Виявлення конкурентних переваг організації



 

Отримавши інформацію про конкурента, організація намагається досягти над ним переваги, зміцнити своє економічне становище, створю­ючи покупцям ліпші умови продажу порівняно з конкурентами. У цьому зв'язку варто підкреслити, що порівняльна перевага організації над свої­ми конкурентами дозволяє стверджувати про її конкурентоспромож­ність. А втім, конкурентоспроможність організації проявляється тільки серед групи організацій, які належать до однієї галузі або випускають товари-субститути. Нині в багатьох книжках можна отримати інформа­цію, що в розвиток теорії порівняльних переваг великий внесок зробили П. Самуельсон, В. Леонтьєв, М. Портер та ін.

Конкурентна перевага - це перевага завдяки особливій характерис­тиці товару перед прямими конкурентами. Конкурентна перевага може бути зовнішньою та внутрішньою.

Зовнішня конкурентна перевага - це перевага у властивостях товару, яка створює "цінність для покупця" внаслідок повнішого задоволення його потреби. Така перевага збільшує "ринкову силу" організації, тому що вона може змусити ринок підняти ціну продажу вище, ніж конкурент, який не володіє такою перевагою.

Внутрішня конкурентна перевага- це перевага організації у витра­тах виробництва, яка створює "цінність для виробника" внаслідок вищої його продуктивності. Внутрішня перевага забезпечує організації більшу стійкість до зниження ціни продажу та вишу рентабельність.

Індикатором потенційних переваг організації прийнято вважати част­ку ринку, що їй належить. Г.Кіндрацька пропонує значення частки рин­ку розраховувати за такими формулами:

 

 

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

Правда, визначення частки ринку завжди пов'язане з проблемами інформаційного забезпечення, оскільки ці дані носять конфіденційний характер для організації. Проте існують відповідні функціональні струк­тури, які цю інформацію можуть отримати. Оцінка рівня конкуренто­спроможності організації за часткою ринку показана в табл. 16.

Порівнюючи потенціал ринку з обсягом продажу певною організаці­єю, можна визначити ринкові ніші, освоївши які, організація може збіль­шити сферу свого впливу.

Таким чином, апеляція до оцінки конкурентоспроможності організа­ції за конкурентними перевагами дозволяє використати її результати для аналізу портфеля видів діяльності організації за методом Бостонської консультативної групи та розробляти конкурентні стратегії СГЦ.

 

Визначення конкурентного статусу організації

 

Конкурентний статус - це позиція організації у конкурентній бороть­бі за положення на ринку. Оцінку конкурентного статусу зручно прово­дити за такими показниками, розробленими І. Ансоффом:

· відносний рівень стратегічних капіталовкладень;

· відносний рівень "оптимальності" стратегії організації;

· рівень мобілізаційних можливостей, тобто рівень відповідності потенціалу організації "оптимальній" стратегії.

 

 

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

Конкурентний статус організації (КСО) оцінюють як рентабельність стратегічних капітальних вкладень, помножену на коефіцієнт рівня "оптимальності" стратегії організації та коефіцієнт рівня відповідності її потенціалу цій оптимальній стратегії, за формулою:

♦ Відносний рівень капіталовкладень

Рентабельність діяльності організації пропорційна зробленим капіта­ловкладенням (рис. 22).

Ÿ Відносний рівень "оптимальності" стратегії організації

Порівняння відповідності діючої стратегії  Sf  оптимальний  S0 здійсню­ють у такій послідовності:

· визначають чинники, які забезпечують успіх конкретній органі­зації у найближчі п'ять-сім років. До них належить політика зро­стання; продуктова ніша; ринкова диференціація (ринкова ніша), яка зумовлює положення організації на ринку;

· формують декілька стратегічних альтернатив (S1, S2, S3) та виби­рають із них ту, що має найбільше спільного з діючою стратегією організації Sf. Її вважають оптимальною для майбутнього розвитку;

· порівнюють чинники "оптимальної'" стратегії S0 з відповідними чинниками стратегії Sf, щоб визначити рівень "оптимальності" діючої стратегії у балах (за шкалою від 0 до 1). При цьому розра­хунки здійснюються за формою табл. 17.

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

Рівень мобілізаційних можливостей оцінюється відповідністю наяв­ного капіталу Cf "оптимальним" можливостям C0. З цією метою прово­дять аналіз чинників окремих компонентів (маркетинг, виробництво, фінанси, дослідження та розвиток тощо), які характеризують поточний потенціал організації, а також потенціал, потрібний для реалізації "оптимальної" стратегії. Значення Cf / C0 оцінюють як співвідношення середньоарифметичних бальних оцінок (за шкалою від 0 до 1) рівня від­повідності наявних можливостей оптимальним і записують у табл. 18.

 

Якщо конкурентний статус дорівнює одиниці, то організація набула винятково сильного конкурентного статусу, а якщо хоч один з показни­ків дорівнює нулю, то організація не отримує прибутку.

На основі проведених розрахунків визначається рівень КСО. Причо­му якщо значення КСО більше 0,5 (0,8 × 0,8 × 0,8 = 0,512), то рівень кон­курентного статусу високий; при КСО більше 0,125 (0,5 × 0,5 × 0,5 = 0,125) - середній; при КСО більше 0,016 (0,25 × 0,25 × 0,25 = 0,016) - низький.

Таким чином, визначений КСО розглядають як передумову досяг­нення організацією відповідного рівня конкурентної переваги.

