Конституційно-правовий статус «міста» , «району в місті», «села», «селища» .
Місто - це великий населений пункт (від 10 тис. осіб), що має власне комунальне господарство, житловий фонд і мережу соціально-культурних закладів , адміністративний, промисловий, торговельний і культурний центр.
За підпорядкованістю міста поділяються на міста :
- районного;
- обласного;
- республіканського (Автономної Республіки Крим) підпорядкування;
- міста зі спеціальним правовим статусом.
У складі міст можуть створюватися райони у містах. Вони створюються з метою оптимального вирішення територіальною громадою міста питань місцевого значення та більш ефективного управління містом.
Селище - це населений пункт, як правило, розташований при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах із переробки сільськогосподарської продукції тощо, що має власну комунальну і соціальну інфраструктуру.
Найдрібнішою адміністративно-територіальною одиницею України є село. Селами є населені пункти зі сталим складом жителів, зайнятих здебільшого сільським господарством, рідше - народними промислами або санаторно-курортною справою, в яких місцеве самоврядування здійснюється сільською радою та сільським головою.
Території міст, селищ, сіл можуть поділятися на окремі мікрорайони та інші мікроструктури, які не є адміністративно- територіальними одиницями України:
- вулиці;
- квартали;
- житлові масиви тощо.
|
|
|
Не вважаються адміністративно-територіальними одиницями хутори, двори й інші невеликі поселення, що мають тимчасовий характер, а також поселення службового призначення в системі певної галузі народного господарства.
Відповідно до ст. 133 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування України» від 21 травня 1997 р. та абзац 3 ст. 1 Рішення КСУ від 13 липня 2001 р. № 11-рп/2001 у справі про адміністративно-територіальний устрій, місто, район у місті, селище, село є адміністративно-територіальними одиницями. Їх варто розглядати не лише як складові частин и території України, а й як самостійні суб'єкти конституційно-правових відносин, та територіально-просторові межі реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Крім зазначених правових актів, статус цих адміністративно-територіальних одиниць зумовлюється положеннями :
- Бюджетного кодексу від 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ, який фактично, виходячи з фінансової доцільності, встановлює принципи розподілу повноважень між різними рівнями самоврядування, а також між державою та самоврядуванням;
- Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21травня 1997 p., який фіксує повноваження та функції органів самоврядування;
|
|
|
- Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 p., який встановлює повноваження та функції органів виконавчої влади на місцевому рівні.
Конституційно-правовий статус міста, району у місті, села та селища зумовлюється :
- їх правосуб'єктністю;
- функціями та компетенцією органів публічної влади, юрисдикція яких поширюється виключно на території даних адміністративно-територіальних одиниць;
- механізмом здійснення функцій міста, району у місті, села, селища;
- гарантіями реалізації їх прав, та юридичною відповідальність, яку можуть нести відповідні органи публічної влади.
Відсутність закону «Про адміністративно-територіальний устрій України» створює низку проблемних моментів із врегулювання конституційно-правового статусу «міста», «району в місті», «села» та «селища».
Більш того, тепер до уваги беруться міжнародно-правові стандарти регулювання статусу населених пунктів. Зокрема, варто звернути увагу на положення:
- Міжнародної хартії з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеція, 1964 р.);
- Рекомендації ЮНЕСКО про збереження і сучасну роль історичних ансамблів (Варшава - Найробі, 1976 р.);
|
|
|
- Міжнародної хартії про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія, 1987 р.);
- Рішення Конференції Організації Об'єднаних Націй по населеним пунктам (Хабітат II) у Стамбулі (Туреччина, 3-14 червня 1996 р.);
- Єреванської декларації про децентралізацію;
- Загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS) від 26 травня 2003 р.
З метою класифікації населених пунктів доцільно брати до уваги такі критерії, як :
- чисельність населення;
- функціональне призначення населеного пункту в державі, його адміністративне та соціально-економічне значення;
- внутрішній територіальний устрій;
- порядок здійснення публічної влади та форми управління;
- час та причини виникнення.
Як адміністративно-територіальна одиниця - місто є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів державної влади й органів місцевого самоврядування.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!