Т.17. Податкова політика держави і фінансово-економічні аспекти реалізації стратегічних програм



Мета. Сприяти вивченню сутності податкової системи України. Становлення та розвитку ДПСУ. Структурі органів ДПСУ. Сутності податковим періодам. Реєстрації осіб, як платників податків. Митному збору та єдиному митному тарифу України. Класифікації митних зборів. Сутності нарахування та сплати митних зборів. Платників податку на прибуток підприємств. Загальному положенню Закону України «Про оподткавання прибутку підприємств».

Студент повинен знати. Сутність податкової системи України. Становлення та розвиток ДПСУ. Податкові періоди. Реєстрацію осіб, як платників податків. Митний збір та єдиний митний тариф України. Класифікацію митних зборів. Нарахування та сплату митних зборів. Сутність платників податків на прибуток підприємств. Загальні положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Студент повинен вміти. Осмислити та обґрунтувати сутність податкової системи України. Становлення та розвиток ДПСУ. Податкові періоди. Реєстрацію осіб, як платників податків. Митний збір та єдиний митний тариф України. Класифікацію митних зборів. Нарахування та сплату митних зборів. Сутність платників податків на прибуток підприємств. Загальні положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Ключові слова і терміни. Сутність податкової системи. Підходи до створення податкової системи України. Принципи побудови податкової системи держави. Податкові періоди. Реєстрація осіб, як платників податків. Митний збір. Єдиний митний тариф України. Митні збори та їх види. Нарахування та сплата митних зборів. Платники податків на прибуток підприємств. Загальні положення закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

 

Тезисний матеріал до теми:

Податкова система – це сукупність встановлених в державі податків, які повинні бути пов’язані між собою, органічно доповнювати один одного і не знаходитись в суперечності із системою вцілому та іншими її елементами. Системний підхід означає, що повинні реалізуватися всі функції податків. З фіскальної позиції податкова система повинна забезпечувати гарантоване та стабільне постачання до бюджету коштів від податків. З регульованої позиції податкова система повинна забезпечити державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

Державну податкову службу України створено рішенням Ради Міністрів УРСР від 12.04.90 №70. У грудні того ж року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про державну податкову службу в Українській РСР», а у 1993 р.- Закон «Про внесення змін і доповнень до Закону України. Про державну податкову службу в Україні».

Державна податкова служба на той час підпорядковувалась Міністерству фінансів України і складались з Головної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

У 1996 р. Президентом України видано Укази «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій».

У лютому місяці 1998р. Верховна Рада України схвалила нову редакцію Закону «Про державну податкову службу в Україні» та Закони України «Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції».

Відповідно до загального Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби увійшли:

- державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

 Згідно із законодавством України державна податкова адміністрація України є центральним органам виконавчої влади. ДПА в АР Крим, областях, містах Києва та Севастополя підпорядковуються ДПА України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в областях, АР Крим, міст Києва та Севастополя.

Органи державної податкової служби координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного Казначейства України, органами СБУ. МВС, прокуратури, статистики, державною митною і контрольно-ревізійною службами та іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших країн.

Звітний (податковий) період – це період, на протязі якого платник податків повинен виконати розрахунок податку та сплатити його до бюджету.

Для платників податку в яких об’єм оподаткованих операціях по продажу товарів (робіт,послуг) за 12 місяців перевищує 300 тис. грн. податковий період дорівнює 1 квартал.

Платники податку, які мають об’єм операцій по продажу менший ніж вказаний вище, можуть застосувати на свій вибір податковий період, який дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення по цьому питанню платник податку подає податковому органу за 1 місяць до початку календарного року.

Центральний податковий орган України реєструє платників податку. Особі діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для стягнення податку.

Реєстраційна заява повинна бути надана (направлена) податковому органу не пізніше 20 календарних днів з моменту реєстрації знову створеного суб’єкта середньо підприємницької діяльності в органах місцевої державної влади.

Реєстраційна заява може бути направлена на адресу податкового органу на пошті з повідомленням про вручення. Податковий орган повинен на протязі 5 робочих днів представити заявнику(направити поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію в якості платника податку. Або передається державному реєстратору.

Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, повинні бути розташовані в доступних для огляду місцях в приміщенні платника податку та у всіх його відокремлених підрозділах.

Митний збір – це непрямий податок, що сплачується з товарів(інших предметів), які переміщуються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться або слідують транзитом, та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Основні функції мита такі:

- забезпечення становлення дохідної частини бюджету – фіскальна функція мита;

- маневрування на міжнародній арені – політична функція мита;

- підтримка окремих галузей економіки, тобто сприяння структурній трансформації економіки, - захисна функція мита;

- забезпечення оптимального платіжного балансу – стимулююча функція мита;

- формування раціональної структури імпорту та експорту – регулююча функція мита.

Митний тариф України – це систематизований згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності звід ставок мита, яке справляється з товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кодон України.

Митний тариф затверджується Верховною Радою України за наданням Кабінету міністрів України. Він визначає на єдиній митній території України обкладання митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території.

