Суттєвою особливістю місцевого самоврядування є те, що в його системі не діє принцип поділу влади, властивий механізму держави.
Система місцевого самоврядування визначається його основними функціями.
Ці категорії є взаємопов'язаними: система визначає організаційну структуру місцевого самоврядування, а функції - основні напрями та види діяльності місцевого самоврядування.
Функції місцевого самоврядування - це визначені Конституцією і законами України основні напрями і види діяльності місцевого самоврядування в Україні.
Функції місцевого самоврядування здійснюються на принципах :
- народовладдя;
- законності;
- компетентності;
- поєднання місцевих і державних інтересів;
- системності.
Ф ункції місцевого самоврядування поділяються за об'єктами на:
- політичні;
- економічні;
- соціальні;
- культурні (духовні) та ін. (екологічні, інформаційні).
1) Політичні функції пов'язані передусім з реалізацією публічної влади територіальних громад як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Саме територіальні громади виступають провідними суб'єктами формування та реалізації муніципальної влади (політики) в Україні.
Політичні функції місцевого самоврядування також пов'язані з реалізацією форм безпосередньої демократії на місцях відповідно до Конституції та законів України. Зокрема, політичні функції місцевого самоврядування передбачають:
- забезпечення проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів;
|
|
|
- забезпечення проведення місцевих виборів та інших форм безпосередньої демократії на місцях;
- об'єднання в асоціації місцевого самоврядування тощо.
2) Економічні функції передбачають:
- управління майном, що є у комунальній власності;
- утворення, реорганізацію та ліквідацію комунальних підприємств, організацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю;
- затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за їх виконанням;
- встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону;
- утворення позабюджетних цільових коштів;
- регулювання земельних відносин;
- вирішення питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та ін.
3) С оціальні функції :
- затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням;
- затвердження містобудівних програм;
- управління закладами охорони здоров'я, які належать територіальним громадам;
- надання соціальної допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, а також військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям;
|
|
|
- вирішення у встановленому законом порядку питань опіки й піклування;
- здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці та ін.
4) К ультурні функції це:
- затвердження програм культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням;
- управління закладами освіти і культури, які належать територіальним громадам;
- заснування місцевих засобів масової інформації (ЗМІ) відповідних місцевих рад;
- оголошення об'єктів, що мають історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури;
- вирішення питань про робочу мову ради відповідно до законодавства про мови;
- відродження осередків традиційної народної творчості та ін.
5) Екологічні функції це:
- здійснення суб'єктами місцевого самоврядування такої діяльності, як організація територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;
- оголошення природних об'єктів, що мають екологічну цінність, пам'ятками природи тощо.
За суб'єктами місцевого самоврядування ф ункції місцевого самоврядування можуть бути класифіковані на:
|
|
|
- функції територіальних громад;
- функції місцевих рад;
- функції сільських, селищних і міських голів;
- функції органів самоорганізації населення тощо.
Напрями і види діяльності місцевого самоврядування також можуть бути класифіковані:
1) за видами юридичної діяльності :
- правотворчі;
- правозастосовчі функції;
2) за с п особами і засобами їх здійснення:
- організаційна;
- виховна;
- прогностична та ін.
3) за умовами здійснення:
за часом:
- постійні;
- тимчасові;
за територією здійснення:
- відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України.
Система місцевого самоврядування - це сукупність органів та різноманітних організаційних форм, за допомогою яких відповідна територіальна громада або їі складові частини вирішують питання місцевого значення, здійснюють завдання та функції місцевого самоврядування.
Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) до елементів системи місцевого самоврядування відносить:
- територіальну громаду;
- сільську, селищну, міську ради;
- сільського, селищного, міського голову;
- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
- районні в місті ради, які створюються в містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради (районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету);
|
|
|
- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
- органи самоорганізації населення.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Територіальна громада - основний суб'єкт місцевого самоврядування. До неї входять жителі села (кількох сіл), селища, міста (ст. 6).
Територіальні громади сусідніх сіл можуть:
- об'єднуватися в одну територіальну громаду;
- створювати єдині органи місцевого самоврядування;
- обирати єдиного сільського голову.
Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на:
- створення спільних органів місцевого самоврядування;
- формування спільного бюджету;
- об'єднання комунального майна.
Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.
У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.
До органів місцевого самоврядування належать сільські, селищні, міські ради, що складаються з депутатів, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Районні і обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Сільські, селищні та міські ради можуть мати свої виконавчі органи. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають відповідно сільського, селищного, міського голів, які очолюють виконавчий орган ради і головують на її засіданнях. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Н а рівні областей і районів передбача є ться створення не виконавчих органів, а виконавчого апарату відповідної ради. Голова районної ради та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради. Функції виконавчих органів районних і обласних рад, як це випливає зі ст. 118 Конституції України, виконують відповідні державні адміністрації, яким делегуються ці повноваження.
Здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі має визначатися окремими законами. Це пояснюється тим, що ці міста, відповідно до ст. 133 Конституції, мають спеціальний правовий статус. У них, на відміну від інших міст України, згідно зі ст. 118 Конституції, функціонують відповідні державні адміністрації.
Територіальна громада за обсягом правоздатності і дієздатності своїх членів є неоднорідною, оскільки її становлять жителі населеного пункту з різним правовим статусом (громадяни України, іноземці, особи без громадянства). Громадяни України, які досягай 18-річного віку і є дієздатними, являють собою активних суб'єктів права на участь у здійсненні місцевого самоврядування. Вони мають право:
- обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування;
- бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування чи їх посадовими особами;
- брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватися іншими передбаченими Конституцією і законами України та статутами територіальних громад правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Право членів територіальної громади брати участь у здійсненні місцевого самоврядування реатізується в таких формах:
- місцеві референдуми;
- вибори депутатів місцевої ради та передбачених законом посадових осіб місцевого самоврядування (місцеві вибори);
- загальні збори громадян за місцем проживання;
- колективні та індивідуальні звернення;
- громадські слухання;
- місцеві ініціативи;
- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах міського самоврядування;
інші форми, які не заборонені законом.
Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.
Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
3. Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:
1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.
Громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.
Документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є:
1) паспорт громадянина України;
2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).
Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.
Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними у статті 12 Закону, виборчих процедур, передбачених Законом.
Виборчий процес здійснюється на засадах:
1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;
2) політичного плюралізму та багатопартійності;
3) публічності і відкритості;
4) рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом;
5) рівності прав усіх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності;
7) неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Виборчий процес включає такі етапи:
1) утворення виборчих округів;
2) утворення виборчих дільниць;
3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;
4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
6) проведення передвиборної агітації;
7) голосування у день виборів;
8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
У випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи:
1) повторне голосування;
2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів.
Суб'єктами виборчого процесу є:
1) виборці;
2) Центральна виборча комісія, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону, Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та інших законів України;
3) кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;
4) місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, або одномандатному виборчому окрузі, або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
5) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
4. Компетенція сільських, селищних, міських, районних і обласних рад.
Територіальна громада як первинний суб'єкт місцевого самоврядування має особливе значення для вирішення питань місцевого самоврядування. Але більша частина роботи виконується органами місцевого самоврядування, зокрема сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами та їх виконавчими органами, а також районними і обласними радами. Кожна рада — це самостійний орган місцевого самоврядування.
Вибори депутатів сільських, селищних рад є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Рада вважається правомочною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу місцевої ради. Вибори міських, районних у містах рад, районних та обласних рад відбуваються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного міста, району в місті, району, області, міст Києва та Севастополя, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Термін повноважень сільських, селищних, міських, районних у містах рад - п'ять років. Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 78), повноваження ради можуть бути припинені достроково.
У реалізації функцій і повноважень місцевих рад велика роль належить виконавчим комітетам, відділам, управлінням та іншим створюваним цими радами органам. Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи місцевих рад є підконтрольними і підзвітними відповідним місцевим радам.
Головними функціями виконавчих органів рад є виконавча, тобто організація виконання рішень відповідної ради, та розпорядча, тобто самостійний розгляд чи вирішення питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 141 Конституції України, територіальні громади обирають відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає сільського, селищного, міського голову ще як головну посадову особу самої територіальної громади (ч. 1 ст. 12).
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до їх відання. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 26) визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, яку становлять питання, що можуть бути вирішені виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.
