ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ



Вимоги до оформлення дослідження

Науково-дослідна робота складається із таких частин:

· зміст

· перелік умовних позначень (за потреби)

· вступ

· розділи основної частини

· загальні висновки

· додатки (за потреби)

· бібліографія

Зміст подають на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів(за потреби). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий окремим списком, котрий розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять, наприклад, скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше ніж тричі, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває сутність і етап наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику роботи у такій послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Стан наукової розробки проблеми. Автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки зі своєї проблеми. Стисло, критично висвітливши роботи попередників, дослідник повинен назвати питання, котрі залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. В залежності від рівня кваліфікації роботи (чи то курсова, чи випускна роботи), автор може наводити аналіз основної літератури чи у вступі, чи у першому розділі роботи.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які потрібно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення. У разі, коли цю частину об’єктивної реальності обирають темою наукової роботи, вона стає предметом дослідження. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження – це теоретичне відтворення об’єктивної дійсності, тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в науковій роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Методи дослідження.Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме даних методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Лаконічно викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному разі не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою студентів при викладі загальної характеристики роботи.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв’язаної в роботі наукової задачі або наукової проблеми.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано...», «розроблено метод..., який відрізняється від...», «доведена залежність між...», «досліджена поведінка... і показано...», «створена концепція, що узагальнює... і розвиває...», «досліджено новий ефект...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...».

Хронологічні та географічні межі дослідження.Хронологічні межі передбачають чітке уявлення про те, джерела яких років видання необхідні (це хронологічна глибина пошуку). Географічні межі визначаються за місцем, в якому видано чи якому присвячено роботу.

Практичне значення отриманих результатів. У роботі, котра має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Треба стисло повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши організації, в яких здійснена реалізація, форми реалізації та реквізити відповідних документів. А також підкреслити корисність того або іншого заходу для людини, суспільства в цілому та ін.

Структура роботи. Їїнаводять тоді, коли робота має багато розділів, з якими доцільно знайомитися у певній послідовності.

Основна частина дослідження складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова зі стислим описом обраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У висновкахвикладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дослідженні, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки і практики. Далі подають висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати стислу оцінку стану питання. Потім у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їх достовірність.

У разі потреби для повноти сприйняття наукового дослідження до додатків можна включити допоміжний матеріал:

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· ілюстрації допоміжного характеру.

Список використаних джерел слід укладати в алфавітному порядку за наскрізною нумерацією.


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 253; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!