Підстави та порядок встановлення земельних сервітутів
Підставами встановлення земельного сервітуту є юридичні факти, з якими закон пов’язує можливість виникнення права земельного сервітуту відповідного виду. Згідно зі статтею 100 ЗК України та статтею 402 ЦК України, земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Підстави та порядок виникнення права сусідського земельного сервітуту. ЗК України передбачає дві підстави встановлення сусідського земельного сервітуту: договір і рішення суду. В обох випадках ініціатором встановлення сусідського земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, який має потребу у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки для усунення недоліків його ділянки, пов'язаних з її розташуванням чи природним станом. Власник (користувач) земельної ділянки, будучи зацікавленим у встановленні сусідського земельного сервітуту, повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки з пропозицією укласти договір на обмежене постійне або строкове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.
Моментом виникнення у власника (користувача) панівної земельної ділянки права використовувати обслуговуючу земельну ділянку в рамках того чи іншого сусідського земельного сервітуту є державна реєстрація договору про встановлення земельного сервітуту чи рішення суду про встановлення земельного сервітуту органом, на який покладене здійснення державної реєстрації прав на землю.
|
|
Підстави та порядок виникнення та відчуження права особистого земельного сервітуту. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) встановлюється договором між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися нею за цільовим призначенням (стаття 407 ЦК України).Що стосується підстав виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), то воно може виникати як на підставі договору, так і на підставі заповіту (стаття 413 ЦК України).
Підстави виникнення права публічного земельного сервітуту. Виникнення права публічного земельного сервітуту відбувається на підставі закону, яким встановлюється той чи інший публічний сервітут. У разі прийняття такого закону у необмеженої кількості осіб виникає право на безплатний доступ та перебування на земельній ділянці державної, комунальної та приватної власності для задоволення певних особистих потреб.
Підстави та порядок припинення земельних сервітутів
Підставами припинення права земельного сервітуту є юридичні факти, з якими закон пов’язує припинення права земельного сервітуту.
|
|
Підстави та порядок припинення права сусідського земельного сервітуту. Перелік підстав припинення дії сусідського земельного сервітуту визначений у статті 102 ЗК України. Згідно з цією статтею, дія сусідського земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб’єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено сусідський земельний сервітут; в) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом; г) закінчення терміну, на який було встановлено сусідський земельний сервітут; ґ) невикористання сусідського земельного сервітуту протягом трьох років; д) рішення суду про скасування сусідського земельного сервітуту. Зокрема, на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено сусідський земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення сусідського земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено такий сервітут, за її цільовим призначенням.
|
|
Однак настання таких підстав не тягне за собою автоматичного припинення дії сусідського земельного сервітуту, а є підставою для скасування державної реєстрації земельного сервітуту. І лише після скасування державної реєстрації дія земельного сервітуту припиняється.
Підстави та порядок припинення права особистого земельного сервітуту. Загальними підставами припинення права особистого земельного сервітуту є поєднання в одній особі власника земельної ділянки і землекористувача, а також сплив строку, на який було надано право користування.Емфітевзис та суперфіцій можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Право добросусідства
Глава 17 ЗК України містить приблизний перелік можливих негативних впливів на сусідні земельні ділянки, до яких належать:
а) затінення, коли в результаті будівництва власником чи ко-
ристувачем на своїй земельній ділянці будівлі чи споруди, яка че-
рез її висоту чи розташування поблизу межі суміжної земельної
ділянки заважає доступу сонячного світла на цю земельну ділян-
ку, позбавляючи відповідного комфорту людей, які постійно пере-
бувають на цій ділянці, або ж потрапляння сонячного випроміню-
вання на рослинність ділянки, що пригнічує її ріст;
|
|
б) задимлення, що спричиняється постійним або періодичним
спалюванням на земельній ділянці сміття, листя тощо, в резуль-
таті чого забруднюється повітря на сусідній ділянці;
в) неприємні запахи, що виникають у результаті утримання
худоби або здійснення іншої діяльності і поширюються на сусідні
земельні ділянки;
г) шумове забруднення, яке виникає при використанні влас-
никами чи користувачами земельних ділянок певних технічних
засобів (верстати, пилорами тощо), зокрема звуковідтворюючих
пристроїв (радіо, магнітофони тощо).
За земельним законодавством України добросусідство є сукупністю врегульованих нормами земельного права відносин між власниками (користувачами) суміжних (сусідніх) земельних ділянок, у рамках яких вони мають можливість найбільш повного, комфортного та безпечного використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення цих ділянок. |
Способи забезпечення права добросусідства
У переважній більшості випадків встановлення відносин добросусідства забезпечується у процесі надання земельних ділянок у власність чи користування. Йдеться про застосування таких засобів забезпечення добросусідських відносин, як раціональне планування території населених пунктів, внутрігосподарський землеустрій на землях сільськогосподарського призначення та встановлення обґрунтованого цільового призначення земельних ділянок. Зазначені заходи здійснюються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які затверджують плани розвитку та забудови населених пунктів, встановлюють функціональні зони в межах територій сіл, селищ та міст, затверджують проекти землеустрою та встановлюють цільове призначення земельних ділянок.
Підтримання та відновлення меж земельних ділянок
Згідно зі статтею 79 ЗК України земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Тому важливою передумовою здійснення власниками та користувачами земельних ділянок належних їм земельних прав є чітке визначення та закріплення меж, які відділяють суміжні земельні ділянки. Адже межа земельної ділянки є просторовою межею здійснення її власником чи користувачем належного йому права власності, права користування та інших прав на цю земельну ділянку.
Отже, право добросусідства передбачає, що межі та межові знаки мають постійно зберігатися власниками та користувачами земельних ділянок.
Теми для самостійного вивчення:
1. Особливості права на сервітутне користування чужою земельною ділянкою.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 225; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!