Питаннями організації та функціонування системи місцевого самоврядування, що являють собою предмет виключної компетенції місцевих рад, є такі: прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття, відповідно до законодавства, рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови; прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення; прийняття рішень про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у вигадках, передбачених законом; затвердження статуту територіальної громади.
До виключної компетенції місцевих рад України у сфері економічного і соціального розвитку території, бюджету, управління комунальною власністю віднесені: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм та інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом; утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів; прийняття рішення щодо випуску місцевих позик; прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету; прийняття рішень щодо надання, відповідно до чинного законодавства, пільг по місцевих податках і зборах; встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету; прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого в процесі приватизації, договір купі влі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про створення, ліквідацію та перепро- філювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення та інші.
Місцеві ради здійснюють контрольні повноваження, які є виключно компетенцією рад. До них віднесені: заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради; розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах; прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом; скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених законом.
До інших питань, які є предметом виключної компетенції міських рад, також віднесено: заснування засобів масової інформації відповідної ради; призначення і звільнення їх керівників; прийняття рішень.
Правова природа обласних та районних рад є зовсім іншою, ніж у сільських, селищних, міських. Вони не є представницькими органами обласних та районних громад. Конституція України не визнає наявності таких громад і не розглядає населення області, району як суб'єкти місцевого самоврядування. Обласні, районні ради конституйовані як органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
Очолює обласну, районну раду її голова, який обирається відповідною радою з-поміж її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням.
Обласна, районна рада може утворити президію (колегію) ради в складі голови ради, його заступника, голів постійних комісій ради, уповноважених представників депутатських групі фракцій, яка є дорадчим органом ради.
Організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів здійснює виконавчий апарат ради, який утворюється відповідною радою. Він сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.
Основний Закон держави виокремлює регіональний рівень місцевого самоврядування в Україні. Територіальну основу регіонального самоврядування становлять район, область, а в його систему входять районні і обласні ради. Утворюються вони, як і первинний рівень місцевого самоврядування, на п'ять років шляхом прямого обрання депутатів громадянами відповідних адміністративно-територіальних одиниць — району, області.
Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради, яка є дорадчим органом ради, що попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:
1) затвердження регламенту ради;
2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;
3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;
4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом;
5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;
6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;
7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 );
8) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;
9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;
10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;
11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;
12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;
13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;
14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;
15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;
16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;
17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;
18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;
19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;
20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них та інші.
Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:
1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;
2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.
Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:
1) обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади;
2) утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;
3) утворення президії (колегії) ради, затвердження положення про неї;
4) затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету;
5) затвердження регламенту ради;
6) затвердження плану роботи ради з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), заслуховування звіту про його виконання;
7) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;
8) заслуховування звітів постійних комісій, керівників органів, які рада утворює, обирає та призначає;
9) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по них;
10) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законодавством;
11) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;
12) прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, які стосуються їх спільних інтересів;
13) здійснення відповідно до закону повноважень щодо організації проведення всеукраїнських референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування;
14) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району, області;
15) прийняття рішень щодо об'єднання в асоціації, вступ до асоціацій та інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також про вихід із них;
16) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання;
17) затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;
18) розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення та інші.
5. Обов'язки та права депутата місцевої ради у виборчому окрузі
У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов'язаний:
1) підтримувати зв'язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;
2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;
3) брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;
4) вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;
5) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.
Депутат місцевої ради, який не виправдав довір'я виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому цим Законом порядку.
У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:
1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;
2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;
3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;
4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою;
5) вносити на розгляд органів і організацій та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:
1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;
2) на невідкладний прийом;
3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141 / http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
5. Закон України “Про столицю України - місто-герой Київ” від 15 січня 1999 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
6. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
7. Закон України “Про асоціації органів місцевого самоврядування” від 16 квітня 2009 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
8. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
9. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядуванні” від 07 червня 2001 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
11. Рішення Конституційного Суду України Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п'ятої статті 6, частини першої статті 11, частини четвертої статті 16, пунктів 3, 5, 6, 9, 10, 16 частини першої статті 26, частин третьої і четвертої статті 41, частини шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54, частини четвертої статті 61, частини першої статті 62, частин першої, шостої, сьомої статті 63, частин четвертої, п'ятої, шостої статті 78, частин третьої, п'ятої, сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про місцеве самоврядування) від 9 лютого 2000 року № 1-рп // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
12. Рішення Конституційного Суду України Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України та конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої статті 118, частини третьої статті 133, частин першої, другої, третьої статті 140, частини другої статті 141 Конституції України, статті 23, пункту 3 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу", статей 12, 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 10, 13, 16, пункту 2 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", статей 8, 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 18 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) від 25 грудня 2003 року № 21-рп // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
13. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Батанов О.В. Муніципальне право України: Підручник / Відп. ред. М.О. Баймуратов. - X.: Одіссей, 2008.
