Тема 8. Продуктивність та ефективність праці



 

8.1. Сутність продуктивності та ефективності праці.

8.2. Показники вимірювання продуктивності праці.

8.3. Методи вимірювання продуктивності праці.

8.4. Поняття чинників підвищення продуктивності праці.

8.5. Суть і значення резервів підвищення продуктивності праці.

8.6. Методика виявлення та обчислення резервів зростання продуктивності праці.

8.7. Програми управління продуктивністю праці.

 

Методичні рекомендації до розв’язування задач

Продуктивність праці є основним показником результативності конкретної праці. Вона може вимірюватися кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції або кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік). В першому випадку показник називають трудомісткістю продукції, в другому – виробітком або власне продуктивністю праці:

 

,                                                    (8.1)

де V – обсяг виробленої продукції (в натуральних, трудових або вартісних одиницях),

Т – загальні трудові витрати (можуть бути представлені кількістю людей або витраченими людино-днями чи людино-годинами).

 

Виробіток і трудомісткість продукції є оберненими показниками, тому остання розраховується за такою формулою:

 

,                                                      (8.2)

де t – трудомісткість одиниці продукції.

 

Відсоток приросту виробітку не збігається з відсотком зменшення трудомісткості. Співвідношення між цими показниками можна виразити формулами:

 

                                        (8.3)

,                                      (8.4)

 

де ТПППтемп приросту виробітку, %;

ТЗТ – темп зменшення трудомісткості, %.

 

В залежності від способів визначення обсягів продукції розрізняють три основних методи вимірювання продуктивності праці:

1. Натуральний метод. За цим методом обсяг продукції і показник продуктивності праці обчислюються у натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах тощо). Використання його обмежене дільницями, цехами, підприємствами, що випускають однорідну продукцію, натуральні обсяги якої можна порівнювати. Якщо на підприємстві випускають декілька видів однорідної продукції, то можливе застосування умовно-натуральногометоду, при якому обсяг вимірюють в умовно-натуральних одиницях. Для цього усі види однорідної продукції зводять до одного, обраного за базовий (звичайно за принципом найменшої трудомісткості, хоча можливі й інші). Розрахунок проводиться за формулою:

 

,                                         (8.5)

 

де Vум – загальний обсяг продукції в умовно-натуральних одиницях;

Vі – обсяг виробництва і-го виду продукції, натуральних одиниць;

tі – трудомісткість одиниці і-го виду продукції;

tб – трудомісткість одиниці продукції, обраної за базову;

n – кількість видів однорідної продукції.

 

2. Трудовий метод. За цим методом обсяг продукції вимірюється у нормо-годинах, тобто у нормативно обґрунтованих витратах робочого часу на виробництво продукції.

3. Вартісний метод. Це найбільш універсальний метод, за яким обсяг продукції вимірюється у грошових одиницях. В залежності від показника оцінки обсягу продукції розрізняють декілька різновидів цього методу:

- за валовою продукцією – враховується весь обсяг виготовленої продукції за деякий період часу:

 

,                                              (8.6)

 

де ВП – валова продукція, грн.

 

- за товарною продукцією – обсяг валової продукції зменшується на величину незавершеного виробництва:

 

,                              (8.7)

 

де ТП – товарна продукція, грн.;

НЗВ – незавершене виробництво, грн.

 

- за нормативною вартістю обробки – обсяг обчислюється як сума заробітної плати основних робітників з нарахуваннями, цехових та загальнозаводських витрат:

 

,                          (8.8)

 

де НВО – нормативна вартість обробки, грн;

ЗПо – заробітна плата (з нарахуваннями) основних робітників, грн;

ЦВ – цехові витрати, грн;

ЗВ – загальнозаводські витрати.

 

- за чистою продукцією – в обсязі враховується лише та частина вартості продукції, що є результатом діяльності даного підприємства, а саме заробітна плата з нарахуваннями та прибуток (або, інакше, це товарна продукція, зменшена на величину матеріальних витрат та амортизаційних відрахувань):

 

,                    (8.9)

 

де ЧП – чиста продукція, грн;

ЗП – заробітна плата з нарахуваннями, грн;

П – прибуток, грн;

М – матеріальні витрати, грн;

А – амортизаційні відрахування, грн.

