Сформувалася низка проблем, які висвітлили весь спектр недоліків у сучасному адміністративно-територіальному устро ї України.
Зокрема, йдеться про неможливість врегулювання між бюджетних відносин на рівні - район - місто районного значення, село, селище через відсутність єдиного підходу до утворення адміністративно-територіальних одиниць, і, відповідно, неможливість зафіксувати єдині нормативи видатків для цих рівнів влади. З'явилися труднощі у врегулюванні питання власності, керованості бюджетними установами спеціалізованого призначення (лікарнями, школами-інтернатами, тощо) у великих містах. Крім цих установ, які обслуговують виключно населення міста, існують однотипні установи, які обслуговують інше населення області.
Згідно з п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень B ерховної Ради України належить :
- утворення і ліквідація районів;
- встановлення і зміна меж районів і міст;
- віднесення населених пунктів до категорії міст;
- найменування і перейменування населених пунктів і районів.
Конституційно-правовий статус столиці України — міста-героя Києва та міста Севастополя .
Важливим елементом верхньої ланки адміністративно-територіального устрою України є також міста зі спеціальним правовим статусом - Київ і Севастополь.
Спеціальний правовий статус м. Києва обумовлюється тим, що це місто є столицею держави (ст. 20 Конституції України), її політичним і адміністративним центром. У Києві розташовані резиденції Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Верховного Суду України, інших органів державної влади, а також дипломатичні представництва іноземних держав і міжнародних організацій в Україні.
|
|
|
Київ також є духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. столичний статус покладає на органи місцевого самоврядування й органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.
Спеціальний правовий статус міст Києва та Севастополя зумовлюється особливим порядком здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у цих містах.
Згідно з ч. 3 ст. 133 Конституції, спеціальний статус м. Києва та м. Севастополя має бути врегульований спеціальними законами України. Якщо особливий статус міста Києва регулюється Законом «Про столицю України - місто-герой Київ», то закон України, який би регулював особливий статус міста Севастополя, очікує свого розроблення.
Особливістю Києва як міста є лише те, що Київ не входить до складу Київської області і безпосередньо взаємодіє з центральними органами виконавчої влади.
|
|
|
На м. Київ, крім ст. 7 Конституції, поширюються й інші її положення, які стосуються місцевого самоврядування і визначають засади організації місцевого самоврядування.
Однак на підставі того, що Київ є адміністративним центром, столицею України, а виконання столичних функцій потребує спеціального регулювання, наявності державної виконавчої влади, місцеве самоврядування у м. Києві теж повинно мати специфіку, Київ посідає особливе місце в системі адміністративно-територіального устрою України як місто загальнодержавного значення.
Проте спеціальний статус передбачає, що міський голова є не лише найвищою посадовою особою місцевого самоврядування у м. Києві, а й на нього поширюється закон про державну службу. Будучи обраним на посаду міського голови, він додатково призначається окремим Указом Президента України на посаду голови Київської міської державної адміністрації. Виконавчим органом Київської міської ради (орган місцевого самоврядування) є Київська міська державна адміністрація (орган державної влади). Така особливість вказує на те, що в межах м. Києва діє «іберійська модель» місцевого самоврядування, у той час, коли для решти території передбачено модель, яка тяжіє до «французького підвиду континентальної моделі». Схожа ситуація передбачається і для м. Севастополя.
|
|
|
Обсяг повноважень міських рад встановлюється Конституцією України (ч. 6 ст. 140), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом про столицю та іншими законами України.
Поняття «організація управління районами в містах» у контексті ч. 5 ст. 140 Конституції України та ч. 1 ст. 41 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» пов'язане з питаннями організації і надає можливість міським радам у містах з районним поділом вирішувати питання щодо:
- матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста;
- утворення чи не утворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад;
- адміністративно-територіального устрою та інші питання в межах і порядку, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України.
