Методологія теорії держави і права
І Особливість теорії держави і права як науки проявляється також у методах дослідження, які використовуються нею. Якщо предмет теорії показує, що вивчає ця наука, то її метод показує, як саме вивчаються (і досліджуються) держава і право^
Що розуміти під методом дослідження? Під методом науки розуміється спе
цифічна система пізнання, по суті типовий для даної науки спосіб отримання но
вого знання, що передбачає виділення і,використання певних пізнавальних кроків,
певну послідовність їх застосуваннях Теоретичне вчення про сукупність методів
наукового пізнання прийнято називати методологіє^)
л ^Методологію теорії держави і права як систему методів нашої науки можна
у викласти за такою схемою: а) універсальні методи; б) загальнонаукові методи; в) - •' спецшльно-юридичні методи^
./універсальні методи наукового пізнання характеризують мислення людини в цілому і можуть бути застосовані у всіх сферах пізнавальної діяльності людини/їх об'єктивною основою виступають загальнофілософські закономірності розуміння оточуючого нас світу, самої людини, її мислення і процесу пізнання та перетворення світу людиною^Цо таких світоглядних підходів належать матеріалізм (матеріальне визначає ідеальне) та ідеалізм (первинною є ідея, котра визначає матеріальне)/1
Ч^агальнонаукові методи використовуються не лише в юридичних, а й у інших науках. До них належать такі:/*
|
|
|
1) аналіз і синтез. Аналіз і синтез належать до найбільш широко використовуваних у тіроцесі пізнавальної діяльності способів мисленняГА'наліз - це прийом мислення, пов'язаний з розкладом об'єкта, що вивчається на складові частини, сторони, тенденції розвитку і способи функціонування з метою їх відносно самостійного вивчення. Синтез - це прямо протилежна операція в мисленні, котра полягає в об'єднанні раніше виділених частин в єдине ціле і з метою отримання знання про ціле шляхом з'ясування тих істотних зв'язків і відносин, які об'єднують раніше виділені в аналізі частини в єдине ціле.;
2)1 абстрагування^ Абстрагування - це процес виділення, вичленення нашим мисленням окремих ознак, властивостей і відносин конкретного предмету чи явища, котрі цікавлять нас у контексті дослідження і, одночасно, відокремлення їх від інших ознак, властивостей і відносин, які в даному контексті не є суттєвими. Тимчасове відволікання дослідника від ряду ознак і властивостей об'єкту допоможе глибше зрозуміти його сутнісну природу.
3) Щндукція, дедукція, аналогія. Під час застосуванні індукції думка дослідника рухається від знання окремого, знання фактів до знання загального, знання закономірностей. Дедукція, навпаки, передбачає рух думки від загального знання до знання окремого. Аналогія як прийом дослідження передбачає, що на основі схожості об'єктів за деякими ознаками, властивостями і відносинами висувається гіпотеза про їх схожість і в інших параметрах^!
|
|
|
4) модепюван/ія. Умовивід'за аналогією лежить в основі нині такого поширеного методу дослідження як|моделювання - суть його полягає в тому, що об'єкт, який цікавить дослідника заміщується іншим об'єктом, який знаходиться у відносинах подібності до першого об'єкту^Перший об'єкт називають оригіналом, а другий - моделлю. Під моделлю розуміється об'єктивована в реальності чи в мисленні уявна система, що заміщає об'єкт пізнання.
ІСпеціально-юридичні методи застосовують лише в юридичних науках. До них належать^
1) формально-юридичний метод дослідження полягає у знаходженні місця певного явища чи процесу в правовій системі даного суспільства, тобто визначення їх правового статусу. ^Під останнім розуміється становище чого-небудь, яке врегульоване нормами права. При цьому необхідно вміло здійснити тлумачення права, а також співвіднести правовий статус предмету з його фактичним статусом;
|
|
|
2) парікияпиип-г)ррапаий метод ПОЛЯГаЄ В ДОСЛІДЖЄННІ ПрирОДИ (суТНОСТІ)
предмета через порівняння його статусу в даній правовій системі і статусу однорідних предметів у правових системах інших країн. іНаприклад, модель правового регулювання тої чи іншої проблеми в Україні оптимальніше можна створити після порівняльного аналізу зарубіжного законодавства з відповідних проблем. Американський компаративіст К. Осакве виділяє такі стадії проведення академічного порівняльно-правового аналізу: 1) виявлення існуючих правил (інститутів) у порівнюваних системах А і Б; 2) співставлення встановлених правил (інститутів) з метою пізнання їх спільних і (або) відмінних властивостей; 3) з'ясування життєздатності або ефективності існуючого правила (інституту) у власній системі. В цьому плані слід відрізняти закон "на папері" від закону в житті; 4) визначення історичних причин існування даного правила (інституту) в кожній із порівнюваних систем. •
Крім того, цей же учений сформулював ряд "аксіом порівняльного правознавства", наведемо одну з них - "Право, як мова чи музика, є нормативним вираженням історії, психіки, психології, традицій і культури кожного народу (не може бути двох ідентичних національних правових систем у світі)";
|
|
|
3) історико-правовий метод полягає в тому, що явище (наприклад, держава, право чи їх компоненти) пізнається через призму умов його виникнення і основних етапів розвитку. Історична ситуація завжди суттєво впливала на форму і зміст держави і права, тому не враховувати її було би упущенням. Коли говоримо про історико-правовий метод, то не слід асоціювати його лише з кількастолітньою історією. По суті, кожна правова норма, кожен правовий інститут, те чи інше правове явище мають власну "історію" - умови виникнення, етапи розвитку, зміну кількісних і якісних ознак. Наприклад, інститут президентства в Україні виник у 1991 р., кілька разів істотно змінювався, ряд факторів впливали на процес його еволюції.
б
Загальна теорія держави і права
ТлввИТ . Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна ' 7
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!