 

 

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

Аналіз портфеля продукції

Дуже важливо проаналізувати стратегію портфеля продукції голов­ної організації, яка реалізується нею на ринку, і побачити, якою мірою конкуруюча організація вписується в цю стратегію. Аналіз портфеля продукції передбачає використання різних методів. Один з них - так зва­на матриця "ріст - частка ринку" - вперше розроблена фахівцями Бостонської консультативної групи. При цьому вертикальна вісь матриці (рис. 23) показує річний темп росту продукції: від 0 до 20% і більше; 10% виділяється як межа поділу між швидким і повільним зростанням.

Горизонтальна вісь, яка побудована від 0,1 до 10, показує долю рин­ку, яку займає кожний продукт. Причому середина вісі має значення 1. Для чого це зроблено? Це зроблено для того, щоб підкреслити: чи СГЦ є лідерами ринку, чи мають сильніших конкурентів. Якщо лідерами - то заносяться в інтервал 1-10; якщо ні – в 1-0,1.

Позиції на полях матриці "ріст - частка ринку" засвідчують обсяг продажу продукту і різні ситуації з рухом грошей. Причому кожен з ви­дів продукції на полях матриці показано у вигляді круга, діаметр якого пропорційний обсягу продажу конкретного продукту. Квадрати матриці слід розглядати наступним чином:

· "знаки питання" - швидке зростання продукції при низькій долі ринку. Якщо цим товарам не надати фінансової підтримки за рахунок інших СГЦ, то вони опустяться до квадрата "собак", і це означатиме те, що вони матимуть низькі шанси на успіх. Але за умови інвестування СГЦ із квадрата "знак питання" може пере­йти у "зірку";

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

· "зірки" - швидке зростання, висока частка ринку. При цьому хоч продукція і може забезпечити поступання значної суми грошей, проте значна частина їх повинна бути направлена на підтримання свого існування, через що можуть виникнути фінансові затруд- нення;

· "дійна корова" - низькі темпи росту, велика частка ринку. Про­дукція забезпечує великі надходження грошей, які можуть бути використані для підтримки інших СГЦ ("зірок", "знаків питання");

· "собаки" - повільне зростання, низька частка ринку. Продукцію цих СГЦ в більшості випадків позбуваються, хоча в окремих ви­падках вона підтримує конкурентоспроможність продукції на ринку інших СГЦ, що є вигідним для покупців.

Проведений аналіз портфеля продукції з допомогою матриці "ріст - частка ринку" дозволяє отримати керівництву інформацію про його зба­лансованість і прийняти відповідні рішення: чи цей продукт продовжува­ти виробляти, чи вийти з ринку.

Враховуючи, що матриця "ріст - частка ринку", яка була першою спробою проведення аналізу організації за довгі роки свого життя, прой­шла серйозні випробування, в результаті чого були виявлені окремі її недоліки, прийшлося шукати нові моделі портфельного аналізу, на чому і зупинимося нижче.

 

 

8.6. Побудова матриці "привабливість - конкурентна позиція"

Суть побудови матриці "привабливість - конкурентна позиція" поля­гає в тому, що замість показника темпів росту ринку, як у матриці "ріст - частка ринку", використовують параметр привабливості, а замість частки ринку - конкурентоспроможність СГЦ на ринку.

Для того, щоб графічно відобразити поточний стан організації, під час аналізу портфеля продукції формують параметри, за якими буде оці­нюватися привабливість та конкурентоспроможність організації на ринку. На основі визначених параметрів, у залежності від того, наскільки той чи інший параметр несе в собі можливість для досягнення мети, екс­пертами проводиться оцінка стану цих параметрів за п'ятибальною шка­лою: дуже добре — 5; добре — 4; задовільно — 3; незадовільно — 2; погано — 1. Наступним етапом є визначення коефіцієнтів їх важливості: дуже важли­во — 3; важливо — 2; менш важливо — 1.0. Віханський та інші пропо­нують подавати ці коефіцієнти у відсотках. У табл. 19, 20 розглянуто умовний приклад визначення привабливості ринку і конкурентоспро­можності СГЦ.

Після того, як отримані значення привабливості ринку та конкурен­тоспроможності організації, будується матриця для позиціювання СОБ (рис. 24).

 

 

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

 

 

Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

 

На основі наведених у таблицях розрахунків видно, що координата привабливості ринку і конкурентоспроможності СГЦ знаходиться у квад­раті "середній бізнес".

Загалом, попадання координати в квадрат "успіх" свідчить, що СГЦ повинно використати стратегію розвитку. Координата, що випала у квад­рат "знак питання", свідчить, що СГЦ може мати добре майбутнє, але для цього потрібно прикласти багато зусиль для поліпшення їх конкурен­тоспроможності. Квадрат "доходний бізнес" є джерелом отримання гро­шей. Розміщення координати у квадраті "середній бізнес" не дозволяє одночасно судити про долю СГЦ. Рішення може бути прийнято тільки за результатами аналізу всього портфеля продукції. СГЦ, що попали у зону поразки, свідчать, що вони знаходяться в небажаній ситуації і потрібні негайні втручання керівництва щодо запобігання можливих негативних наслідків.

 

Матриця "привабливість - конкурентоспроможність" у порівнянні з іншими методами портфельного аналізу є добрим інструментом для ана­лізу портфеля продукції. При цьому збалансований портфель повинен мати у своєму складі в основному СГЦ, що знаходяться у квадратах "успіх", "знак питання" і "доходний бізнес".

 


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 542; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!