Гетьманство І. Виговського. Початок громадянської війни. Ю. Хмельницький



Після смерті Б. Хмельницького посаду гетьмана протягом місяця обіймав його 16-річний син Юрій (Юрась). Але старшина відверто ігнорувала його повноваження. Таємна нарада полковників вирішила, що функції гетьмана буде виконувати І. Виговський. Наприкінці жовтня 1657 р. старшинська рада обирає його гетьманом. Фактично відбувся державний переворот, бо було зірвано плани Б. Хмельницького щодо спадкового гетьманства.

І. Виговський мав намір побудувати типову для Середньовіччя аристократичну республіку. Це означало послаблення центральної влади, потурання зажерливості й безчинствам старшин. В економічній політиці він повертав Україну до старого ладу, але в новій національній оболонці: замість польської шляхти тепер панувала українська. Дуже швидко рід Виговських став найбагатшим в Україні.

Уряд Виговського став нехтувати традиційними свободами і вольностями запорозького козацтва, зокрема, змістив кошового, заборонив ловити рибу в річках і продавати вино, поширив практику оренд і збільшив побори. Була здійснена необачна спроба відновити шляхетське землеволодіння на землях Миргородського й Полтавського полків.

Серед запорожців й городових козаків стало ширитися невдоволення тим, що вибори гетьмана сталися не на чорній раді, тобто без їхньої участі. Чимало козаків і старшин не приховували своєї антипатії до І. Виговського за його аристократизм та вірність шляхетським традиціям. Всі ці чинники й зумовили вибух опозиційного руху, який до кінця 1657 року набув загрозливого характеру. Його центрами стали Запоріжжя та Полтавський полк. Очолили рух кошовий Я. Барабаш та полтавський полковник М. Пушкар.

З березня 1658 року в боротьбу втягнулися десятки тисяч селян, міщан і козаків, котрі громили маєтки шляхти і старшин. Боротьба перетворилася в громадянську війну. Повстанці вимагали виборів гетьмана на чорній раді. І. Виговський зібрав 20-тисячне військо і переміг повстанців у вирішальній битві під Полтавою 1 червня 1658 р. Проте це була надзвичайно дорога перемога, адже загинуло майже 50 тис. українців.

Після цієї битви Виговський йде на рішуче зближення з Польщею. 16 вересня 1658 року він уклав з польським урядом Гадяцький трактат. За його умовами Україна (Руське князівство) входила до складу Речі Посполитої на рівних правах з Литвою і Польщею. До Руського князівства входили Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства. Влада гетьмана була пожиттєвою. Українська армія мала складатися з 30 тис. козаків та 10 тис. найманців. Гарантувалися права православної церкви на території всієї етнічної України. У сфері соціально-економічних відносин передбачалося повернення до становища до 1648 року: польським магнатам і шляхті поверталися маєтки, відновлювалися повинності селян. Крім того, Україні заборонялося проводити власну зовнішню політику. Тобто, цей договір зводив нанівець усі досягнення козацької революції.

Зрада Виговського викликала обурення в Москві. У листопаді царський уряд відрядив на Україну військо. Розпочалися активні дії. Початок війни був вдалим для росіян. Але у вирішальній битві 28-29 червня 1659 року під Конотопом І. Виговський завдав поразки московському війську.

Одначе гетьман не зміг скористатися результатами перемоги. В Україні ширилося незадоволення політикою гетьмана. У жовтні 1659 року гетьман був змушений зректися булави та виїхати до Польщі.

„Чорна рада”, яка зібралася 27 вересня 1659 року під Фастовим, обрала гетьманом Ю. Хмельницького. Але відсутність у нового гетьмана твердої політичної волі, неврівноваженість характеру цього юнака робили його слухняним знаряддям в руках старшинських угруповань.

Вже на початку свого другого гетьманування Юрій припустився фатальної помилки: він прибув для переговорів з російською стороною до Переяслава. Там він перебував на правах бранця. Тому московська сторона нав’язала йому дуже невигідний Переяславський договір (жовтень 1659 р.) За умовами договору, переобрання гетьману могло здійснюватися лише з дозволу царя, гетьман втрачав право призначати та звільняти полковників, виступати в похід без царського дозволу. Гетьман втрачав право на дипломатичну діяльність. До шести міст Гетьманщини (Переяслав, Чернігів, Ніжин, Брацлав, Умань) вводилися російські гарнізони з воєводами. Гетьман мав відряджати козацькі частини в розпорядження царських воєвод. Передбачалося застосування смертної кари особам, що боролися проти Росії, обмін втікачами. Українська церква зобов’язувалася перейти під владу московського патріархату. Фактично політична автономія України перетворилася на адміністративну.

Щоб скасувати Гадяцьку унію, улітку 1660 року російські та українські полки рушили на Правобережжя. На Волинь наступало 20-тисячне російське військо на чолі з Шереметьєвим. У другому ешелоні рухалося 30-тисячне козацьке військо Ю. Хмельницького. Під Чудновим російські вояки потрапили в оточення і зазнали поразки. Внаслідок цієї поразки Ю. Хмельницький 17 жовтня 1660 р. підписав з поляками Слободищенський трактат, за яким Гетьманщина входила до складу Польщі на правах автономії. Україна фактично позбавлялася політичної незалежності, права зовнішньополітичних зносин і мала надавати Польщі військову допомогу в її боротьбі з різними противниками. Найтрагічнішим наслідком цього трактату став початок територіального розколу України. У січні 1663 року Ю. Хмельницький зрікається булави, прийнявши чернечий постриг під ім’ям Гедеона. Після цього починається боротьба старшинських групировок за гетьманську булаву. На передній план все більше виходили регіональні інтереси старшинської верхівки, а не загальнонаціональна ідея. Старшина ігнорувала інтереси селянства, зловживала владою, наживалася на експлуатації мас.

Слободищенський трактат 1660 р. викликав неоднозначну реакцію українського народу. Одна частина старшини, козацтва, духовенства визнала його, інша – ні. Особливо багато противників трактату виявилося на Лівобережній Україні. Україна поділилася на Лівобережну і Правобережну з орієнтацією на сусідні держави.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 303; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!