Н е м е д и к а м е н т о з н а тер а п і я
Важливою частиною комплексного лікування дітей є немедикаментозна терапія. Багатьом дітям, особливо при іпохондричних розладах, показана психотерапія та аутотренінг. Лікар має пояснити дитині сутність захворювання й основних симптомів, підкреслити їх доброякісний перебіг та сприятливий прогноз, пояснити важливість адекватної реакції на психоемоційну стресову ситуацію.
Ф і з і о т е р а п е в т и ч н і м е т о д и
Використовують водні процедури (циркулярний, контрастний душ, фіто-ванни), аромотерапію, голкорефлексотерапію, масаж, електрофорез з магнієм та бромом на комірцеву ділянку, електросон, гальванічний комірець за Щербаком (у деяких дітей із вегетативною дисфункцією існує підвищена чутливість до електропроцедур, тому можливе посилення у них суб’єктивних відчуттів).
Широко використовується лікувальна фізкультура.
Ме д и к а м е н т о з н а т е р а п і я
При помірних проявах симпатикотонії використовують фітотерапію седативними травами (валеріана, собача кропива, листя м’яти перцевої, меліси,, трилистника, хміль, півонія), які мають седативну дію, нормалізують функцію стовбура мозка й гіпоталамуса.
Фітотерапію поизначають у вікових дозах за звичай курсом до 1 місяця. «Беллоід» (0,03 г барбамілу, 0,1 мг алкалоїдів беладони, 0,3 мг ерготоксину) та «Белласпон» (0,02 фенобарбіталу, 0,3 мг алкалоїдів беладони, 0,3 мг ерготаміну) зменшують збудливість центральних й периферичних адренергічних й холінергічних структур, заспокійливо впливають на гіпоталамічну зону мозку, нормалізують функцію обох відділів вегетативної нервової системи. Призначають в залежності від віку дитини по 1 таб. 1-3 рази на день протягом 2-3 тижнів.
|
|
|
При неврозоподібних станах, психопатологічних розладах використовують за призначенням невролога транквілізатори: «Мебікар», який не має міорелаксуючого та сноподібного ефекту, не заважає денній роботі; дозування – підліткам по 1-2 таб. 2-3 на день зазвичай курсом на 1 місяць.
«Фенібут», якому притаманна більш виражена транквілізуюча активність – він зменшує емоційну напругу, страх, поліпшує сон (дітям до 8 років по 0,05-0,1 г, 8-14 років 0,2-0,3 г, після 14 років – 0,25-0,5 г 3 рази на добу, курс 4-6 тижнів).
За наявності на ЕКГ змін процесів реполяризації, порушень серцевого ритму широко використовують солі калію.
При незначних змінах рекомендують калієву дієту (ізюм, курага, банани, горіхи, печена картопля тощо) в інших випадках – фармакологічні препарати «Панангін» (0,158 г калію аспаргінату, 0,14 г магнію аспаргінату) або «Аспаркам» (0,175 г калію аспаргінату, 0,175 г магнію аспаргінату).
Препарати калію не застосовуються при уповільненні атріовентрикулярної провідності.
|
|
|
Широко використовують екстракт плодів глоду, який має позитивну інотропну дію, зменшує збудливість міокарда, посилює кровообіг у коронарних судинах. Призначають у віковій дозі 3-4 рази на добу протягом місяця.
Доцільно також застосовувати кардіометаболічні препарати: «1 – Карнитин» або «Мілдронат», які поліпшують енергетичний обмін в міокарді. Використовуються в дозах 50-75 мг/кг на добу в 2-3 прийоми курсом на 2-3 тижні, зазвичай 2-3 рази на рік.
«Кардонат» на відміну від вітамінів групи В, не метаболізується в клітинах печінки, сприяє взаємному потенціюванні їх дії. Дітям 5-15 років – по 1 капсулі 2 рази на добу, дітям старше 15 років - по 1 капсулі 2-3 рази на добу. Курс лікування становить 3-4 тижні.
Доцільно використовувати антиоксиданти (вітаміни Е,С,А, селен), які зменшують перекисне окислення ліпідів, що знижує пошкоджуючий вплив перекисів та вільних радикалів на міокард. За показанням призначають препарати магнію, вітамінні комплекси. Використовують також препарати, які стимулюють енергетичний обмін в міокарді (АТФ, фосфаден).
При дисметаболічних змінах в міокарді доцільно застосовувати антигомотоксичний препарат «Коензим-композітум», який впливає на цикл Кребсу в якості індуктора заблокованих або не активізованих внутрішньоклітинних ферментних систем. Дозування наступне: діти 2-6 років – по 1/3-1/2 ампули, з 6 років і підліткам – по 1 ампулі в/ш, п/ш, в/м 2-3 рази на тиждень, в середньому 10 ін’єкцій. Можливо застосування препарату у вигляді питних ампул.
|
|
|
Доведена висока ефективність «Ангіо-ін’єлю» у дітей з вираженим кардіалгічним синдромом та «Краноліну» у дітей з кардіальними дизритміями (О.П.Волосовець, С.П.Кривопустов, 2003).
