ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК СУБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Правові основи діяльності громадських організацій в Україні
Громадські організації виконують та реалізують свою діяльність згідно до законодавства України.
Закон України «Про громадські об'єднання»визначає громадську організацію як «громадське об'єднання, засновниками та учасниками якого є фізичні особи», тобто це одна з організаційно-правових форм громадських об'єднань в Україні [10].
Відповідно до цього закону визначають основні принципи утворення та діяльності громадських об’єднань:
1. Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:
1) добровільності;
2) самоврядності;
3) вільного вибору території діяльності;
4) рівності перед законом;
5) відсутності майнового інтересу їх учасників;
6) прозорості, відкритості та публічності [17].
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні участі в ньому [17].
Самоврядність передбачає право учасників громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети, визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом [17].
|
|
|
Вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.
Рівність перед законом передбачає, що громадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду або статусу такого об'єднання.
Відсутність майнового інтересу передбачає, що учасники громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно громадського об'єднання не підлягають розподілу між його учасниками і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого учасника громадського об'єднання, його посадових осіб, крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи.
Прозорість, відкритість передбачає право всіх учасників громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свою мету та діяльність [17].
|
|
|
Третій розділ закону «Про громадські об'єднання» розглядає права та діяльность громадських об’єднань. Указано, що для здійснення своєї мети громадське об'єднання має право: вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету, при цьому матеріали, які розповсюджуються громадським об’єднанням, що виконує функції іноземного агента, у тому числі через засоби масової інформації та мережу Інтернет, мають супроводжуватися зазначенням, що вони видані або розповсюджуються громадським об’єднанням, що виконує функції іноземного агента; брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя [17].
В Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» ми можемо розглянути сфери благодійної діяльності:
Сферами благодійної діяльності є:
1) освіта;
2) охорона здоров’я;
3) екологія, охорона довкілля та захист тварин;
4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
|
|
|
5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
8) наука і наукові дослідження;
9) спорт і фізична культура;
10) права людини і громадянина та основоположні свободи;
11) розвиток територіальних громад [21].
Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» визначає форми державної підтримки громадських організацій в стаття 9. «Форми державної підтримки молодіжних та дитячих громадських організацій».Державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій здійснюється в таких формах:
- надання молодіжним та дитячим громадським організаціям інформацію про державну політику щодо дітей та молоді;
- подання методичної та організаційної допомоги з питань соціального становлення та розвитку молоді і дітей;
- сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді [22].
|
|
|
В Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» розглядається мета створення громадських організацій. Громадські організації інвалідів, їх спілки створюються з метою забезпечення рівних прав і можливостей інвалідів та їх соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення інвалідів до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав інвалідів, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно інвалідів та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством [23].
Соціальний захист охоплює трудову діяльність інвалідів. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування з урахуванням обмежених можливостей інваліда [23].
Розглядається забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи [23].
Визначається, що підприємства, установи та організації зобов'язані створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів ,у тому числі інвалідів, які використовують засоби пересування та собак-поводирів, до об'єктів фізичного оточення. Власники та виробники транспортних засобів, виробники та замовники інформації - друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації тощо, оператори та провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати надання послуг і виробництво продукту з урахуванням потреб інвалідів [23].
Розглядаються підприємства, організації та фізичні особи - підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов'язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об'єктів, яке б дало змогу інвалідам безперешкодно користуватися їх послугами [23].
Визначається, що жилі приміщення, займані інвалідами або сім'ями, у складі яких вони є, під'їзди, сходові площадки будинків, в яких мешкають інваліди, мають бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв'язком.
Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких знаходиться житловий фонд [23].
Приділяється увага, що матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню [23]
Зазначається, що інвалід має право вибору конкретного виду соціальної допомоги.
Інвалід може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає його потребам. У такому разі інвалід вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом [23].
Держава сприяє розвиткові активності та творчої ініціативи громадян, створює рівні умови для діяльності всіх громадських організацій. Спільними для всіх громадських організацій ознаками є принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. Громадські організації вільно обирають напрям своєї діяльності. Разом з тим належність чи неналежність до тієї чи іншої громадської організації не може бути приводом для обмеження прав і свобод або надання державою будь-яких пільг та переваг. Залежно від територіальних меж діяльності створюються громадські організації із загальноукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Усі вони можуть також на добровільних засадах створювати або вступати у спілки (асоціації тощо), укладати між собою угоди про співробітництво та взаємодопомогу [19].
Таким чином, основою правової бази діяльності громадських організацій має бути взаємозв’язок конституційних прав і законних інтересів громадян та суспільства. Основні направлення соціального захисту інвалідів – це право на працю, та право на побутові умови.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!