Предмет науки теорії держави і права
Лемак В., 2003 УДК 340.12(075) ББКХ01я73 Л44 Ужгород, Лемак В.В. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. ПП "Медіум", 2003. - 251с. Навчальний посібник підготовлений відповідно до навчальної програми з теорії держави і права для юридичних факультетів і вузів України. Враховані останні здобутки вітчизняної теоретико-юридичної науки. Розрахований на студентів, аспірантів за спеціальністю "Правознавство , всіх, хто цікавиться теоретичними проблемами держави і права Автор - Лемак Василь Васильович, кандидат юридичних наук, доцент, заступник декана юридичного факультету УжНУ Рецензенти: - Семерак Олександр Созонович, кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України; Палінчак Микола Михайлович, доцент, директор Інституту державного управління і місцевого розвитку УжНУ
І8ВІЧ 966-7400-26-9
Глава 1. Теорія держави і права як
Наука і навчальна дисципліна
Поняття теорії держави і права
Що розуміти під "теорією держави і права"? Щоб відповісти на таке запитання, спочатку з'ясуємо поняття наукової теорії взагалі. Ще в радянські часи В. Афа- насьєв дав таке визначення наукової теорії - це система знань, які дозволяють пояснити виникнення і функціонування,, а також передбачити розвиток прелметів^і явиш дійсності, причому ці предмети і явища можуть бути матеріальним^ чи 'пра-льними. Ним же з ясовано, що кожна наукова теорія у своєму становленні проходить два етапи: 1) відкриття емпіричних законів, які відображають поверхову характеристику досліджуваної системи (спостереження, експеримент тощо); 2) відкриття теоретичних законів шляхом абстрагування, узагальнення.
|
|
|
Зазвичай для будь-якої наукової теорії характерними є такі ознаки:
а) предметність. Ця ознака означає, що у теорії наявним є певний специфіч
ний предмет - та чи інша сукупність об'єктивних закономірностей природи, сус
пільства чи мислення, знання про які й становлять зміст даної теорії.
б) системність. Теорія виступає не просто механічним поєднанням окремих,
розрізнених відомостей про її предмет, а такою сукупністю знань, яка є внутрі
шньо організованою певним способом, системою взаємозв'язаних понять, катего
рій, суджень.
в) повнота. Теорія - це така система знань, яка достатньо повно описує і по
яснює її предмет, тобто не яку-небудь його частину, а весь предмет у його систем
ній цілісності та різноманітних проявах.
г) логічна обгрунтованість на несуперечливий характер. Природно, що окремі
положення теорії мають базуватися на її висхідних (базових) установках та не су
перечити одна одній.
д) істинність і достовірність, що означає вірність відображення теорією свого
предмету, внаслідок чого вона може виступати засобом подальшого наукового пі
знання і практичної дії. Саме в практиці, тобто у предметній діяльності щодо пе
ретворення природи і суспільства, можна переконатися в істинності чи невірності
даної теорії.
|
|
|
Будь-яка наукова теорія складається з таких компонентів: 1) висхідна емпірична основа; 2) понятійний апарат; 3) засоби, які дозволяють від емпіричної бази перейти до законів, аксіом; 4) сукупність принципів, правил, іншими словами -логіка виведення із законів і аксіом певних теоретичних і практичних наслідків, рекомендацій, засобів, звернених до дійсності з метою її перетворення.
Звідси зробимо висновок, що теорія держави і права - система об'єктивно-істинних знань, яка найбільш повно і послідовно відображає загальні закономірності становлення і функціонування держави і права у формі понять, категорій,
Глава 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна З
У //
наукових закономірностей, принципів і теоретичних конструкцій та інших теоретичних знань.
Як і інші наукові теорії, теорія держави і права відзначається такими функціями. ,
|
|
|
1) інформаційна - теорія держави і права містить узагальнюючу, систематизовану інформацію, відомості про реальну державно-правову практику, її опис;
2) пояснююча функція - теорія держави і права не просто описує державно-правові інститути, а й пояснює: а) чому вони виникли? б) чому вони розвиваються так, а не інакше? в) які фактори впливають на їх розвиток?
3) евристична функція - теорія держави і права не просто описує і пояснює, вона створює нове знання, нову інформацію, таку, котра ще невідома для науки;
4) практична функція - теорія держави і права створена не заради теорії і не для тренування людського інтелекту, а для тощо, щоби виробити пропозиції щодо перетворення дійсності, тобто заради практики;
5) прогностична функція - теорія держави і права з'ясовує тенденції розвитку державно-правових процесів, '"передбачає широке коло нових державно-правових явищ, їх майбутнє.
