичі мовчазно визнавали особисту перевагу цієї людини, за що її боялися і поважали. Старійшина організо­вував повсякденне життя первісних людей, вирішував спори між ними. Необхідно підкреслити при цьому, що старійшина все ж не переставав брати участь у суспі­льному виробництві.

Рада старійшин. На дещо пізнішій стадії розвитку первісного суспільства, коли людська популяція стала розростатися, а роди об'єднуватися у фратрії, поча­ло виникати коло питань, спільних для усіх сусідніх общин (сімей, родів). Коли такі питання необхідно було вирішити, збирали керівників усіх сімей (родів). Се­ред них виділявся головний. Рада старійшин вирішувала спори між родами, узго­джувала дії сімей общини у проведенні сільськогосподарських робіт тощо.

Військові шчальники. Військовоначальники - це глави племен. Об'єднання родів, фратрій в племена частіше всього мало місце для захисту території або для нападу на інше плем'я. Тому військовоначальниками ставали особи, котрі відріз­нялися особливими фізичними якостями: силою, вмінням, хоробрістю, задатками організації нападу чи оборони.

Ради військовоначальнцкщ. Ці органи збиралися для того, щоб вирішити такі питання як продовження наступу на ворога чи повернення, вироблення тактики бою тощо.

Збори дорослих членів (воїнів}. У різних регіонах земної кулі порядок скли­кання цього органу і його склад були різними. У Середземномор'ї збиралися саме всі дорослі. У північних племенах практикували скликання воїнів. Разом з тим, збори важко представляти як основний орган управління і, тим більше, як основу так званої первісної демократії, на чому акцентував увагу Ф. Енгельс у своїй відо­мій праці "Походження сім'ї, приватної власності і держави".

Жреці (шамани, священики, знахарі). Цей орган управління займався органі­зацією духовного життя первісних людей. В той час, не розуміючи навколишній світ і пересвідчуючись щодня в силі природи, люди приписували надприроднім силам багато явищ. Жреці в таких умовах ставали зв'язуючою ланкою між людьми і різними богами. Вони допомагали "задобрити" богів шляхом вчинення культо­вих обрядів і жертвоприношень. Це надавало первісним людям силу, так як відво-

лі кала їх свідомість від можливої боротьби з небезпекою, дозволяла їм спокійно зосередитися на творчій роботі.

Слід відзначити, що в первісному суспільстві не було розподілу влади на гос­подарську, військову й культову. Складна організація влади - атрибут лише зріло­го первісного суспільства. Загальним правилом для первісного суспільства є наяв­ність "універсального керівника", який організовував всі напрямки його функціо­нування.

---

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!