 

- за умовно-чистою продукцією – цей показник більше чистої продукції на величину амортизаційних відрахувань (застосовується на виробництвах з великою часткою машинних робіт):

 

,             (8.10)

 

де УЧП – умовно-чиста продукція, грн;

 

- за нормативно-чистою продукцією – це показник чистої продукції, в якому розміри прибутку та заробітної плати встановлюються за нормативами, а не приймаються фактичні їх величини:

 

,                                         (8.11)

 

де НЧП – нормативно-чиста продукція, грн.

 

В залежності від трудових витрат розрізняютьрічну (місячну), денну та годинну продуктивність праці.

- річна продуктивність праці:

 

,                                           (8.12)

 

де V – річний (місячний) обсяг виробництва продукції;

Ч – чисельність робітників (якщо вимірюється продуктивність праці одного робітника) або чисельність промислово-виробничого персоналу (якщо вимірюється продуктивність праці одного працівника).

- денна продуктивність праці:

,                                        (8.13)

де ЛД – кількість відпрацьованих за звітний період людино-днів.

 

- годинна продуктивність праці:

 

,                                            (8.14)

 

де ЛГ – кількість відпрацьованих за звітний період людино-годин.

 

Зміну рівня продуктивності праці у плановому періоді порівняно з базовим можна визначити за допомогою індексу продуктивності праці:

 

,                                          (8.15)

 

де ІПП – індекс продуктивності праці;

ППпл – продуктивність праці у плановому періоді;

ППб – продуктивність праці в базовому періоді.

 

Залежність між змінами годинної, денної та річної продуктивності праці може бути обрахована за допомогою індексів наступним чином:

 

,                                     (8.16)

 

                                      (8.17)

 

де ІгПП, ІдПП, ІрПП – відповідно індекси зміни годинної, денної та річної продуктивності праці,

Ір.д., Ір.р. – відповідно індекси тривалості робочого дня та робочого року.

Для визначення середньорічного темпу зростання продуктивності праці протягом періоду n років використовують середню геометричну:

 

,                                        (8.18)

де ІППn – індекс загального темпу зростання продуктивності праці за n років.

 

Зміна обсягу виробництва залежить від двох факторів: зміни продуктивності праці та зміни чисельності робітників. Тому можна обчислити приріст обсягу виробництва за рахунок продуктивності праці та за рахунок чисельності, тобто:

 

,                                    (8.19)

 

де ΔVПП – приріст обсягу виробництва за рахунок продуктивності праці;

ΔVЧ – приріст обсягу виробництва за рахунок чисельності.

 

                            (8.20)

 

,                           (8.21)

 

де ППпл, ППб – продуктивність праці відповідно у плановому та базисному періодах,

Чпл, Чб – чисельність працівників (робітників) відповідно у плановому та базисному періодах.

 

Використовуючи індекси обсягу та чисельності, можна обчислити частку приросту обсягу за рахунок продуктивності праці індексним методом:

 

,                                      (8.22)

 

де ІVПП – частка приросту обсягу за рахунок продуктивності праці;

ІV – індекс зростання обсягу виробництва;

ІЧ – індекс зростання чисельності працівників (робітників).

 

Тоді частка приросту обсягу виробництва за рахунок чисельності:

 

,                                         (8.23)

 

де ІVЧ – частка приросту обсягу виробництва за рахунок чисельності.

 

Розрахунок впливу фондоозброєності та фондовіддачі на продуктивність праці у частках проводиться за такими формулами:

 

                                     (8.24)

 

                                    (8.25)

 

,                                        (8.26)

 

де dППфо – частка зміни продуктивності праці за рахунок зміни фондоозброєності;

dППфв – частка зміни продуктивності праці за рахунок зміни фондовіддачі;

DФО – абсолютний приріст фондоозброєності порівняно з базисним періодом;

DФВ – абсолютний приріст фондовіддачі порівняно з базисним періодом;

ФВб – базисна фондовіддача,

ФОпл – планова фондоозброєність.

