Проблеми конструювання структури закону.
Питання про конструкцію норми права є питанням про її структуру. Структура – це категорія системного підходу і під нею розуміються доцільні зв'язки між елементами в системі. Поряд зі структурою в будь якій системі наявний і склад, тобто сукупність необхідних і достатніх елементів, які пов'язує між собою структура. Отже, щоб розкрити будову якого небудь цілісного об'єкта (системи), про нього слід говорити і як про структуру (спосіб зв'язку елементів в об'єкті), і як про склад – власне елементи. Хоча традиційно в юридичній літературі питання щодо конструкції норми права ставить ся саме як про її «структуру». Конструкція норми права – це структура, яка виражає взаємозв'язок її складових елементів. Проблеми:
- Створення таємних статей закону неприпустиме, оскільки це суперечить публічній природі закону як форми права та принципам правової держави.
- кожну статтю закону доцільно позначати абзацом та терміном „Стаття”, відповідним номером (у формі цифрових знаків, а саме – арабських цифр) та назвою. Слід використовувати наскрізну нумерацію статей у законі (тобто послідовність нумерації має зберігатися від першої до останньої статті)
- мають місце випадки невідповідності назв і змісту статей законів
- Статті закону доцільно поділяти на частини, в яких, у міру можливості, формулювати цілісні норми права. можна підтримати практику позначення частин статей законів за допомогою арабських цифр з крапкою справа.
|
|
|
- також варто використовувати цифровий знак при посиланнях у законі на відповідні частини статті закону
- оскільки вкрай складно розрізнити призначення абзаців та пунктів частин законів, то варто звести до мінімуму застосування абзаців у практиці законопроектування.
- обов’язковим є створення вичерпних переліків при конструюванні юридичних конструкцій норм права, які закріплюють більш несприятливі режими для суб’єктів, перш за все для фізичних осіб. При конструюванні переліків у законах нормопроектувальнику доцільно вказувати про те, чи структурні елементи закону (як правило, це пункти) є рівноцінними, чи розташовані за пріоритетом
- Пункти частини статті закону не повинні містити самостійних норм права. Втім у деяких законах це правило порушується (особливо – у Податковому кодексі україни).
- Чіткість і стислість формулювання конструкцій правових норм може досягатися законодавцем завдяки закріпленню у частинах статті закону кількох норм права, змістовно об’єднаних між собою.
- вимога дотримання критерію стислості викладу тексту законів передбачає, зокрема, відсутність повторів у них. Цьому має сприяти наявність посилань у законі на інші статті цього ж закону чи на акти тієї самої чи інших галузей законодавства.
|
|
|
- не позбавлене наше законодавство недоліків, які стосуються дотримання вимоги змістовної єдності між нормами права у статтях законів.
- законодавець не завжди вбачає різницю між термінами „розділ” та „глава”. Часто текст закону поділяється на розділи без попереднього поділу їх на глави
- вищезазначене свідчить про необхідність вироблення системи уніфікованих правил і засобів законодавчої техніки для конструювання законів, у тому числі їх статей, глав, розділів.
- не можна перевищувати оптимальних меж поділу статей закону на частини, пункти частин та інші складові. не слід застосувати посилання до норм правових актів, які ще не створені.
Створення логічної структури закону передбачає дотримання таких основних вимог, які стосуються змісту закону та логічного викладу у ньому норм права: 1) логічна послідовність, непротирічність та однотипність викладу тексту закону; 2) більш загальні положення мають передувати менш загальним; 3) винятки із загальних правил, якщо вони є, мають слідувати за самими цими правилами; 4) норми постійної дії мають передувати нормам тимчасовим (якщо такі є в законі), однак у міру можливості слід уникати розміщення в законах із постійними нормами тимчасових правил; 5) санкції за порушення вимог правових норм розташовують після викладу цих вимог; 6) матеріальні норми по тексту закону повинні передувати процедурним; 7) процесуальні норми, у міру можливого, слід формулювати в окремих законах; 8) процедурні та процесуальні норми з точки зору їх змісту повинні бути узгоджені з матеріальними нормами, втім не мають торкатися змістовного аспекту матеріальних норм, а тим більше суперечити їм.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!