ЕКЗОГЕННІ ( ЛІКАРСЬКІ ТА ІНШІ ) АРТЕРІАЛЬНІ ГІПЕРТЕНЗІЇ



Екзогенні (лікарські та інші) артеріальні гіпертензії можуть розвиватися внаслідок нераціонального або тривалого застосування нижчеперерахованих препаратів та речовин.

1. Глюкокортикостероїди. Розвивається синдром Кушинга (екзогенний) з характерними порушеннями вуглеводного, жирового, білкового та мінерального обмінів. Артеріальна гі­пертензія систоло-діастолічного типу зі стабільним підвищен­ням АТ (до 140-150/90-95 мм рт.ст.), розвитком дистрофії міо­карда, порушеннями серцевого ритму та провідності. В лікуванні застосовують діуретики зі спіронолактоном або без нього.

2. Пероральні контрацептиви. Тривале застосування пероральних контрацептивів (комбінація естрогенів з прогестеронами) на протязі декількох років може викликати в 5% молодих жінок помірну систоло-діастолічну гіпертензію.

У жінок, які використовують пероральні контрацептиви, АГ виявляється в 3-4 рази частіше, ніж у жінок, які не застосо­вують ці препарати. Особливо часто це відбувається при наяв­ності супутнього ожиріння і палінні.

В патогенезі передбачають роль підвищеного утворення в печінці субстрату реніна з наступним виникненням гіперренінемії і АГ. Гіпертензія протікає нетяжко і зменшується  через 3-6 місяців після відміни препаратів.

3. Симпатоміметики (адреналін, норадреналін, гутрон та ін.). Їх тривале застосування викликає вазоконстрикцію з підвищенням як судинного опору, так і серцевого викиду. Ці сполуки входять до складу анорексантів та деяких препара­тів, які використовуються наркоманами. Підвищується САТ, ДАТ, середні АТ і ЧСС. Лабеталол ефективно купірує їх дію.

4. Циклоспорин, НПЗЗ (індометацин, вольтарен та ін.). Пригнічуючи синтез судинорозширюючих простагландинів, вони зменшують активність депресорних систем і викликають розвиток систоло-діастолічної АГ.

Лікування. При застосуванні циклоспорину не слід призначати препарати, які сповільнюють його метаболізм (ділтіазем, нікардипін, верапаміл), а призначити лабеталол або центральні α-адреностимулятори. Замість НПЗЗ можна перейти на приймання парацетамолу або використати ефективну дозу гіпотензивних засобів.

5. Кокаїн. Вважається, що до 3-4% молодих людей вживають наркотики, серед яких домінуючими є підлітки та юнаки 11-17 років. В Росії опіатна наркоманія складає 50-60% усіх видів наркоманії. Кокаїн стимулює звільнення норадреналіну і галь­мує його зворотне захоплення нервовими закінченнями, що суп­роводжується вазоконстрикцїєю з підвищенням САТ, ДАТ, серед­нього АТ,  ЧСС, аритміями, судомами.

Лікування: призначаються гіпотензивні (фентоламін) і антиаритмічні                                (Я-адреноблокатори) препарати.

6. Алкоголь. Хронічна зловживання алкоголю є причиною роз­витку АГ у 10% юнаків та молодих чоловіків.

7. Лакриця. Лакричний корінь (корінь солодки) міститься в деяких сортах жувального тютюну, входить до складу ряду відхаркувальних, шлункових, сечогінних та інших лікарських засо­бів. Присутня в ньому гліциринова кислота здібна викликати «лакричну гіпертензію», яка нагадує по клінічній картині син­дром Конна (гіпокаліемія, алкалоз, затримка натрію і води та ін.).

Лікування: призначаються діуретики в поєднанні зі спіронолактоном.

8. Гіпертонічні кризи можливі при отруєні свинцем, талієм, тираміном які викликають токсичне ураження симпатичної нервової системи. Крім того, тирамін володіє прямим пресорним ефектом.

Лікування: Застосовують фентоламін, який уводять в/в.

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ

Артеріальна гіпертензія виявляється у 8-10% вагітних жінок і рахується однією з причин передчасних пологів, перинатальної смерт­ності, а у 20-30% випадків – материнської смертності (В003-МОАГ, 1999).

На жаль, в останні десятиріччя зростає кількість випадків підліткової та ранньої вагітності (група медико-соціального ризику). У юних матерів з цієї групи в декілька разів частіше виявляються ускладнення в пізні терміни вагітності, в тому числі і АГ.

Артеріальна гіпертензія може бути проявом гестаційної гіпертен­зії, або преекламсії, яка вперше виявляється в пізні терміни (III триместр), оскільки в першій половині вагітності АТ частіше знижується.

Патогенез АГ при пізньому гестозі (токсикозі) пов’яза­ний зі зниженням діурезу і натрійурезу, затримкою в організмі натрію і води. На відміну від нормальної вагітності, при якій відзначається фізіологічна гіперволемія і гіперкінетичний характер кровообігу, що необхідно для нормального розвитку плоду, при пізньому гестозі від­бувається зниження ниркового кровотоку і клубочкової фільтрації на 25-30%, надмірний приріст маси тіла в поєднанні з розповсюдженою вазоконстрикцією і збільшенням загального периферичного опору.

Певну роль у виникненні гіпертензії приділяють порушенню плацен­тарного кровообігу, в результаті чого підсилюється вироблення реніну маткою і активізується система ренін-ангіотензин II-альдостерон (РАА). Це супроводжується вазоконстрикцією, затримкою натрію і води і, як наслідок, підвищенням АТ.

Крім того, АГ у вагітних часто пов’язана з хронічним пієлонефри­том або передуючою пологам есенціальною гіпертензією. У багатьох вагітних можливі реактивні підйоми АТ, які пов’язані зі страхом, постійним відчуттям тривоги. Інколи усі ці фактори поєднуються.

Артеріальний тиск підвищується більше 140/90 мм рт.ст. При АТ вище 150/100 мм рт.ст. показана госпіталізація, АТ 160/100 мм рт.ст. рахується критичним в зв’язку з розвитком значної невропатії і можливої загибелі плоду, а при АТ більше 170/110 мм рт.ст. значно зростає ризик розвитку інсульту або еклампсії.


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 193; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!