Для класифікації трудових витрат використовують декілька класифікаційних ознак. В першу чергу доцільно виділяти такі різновиди трудомісткості продукції:

1. За способом визначення:

- нормативна трудомісткість – це середньопрогресивна величина витрат живої праці на виготовлення однорідної продукції на підприємствах галузі при сучасному рівні розвитку засобів виробництва (вимірюється у нормо-годинах);

- планова відрізняється від нормативної на величину очікуваного зменшення трудових витрат протягом планового періоду;

- фактична включає дійсні витрати праці на виготовлення одиниці продукції або обсягу робіт (вимірюється у людино-годинах). Її можна визначити на основі даних про нормативну трудомісткість та коефіцієнт виконання норм:

 

,                                              (8.27)

 

де tф – фактична трудомісткість;

tн – нормативна трудомісткість;

Квн – коефіцієнт виконання норм виробітку.

 

2. За повнотою охоплення працівників підприємства при обліку трудових витрат:

- технологічна трудомісткість – це сумарні витрати праці робітників-відрядників та погодинників, які здійснюють технологічний вплив на предмети праці, що враховуються в товарній (валовій) продукції підприємства;

- трудомісткість обслуговування виробництва – це витрати праці допоміжних робітників, які зайняті обслуговуванням робочих місць;

- трудомісткість обслуговування разом з технологічною становлять виробничу трудомісткість;

- трудомісткість управління виробництвом – це витрати праці управлінського персоналу підприємства (керівників, спеціалістів та службовців);

- повна трудомісткість продукції охоплює сумарні витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства, інакше кажучи, це сума виробничої трудомісткості та трудомісткості управління.

Зміну витрат праці за рахунок зміни обсягу продукції та трудомісткості одиниці продукції можна визначити за допомогою поданих нижче формул. Оскільки

 

,                                             (8.28)

 

де t – трудомісткість одиниці продукції, то зміна витрат праці внаслідок зміни обсягу продукції може бути визначена таким чином:

 

,                                 (8.29)

 

де ΔТV – зміна витрат праці внаслідок зміни обсягу продукції;

Vпл – обсяг продукції у плановому періоді;

Vб – обсяг продукції у базовому періоді;

tпл –планова трудомісткість одиниці продукції.

Зміна витрат праці за рахунок зміни трудомісткості одиниці продукції:

 

,                                      (8.30)

 

де ΔТt – зміна витрат праці за рахунок зміни трудомісткості одиниці продукції;

tб – базисна трудомісткість одиниці продукції.

Загальна величина зміни витрат праці:

 

,                                           (8.31)

 

де ΔТ – загальна зміна витрат праці.

 

Задачі

 

Задача 1

Річний видобуток вугілля на шахті склав 650 тис. т, а середньооблікова чисельність працівників – 1000 чоловік. За аналізований період видобуток вугілля зріс на 6,5 %, чисельність працюючих зменшилася на 100 чоловік.

Визначити, як змінилася продуктивність праці на шахті.

Задача 2

Товарна продукція підприємства склала за місяць 846 тис. грн, залишки незавершеного виробництва зросли на 637 тис. грн. Середньооблікова чисельність працюючих – 324 чоловік.

Визначити середній виробіток на одного працівника за товарною та валовою продукцією.

Задача 3

Річний випуск продукції заводом будівельних матеріалів характеризується даними, наведеними в таблиці:

 

Види продукції

Оптова ціна, грн

Випуск продукції у натуральному виразі

за планом фактично
Цегла, т. шт. 900 12000 12400
Блоки стінові, м3 600 68100 66800
Плити перекриття, м3 3300 1500 1468

 

Середньооблікова чисельність працівників – 1342 чоловіка при плані 1350 чоловік.

Визначити запланований та фактичний рівні продуктивності праці, (у %).