Митний тариф України ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах і розвиваються в напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92 р. №2097-ХІІ.

Митні збори класифікують на ввезені та вивезені.

Ввезені митні збори класифікують по принципу заохочення:

- преференційовані;

- пільгові;

- повні(загальні)

По принципу обмеження, на:

- спеціальні;

- антидемпінгові (відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»)

- компенсаційні (відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22 грудня 1998р. №331-ХІV)

Вивезені митні збори класифікують по способу нарахування:

- адвалерні;

- специфічні;

- комбіновані.

По періоду застосування, на сезонні.

Платниками митних зборів являються фізичні і юридичні особи, що здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному обкладанню, згідно діючого законодавства.

Нарахування митного збору на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, здійснюється на базі їх митної вартості, тобто ціни, фактично сплаченої або тієї, що підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону.

Платниками податку на прибуток підприємств згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» можуть бути:

1. Резиденти – суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні, суспільні та інші підприємства, установи, організації, які здійснюють діяльність, що направлена на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

2. Нерезиденти – фізичні та юридичні особи, створені в будь-якій організаційно-правової формі, які отримують прибуток з джерелом його виникнення з України, в тому числі постійні представництвп нерезидентів, які отримують дохо ходи з джерел їх виникнення з України або ті, які виконують агентські 9представницькі) функції відносно таких нерезидентів або їх установ.

3. Управління залізницею – на прибуток, отриманий від основі діяльності залізничного транспорту, а також підприємства залізничного транспорту, та їх структурні підрозділи - на прибуток, отриманий не від основної діяльності залізничного транспорту.

4. НБУ та його установи (крім госпрозрахункових, які обкладаються в загальному порядку) сплачують в Державний бюджет України суму підвищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, які передують звітному ( у випадку, якщо вони не відшкодовані валовими доходами тих років), по закінченню фінансового ринку.

Закон України « Про оподаткування прибутку підприємств», який був прийнятий 22 травня 1997 №283-97 в новій редакції, дає можливість істотним чином змінити існуючу систему оподаткування прибутку підприємств» під №1624-ІV.

Ставка оподаткування знижена до 25%, окрім цього державні казенні підприємства сплачують 25% дивідендів від залишеного прибутку державі.

Самостійна робота

Митні збори та їх види.

Нарахування та сплата митних зборів.

Платники податку на прибуток підприємств.

Загальні положення закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

 

Література:

Основна [1,5,12,16,21,28,36]

Додаткова [41,44,47,50,56,59,66,67].

Перелік тем рефератів

Багатофакторна модель “Мак-Кінсі 7с”.

Стратегічні господарські центри. Переваги та недоліки СГЦ.

Загальні конкурентні стратегії. Переваги та недоліки загальних конкурентних стратегій.

Бюджетування та фінансовий контроль.

Фінансове планування та бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору.

Методи стратегічного управління.

Організаційні структури в системі стратегічного планування.

Планово-економічні методи реалізації стратегії підприємств.

Матриця Бостонської консультаційної групи “зростання – частка ринку”.

 Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища.

 Методика діяльності галузі А.А. Томпсона та А.Дж. Стрікленда.

 Базові корпоративні стратегії.

 Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності підприємств.

 Ланцюг цінностей як інструмент стратегічного аналізу.

 Стратегія оптимальних затрат.

 Стратегія лідерства за витратами.

 Оцінка конкурентоспроможності організації на основі визначення конкурентоспроможності товару.

 Оцінка конкурентної позиції організації методом конкурентних переваг.

Матриця Ансофора і тримірна схема Абеля.

Способи розробки стратегії.

Базові корпоративні стратегії.

Вибір стратегії фірми.

Аналіз фінансових коефіцієнтів.

Корпоративна культура і її роль в реалізації стратегії.

Стратегічне лідерство і подолання опору змінам.

Система мотивації в стратегічному управлінні підприємством.

Роль влади в боротьбі за інтереси груп.

Характеристика угрупувань на підприємстві і критерії виділення груп.

Аналіз впливу споживачів.

Аналіз впливу партнерів і постачальників організації.

Побудова матриці SWOT-аналізу.

Аналіз портфеля бізнесів та його основні етапи.

Контроль реалізації стратегії.

Діагностика маркетингової діяльності.

Діагностика збутової діяльності організації.


Тематика наукових робіт

Роль стратегічного мислення у формуванні стратегічного рівня підприємства.

Сучасна точка зору на роль стратегії у функціонуванні підприємства.

Привабливість галузі та її перспективи щодо забезпечення високого рівня прибутковості підприємства.

Вплив цінностей та культури організації на вибір стратегії.

Роль мотивації у формуванні стратегічної поведінки.

Роль соціально-психологічного забезпечення стратегічного управління.

Вплив лідерства, стилів керівництва на рівень стратегічного управління.

Вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на рівень стратегічного управління.

Соціально-культурні та економічні аспекти розвитку і реалізації стратегічних програм.

