НАУКОВА ТВОРЧА ПРАЦЯ ДОСЛІДНИКА ТА ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
Іщук О.В., Якуніна К.І.
Організація науково-дослідної роботи
Навчально-методичний посібник
Острог, 2012
Рецензенти:
Гон М. М. – доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Рівненського днржавного гуманітарного університету
Филипчук С. В. – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія»
Друкується за рішенням ___________________________________________
(протокол № від 2012 р.)
Організація науково-дослідної роботи: навчально-методичний посібник / Автори-упорядники : О.В. Іщук, К. І. Якуніна. – 2-ге вид перер. та доп. – Острог : Вид-во НаУОА, 2012. – __ с.
Навчально-методичний посібник підготовлено для допомоги студентам у вивченні навчальної дисципліни «Організація науково-дослідної роботи». У посібнику подано вимоги щодо написання, оформлення та порядку захисту курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт.
ПЕРЕДМОВА
В умовах інтенсивного зростання обсягів наукової і науково-технічної інформації, швидкозмінності й оновлення системи наукових знань виникає потреба в якісно новій теоретичній підготовці висококваліфікованих спеціалістів, здатних до самостійної творчої роботи, пристосування до умов ринкових відносин.
Суть вищої освіти не тільки у підготовці спеціалістів певної галузі знань, а й у набутті студентами навиків самоосвіти та вмінь аналізувати процеси і явища незалежно від того, в якій галузі вони будуть працювати – в сфері науки чи виробництва.
|
|
|
Знання методології і організації науково-дослідної діяльності допоможе молодим ученим, аспірантам, здобувачам наукових ступенів легко включатися у професійну діяльність, втілювати наукові знання у практичну площину, сприятиме розвитку раціонального творчого мислення.
Отже, широке залучення студентів до науково-дослідної роботи, збагачення їхніх знань новими науковими даними, розвиток здібностей до творчого мислення, наукового аналізу явищ, процесів є принципово важливим. У зв’язку з цим до навчальних планів вищих навчальних закладів в Україні включено спеціальні дисципліни з основ науково-дослідної діяльності, введено елементи наукової творчості у фундаментальні, професійно-орієнтовані та спеціальні дисципліни.
Даний навчально-методичний посібник включає в себе загальні вимоги до наукових робіт, правила та порядок обрання, затвердження теми, права та обов’язки студентів та їх наукових керівників, вимоги до змісту, структури, порядку виконання та захисту наукової роботи. Корисними стануть правила оформлення наукової роботи, інформація про методи наукових досліджень, типологію джерельної бази. В додатках наводяться зразки оформлення титульних сторінок курсових, кваліфікаційних та магістерських робіт, посилань по тексту, змісту та списку використаних джерел.
|
|
|
Посібник може бути використаний не лише під час написання студентами наукових робіт, а й під час іншої підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Організація науково-дослідної роботи».
Наукова роботає невід’ємною складовою частиною підготовки фахівців у галузі релігієзнавства: бакалаврів та магістрів. Оцінка за результатами публічного захисту виконаної наукової роботи відображається в додатку до диплома. На кафедрі релігієзнавства виконуються наукові роботи, що відповідають напрямку досліджень кафедри.
Виконання наукових робітпередбачає: поглиблення, систематизацію та закріплення отриманих за час навчання теоретичних знань; виявлення здатності обрати і проаналізувати наукову або практичну проблему, зробити теоретичні висновки й узагальнення, застосувати знання під час вирішення конкретних наукових, виробничих та інших завдань, обґрунтувати конкретні рекомендації теоретичного та практичного характеру; напрацювання і розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою досліджень та експерименту; визначення рівня підготовленості студента до самостійної практичної роботи, творчого розв’язання завдань.
|
|
|
РОЗДІЛ 1
НАУКОВА ТВОРЧА ПРАЦЯ ДОСЛІДНИКА ТА ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
Наукова творчість розпочинається пошуком та висуненням здогадок. Логічне і послідовне обґрунтування їх – це сфера припущень; фактологічне обґрунтування припущень – сфера гіпотези, яка є зв’язуючою ланкою з теорією. Розвиток творчої думки схематично можна зобразити так: здогадка – припущення – гіпотеза – критика – теорія або інший порівняно закінчений процес розвитку думки. Наукова творчість, відображаючи реальну дійсність у поняттях, належить до теоретичної діяльності дослідника.
Багато хто вважає, що творчий процес можливий тільки у періоди т.зв. «натхнення». Це серйозна помилка: звісно, добре, коли дослідження настільки захоплюють, що з’являється творчий порив, але для досягнення кінцевої мети важливий не порив, а копітка і добре організована праця.
По-перше, не можна займатися науковою працею тільки в процесі написання роботи, обмежуючи себе годинами обов’язкової присутності. Досвід свідчить, що такий полегшений режим унеможливлює виконання роботи своєчасно і потрібної якості. Думати про предмет свого дослідження треба постійно.
|
|
|
По-друге, слід позбутися некритичного сприймання чужих думок та ідей. Хоча вивчення літератури за темою роботи, важливе, набагато більше значення має власна творчість. Варто насамперед шукати власні шляхи розв’язання проблеми, свій напрям наукового пошуку, тоді вивчення літератури буде корисним, адже дасть змогу уникнути помилкових шляхів.
