Питання якості та ефективності нормативно-правового акта. Законодавча техніка: поняття, ознаки і структура.
Питання ефективності діючої в країні системи нормативних правових актів нерозривно зв’язане з проблемою контролю за їх якістю і подальшим удосконаленням. Шляхом оцінки ефективності нормативно-правового акта визначається ступінь урегульованості відповідних суспільних відносин, виявляються прогалини, усуваються колізії і суперечності між нормами права і нормативно-правовими актами, що сприяє розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його оновленню і, в кінцевому підсумку, забезпечує внутрішню узгодженість правової системи в цілому.
Незважаючи на те, що дане питання є дискусійним і обговорюваним (відсутня єдність поглядів у визначенні поняття ”ефективність“ та її критеріїв), разом з тим воно досліджене виключно в площині загальної теорії і соціології права, тоді як практика правотворчої і правозастосовної діяльності (включаючи судову) державних органів явно свідчить про невідповідність законодавства вимогам системності, несуперечливості, узгодженості і гармонізації, що об’єктивно викликає потребу у створенні єдиної концепції правового моніторингу з метою підвищення якості законодавства і правозастосовної діяльності в цілому. Виявляти зазначені недоліки нормотворчої та правозастосовної діяльності покликаний правовий моніторинг, який розглядається як один з головних інструментів підвищення рівня ефективності правового регулювання, забезпечення належної якості прийнятих нормативних правових актів та їх реалізації. Як зазначається в літературі, під правовим моніторингом розуміється систематична, комплексна діяльність, спрямована на спостереження, аналіз, оцінювання чинного законодавства та практики його застосування з метою підвищення ефективності законодавства та його подальшого прогнозування. Правовий моніторинг необхідний для забезпечення прав і свобод громадян, підвищення якості прийнятих політико-правових рішень і відкритості правотворчої діяльності.
|
|
|
Законодавча техніка — це система правил, прийомів і методів роботи з підготовки і видання законодавчих актів. Вона є одним із різновидів юридичної техніки. Раніше законодавчу техніку розуміли як тотожність юридичної техніки, тобто малося на увазі, що до результатів роботи законодавчої техніки відносили також і підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади. Тим не менш, законодавча техніка все ж таки є особливим, своєрідним видом юридичної техніки через те, що: область законодавчого регулювання є підґрунтям усього правового регулювання (загальний характер регулювання суспільних відносин законів і більш конкретний — підзаконних нормативно-правових актів); головні особливості нормативно-правового акта, що не є законом (структура, зміст, поняття і терміни, форма викладення), повинні відповідати таким самим особливостям закону; мають значні відмінності форми мовностилістичного оформлення законів і підзаконних актів; структурування законів та підзаконних НПА також не є однаковим.
|
|
|
Ознаки законодавчої техніки:1) являє собою технічний інструментарій (юридично-технічні правила, прийоми, засоби і способи); 2) суб'єктами нормотворчості - представницькими і виконавчими органами держави; 3) призначена для технічного забезпечення оптимального (повного, точного, чіткого, зрозумілого, стислого) викладу думки нормотворця; 4) надає формальної визначеності змісту нормативних актів і нормативних договорів при їх первинному створенні, внесенні змін, доповнень, відміни (повної чи часткової); 5) забезпечує системні зв'язки нормативних актів різної юридичної сили, їх логічну несуперечливість; 6) має особливості при створенні різних нормативно-правових актів (законодавчих - конституційних і звичайних законів; підзаконних - відомчих і місцевих актів) та нормативно-правових договорів (внутрішньодержавних і міжнародних).
|
|
|
Вимоги і правила до структури закону – логічна послідовність викладення змісту, тісний зв'язок нормативних приписів за предметом правового регулювання. Як засіб юридичної техніки виступає текст документа з його реквізитами (найменуванням, датою прийняття, підписами) і структурою. При виданні великих кодифікованих актів звичайно виділяють загальну й особливу частини. Певне навантаження несе на собі преамбула акта. Первинною структурою тексту є стаття з її підрозділами (абзацами, пунктами, частинами). Юридична конструкція — один із засобів нормотворчої техніки, котрий забезпечує побудову нормативно-правового акта. Цей засіб забезпечує: логічність змісту матеріалу; послідовність його викладу; зв'язок між нормами права; повноту і чіткість правового регулювання тощо.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!