Теорія мотивації Д. МакКлелланда

⇐ ПредыдущаяСтр 22 из 26Следующая ⇒

З розвитком економічних відносин і вдосконаленням управління значна роль у теорії мотивації надається потребам більш високих рівнів. Представником цієї теорії є Д. МакКлелланд. Згідно з його твердженням структура потреб вищого рівня зводиться до трьох чинників:

· прагнення до успіху;

· прагнення до влади;

· прагнення до визнання.

У цьому разі успіх розцінюється не як похвала або визнання з боку колег, а як особисті досягнення внаслідок активної діяльності, як готовність брати участь у прийнятті складних рішень і нести за них персональну відповідальність. Прагнення особи до влади повинно підкріплятися не лише її честолюбством, але і вмінням людини успішно працювати на різних рівнях управління, а прагнення до визнання - її здатністю бути неформальним лідером, мати свою власну думку і вміти переконувати оточуючих в її правильності.

Згідно з теорією Д. МакКлелланда люди, що прагнуть до влади, повинні задовольнити свою потребу і можуть це зробити, зайнявши певні посади в організації.

Управляти такими потребами можна, готуючи працівників до переходу по ієрархії на нові посади за допомогою їх атестації, скерування на курси підвищення кваліфікації тощо. Такі люди мають широке коло спілкування і прагнуть його розширити. їх керівники повинні сприяти цьому.

Змістовний модуль 9. Мотивація і контроль реалізації процесов стратегічного управління, психологічне забезпечення стратегічного управління підприємством.

Теорія мотивації Ф. Герцберга

Ця теорія виникла в зв'язку із зростаючою необхідністю з'ясування впливу матеріальних і нематеріальних чинників на мотивацію людини.

Ф. Герцберг створив двофакторну модель, яка показує задоволення роботою (рис. 29), (табл. 21).

Перша група чинників (гігієнічні чинники) пов'язана з самовираженням особистості, її внутрішніми потребами, а також з оточуючим середовищем, в якому виконується сама робота. Друга група чинників мотивації пов'язана з характером і суттю самої роботи. Керівник тут повинен пам'ятати про необхідність узагальнення змістовної частини роботи.

Гігієнічні чинники Ф. Герцберга, як видно, відповідають фізіологічним потребам, потребам у безпеці і впевненості в майбутньому.

Різниця в розглянутих теоріях наступна: на думку А. Маслоу, після мотивації робітник обов'язково починає краще працювати, на думку Ф. Герцберга, робітник почне краще працювати тільки після того, як вирішить, що мотивація неадекватна.

Таким чином, змістовні теорії мотивації базуються на дослідженні потреб і виявленні чинників, що визначають поведінку людей.

Другий підхід до мотивації базується на процесуальних теоріях. Тут мова йде про розподіл зусиль працівників і вибір певного стилю поведінки для досягнення конкретних цілей. До таких теорій відносяться теорія очікувань, або модель мотивації за В. Врумом, теорія справедливості і теорія, або модель, Портера - Лолера.

Теорія очікувань В. Врума

Згідно з теорією очікувань не тільки потреба є необхідною умовою мотивації людини для досягнення мети, але й вибраний стиль поведінки (рис. 30).

Процесуальні теорії очікувань встановлюють, що поведінка працівників визначається поведінкою:

· керівника, який за певних умов стимулює роботу працівника;

· працівника, який впевнений, що за певних умов йому буде видана винагорода;

· працівника і керівника, які допускають, що при певному поліпшенні якості роботи йому буде видана відповідна винагорода;

· працівника, який співставляє розмір винагороди з сумою, яка необхідна йому для задоволення певної потреби.

Сказане означає, що в теорії очікувань наголошується на необхідності підвищення якості праці і впевненості в тому, що це буде відмічено керівником, що дає змогу працівникові реально задовольнити свою потребу.

Виходячи з теорії очікувань, можна зробити висновок, що працівник повинен мати такі потреби, які можуть бути в значній мірі задоволені внаслідок передбачуваних винагород.

А керівник повинен давати такі заохочення, які можуть задовольнити очікувану потребу працівника. Наприклад, у ряді організацій винагороду виділяють у вигляді певних товарів, заздалегідь знаючи, що працівник має в них потребу.

Теорія справедливості

Згідно з цією теорією ефективність мотивації оцінюється працівником не за певною групою чинників, а системно з врахуванням оцінки винагород, виданих іншим працівникам, які працюють в аналогічному системному оточенні. Теорія справедливості Д. Адамса представлена на рис. 31.

Працівник оцінює свій розмір заохочення, порівнюючи його із заохоченнями інших працівників. При цьому він бере до уваги свої умови праці та інших. Наприклад, один працює з новими геодезичними приладами, а інший - із старими. Або, наприклад, керівник не забезпечує співробітника тією роботою, яка відповідає його кваліфікації, чи був відсутній доступ до інформації, необхідної для виконання роботи тощо.

Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 401; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 17 18 19 20 212223 24 25 26 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!