Задача 4

У прокатному виробництві річний випуск прокату за окремими видами характеризується даними:

 

Види прокату Обсяг виготовленої продукції, тис. т Середні витрати праці на 1 т прокату, люд.-год.
1 2 3
1. Сортова сталь 30 3,98

Кінець таблиці

1 2 3
2. Квадратна заготівка 45 2,75
3. Катанка 18 7,46
4. Будівельні профілі 29 3,43

 

У прокатному виробництві зайнято 450 робітників і 167 чоловік інших категорій ПВП.

Визначити виробіток на одного робітника і на одному працюючого (за трудовим методом).

Задача 5

На підприємстві годинний виробіток за рік змінився з 5,4 до 6,2 грн.

Визначити зміну денного і річного виробітку при наступних умовах:

а) середня тривалість робочого дня змінилася з 7,8 до 8,0 год., а кількість відпрацьованих днів у році – з 244 до 259;

б) середня тривалість робочого дня змінилася з 8,0 до 7,9 год., а кількість відпрацьованих днів у році – з 260 до 254;

в) середня тривалість робочого дня змінилася з 7,9 до 8,0 год., а кількість відпрацьованих днів у році – з 260 до 254;

Проаналізувати отримані результати.

Задача 6

У механічному цеху кількість виготовлених виробів і трудові витрати на один виріб характеризуються наступними даними:

 

виробу

Обсяг виготовленої продукції, тис. т

Трудовитрати на один виріб, нормо-год.

у базисному періоді у звітному періоді
1 1000 1100 5,4
2 268 333 10,5
3 350 250 12,2
4 4860 4000 18,1
5 467 500 8,6

Чисельність працюючих у базисному періоді склала 3200 чоловік, у звітному – 3300 чоловік.

Визначити: темпи зростання обсягу виробництва та продуктивності праці (за трудовим методом).

Задача 7

Визначити зростання годинного, денного та річного виробітку робітників, а також річного виробітку працівників:

Показники Базисний період Звітний період
1. Обсяг випуску продукції, тис. грн. 210 215
2. Чисельність працюючих, чол. 348 345
3. Чисельність робітників, чол. 287 290
4. Відпрацьовано всіма робітниками, тис. люд.-днів 20,8 21,4
5. Відпрацьовано всіма робітниками, тис. люд.-год. 162,5 166,92

Задача 8

У звітному році обсяг продукції підприємства за звітний рік склав 3,2 млн. грн, а чисельність працівників – 134 чол. Через три роки планується довести обсяг продукції до 3,9 млн. грн., а чисельність працюючих – до120 чоловік.

Визначити середньорічний приріст продуктивності праці.

Задача 9

У прокатному цеху вироблено за рік 56639 тис. т. прокату при плані 56000 тис. т. без зміни чисельності промислово-виробничого персоналу.

Визначити темп зростання продуктивності праці в цеху.

Задача 10

За місяць на підприємстві заробітна плата з нарахуваннями склала 745 тис. грн., прибуток зріс до 315 тис. грн., сума амортизаційних відрахувань – 214 тис. грн. Середньооблікова чисельність працюючих – 346 чоловік.

Визначити середній виробіток на одного працівника за чистою та умовно-чистою продукцією.

Задача 11

Розрахувати темпи зростання продуктивності праці в умовно-натуральному вимірі, якщо на підприємстві випускається види продукції: кавомолки (нормована трудомісткість – 19 нормо-год.) і м’ясорубки (нормована трудомісткість – 21 нормо-год.). Випуск продукції та загальні трудовитрати наведено у таблиці:

 

Вид продукції

Кількість, шт.

Трудовитрати, люд.-змін

за планом фактично за планом фактично
Кавомолки 2000 1190 2000 1850
М’ясорубки 1500 1560 1800 1950

Задача 12

У прокатному цеху зроблено за рік 14395 тис. т. прокату при плані 13900 тис. т. Визначити, як змінилася продуктивність праці в кожному з наступних випадків:

1) чисельність працівників не змінилася;

2) чисельність працівників збільшилась на 3,4 %;

3) чисельність працівників скоротилась з 663 до 649 чоловік.

