Правопис слів іншомовного походження
1. У словах іншомовного походження, які означають загальні назви, після дев’яти приголосних, які входять у фразу “Де ти з’їси цю чашу жиру” (“правило дев’ятки”), пишеться буква и:
радист, тир, система, шимпанзе, режим, стимул, цитата.
У всіх інших випадках пишемо букву і:
а) після букв б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н:
бідон, гірлянда, хімік, нігіліст, вітамін;
б) слова, запозичені із східних мов:
бинт, графин, спирт, вимпел, імбир, кипарис, кит, миля,
мирт, християнство.
2. На початку слова, у кінці слова та перед голосним пишемо букву і:
ірис, таксі, рація, Сирія.
3. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї пишемо апостроф:
Х’юстон, Фур’є, Монтеск’є, бар’єр, миш’як.
Апостроф також пишемо після префіксів у словах:
ад’ютант, ін’єкція, кон’юктивіт, кон’юнктура.
4. Пишемо букву и у буквосполученнях -ика, -ида:
Балтика, Арктика, Антарктида,
Нове у правописі:
1. За правилом дев’ятки пишемо букву и у власних географічних назвах:
Чилі, Чикаго, Вашингтон, Мексика, Бразилія.
2. Замість букви ю пишемо у в словах:
журі, парашут, брошура, парфумерія, Жуль Верн, Жусьєн, Жульєн.
3. Не пишемо букви й у словах (немає подвійної йотації):
конвеєр, параноя, феєрверк, секвоя.
4. Відбулося спрощення одного приголосного, а в деяких словах одночасно за “правилом дев’ятки” пишемо букву и:
було: тепер:
барокко бароко
беладонна беладона
|
|
|
бравіссімо бравісимо
інтермеццо інтермецо
лібретто лібрето
піаніссімо піанісимо
піццикато піцикато
стакатто стакато
фортіссімо фортисимо
Винятки:залишилося подвоєння приголосних у словах бонна, булла, ванна, панна, манна, панно,вілла, брутто, нетто, мірра, дурра, тонна, сюрреалізм, імміграція (але емігрант), мотто, ірраціональний, контрреволюція; у власних назвах і похідних від них словах: Марокко, марокканський, Голландія, Міссурі, Міссісіпі, Діккенс, Шиллер, Ясси, Яффа, Ніцца, Мекка, Торрічеллі, Калькутта, Лессінг, Дарданелли та ін.
5. Змінилося закінчення з -а на -у (родовий відмінок однини П відміни) у словах:
писали: пишемо:
абзаца абзацу
каталога каталогу
Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
Орфоепія – це розділ мовознавства, що вивчає сукупність правил про літературну вимову. Предметом орфоепії є звукові особливості мовлення, однак усне мовлення розглядається у цьому випадку не взагалі, а тільки з погляду його відповідності сучасним літературним нормам.
|
|
|
Предметом вивчення орфоепії є також правильна вимова звуків мовлення та сполучень їх, а також окремих слів та їх граматичних форм, якщо для них характерні якісь вимовні особливості.
Фонологічніпомилки зумовлюються незнанням звукового складу сучасної української літературної мови і проявляються у заміні якоїсь фонеми цілком іншою фонемою.
Фонетичні помилки – це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів фонем. Звичайно, це порушення не завжди викликає зміну значення слова чи речення, однак веде до спотворення вимови.
Вимова голосних
1. Голосний [о] в сучасній українській літературній мові чітко вимовляється, без наближення до інших звуків на початку слів: один, образ.
Проте ненаголошений [о] у позиціях перед наголошеними [у],[і] може наближатися до [х]: голубка, зозуля собі, кожух.
2. Голосний [і] на початку слова, навіть в наголошеній позиції, наближається до [и]: іноді, інколи, інший.
3.Звуки [е], [и] чітко вимовляються тільки в наголошеній позиції, в ненаголошеній - вони наближаються один до одного: сестра – сестри, сестри.
