ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК СУБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ
РОБОТИ З ІНВАЛІДАМИ……………………………………………………..…6
1.1. Історія розвитку соціальної роботи з інвалідами………………………6
1.2. Зміст понять «соціальна робота»,
«громадська організація», «інвалід»,«суб’єкт соціальної роботи»,
«об’єкт соціальної роботи»……...…………………………………………….13
1.3. Принципи та методи дослідження громадських
організацій в соціальній роботі…………………………………….………….20
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК СУБ’ЄКТІВ
СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ……………………………………………………….27
2.1. Правові основи діяльності громадських
організацій в Україні…………………………………………………………....27
2.2. Роль громадських організацій в практичній
соціальній роботі з інвалідами в країнах Європи…………………………….33
РОЗДІЛ 3. ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ІНВАЛІДАМИ………………………..38
3.1. Роль громадських організацій в практичній
соціальній роботі з інвалідами в Україні на
прикладі Запорізької області………………………......................................38
3.2. Детермінанти оптимізації діяльності громадських
організацій як суб’єктів соціальної роботи з інвалідами……………………..46
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...52
|
|
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………56
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Інвалідність є соціальним явищем, уникнути якого не може жодне суспільство. У всьому світі майже кожна десята людина зазнає тих чи інших обмежень, з них майже 470 млн. людей працездатного віку. Ці дані засвідчують масштабність та глобальний характер проблеми інвалідності.
Показники інвалідності населення є важливим індикатором, який характеризує стан здоров'я нації та певною мірою може відображати рівень розвитку системи охорони здоров'я та ефективність реалізації соціальної політики держави.
В Україні давно реалізується соціальна політика та підтримка інвалідів. В нормативному та законодавчому полі України затверджено ряд законів, які мають на меті соціальний захист, обслуговування та підтримку інвалідів. Це закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інші.
|
|
|
Також про увагу на державному рівні до питання соціального забезпечення інвалідів в нашій країні свідчать, розробки в системі інклюзивної освіти.
Поширення в Україні процесу інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями фізичного або психічного здоров’я є не лише відображенням часу, але й представляє собою ще один крок до забезпечення повної реалізації прав людей з особливими потребами на якісну освіту, духовний розвиток, активне включення в соціум.
Збільшення кількості народження дітей із порушеннями в розвитку не лише проблема українського, але глобального масштабу. Рівень підтримки, гуманізм та терпимість у ставленні до дітей з особливими потребами, можливість надати їм доступну та якісну освіту – показники ступеня розвитку суспільства, в якому вони живуть. Отримання такими дітьми якісної загальної та професійної освіти є одним з основних і невід'ємних умов їх успішної соціалізації, забезпечення повноцінної участі в житті суспільства, ефективної самореалізації в різних видах професійної і соціальної діяльності.
Основною метою державної соціальної політики щодо інвалідів в Україні має бути забезпечення рівних можливостей та реалізація конституційних прав цією категорією громадян, створення сприятливих правових, політичних, соціально-економічних, медичних, психологічних, організаційних умов і гарантій для забезпечення людського розвитку та інтеграції у суспільне життя.
|
|
|
Але в той же час, питання соціального захисту та забезпечення інвалідів залишається невирішеним, що свідчить про недостатність діяльності в цій сфері тільки державних організацій.
Саме тому, необхідно включати в роботу з інвалідами і організації недержавного сектору. Якщо розглянути недержавні громадські організації в інших країнах, то саме вони реалізують більшу частину соціальних програм з інвалідами. В той час, як в Україні діяльність громадських організацій з інвалідами носить локальний та вибірковий характер, реалізується періодично.
Об’єкт дослідження – інваліди.
Предмет дослідження – діяльність громадських організацій в соціальній роботі з інвалідами.
Мета дослідження – виявити сучасний стан та перспективи розвитку громадських організацій в соціальній роботі з інвалідами.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати історію розвитку соціальної роботи з інвалідами;
|
|
|
2. Виявити сутнісні характеристики основних понять дослідження: «соціальна робота», «громадська організація», «інвалід», «суб’єкт соціальної роботи», «об’єкт соціальної роботи»
3. Ознайомитись з основними методами та принципами роботи громадських організацій з інвалідами
4. Визначити роль громадських організацій в практичній соціальній роботі з інвалідами в Україні
5. Порівняти роботу громадських організацій з інвалідами в Україні та за кордоном
6. Проаналізувати правові основи громадських організацій в роботі з інвалідами
7. Сформулювати детермінанти оптимізації громадських організацій як суб’єктів соціальної роботи з інвалідами
Гіпотеза дослідження: добре спланована і узгоджена взаємодія громадських організацій з державними соціальними службами по роботі з інвалідами буде сприяти покращенню соціальної роботи з цією групою населення, соціального становища та розвитку особистості інваліда.
РОЗДІЛ 1
ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!