Необхідно також мати на увазі, що теорія держави і права не може зовсім абстрагуватися від конкретної державно-правової дійсності, бо саме в ній вона черпає енергію для свого подальшого розвитку. Як писав Р. Декарт, перше правило наукового дослідження - "починати з простого і очевидного". Його ж повторює й Ф. Бекон, для якого "шлях бджоли" (оптимальний варіант наукового пізнання) означає "поєднання здібностей досвіду і розсудку".
|
|
|
З іншого боку, теорія держави і права відображає сучасний (постнеокласич-ний) тип наукової раціональності, для якого характерним виступає "врахування співвідношення отримуваних знань про об'єкт не лише з особливостями засобів і операцій діяльності, але й також із ціннісно-цільовими структурами" (Н. Даніе-лян). Сьогодні техногенна цивілізація вступає в смугу особливого типу прогресу, коли гуманістичні орієнтири стають висхідними у визначенні стратегій наукового пошуку.
Предмет науки теорії держави і права
Предметом будь-якого наукового пізнання є, як правило, не випадкові явища і процеси, а певні об'єктивні закономірності, істотні й постійні зв'язки загального характеру між тими чи іншими явищами. Від предмету науки слід відрізняти її об'єкт, під яким звичайно розуміють сукупність явищ і процесів об'єктивної реальності, які вивчаються даною наукою в процесі пізнання свого предмету.
Після цього вже можемо відзначити, що предметом науки теорії держави і права виступають основні державно-правові закономірності, в тому числі:
1) виникнення держави і права, основні теорії цього процесу;
2) зміна їх історичних типів;
3) розвиток сутності (соціального призначення) держави;
4) форми держави та характер її взаємодії з суспільством (режим);
4 Загальна теорія держави і права
5) структура (будова) системи органів держави і системи права;
6) функції держави і права;
7) правова держава, пов'язаність держави правом, межі правового регулювання; ,
8) форми (джерела) права, способи їх систематизації;
9) реалізація і застосування норм права;
10) розширення прав людини, підвищення ступеня їх юридичного захисту;
11) взаємозв'язок демократії, законності і правопорядку;
12) розвиток правосвідомості та правової культури;
13) правомірна й неправомірна поведінка людей;
14) розвиток самої теоретико-юридичної науки;
15) соціально-економічні, політичні, моральні й інші закономірності, котрі детермінують розвиток і функціонування держави і права та деякі інші.
Комплексний аналіз державно-правових закономірностей, котрі становлять предмет теорії держави і права, зробив відомий львівський вчений П. М. Рабино-вич ще у 1975 р., класифікувавши їх на види на підставі п'яти критеріїв: 1) за системним розташуванням у соціальному просторі (зовнішні і внутрішні); 2) за історичними межами дії (всезагальні, загальні та особливі); 3) за ступенем охоплення державно-правової сфери (загальні та особливі); 4) за типом зв'язків державно-правових явищ (генетичні і структурно-функціональні); 5) за формою здійснення (статичні та динамічні).
Через кілька років інший відомий вчений-правознавець С. С. Алексєєв поділив правові закономірності на чотири види: а) загальні закономірності виникнення і розвитку права; б) загальні структурно-функціональні закономірності права; в) спеціальні закономірності виникнення і розвитку права; г) спеціальні структурно-функціональні закономірності права.
Підсумовуючи вищесказане, визначимо, що предметом науки теорії держави і права є загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права як самостійних соціальних інститутів.
Зрозуміло, предмет нашої науки не є незмінним і за останнє десятиліття зазнав особливих змін. Такі зміни диктуються і соціальною практикою (становленням незалежної Української держави та демократизацією політичного режиму), і потребами розвитку галузевих юридичних наук. В чому ж полягають ці зміни?
По-перше, до предмету теорії держави і права, зрозуміло, вже не входить процес "відмирання держави" як такої, положення про який містилося в комуністичній доктрині. По-друге, предметом ґрунтовного дослідження нашою наукою став процес конституювання України як незалежної держави та її правової системи. По-третє, до предмету теорії держави і права включено цілий блок проблем, пов'язаних із теоретичним осмисленням прав людини, демократичного і правового характеру держави, розвитком інститутів громадянського суспільства.
| 5 |
Глава 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!