4.Часто відбувається плутанина в написанні ненаголошених звуків [о], [а]. При цьому необхідно пам’ятати:а)пишемо і вимовляємо [а] після г,к,х перед складом з наголошеним [а] у словах: гаразд, гарячка, гарячий, хазяїн, багато і похідних від нього словах багач, багатир; б) в інших випадках пишемо і вимовляємо [о]: богатир (велетесь, силач), комірка, комиш, отаман, слов’яни, пором, погон, козак, монастир, крохмаль, кропива та ін.
|
|
|
Вимова приголосних
1. Специфічною рисою української мови є тверда вимова губних приголосних в кінці слова: любов, дуб, степ, вісім, верф.
2. Сонорний [в] в кінці слова і складу ніколи не уподібнюється до глухого [ф]: лавка, кров. Він наближається до у нескладотворчого.
3. Дзвінкіприголосні в кінці складу і в кінці слова ніколи не оглушуються:
Виняток:
а) [г] у словах кігті, нігті, легко, вогко дьогтю, Дігтяр уподібнюється до глухого [х];
б) [з] у префіксах перед наступним глухим уподібнюється до парного глухого [с]: безпека, розчин, зчіпити.
4. Глухі приголосні перед наступним дзвінким уподібнюються до парних їм дзвінких: молотьба, просьба, вокзал.
5. Приголосні африкати [дж], [дз] вимовляються як один звук коли належать до однієї значущої частини слова: дзвін, дзеркало.
|
|
|
Африката [дж] вимовляється:
а) на почаку слів перед голосним: джерело, джура, джміль;
б)у середині основ слів: бджола;
в)у дієслівних основах перед закінченням 1-ої особи однини: саджу, воджу, раджу; перед суфіксами –а, -у(ва): виряджати, присуджувати;
г)перед суфіксом –ен- у пасивних дієприкметниках та –енн(я) у віддієслівних іменниках: нагороджений, відрядження;
д) у деяких словах іншомовного походження: джем, джоуль, джигіт.
1. Шиплячі ж,ч,ш у сучасній українській літературній мові, як правило, вимовляються твердо: ніч, чомусь, чисто, широко, біжать.
Пом’якшуються шиплячі лише подвоєні в іменниках середнього роду: збіжжя, піддашшя, ніччю.
Дотримання мовцями правил літературної вимови – це показник загальної культури людини й суспільства в цілому.
Кодексом орфоепічних норм служить «Орфоепічний словник».
Питання для самоперевірки
1. Що таке орфографія?
2. Які орфограми ви знаєте?
3. В якій формі в українській мові стоїть звертання?
4. Назвіть правила правопису російських прізвищ українською мовою.
5. Які суфікси вживаються при творенні чоловічих імен по батькові?
6. Які суфікси вживаються при творенні жіночих імен по батькові?
7. Що таке орфоепія?
8. Які ви знаєте особливості вимови приголосних?
9. За чим можна перевірити орфоепічні норми?
Література
1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.:Либідь, 1991. – 254 с.
2. Антисуржик / За ред. О.Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 149 с.
3. Культура ділового мовлення: Практикум. – Чернівці: Рута, 1997. – 168 с.
4. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.
5. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302 с.
6. Коваль А.П. Культура ділового спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.
7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник / Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К.: Атіка, 2007. – 592 с.
Аудиторна робота
Завдання 1. Поєднайте з іменниками і введіть у речення такі дробові назви: 0,25; 0,65; 500,1; 100,14; 1/2; 1/4, половина, півтора; чверть, третина.
Завдання 2. Скажіть, котра година, якщо бачите: 8.15; 10.15; 7.30; 21.30; 5.45; 12.45; 11.35; 16.25.
