Теми практичних та семінарських занять



1. Сутність натуралістичного підходу в теорії прийняття рішень

2. Головні принципи діяльності осіб, що приймають рішення

3. Роль системного підходу в розробці, прийнятті та реалізації управлінських рішень

4. Основні принципи оцінки ефективності управлінських рішень

5. Характеристика критеріїв оцінки ефективності управлінських рішень

6. Аналіз методів оцінки ефективності управлінських рішень

7. Фактори, що впливають на ефективність управлінських рішень

Тести для самоперевірки знань:

1. Критерій прийняття рішення — це:

а) ознака, на підставі якої виробляється оцінка;

б) показник привабливості (непривабливості) для особи, яка при­ймає рішення;

в) критерій оцінки альтернативи;

г) усі відповіді правильні;

д) відповіді а) або б), або в).

Зазначте послідовність (алгоритм) операцій при прийнятті рішення:

а) вибір альтернатив;

б) визначення альтернатив;

в) оцінювання альтернатив;

г) визначення обмежень і критеріїв;

д) діагноз проблеми.

3. Процеси прийняття управлінських рішень характеризуються:

а) взаємодією індивідуальних психологічних механізмів;

б) інтеріндивідуальністю вибору;

в) синтетичністю природи процесів ПУР і регуляції спільної ді­яльності.

4. Зазначте методи, які сприяють насамперед вирішенню загальнотеоретичних завдань:

а) спирання на об'єктивні факти;

б) аналіз;

в) синтез;

г) абстрагування;

д) узагальнення;

є) виявлення основних факторів; є) реальності умов;

ж) оцінки кількості і якості;

з) безперервності розвитку; і) основної ланки.

Альтернативи у прийнятті рішення — це:

а) необхідність вибору варіанта дії;

б) вибір, що виключає інші варіанти;

в) вибір між двома або кількома можливостями, які виключають од­на одну;

г) кожна з можливостей вибору варіанта;

д) необхідна складова проблеми прийняття рішення; є) усі відповіді правильні.

Зазначте послідовність (алгоритм) виконання операцій з прийняття рішень:

а) з'ясування завдання;

б) оцінювання обстановки;

в) виявлення проблем;

г) уточнення мети;

д) визначення можливих варіантів; є) формулювання рішення.

Технологія прийняття рішень задається у вигляді:

а) плану;

б) схеми етапів і окремих процедур;

в) сітьового графіка;

г) алгоритму;

д) усі відповіді правильні.

Управлінське рішення реалізується за допомогою:

а) взаємозалежних функцій;

б) організації праці;

в) взаємозв'язку суб'єкта й об'єкта менеджменту.

Зазначте послідовність етапів прийняття рішень:

а) діагноз проблеми;

б) формулювання обмежень і критеріїв;

в) визначення альтернатив;

г) оцінка альтернатив;

д) вибір альтернатив;

Список рекомендованої літератури:

1. Анисимов О. С. Новое управленческое мышление: сущность и пути формирования. — М.: Экономика, 2001.

2. Борман Д., Воронина Л., Федерман Р. Менеджмент. — Лейпциг; К., 2002.

3. Воронкова В.Г. та ін. Філософія управління персоналом: Монографія / Під ред. В.Г. Воронкової. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2005. - 472 с.

4. Воронкова В.Г., Беліченко А.Г., Попов О.М та ін. Управляння людськими ресурсами. - К.: ВД „Професіонал", 2006. - 576 с.

5. Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. — М.: МП "Сувенир", 2003.

Тема №4. Людина як суб'єкт прийняття управлінських рішень

1. Модель мислення людини, що приймає рішення.

2. «Модель світу» і прийняття рішень.

3. Закони, що управляють людиною в процесі прийняття рішень. 

 

1. Більшість керівників управляють організаціями, процесами, забуваючи, що управлінські рішення розробляються, приймаються і реалізуються людиною. Людина — суб'єкт і об'єкт управління. Саме розуміння людини як суб'єкта дає підставу охарактеризувати її як носія "наочно-практичної діяльності і пізнання, що спрямоване на об'єкт". Людина виступає активною дійовою особою при розробці, ухваленні і реалізації рішень. Отже, від того, хто ухвалює рішення і хто їх виконує, залежать результати, одержувані при реалізації цих рішень в різних сферах діяльності людини, суспільства.

Для розуміння процесу ПР має значення знання порядку зберігання і використовування інформації людиною.