2. Батанов О.В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики: Монографія / Відп. ред. М.О. Баймуратов. - К.: Юридична думка, 2010.
3. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. - 2001. - № 12.
4. Смирнова Т. Форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні за Конституцією України // Право України. - 1998. - № 5.
5. Соляник К.С. Виконавчі органи місцевих рад в Україні: правовий статус і організація роботи. - X.: Крок, 2004.
6. Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України. - 2002. - № 3.
7. Батанов О.В. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2001. – 260 с.
8. Батанов О. Статут територіальної громади – основний нормативний акт місцевого самоврядування // Право України – 2004. – № 7. – С. 30–34.
9. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. – 2003. – № 4. – С. 12–17.
10. Борденюк В. Теоретичні аспекти співвідношення правових актів державного управління та актів місцевого самоврядування // Право України. – 2004. – № 11. – С. 16–20.
11. Волков В. Правові та практичні проблеми розвитку законодавства про місцеве самоврядування в Україні // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2003. – № 2 (33)–3 (34). – С. 324–335.
12. Гураль П. Поняття та сутність територіальної громади // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2000. – № 35. – С. 200–208.
13. Гураль П. Статут територіальної громади як джерело муніципального права // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2001. – № 36. – С. 223–229.
14. Данількевич М., Величко Ю. Статут територіальної громади міста – нове явище у праві України // Право України. – 2002. – № 4. – С. 27–29.
15. Делія Ю. Місцеве самоврядування як право територіальної громади // Право України. – 2005. – № 5. – С. 45–49.
16. Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 36с.
17. М’ягченко М. Про визначення поняття «органи самоорганізації населення» // Право України. – 2002. – № 6. – С. 46–48.
18. Хоменець Р. Щодо визначення поняття місцевого самоврядування // Право України. – 2002. – № 4. – С. 29–31.
Основна література до всіх тем:
1. Веніславський Ф. В. Конституційне право України в схемах і таблицях : навч. посіб. для студентів юрид. вузів та ф-тів / Ф. В. Веніславський ; наук. ред. В. П. Колісник. - Харків : Право, 2014. - 376 с.
2. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л.Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В. Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В. М. Шаповала. – К.: 2012. – 727 с.
3. Актульні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. -554 с.
4. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг. ред. проф. В.Л.Федоренка. – 3-вид., перероб. і доопр. - К.: КНТ, Видавництво Ліра-К, 2011. – 532 с.
5. Майданник О.О. Конституційне право України: Навч. посіб. – К.:Алерта, 2011. – 380 с.
6. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.П.Колісника та Ю.Г. Барабаша. – Х.: Право, 2010. – 416 с.
7. Конституційне право України: підруч. / В.І.Чушенко, І.Я.Заяць. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Ін Юре, 2009. – 548 с.
8. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. Вид. 6-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2009. – 608 c.
9. Совгиря О.В. Конституційне право України. Підручник. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.
10. Шляхтун П.П. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: КНТ, 2008. – 592 с.
11. Конституційне право України. Академ. курс: Підручник: У 2 т. – Т.2/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 800 с.
12. Конституційне право України / За ред. О.Ф.Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
13. Конституційне право України. За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К., 1999.
14. Орленко В.І. Конституційне право України: посіб. для підготов. до іспитів / В.І.Орленко, В.В.Орленко. – 5-те вид. доповн. та перероб. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 156 с.
15. Юридична енциклопедія: В 6 Т. /Редкол.: Ю.С. Шемшученко. – К.: Українська енциклопедія, 1998-2004.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Ковальчук Олена Богданівна
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів Інституту права та психології
Редактор Ковальчук О.Б., к.ю.н., доц.
Комп’ютерна верстка Ковальчук О.Б., к.ю.н., доц.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 225; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!