Тема №1. Основи теорії прийняття управлінських рішень



1. Поняття теорії прийняття рішень. Сутність, цілі і задачі теорії прийняття рішень.

2. Методологічні аспекти теорії прийняття рішень.

3. Методи, структура і категорії теорії прийняття рішень.

4. Закони управління, що впливають на прийняття управлінських рішень.

 

1. Підсутністю прийняття рішень як процесу розуміється внутрішня, відносно стійка основа управлінського рішення, що визначає його значення, роль і місце у функціонуванні і розвитку організації. Суть прийняття рішень виявляється через багатообразні зовнішні зв'язки і дії, що характеризують одну із сторін управлінського рішення.

Під теорією прийняття рішень слід розуміти систему знань, що відбиває суть процесу прийняття рішень, закономірності, з урахуванням яких вони розробляються, приймаються і реалізуються на практиці. Зараз критично переробляється ряд положень теорії прийняття рішень, яка збагатила теорією і практикою передових шкіл управління. Виходячи з цього можна визначити предмет дослідження теорії прийняття рішень (ТПР).

Предметом ТПР є закони (закономірності) діяльності осіб, що приймають рішення, принципи управління і організації праці, організаційні форми, технології і методи діяльності, суть і зміст рішень. Об'єкт ТПР — системна діяльність персоналу управління при управлінні організацією, перш за все при розробці, ухваленні і реалізації рішень.

Основна мета управлінського рішення — забезпечити координуючий (регулюючий) вплив на систему управління, яка реалізує рішення управлінських задач що спрямовані на досягнення цілей організації за допомогою персоналу.

Досягнення цих цілей передбачає рішення задач, що становлять зміст і послідовність дій осіб, що приймають рішення при виконанні безпосередніх обов'язків. Основними задачами є створення інформаційної бази для прийняття своєчасних рішень, визначення обмежень і критеріїв прийняття рішень, організація діяльності персоналу управління. Рішення приймає керівник (лінійний менеджер) і несе за них особисту відповідальність. В підготовці даних для прийняття рішень бере участь персонал управління конкретної організації. Відповідальність за групове рішення несуть ті, хто його прийняв, відповідно до їх повноважень.

Для своєчасного прийняття рішень необхідно мати систему управління, що забезпечує реалізацію складної системної діяльності осіб, що приймають рішення, на науковій основі організувати роботу персоналу управління, що застосовує ефективні методи і використовує автоматизовані системи управління (АСУ).

ТПР повинна виробити науково обґрунтовані практичні рекомендації, базуючись на об'єктивних законах і досягненнях суміжних наук і теорій, перш за все соціальних, психологічних і правових. При цьому головне не просто знати закони, а розумно використовувати ці механізми.

2. Сьогодні на розвиток ТПР істотно впливають методологія, зокрема методологія мислення, теорія управління, кібернетика, психологія.

Методологічні аспекти прийняття рішень відбиває єдність і цілісність наукових знань для ТПР.

Організаційні аспекти прийняття рішень відбиває стан і перспективи розвитку організаційної і функціональної структури органів управління, побудову і порядок функціонування осіб , що приймають рішення (як органів управління) в системі управління на різних ієрархічних рівнях.

Економічні аспекти прийняття рішень показують вплив економічних чинників на ефективність існуючих систем прийняття рішень, їх економічної ефективності на економічну підготовку персоналу управління, вдосконалення організаційних форм і методів прийняття рішень на новій технічній базі.

Технологічні аспекти прийняття рішень визначають рівень технологій прийняття рішень, що використовуються і розробляються, в управлінні, перспективи розвитку автоматизованих систем.

Соціально-психологічні аспекти прийняття рішень ілюструють різні сторони діяльності людей в процесі прийняття рішень.

Таким чином, теорія прийняття рішень є сумою знань про розробку, прийняття і реалізацію управлінського рішення, закономерностях і принципах, організаційних формах, методах і технологіях функціонування системи прийняття рішень в організації.

3. Основні задачі ТПР:

• вивчення і узагальнення досвіду прийняття управлінських рішень в певних умовах, а також в умовах невизначеності і ризику;

• виявлення і дослідження об'єктивних закономерностей процесів прийняття управлінських рішень і формування на їх основі принципів організації діяльності осіб, що приймають рішення; організаційних форм і методів, технологій розробки, прийняття і реалізації рішень;

• вироблення практичних рекомендацій по роботі лінійних менеджерів і їх апарату управління при прийнятті управлінських рішень в реальній обстановці і при використовуванні технічних засобів і АСУ;

• розробка методів дослідження проблем розвитку системи прйиняття управлінських рішень, принципів і методів оцінки їх ефективності, а також заходів щодо вдосконалення діяльності осіб, що прймають рішення. Проблеми ТПР принципово можна вирішити лише за умови вироблення методологічних основ нової концепції управління життєдіяльністю суспільства.

Категорії ТПР — її основна частина. Вони відбиває найістотніші властивості процесів прийняття управлінських рішень, є невід'ємною складовою наукової мови ТПР, що виражає суть, закономірності прийняття управлінських рішень і механізми їх вияву в практиці діяльності осіб, що прймають рішення.

Під принципами управління розуміються вимоги об'єктивних законів управління і правила їх обліку в управлінській діяльності, під методами — доцільна організація сукупності прийомів і способів діяльності персоналу управління, дозволяюча вирішувати управлінські задачі і досягати цілі управління. Ціль — одне з базових понять в системному підході до виявлення взаємозв'язків категорій ТПР. Під ціллю розуміється очікуваний результат діяльності персоналу управління і осіб, що прймають рішення. Ціль, передбачаючи результат роботи, припускає вибір засобів його досягнення.

4. Ефективність ухвалюваних рішень залежить перш за все від урахування при прийнятті рішень вимог об'єктивних законів і закономерностей управління. Найважливішими з них (вимоги яких слід враховувати, приймаючи управлінське рішення) є закони цілеполягання, різноманітності, руху, зворотного зв'язку (загальні закони управління) і залежності організаційних форм і методів управління від структури управління організації, матеріально-технічної бази, умов управління (єдність організаційно-методологічних основ на всіх рівнях управління), а також специфічні закони управління.

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!