Задача 13

На цементному заводі випуск цементу за рік склав 2595 тис. т. при плані 2780 тис. т., а середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу – 49 чоловік при плані 55 чоловік.

Визначити рівень виконання плану з продуктивності праці на підприємстві:

1) методом прямого рахунку;

2) індексним методом.

Задача 14

Технологічним процесом ділянки передбачено виготовити на верстаті № 1 – 300 шт. деталей, на верстаті № 2 – 600 шт. на верстаті № 3 – 150 таких самих деталей. Трудомісткість виготовлення деталей на першому верстаті – 0,12 люд.-год., на другому – 0,15 люд.-год., на третьому – 0,22 люд.-год. на одну деталь.

Визначити середню трудомісткість виготовлення деталі на ділянці.

 

Задача 15

У цеху за звітний період нормовані витрати праці відрядників склали: токарські роботи – 40 тис. нормо-год., фрезерні – 60 тис., розточні – 20 тис. нормо-год. Середній рівень виконання норм – 106,8 %. Витрати праці робітників-погодинників по зазначеним видам робіт склали відповідно 5, 7 і 2 тис. люд.-год. Коефіцієнт неврахованих робіт у цеху – 1,005.

Визначити фактичну технологічну трудомісткість виробничої програми за видами робіт і в цілому по цеху.

 

Задача 16

На гальванічній ділянці 10 робітників протягом місяця оброблювали комплекти деталей 4 видів:

 

Вид деталей Кількість комплектів Маса одного комплекту, кг
А 1000 3,2
Б 5000 2,1
В 3000 6,3
Г 6000 3,8

 

Середньомісячний фонд робочого часу одного робітника складає 174,6 год.

Визначити: 1) трудомісткість обробки 1 кг виробів; 2) трудомісткість обробки одного комплекту деталей кожного виду.

 

Задача 17

У цеху виготовлено 540 тис. т. одного продукту і 680 тис. т. іншого. Обидва продукти враховуються в звіті по валовій продукції підприємства. Загальна чисельність основних робітників 64 чол., з них виробництвом першого продукту зайнято 34 чол., другого – 30 чол. Фонд відпрацьованого часу основними робітниками склав 175,5 тис. год.

Визначити трудомісткість виробництва 1 т кожного продукту.

 

Задача 18

Визначити фактичну технологічну трудомісткість (у люд.-год.) складання верстатів А, Б та В на основі наступних даних:

- нормована трудомісткість складання: верстата А – 360 нормо-год., верстата Б – 435 нормо-год., верстата В – 532 нормо-год.;

- середній відсоток виконання норм виробітку у цеху складає 107 %;

- річна програма випуску: верстатів А – 1678 шт., верстатів Б – 2300 шт., верстатів В – 1089 шт.

 

Задача 19

Протягом місяця (22 робочі дні по 8 годин) робітник виготовив 230 деталей. На наступний місяць передбачено зменшення трудомісткості на 7 %.

Визначити фактичну і планову трудомісткість однієї деталі.

 

Задача 20

До початку планованого періоду технологічна трудомісткість одиниці виробу складала 5,3 нормо-год., обсяг випуску – 1800 шт. Згідно з планом організаційно-технічних заходів передбачається зниження трудомісткості виробничої програми на 380 нормо-год.

Визначити планову технологічну трудомісткість одиниці виробу.

Задача 21

Виходячи з даних, наведених у таблиці, обчислити відсоток зменшення виробітку за рахунок зростання трудомісткості:

 

Вид продукції

Кількість виробів, шт.

Трудомісткість одиниці виробу, люд.-год.

базова планова
А 1600 7 5
Б 2500 12 11
В 900 18 18

 

 

Задача 22

У базисному році норма часу на виробництво виробу складала 18 хв. Після встановлення нового обладнання продуктивність праці робітників зросте на 12 %. Розрахувати кількість продукції, яку можуть зробити 12 робітників, якщо явочний фонд часу складає 240 днів, тривалість робочого дня – 7,6 год.

 


Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 4416; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!