Завдання 3. Правильно поєднайте слова (де можливі варіанти, подайте їх; де необхідно, утворіть збірні числівники):
два - місяць, три + син, шість + донька, десять +учень, два + професор, сім + плита, одинадцять + лисеня, сімнадцять + теля, тридцять + варіант, сім + друг, три + стілець, п'ять + яблуко, п'ять + жінка, сім + чоловік.
Завдання 4. Поставте у родовому, давальному і місцевому відмінках однини, родовому і знахідному множини подані іменники, поясніть функціонування паралельних форм.
Батько, Петро, знамено, край, рай, кінь, лід, рік, біль, ступінь, степінь, степ, лікар, путь, міст, лист, камінь, життя, знання, доповідь, голос, дуб, танець, стаття, матір, ім'я, княгиня, швець, Швець, Кравців.
Завдання 5. Запишіть словами: 25-річчя, 30-річчя, 40-річчя, 45-річчя, 50-річчя, 70-річчя, 75-річчя, 80-річчя, 85-річчя, 90-річчя, 100-річчя, 125-річчя, 150-річчя, 175-річчя, 200-річчя, 250-річчя.
Завдання 6. Подайте, де це можливо, форми жіночого роду іменників назв осіб за родом діяльності.
Учитель, шахтар, швець, жнець, кравець, майстер, журналіст, коректор, дояр, учений, слюсар, сантехнік, капітан, матрос, в'язальник, овочівник,тракторист, рибалка, водій, тесля, суддя, телефоніст, студент, шофер, завідувач, дипломат, дилер, комівояжер, менеджер, директор, професор, комп'ютерник.
Завдання 7. Поясніть, як правильно сказати:
Житель чи мешканець України? Житель чи мешканець цього будинку? Магазин відкрито чи відчинено? Рятівник чи рятувальник за професією? Аптека працює круглу чи цілу добу? Сторінку книжки перевернути чи перегорнути? Котра чи яка тепер чи зараз година? Газету на рік підписати чи передплатити? Туфлі одягти, взути чи обути? Плаття одягнути чи одіти? Екзаменаційний білет чи квиток? На поїзд білет чи квиток? Ставлення чи відношення до мене змінилося? Прокидатися чи просипатися зі сну? Музикальна чи музична школа?
Завдання 8. Прочитайте слова. Утворіть прикметники, запишіть їх. Зясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких – ні.
Студент, щастя, область, честь, радість, кількість, кореспондент, вартість, публіцист, ненависть, захист, контраст, компост, інтелігент, екстреміст, гігант, проїзд, якість, пропагандист, президент,кар'єрист, жалість.
Завдання 9. Перепишіть слова, вставляючи, де потрібно, пропущені букви.
Виїз…ний, пес…ливий, шіс…надцять, балас…ний, щас…ливий, турис…ський, вартіс…ний, парламен…ський, кіс…лявий, облас…ний, тиж…невий, випус…ний, центрис…ський, аген…ський, улес…ливий.
Завдання 10. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий),ств(о).
Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, Воронеж, таджик, Волинь, Черкаси, киргиз, Козелець, Владивосток, товариш, Бахмач, Золотоноша, Рига, Гамбург, Кременчук, Кривий Ріг, тюрк, гігант, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, декабрист, студент, казах, ткач, Случ, багач, Балхаш, Прилуки, інтелігент, Іртиш, матрос, Гаага, волох, чех, Галич, Санкт-Петербург.
Завдання 11. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви, поясніть їх уживання.
Пари..кий, цюрі..кий, запорі..кий, караба..кий, гадя..кий,жіно..во, качат..кий, овру..кий, вибор..кий, прип’ят..кий, ельза..кий, бангладе..кий, бу..кий, збара..кий, кагарли..кий, че..кий, миргород..кий, брат..во, мозамбі..кий.
Завдання 12. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса –ин(а).З’ясуйте, в яких словах відбулися зміни.
Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, солдатський, рекрутський, козацький, львівський, житомирський, уманський, канцелярський, обивательський, партизанський, мадярський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.
Завдання 13. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.
Глибокий, дужий, дорогий, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий.