По-третє, не можна працювати без чітко сформульованого плану. За весь період роботи над темою може бути декілька варіантів плану. Необхідно також контролювати хід роботи, обмежувати глибину розробки. За результатами контролю слід коригувати як загальний план, так і окремі його частини.
У будь-якому дослідженні потрібно обмежувати себе як за широтою охоплення теми, так і за глибиною її розробки: з цього випливає, що потрібно сформулювати не тільки завдання даного етапу дослідження, а й обмеження у вирішенні загального завдання.
По-четверте, треба знайти індивідуальні засоби «втягування» у роботу. Як правило, в усіх дослідників найбільші труднощі викликає початок роботи, перші хвилини і години діяльності. Універсальних засобів початку роботи немає, вони для кожного свої. Доречно було б розпочинати роботу з перечитування раніше написаного матеріалу та його коригування: звичайно після 30–40 хвилин такої праці з’являється бажання йти далі. Індивідуально має бути також обраний час роботи з максимальною творчою продуктивністю.
Особливу увагу слід звернути на допустиму тривалість праці та необхідний час відпочинку. Це варто чітко визначити, бо кожна праця потребує дотримання режиму, інакше вона стає малопродуктивною і може призвести до втрати віри у свої сили.
Наукова творча праця дослідника, в основному, виражається у таких видах науково-дослідної роботи:
Конспект – короткий виклад, запис лекції, промови якогось тексту, твору.
Теза – стисле твердження, яке автор повинен довести, захищати або заперечувати.
Реферат – скорочений виклад суті певного питання тексту, статті, документу або змісту статті.
Анотація – короткий виклад змісту книги, статті нерідко з критичною оцінкою.
Резюме – суті, змісту книги, статті, заключний підсумок, короткі стислі висновки.
Рецензія – відгук, критична оцінка наукового, художнього та ін. творів.
Наукові праці з будь-яких галузей знань поділяються на такі групи:
1. Статті (наукові або науково-популярні, доповіді та повідомлення, які за обсягом є менші, ніж монографії, що не принижує їх значення у науці).
2.Наукові збірники (наукові записки, вісники вузів, матеріали науково-практичних конференцій тощо).
З. Монографії (індивідуальні або колективні, однотомні або багатотомні).
4.Автореферати (авторські узагальнення, відомості за окремими темами) кваліфікаційних праць; найбільш поширеними є автореферати дисертацій.
Для молодого дослідника важливо оволодіти технікою написання статей і підготовки доповідей на конференціях із позицій сприйняття їх слухачами та читачами. Це зобов’язує до певної логіки побудови доповіді чи статті, високої вимогливості до їх форми, стилю та мови.
Окремий вид праць складають науково-популярні роботи –статті у періодичній пресі, які не мають суто наукового характеру. Для молодого (і не тільки молодого) дослідника газетні публікації дозволяють оперативно, поширювати та популяризувати серед широких читачів знання і результати своїх пошуків, знахідок, відомості про події, факти, творчість окремих вчених, діячів, митців. Такі публікації сприяють певній апробації відомостей із різних галузей знань і наукових результатів авторів. Цим часто користуються журналісти, публіцисти, краєзнавці, аспіранти, студенти. Тут мається на увазі, щоб у цих публікаціях були вірогідні, правдиві, справедливі, перевірені відомості, факти, дані, особливо стосовно прізвищ, дат, назв, цитат і поглядів цих авторів.
У професійній підготовці спеціаліста будь-якого профілю значну роль відіграють кваліфікаційні щорічні науково-дослідні роботи: курсові, кваліфікаційні, магістерські.
Курсова робота – це вид самостійного дослідження студентом певних питань із предметів, що вивчаються впродовж відповідного навчального року. Завданням курсової роботи є вивчення окремої проблеми, формування навичок здійснення наукових досліджень, вдосконалення аналітичного мислення, вмінь формулювати власні висновки, пропозиції та захищати їх під час публічної дискусії.
Кваліфікаційна робота – це важлива форма підготовки підсумкової атестації студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Вона є дослідженням проблемного питання, яке має елементи наукової новизни.
Магістерська робота є логічно завершеною роботою, в якій міститься розв’язання конкретної задачі, важливої для відповідної галузі науки або отримані автором науково обґрунтовані розробки. Робота на здобуття кваліфікації магістра відповідного напрямку виконується самостійно і містить висунуті автором для публічного захисту наукові положення, що характеризуються єдністю змісту і свідчать про його вміння розв’язувати наукову або науково-практичну задачу, творчо використовувати сучасні методи досліджень.
Реалізована у комплексі науково-дослідна робота забезпечує:
· формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;
· оволодіння спеціальністю та досягнення високого професіоналізму;
· розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;
· прищеплення студентам навиків самостійної науково-дослідної роботи;
· розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі, залучення здібних студентів до розв’язання наукових проблем, що мають важливе значення для теорії і практики;
· необхідність оновлення і вдосконалення своїх знань;
· створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання резерву вчених, викладачів, дослідників.
РОЗДІЛ 2
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!