На відміну від Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з ч. 4 ст. 16 якого територіальні громади міста або міська рада можуть утворювати або не утворювати органи місцевого самоврядування районів у місті (районних рад у місті), Закон про столицю (ст. 7) прямо передбачає існування в системі місцевого самоврядування районних рад (не обмежуючи їх кількісно).
|
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами. Статус м. Києва визначається Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ», яким питання організації управління районами в місті віднесено до компетенції Київської міської ради (ч. 1 ст. 11), а також надано додаткові повноваження, зумовлені спеціальним статусом м. Києва як столиці України.
Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади у м. Києві забезпечують створення належних умов для діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій тощо. Здійснення столичних функцій забезпечується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і гарантується державою (ч. 2 ст. 4 Закону про столицю).
Наведене дало підстави Конституційному Суду України дійти висновку, що поняття «організація управління районами в місті Києві» (ч. 1 ст. 11 Закону про столицю) за змістом відповідає поняттю «організація управління районами в містах» (ч. 5 ст. 140 Конституції України), за винятком повноважень приймати рішення щодо неутворення районних у місті рад, оскільки вони є обов'язковою складовою системи місцевого самоврядування в м. Києві.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 92 Конституції України територіальний устрій України визначається винятково законами України, що є однією з важливих гарантій єдності і цілісності державної території України (ч. З ст. 2). Це означає, що правовий режим адміністративно-територіальних одиниць як окремих складових адміністративно-територіального устрою України (в тому числі визначення порядку утворення, ліквідації, зміни меж районів у містах) повинен визначатися законами України.
Чинні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закон про столицю до компетенції міських рад відносять повноваження приймати рішення з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цими та іншими законами.
Межі таких повноважень міських рад, зокрема щодо утворення і ліквідації районів у місті (на відміну від районів як регіонально-географічних утворень), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України чітко не визначені і не віднесені до компетенції інших органів. У зв'язку з цим та з огляду на спеціальний конституційно-правовий статус м. Києва як столиці України не виключається можливість вирішення цих питань Київською міською радою до їх повного законодавчого врегулювання .
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141 / http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Закон України «Про Автономну Республіку Крим» від 17 березня 1995 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
5. Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15 лютого 1995 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
6. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів "район" та "район у місті", які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 140 Конституції України, і поняття "організація управління районами в містах", яке вживається в частині п'ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті (справа про адміністративно-територіальний устрій) від 13 липня 2001 року № 11-рп // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
7. Положення «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української PCP», затверджене Указом Президії BP УРСР від 12 березня 1981 року № 1654 // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Електронний довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» // http://www.rada.gov.ua.
2. Журавський В. Щодо реформи адміністративно-територіального устрою України // Право України. – 2005. – № 8. – С. 16–19.
3. Орзіх М. Конституційні засади реорганізації державного устрою України в умовах адміністративної реформи // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Випуск 12. – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 9–12.
4. Орзіх М. Інноваційна реконструкція адміністративно-територіального устрою України // Право України. – 2005. – № 7. – С. 11–15.
5. Пархоменко В. Яким бути закону про статус Севастополя // Віче. – 2004. – № 1. – С. 43–44.
6. Хонда М.П. Конституційно-правовий статус столиці України - міста-героя Києва: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 2007.
7. Стичинський Б. Самоврядування столиці. Соціально-правовий аспект // Віче. – 2003. – № 2. – С. 37–39.
8. Телешун С. Окремі аспекти реформування адміністративно-територіального устрою в контексті останніх урядових постанов // Право України. – 2003. – № 1. – С. 8–12.
9. Цимбалістий Т.О. Державний кордон України: конституційно-правовий статус: Навчальний посібник. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2000. – 204 с.
10. Шаповал В. Державний устрій України: політико-правовий аспект проблеми // Українське право. – 1996. – № 1. – С. 7–16.
Тема 23: «Місцеве самоврядування в Україні»
ПЛАН
1. Поняття, юридична природа та принципи місцевого самоврядування.
2. Система та функції місцевого самоврядування в Україні.
3. Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
4. Компетенція сільських, селищних, міських, районних і обласних рад.
5. Обов'язки та права депутата місцевої ради у виборчому окрузі.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 157; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!