Боротьба козацтва під проводом Семена Палія за незалежність Правобережної України
За умовами польсько-турецького договору 1699 р. Туреччина відмовилась від претензій на правобережні українські землі й повернула їх Польщі. Через це для польської держави відпала необхідність у правобережному козацтві, котре прикривало її землі від турецько-татарських вторгнень. У 1699 р. польський сейм вирішив скасувати козаччину на Правобережжі. Це означало відміну традиційного козацького устрою, ліквідацію всіх соціально-економічних і політичних завоювань місцевого населення й реставрацію всіх соціально-економічних і політичних завоювань місцевого населення й реставрацію польсько-шляхетської влади на залежній від Польщі українській території.
Покозачені жителі Правобережної України не збирались добровільно поступатися своїми надбаннями. Вони відмовлялися виконувати розпорядження польських властей, не допускали шляхту в міста і села, чинили їй всякий опір. Мирними методами польський уряд не міг нічого вдіяти проти козаків Самійла Самуся на Богуславщині, Семена Палія на Фастівщині, Захара Іскри на Корсунщині, Андрія Абазина на Брацлавщині. Коронний гетьман восени 1700 р. з метою захопити Фастів відрядив 4-тисячне військо. Але воно зустріло організовану відсіч населення, що зібралося під захист Фастівського полку. Бої під Фастовим завершилися перемогою козаків і відступом нападників. Відносини між правобережним козацьким краєм і Річчю Посполитою набрали відверто воєнного характеру.
|
|
|
Козацтво Київщини і Брацлавщини почало готувати сили для вирішальних боїв з польською шляхтою, яка захопила на їхній території важливі стратегічні центри. Зовнішня обстановка для цього була сприятливою. Основні збройні сили Речі Посполитої вели кровопролитні бої зі шведськими військами на території Польщі й не могли взяти участі у воєнних діях в Україні. Взимку 1702 р. у Фастові відбулася розширена нарада козацьких полковників, а також представників селянства і міщанства. Учасники наради виробили план загального збройного повстання проти Речі Посполитої й почали діяти. До літа 1702 р. козаки й селяни вигнали польську шляхту з насиджених місць на Черкащини, Київщині та Поділлі.
Головний удар козацькі полки спрямували на Білу Церкву, найсильніший форпост польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. На початку вересня 1702 р. повстанські загони почали штурмувати білоцерківську фортецю. Одночасно спалахнули селянські виступи в інших місцях. На придушення визвольного руху пішло 2-тисячне регулярне польське військо. Воно завдало поразки повстанцям під Немировом, Слободищами, Котельнею та іншими населеними пунктами. Йому на допомогу збиралося шляхетське ополчення Київського, Волинського й Брацлавського воєводств. Не припиняючи облоги Білої Церкви, Палій спорядив проти ворога козацькі загони. Деякі з них успішно громили шляхту на Подністров’ї й 7 жовтня здобули сильну фортецю Немирів. Полки Самуся та Іскри 16 жовтня під Бердичевом завдали поразки головним силам поляків і оволоділи містом. З поверненням переможців під Білу Церкву штурмування фортеці активізувалося. Проте тільки 10 листопада 1702 р. гарнізон капітулював. З падінням Білої Церкви повстанський рух пожвавився. На Поділлі повстанці вигнали польські залоги з Бара, Жванця, Могилева та інших міст. Повстання стало ширитися на Волинь і Північну Київщину. Польська шляхта втратила контроль над ситуацією і розв’язала справжній терор над повстанцями. Їх вішали, рубали шаблями, саджали на палі.
|
|
|
У листопаді польська шляхта Подільського та Волинського воєводств ухвалило організувати військовий виступ проти повстанців. У січні 1703 р. військо розпочало наступ на Поділля, де діяли повстанські загони загальною чисельністю до 12 тис. чоловік. Прохання польського командування до Мазепи допомогти придушити повстання залишилося без відповіді. Карателі відновили польську владу в Летичеві, Барі, Вінниці, Меджибожі та інших містах. Полковник Самусь зі своїм полком намагався зупинити противника під Старокостянтиновом, але зазнав поразки й мусив відступити. Мужній опір чинили повстанці на Брацлавщині. Але у бою під Ладижином повстанці були розбиті, а поранений Абазин посаджений на палю. Протягом січня-лютого 1703 р. польські війська відновили владу Речі Посполитої у Подільському та Брацлавському воєводствах. Шляхта вдалася до жорстоких репресій, що викликало нову хвилю народних повстань.
|
|
|
За таких обставин шляхта не наважилася наступати на головний плацдарм козацького краю – Фастівщину, Богуславщину, Корсунщину та Черкащину. Лави місцевого козацтва значно поповнили втікачі розбитих повстанських загонів. Тому польний гетьман Сенявський погодився з ініціативою царського дипломата І. Паткуля примирити обидві сторони. Але Палія не влаштовували компроміси. Він поставив за мету добитися незалежності Правобережної України. Він зробив ставку на Лівобережжя та Росію. Він неодноразово звертався до Петра І з проханням приєднати Правобережну Україну до Росії. Але допомагаючи Правобережжю проти Польщі, Росія діяла на користь шведам, що їй було не вигідно. Тому Росія вирішила пожертвувати життєвими інтересами населення Правобережної України.
|
|
|
За наказом Петра І лівобережні полки в травні 1704 р. переправилися на Правобережну Україну для боротьби з загонами прибічників Станіслава Лещинського. Їх вступ на Правобережжя Палій розцінив як братню допомогу у війні з Польщею й активізував свої дії. Його козаки, а також повстанці відновили козацьку владу на значній території Брацлавщини, Поділля та Київщини.. У відповідь на численні скарги польської шляхти Мазепа видав універсал, в якому пояснював, що лівобережні полки прийшли не на виручку повстанцям, а для допомоги королю Августу ІІ в наведенні порядків у країні. Повстанцям було наказано припинити самовільні дії та підкоритися польським властям. Але народ слухав Палія й повстання тривало. Тому, запросивши Палія до свого табору під Бердичевом, Мазепа наказав заарештувати його. Після перебування в батуринському казематі він був зісланий до Тобольська. Лівобережні полки зайняли гарнізонами Білу Церкву, інші міста й повстання поступово припинилося. Польська шляхта поверталася в свої маєтки.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 225; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!