Завдання 14. Замість крапок поставити, де потрібно, апостроф. У ліву колонку вписати слова з апострофом, у праву - без апострофа. Пояснити написання.
Присв..ята, м..яч, зв..юнитися, орл..ятко, лл..ється, хлоп..ятко, в..ється, солом..яний, солов..їний, риб..ячий, мавп..ячий, торф..яний, серм..яга, в..йокати, в..ялити, прицв..яховий, полум..яний, жовч..ю, напів..ява, сер..йозний, бур..як, пор..ятунок, перед..осінній, від..їжджати, Тет..яна, роз..яслати, з..агітувати, з..явитися.
Завдання 15. Переписати слова, розкриваючи дужки. Пояснити причини написання подвоєних приголосних.
Доне(ч)ина, о(б)ризкати, о(в)а, (с)ати, ві(д)ячити, на(д)ворі, іме(н)ий, Туре(ч)ина, ві(д)окремити, на(д)ністрянський, яка(н)я, ро(з)умний, гайдама(ч)ина, Гали(ч)ина, небе(з)ахисний, істи(н)ий, іме(н)ик, заня(т)я, могутніс(т)ю.
Завдання 16. На місці крапок, де потрібно, поставити пропущені букви.
Намальова..ий, да..ий, моту..я, написа..ий, ті..ю, скаже..ий, жада..ий, прирече..ий, зібра..ий, рі..я, зра..я, мі..ю, маті..ю, гі..я, столі..я, весі..ь, вихова..ий, горі..я, ста..я, поколі..я, лави..ий, леви..ий, однозмі..ий, адресова..ий, олов'я..ий, тьмя..ий, єди..ий.
Завдання 17. Від поданих слів утворити нові слова за допомогою префіксаз-або його варіантів с-, зі-.Пояснити їх написання.
Цідити, чистити, орієнтуватись, ховати, жати, питати, творити, м'яти, будити, садити, фокусувати, кипіти, фотографувати, шити, їсти, гнути, гнати, хибити, псувати, творити, пекти, палити, брати, сунути, темніти, формувати, фальшивити, терти, мити.
Завдання 18. Від поданих іменників утворити прикметники. З'ясувати, в яких словах відбулося спрощення, а в яких ні.
Індивідуальність, совість, злість, контраст, студент, футурист, якість, честь, кістка, комендант, виїзд, радість, ненависть, баласт, агент.
Завдання 19. Переписати слова, вставивши, де потрібно, м'який знак, пояснити його вживання.
С..вято, спіз..нююс.., п'ят..десят.., сім..надцят.., Марин..ці, вишен..ці, кін..чик, т..мяний, різ..бяр, облиш.., мен..ший, матін..чин, адмірал..с..кий, велетен..с..кий, нян..чити, дон..чин, вітал..ня, Ул..яна, сердец.., сторіч.., чотир..ма.
Завдання 20. Переписати, поставити, де потрібно, апостроф або м'кий знак. Пояснити правопис та значення поданих слів.
Павіл..йон, порт..єра, барел..єф, кон..юнктивіт, вар..єте, рант..є, прес-пап..є, ж..урі, шампін..йон, шин..йон, кар..єрист, Рів..єра, ф..юзеляж, кар..єра, б..юро, к..ювет, п..єдестал, ал..янс, дос..є, к..юрі, медал..йон, ін..єкція, б..юджет, Х..юстон, Мол..єр, н..юанс, модел..єр.
Завдання 21. Переписати подані слова разом або через дефіс. Пояснити їх правопис.
Лісо/смуга, тепло/воз, всюди/хід, революціонер/демократ, альфа/промені, танц/майданчик, садово/городній, незаймано/тихий, всесвітньо/відомий, суспільно/політичний, мовно/стилістичний, по/польськи, по/полудні, на/пам'ять, рука/в/руку, по/іншому, рано/пораненьку, тільки/тільки.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 592; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!