Ангіо-ін’єль покращує коронарний кровообіг шляхом впливу на судинний тонус, оптимізує механізми адаптації організму до фізичного навантаження, корегує зміни вегетативного статусу. Дозування: діти 2-6 років – по 1/3-1/2 ампули, з 6 років і підліткам – по 1 ампулі в/ш, п/ш, в/м 2-3 рази на тиждень, в середньому 10 ін’єкцій.
Кранолін, завдяки основному компоненту (плоди глоду) та двом потенцюючим речовинам має антиаритмічну дію за рахунок подовження рефрактерної фази та позитивну інотропну дію за рахунок підвищення внутрішньоклітинної концентрації кальцію, препарат нормалізує обмінні процеси в міокарді. Кранолін призначають внутрішньо сублінгвально (діти до 2 років – 3 краплі, 2-6 років – 5 крапель, старше 6 років -10 крапель) тричі на добу курсом до 1 місяця.
|
|
|
Показанням для використання Я – адреноблокаторів у дітей з ПМК є: виражена симпатикотонія; значна синусова тахікардія; часта екстрасистолія, особливо рання та мультифокальна; синдром подовженого інтервалу QТ; епізоди синкопе в анамнезі.
Я-адреноблокатори призначають курсами до 2-3 місяців під контролем АТ та ЕКГ з поступовою відміною препарату. Крім антиаритмічного ефекту та профілактики синдрому раптової смерті, Я-адреноблокатори знижують ЧСС та сприяють кращому наповненню лівого шлуночка та зменшенню ступеня ПМК.
Найбільш поширений в педіатричній практиці «Пропранолон», стартовою дозою якого є 1-2 мг/кг/добу в 4 прийоми. Використовують також «Атенолол», який блокує переважно Я-1-рецептори та є конкурентним антагоністом ендогенних катехоламінів (1-2 мг/кг, максимум до З мг/кг в 1-2 приймання на добу).
В схемі лікування дизритмій у дітей на тлі ПМК значну роль відіграють препарати, які нормалізують рівень кардіоцеребральних взаємодій та становлять основу так званої базисної антиаритмічної терапії (вегетотропні- та кардіометаболічні препарати).
У разі виникнення життезагрозливих шлуночкових аритмій доцільно використовувати «Аміодарон» внутрішньо 10-15 мг/кг/добу в два прийоми протягом 5-10 днів, після чого дозу знижують до 2-5 мг/кг/та ін.
Лікування інфекційного ендокардиту включає в себе насамперед антимікробну терапію, яка має бути за можливості етіотропною та достатньо тривалою (4-8 тижнів та більше), профілактичні дози гепарину для запобігання утворення тромбів, протигрибкові препарати, глюкокортикостероідні препарати у разі виникнення інфекційно-токсичного шоку. Можливе використання імунотерапії (гіперімунна плазма, імуноглобулін).
Показання до хірургічного лікуваня ендокардиту: резистентна до терапії серцева недостатність, гостра деструкція клапанів серця, стійка бактеріемія з неефективністю антимікробної терапії, інтракардіальні абсцеси, великі рухомі вегетації на клапанах, грибковий ендокардит, інфекційний ендокардит клапанного протеза.
Фізичне навантаження у дітей у ПМК.
Від занять фізкультурою (в загальній групі) та спортом звільняють дітей з ПМК, що супроводжуються мітральною регургітаціею, шлуночковими аритміями, збільшенням інтервалу QТ, порушеннями процесів реполяризації та виникненням непритомних станів.
На ХХVІ конференції Веthesda (США,1994) були затверджені рекомендації щодо участі в спортивних змаганнях осіб з ПМК. Так, спортсмени з ПМК (включаючи міксоматозну дегенерацію стулок), за відсутністю наступних критеріїв можуть брати участь у будь-яких спортивних змаганнях:
· синкопе в анамнезі аритмогенного генезу, підтверджене документально;
· раптова смерть серед родичів, пов’язана з ПМК;
· рецидиви пароксизмальних суправентрикулярних тахікардій, особливо при їх збільшенні на тлі фізичного навантаження;
· мітральна регургітація;
· тромбоемболія в анамнезі.
Спортсмени, які мають один або більше з перерахованих критеріїв, можуть займатися спортом низької статичної та динамічної інтенсивності.
Особам з гіпертрофією ЛШ та з будь-яким, ступенем дисфункції лівого шлуночка займатися спортом не рекомендується.
У пацієнтів з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності фізичні навантаження не обмежуються, але ці особи підлягають регулярному обстеженню з використанням велоергометричної проби.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!