Підстави та умови набуття громадянства України.
Будь-яка суверенна держава захищає інститут громадянства й із особливою увагою ставиться до унормування процедури набуття громадянства. Реалізація цієї процедури має відповідати як інтересам держави у сфері міграційної політики, так і взятим нею на себе міжнародним зобов'язанням щодо громадянства.
Набуття громадянства України може здійснюватися на підставах, що визначено у ст. 6 Закону, а саме:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства України;
4) внаслідок поновлення у громадянстві України;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки або піклування;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною опіки або піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі в сім'ю патронатного вихователя;
8) внаслідок перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок встановлення батьківства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами.
Встановлені підстави відповідають інтересам нашої держави та загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.
Розглянемо порядок і особливості реалізації кожного із способів набуття громадянства України.
В Україні, відповідно до ст. 7 Закону «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент народження були громадянами України, є громадянином України. Поряд з цим у Законі зазначається, що особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, що на законних підставах проживають на території України, також є громадянином України. Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України. Особа, яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
|
|
|
Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України. За цим самим Законом (ст. 7) особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.
|
|
|
Важливим є й положення статті 7 Закону про те, що новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі, є громадянином України. При цьому особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Іншою підставою набуття громадянства України, відповідно до ст. 6 Закону, є набуття громадянства за територіальним походженням. Порядок набуття громадянства за цією підставою визначається ст. 8 Закону «Про громадянство України». Зокрема, особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України, відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України. Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника. Дитина, яка народилася на території України від батьків, які є іноземцями, і набула за народженням громадянство іншої держави або держав, і яке було припинене, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків або опікуна чи піклувальника.
|
|
|
Особливо детально Закон «Про громадянство України» регулює порядок набуття громадянства внаслідок прийняття до громадянства. Іноземець або особа без громадянства, зазначається в ст. 9 Закону «Про громадянство України», можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України.
Прийняття до громадянства, як правило, визначається як натуралізація або укорінення. Натуралізація - це надання органами державної влади країни громадянства заінтересованій особі на її прохання. У світовій практиці натуралізація є найпоширенішим способом надання громадянства.
|
|
|
Встановлення певних умов, що є обов'язковими для набуття громадянства тієї чи іншої країни, визнається у світовій практиці цілком правомірним. Право встановлювати ті чи інші цензи й умови натуралізації передбачене, зокрема, Конвенцією ООН про скорочення безгромадянства від 30 серпня 1961 р. (ст. 1). Метою встановлення кола певних вимог натуралізації є прагнення захистити інтереси даної держави та забезпечити соціальну адаптацію до нового суспільства людини, яка набуває громадянство.
Пріоритетною умовою прийняття до громадянства є визнання і дотримання Конституції та законів України. Другою підставою є зобов'язання припинити іноземне громадянство або перебування в іноземному громадянстві (для осіб, які були громадянами держав, міжнародні договори з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони).
При цьому в Законі зазначається, що особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне громадянство і подати документ про це, виданий уповноваженими органами відповідної держави до органу, що прийняв документи про прийняття до громадянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.
Третьою умовою прийняття до громадянства України є безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років. Але ця умова не поширюється на особу, яка перебуває в шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, і на особу, яка постійно проживає в Україні на законних підставах і перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті.
Для осіб, яким надано статус біженця в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з моменту одержання дозволу на проживання в Україні.
Четвертою умовою прийняття до громадянства України є отримання дозволу на імміграцію. Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну або тимчасову прописку на території України, а також осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
П'ятою умовою прийняття до громадянства України є володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова, звичайно, не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі).
Шостою умовою прийняття до громадянства є наявність законних джерел існування. Під такими джерелами слід розуміти:
а) заробітну плату;
б) прибуток від підприємницької діяльності або власності;
в) пенсія;
г) стипендія;
д) соціальні виплати та допомога;
е) власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім'ї, інших фізичних і юридичних осіб, що мають законні доходи.
Законодавство України про громадянство визначає різні джерела для існування майбутнього громадянина, але вони обов'язково мають бути законними. Підтвердженням їх законності може бути, зокрема, декларування відповідних надходжень.
Умова щодо наявності законних джерел для існування не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні. До того ж у Законі України «Про громадянство України» зазначається, що вимоги до постійного проживання, знання мови і наявності законних джерел до існування не поширюються:
- на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною;
- на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також дітей, які проживають в Україні й один з батьків яких або опікун чи піклувальник має дозвіл на постійне проживання в Україні.
Законом України «Про громадянство України» також передбачено деякі обмеження щодо прийняття до громадянства України. Зокрема, до громадянства України не приймається особа, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);
3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.
Практика подібних обмежень є усталеною для більшості держав світу та відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини.
Наступною підставою набуття громадянства є поновлення в громадянстві України. Згідно зі ст. 10 Закону «Про громадянство України» особа, яка після припинення громадянства України не набула іноземного громадянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструється громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном. Правом щодо поновлення громадянства України наділена і особа, яка після припинення громадянства України набула іноземного громадянства (підданства) або множинного іноземного громадянства, а потім повернулася на постійне місце проживання до України і подала заявку про поновлення громадянства України з одночасним припиненням іноземного громадянства.
Разом із тим у громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство України у зв'язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, що не дозволяв особі набути громадянства України.
Зміст наступної підстави набуття громадянства України - внаслідок усиновлення (статті 6, 11 Закону «Про громадянство України») - полягає в тому, що дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлять громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування (статті 6, 12) означає насамперед, що дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і над якою встановлено опіку чи піклування громадян України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування. Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем і над якою встановлено опіку чи піклування осіб, одна з яких є громадянином України, а друга іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування, якщо вона у зв'язку зі встановленням опіки чи піклування не набуває громадянства опікуна чи піклувальника, який є іноземцем.
Підстава набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України, полягає в тому, що іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянства України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.
Підстава набуття громадянства дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них (статті 6, 14) полягає в тому, що дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.
Підстава набуття громадянства дитиною внаслідок встановлення батьківства полягає в тому, що у разі встановлення батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина, незалежно від місця її народження та місця постійного проживання, стає громадянином України.
Набуття громадянства дітьми, як правило, не потребує їхньої згоди. Проте набуття громадянства дітьми віком від 15 до 18 років може відбуватися лише за їхньою добровільною згодою.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!