Активізація студентського громадівського руху в 90-х рр.
Наприкінці 1880-х під впливом ідей „неполітичної культури” серед молодого покоління інтелігенції посилилося прагнення вивести українство на ширший шлях національного розвитку й надати йому політичного звучання. Першою такою організацією стало в 90-х рр. „Братерство тарасівців”, час та ініціатори створення якого по-різному визначаються в літературі. В одному випадку - це 1891 р. і студенти Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський, в іншому – 1892 р. і студенти з Харкова Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і студент Київського університету Віталій боровик. Вірогіднішою є остання версія. Організаційно „Братерство тарасівців” оформилося на могилі Т. Шевченка в Каневі й ставило за мету реалізувати його основні ідеї.
З самого початку члени братерства розгорнули активну діяльність по залученню до товариства однодумців в різних містах України. Найбільший успіх мали тарасівці у Харкові. З їхньої ініціативи понад 20 чол. Об’єдналися в „Молоду громаду”. Організація мала статут і програму дій, зайнялась організацією лекцій, таємних сходок, постановою вистав, створила бібліотеку з нелегальних видань. Товариство встановило зв’язки з аналогічними гуртками в Полтаві, Чернігові, Києві, Олександрії, Херсоні, Одесі. Рух тарасівців набрав загальноукраїнського характеру.
„Тарасівці” мали велику ідейну підтримку Олександра та Софії Русових, які в 1892 р. переїхали до Харкова.
|
|
|
Найчіткіше погляди „тарасівців” на майбутнє України викладені у програмному документі „Кредо віри молодих українців”, опублікованому в львівському журналі „Правда” у 1893 р. В ньому тарасівці заявили про свою незгоду з українофілами через їхні інтелектуальні зв’язки з російською культурою і прагнення стати космофілами. Автори вважали, що це можливо лише за умови досконалого знання української культури. Вони виступали за демонстративний прояв свого українства. Розвивалася ідея „Руської трійці” про нерозривну єдність всіх українських земель. Але „тарасівці” ставили за мету визволити не тільки свій народ, а й усі російські народи від деспотизму. Важливим вважали вирішення економічних питань, тому що лише матеріально-забезпечений народ здатен піклуватися про національно-освітні справи.
Деякі вчені вважають, що Братерство розчинилося серед інших політичних угруповань. Інші стверджують, що в 1893 р. було проведено масові арешти, внаслідок чого братерство припинило існування.
Діяльність братерства активізувала студентський громадівський рух. У 1985 р. студенти Київського університету В. Домницький, Г. Лазаревський, П. Холодний та І. Руденко створили таємну „Українську студентську громаду”. В 1897 р. у Харкові Дмитро Антонович, Михайло Русов, Іван Кухта організували Харківську студентську громаду. Незабаром вона налічувала близько 100 чоловік.
|
|
|
В різних містах України виникло приблизно 20 громад. Основною ідеєю було дотримання принципів самостійності України, її федералізму або автономізму в складі Росії. З ініціативи Дмитра Антоновича у Києві в серпні 1898 р. відбувся загальноукраїнський нелегальний з’їзд громад. Він об’єднав усі громади в одну „Загальну українську безпартійну організацію” і утворив виконавчий комітет, який мав координувати діяльність усіх громадських організацій. Діяльність громадівців обмежувалася культурно-освітньою сферою. Всеукраїнську студентську спілку І. Франко назвав „Молодою Україною”.
Народницький рух
Цей рух був поширений у Російській імперії у 60-80-ті роки ХІХ ст. Його основу становила дворянська та різночинська молодь. Ці люди ототожнювали себе з селянами, з народом. Вони порівнювали своє привілейоване становище з тяжкою долею селянства. Комплекс вини перед народом призвів до ідеалізації селянства. Інтелігенція вважала, що тяжка й чесна праця виховує в селянина моральну чистоту. Особливо ідеалізувалася община, яка свідчила про відсутність в селянина егоїзму та про його природну схильність до соціалізму.
|
|
|
Першу групу народників у 1871 р. організував Михайло Чайковський у Петербурзі. У 1873 р. таку групу в Одесі заснував Федір Волховський. Вважаючи капіталістичний шлях розвитку для Росії безперспективним, народники обстоювали необхідність переходу до „народного виробництва” – некапіталістичної індустріалізації, артільно-общинного методу організації господарства, встановлення соціалістичного устрою на базі селянської общини. Досягти цього можна революційним шляхом.
У народництві було три напрями, керівники яких бачили різні методи революційної боротьби. Петро Лавров обстоював поступовий підхід у підготовці народу до революції за допомогою освіти й пропаганди. Анархіст Михайло Бакунін вважав, що селянство вже готове до бунту, до нової пугачовщини. Тому він виступав за якнайшвидший початок народного повстання проти трьох ворогів: приватної власності, держави та церкви. Ідеолог „змовницького” напряму в народництві П. Ткачов був переконаний, що в Російській імперії ні пропаганда, ні заклик до народного бунту ефекту не дадуть. На його думку, єдиний шлях до змін – революційна змова.
|
|
|
У 1874 р. розпочалося масове „ходіння в народ” демократичної інтелігенції. Народницький рух охопив 37 губерній європейської Росії. Одначе народ не відгукнувся на революційні заклики народників. Нерідко селяни здавали селян поліції.
Наприкінці 1870-х років народницький рух розколовся на поміркований і радикальний. Помірковану течію представляв „Чорний переділ”, який займався пропагандистською діяльністю. Радикальний напрям представляла „Народна воля”, яка робила ставку на терор. Народовольці підготували серію замахів на Олександра ІІ і врешті вбили його у 1881 р. У Києві та інших містах України було вбито декілька важливих чиновників.
Наприкінці ХІХ ст. деякі народники розчаровуються в селянстві й захоплюються марксизмом. На його основі сформувалася соціал-демократична течія. Марксизм головну роль відводив пролетаріату – творцю нового комуністичного суспільства. Першими пропагандистами нового вчення в Україні ще у 70-х роках стали М. Зібер та С. Подолинський.
У 80-х-90-х роках у Катеринославі, Києві, Одесі та Харкові виникають нелегальні марксистські гуртки.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 251; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!