Боротьба козаків проти татар та турків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний
.Але особлива роль належала козацтву у боротьбі проти татаро-турецької агресії. Велику роль у цій боротьбі відіграли морські походи запорожців проти кримського ханства та Туреччини. Піднесенн у цій сфері відбувається під час гетьманування С. Кішки (1599 – 1602) Сам він під час одного з морських походів потрапив у полон, пробув 25 років на турецькій каторзі. У1599 р. підняв повстання, визволив невільників та втік. Коли повернувся на Запоріжжя, козаки обрали його гетьманом. Того ж самого року С. Кішка очолив похід козаків на чорне море, а в 1600 р. водив їй на Валахію.
До морського походу запорожці готувалися дуже старанно. Вони самі будували свої судна – чайки. За кілька тижнів вони збирали матеріал для побудови чайок. Кожен загін будував для себе чайку. Звичайно будувалася флотилія з 80-100 чайок.
Чайка – це великий морський човен, у якому могло вміститися 50-70 чоловік. Основу його складав кіль – 15 м. На нього набудовувався корпус. Довжина чайки сягала 20 м., ширина – 4 м., осадка – 1,5 м. Ззовні по обох бортах нав’язувалися снопи очерету. Снопи ці не давали човну тонути навіть тоді, коли він наповнявся водою. Приводом у чайці служили весла по 10-15 на кожному бортові та вітрило зі складною щоглою. Чайка могла мати до 6 малих гармат-фальконетів. Запорозький човен був швидкий, для турецьких галер – невловимий, як чайка. Просувалися вони дуже тихо.
Чайки могли виходити у походи тільки в теплу погоду. Служба на чайці була дуже важкою. Її екіпаж перебував під сонцем, дощем, на вітрах, хвилях. Веслували у 3 зміни. Екіпаж перебував у великому психічному та фізичному напруженні. Члени екіпажу відчували нудоту, брак апетиту, біль та запаморочення голови, сонливість та депресію. Дуже втомлювало обмеження до мінімуму руху. На чайці підтримувалася сувора дисципліна. За кожний вияв неслухняності карали, а того, хто вживав алкоголь, просто викидали за борт. На своїх чайках козаки спускалися по Дніпру, обминали татарську варту в районі фортець Кизи-Кермен та Іслам-Кермен, виходили в Чорне море, нападали на татарські та турецькі фортеці, грабували прибережні поселення.
|
|
|
У 1614 р. запорожці здійснили нечувану експедицію: на своїх чайках перетнули усе Чорне море й на турецькій території зруйнували міста Синоп та Трапезунд. Цей похід відбувся під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, який у ньому знайшов собі гучну славу.
Народився П. Сагайдачний приблизно у 1577-1578 р. Початок його гетьманування припадає приблизно на період між 1605 – 1610 рр. Виразним лідером став після 1614 р. У наступному 1615 р. козаки на 80 чайках пішли на Константинополь, розорили околиці Стамбула. Сам султан бачив з вікон свого палацу дим від пожеж, які палали на околицях. За наказом султана за зухвалими запорожцями відрядили погоню. Турецька ескадра наздогнала козаків лише у гирлі Дунаю, вступила у бій та зазнала поразки.
|
|
|
Головною метою козацьких походів було звільнення бранців-християн. У 1616 р. запорожці здійснили похід на Кафу та звільнили безліч бранців.
Для народу морські походи стали торжеством над бусурманським світом. Починає творитися героїчний національний символ, який матеріалізувався в образі козака.
Але усяка дія породжує протидію. Тому відповіддю на кожну морську чи сухопутну експедицію козацтва ставав новий татарський набіг. Це змусило українців проводити більш врівноважену політику стосовно Криму та Туреччини. Сагайдачний поклав край бунтівній вдачі козаків, заборонив самовільні походи.
Під керівництвом гетьмана Сагайдачного Військо Запорізьке проголосило себе захисником православної віри та вступило у Київське церковне братство.
Узагалі, Сагайдачний досяг значних успіхів:
1) Він підняв престиж українського козацтва та посилив його вплив
2) Перетворив козацтво з аморфної маси на боєздатне регулярне дисципліноване військо
3) Утворив своєрідний союз козацтва з духовенством та міщанством.
4) Зміг перетворити козацтво з воєнної у воєнно-політичну силу, яка здатна вирішувати державні проблеми.
Сагайдачному вдалося налагодити врівноважені стосунки з Річчю Посполитою, довести їй, що козацтво для неї вкрай необхідно. Саме завдяки козачому війську Польща не програла Хотинську війну у1621 р.
Але після смерті Сагайдачного у1622р. (помер від ран, отриманих у Хотинський війні) знову відновилася ворожнеча між українцями та поляками, яка знайшла вихід у новій хвилі козацько-селянських повстань.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 217; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!