Для того, щоб зрозуміти, як інформація потрапляє в мозок, розглянемо типи стану свідомості:

• ясна свідомість (інформація легко доходить до свідомості);

• несвідомий стан як патологія (кома, непритомність, травматичний шок), коли людина не усвідомлює ні себе, ні оточення. До цього ж стану можна віднести і звичайний сон;

• звужена свідомість (виникаюче у людини в стані крайньої етичної, фізичної напруги);

• змінений стан (медитація, гіпноз).

Сьогодні відомо 34 змінені стани свідомості, що виникають у людей під впливом різних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

В змінених (трансових) станах людина набуває підвищену інформаційну сприйнятливість. Ось тільки два "секрети", якими тисячоліттями користуються "фокусники" естради і політики:

1) Людина усвідомлює тільки те, на що направлено її увагу. Якщо відвернути увагу людини від важливої інформації — вона її не усвідомлює.

2) Не дивлячись на те що людина свідомо не сприйняла інформацію, вся інформація, знята рецепторами її органів чуття, потрапляє в мозок.

2. Прийняття рішення — розумовий процес, здійснюваний в структурах центральної нервової системи людини-управлінця.

Емпіричне мислення людина використовує в найпростіших життєвих ситуаціях. Вона ухвалює рішення, ґрунтуючись на життєвому досвіді. Поява об'єкту може бути усвідомленою або неусвідомленою людиною, але мозок зіставляє ситуацію (чийсь "образ") із своїм досвідом, що зберігається в пам'яті, розпізнає її і вибирає варіант дії, що виправдав себе у минулому.

Аксіоматичне мислення засновано на використанні в прийнятті рішень системи загальних положень, принципів, зведених в ранг "істин, що не вимагають доказів", а також способу отримання з їх допомогою конкретних рішень, вказівок і правил. Аксіоми — синтезований вираз суспільного досвіду, і у кожному окремому випадку не ставляться під сумнів. Вони "проектуються" людиною на об'єкт уваги, відбувається порівняння, зіставлення з конкретною ситуацією. Аксіоматичне мислення базується на аналізі ситуації і через це називається ще аналітичним.

Діалектичне мислення базується на врахуванні законів діалектики. Для цього способу мислення характерне виявлення і подолання основної суперечності ситуації на користь досягнення мети. Встановлення причин суперечностей сприяє розвитку. Виявлення в процесі прийняття рішення суперечностей і їх усунення забезпечують реалізацію рішення в процесі управління.

Характерна властивість діалектичного мислення — можливість прийняття рішення при явній відсутності інформації, тобто в умовах невизначеності. В цьому випадку інформацію одержують в результаті передбачення. Передбачення може і не бути реалізованим, наприклад, коли нова ідея не відповідає загальноприйнятим аксіомам.

Отже, в основу діалектичного способу мислення встановлено вирішення протиріч, для ОПР — інформаційних. Наприклад, суперечності можуть виникати при розподілі різних ресурсів.

Слід зазначити, що не буває "чистого мислення". Емпіричний і аксіоматичний способи мислення входять до складу діалектичного. Крім того, процес мислення пронизаний відчуттями, емоціями, вольовими тенденціями, адже мислить людина — суб'єкт, з його потребами і здібностями, у всьому багатстві його взаємостосунків з іншими людьми.

3. Всі рішення, що розробляються, приймаються і реалізуються, здійснює людина, дії якої підпорядковані певним законам. Знання цих законів, механізмів їх прояву дозволяє ухвалювати науково обгрунтовані рішення, враховувати закономірності поведінки людей, оскільки їхні дії часто виявляються неоднозначними, мають характер вірогідності, тобто одні і ті ж зовнішні дії впливають на людей по-різному. Основні групи законів, які необхідно ураховувати в процесі прийняття управлінського рішення — це загальні закони, що визначають поведінку людини; закони інерційності людських систем, закони зв'язку із зовнішнім середовищем; соціально-психологічні і біопсихічні закони [7].

Під законом розуміються істотні відносини між об'єктами і явищами, яким властива необхідність, загальність, повторюваність. Механізм дії закону починає працювати, коли для цього створюються відповідні умови. Для обліку вимог законів при прийнятті рішень необхідно уточнити зв'язки між явищами, що становлять їх суть; встановити умови, при яких закони діють; знайти методи їх практичної реалізації.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!