 Вплив інтегрованих підходів щодо стратегічного управління на сучасному етапі розбудови демократичного суспільства.

 

 

Контрольні питання з курсу:

 

1.Сутність та необхідність стратегічного управління.

2.Функції та принципи стратегічного управління.

3.Методи управління діяльністю підприємств (економічні, соціально-п.сихологічні, організаційні).

4.Бюджетування та фінансовий контроль.

5.Види стратегічного планування.

6.Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору.

7.Роль стратегічного мислення у формуванні стратегічного рівня підприємства.

8.Цілі та їх значення в управлінні.

9.Галузева модель М.Портера.

10.Внутрішнє середовище організації.

11.Сучасна точка зору на роль стратегії у функціонуванні підприємства.

12.Поняття та основні риси стратегічного планування.

13.Організаційні структури в процесі стратегічного планування.

14.вибір стратегічної позиції.

15.Виокремлення стратегічних зон господарювання.

16.Поняття та основні характеристики стратегічної позиції фірми.

17.Функції і задачі планування.

18.Технологія планування.

19.Координація планів підприємства.

20.Планово-економічні методи реалізації стратегії підприємства.

21.Етапи стратегічного планування.

22.Характеристика системи стратегічного планування.

23.Бізнес-план.

24.Горизонт планування.

25.Схеми планування.

26.Передумови застосування стратегічного управління.

27.Сутність місії організації та її роль в управлінському процесі.

28.Визначення напряму руху організації.

29.Прогнозування діяльності організації.

30.Стратегія виживання для російських підприємств.

31.Матриця Бостонсьеої консультаційної групи “зростання – частка руху”.

32.Матриця “привабливість-конкурентоспроможність” (« Mc Kincey – “General Electric”).

33.Поняття та характеристика зовнішнього середовища організації.

34.Техніка аналізу середовища.

35.Оцінка інформації про внутрішнє і зовнішнє середовище організації.

36.Метод 5*5. Метод 4-ох питань.

37.Методика діагностики галузі А.А.Томпсона та А. Дж. Стрікленда.

38.Класифікація стратегій організації.

39.Способи розробки стратегії.

40.Базові корпоративні стратегії.

41.Ресурсні стратегії.

42.Використання ресурсів підприємства.

43.Лідерство по витратах.

44.Диференціація. Фокусування.

45.Поняття та сутність стратегічних господарських центрів (СГЦ).

46.Масштаби діяльності організації.

47.Часова орієнтація ідей планування.

48.Оцінка концепції загальних стратегій.

49Ланцюг цінностей як інструмент стратегічного аналізу.

50.Реакція фірми на кризисний стан.

51.Вибір стратегії попередження банкрутству.

52.Стратегія лідерства за витратами.

53.Позиції фірми в конкурентному середовищі.

54.Роль фінансового забезпечення стратегічного управління.

55.Аналіз фінансової діяльності.

56.Активи. Пасиви. Баланс організації.

57.Аналіз основних фондів.

58.Завдання керівництва в процесі реалізації стратегії (За О.С. віханським).

59.Роль стратегії в організації діяльності персоналу підприємства.

60.Управління змінами і формування “Стратегічної поведінки”.

61.Система мотивації в стратегічному управлінні підприємством.

62.Роль влади в боротьбі за інтереси груп.

63.Критичний аналіз методів управління змінами (примушування, ад\оптація, криза, “управління опором”).

64.Роль мотивації в формуванні “стратегічної поведінки”.

65.Характеристика угрупувань на підприємстві і критерії виділення груп.

66.Діагностика внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

67.Визначення конкурентних позицій основних фірм галузі.

68.Аналіз поведінки фірм-конкурентів.

69.Аналіз привабливості галузі та визначення її перспектив.

70.Оцінка впливу споживачів.

71.Аналіз впливу партнерів та постачальників організації.

72.Побудова матриці SWOT-аналізу.

73.П’ять сил конкуренції по Портеру.

74.Загальні конкурентні стратегії.

75.Матриця Ансофора і тримірна схема Абеля.

76.Діловий комплексний аналіз (PIMS).

77.Аналіз розриву.

78.Модель життєвого циклу товару.

79.Модель “Продукт-ринок”.

80.Аналіз здійснення поточної стратегії.

81.Сутність податкової системи.

82.Підходи до створення податкової системи України.

83.Принципи побудови податкової системи держави.

84.Податкові періоди.

85.Реєстрація осіб, як платників податків.

86.Митний збір. Єдиний митний тариф України.

87.Митні збори та їх види.

88.Нарахування та сплата митних зборів.

89.Платники податку на прибуток підприємств.

90.Загальні положення закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

 

 

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Контроль знань студентів з дисципліни «Стратегічне управління підприємством» здійснюється на основі поточного контролю (семінари, реферати, доповіді) та іспиту. Оцінювання знань здійснюється за 5-бальною шкалою:

5 балів – студент дає обґрунтовані, змістовні, теоретичні правильні відповіді на поставленні питання, демонструє знання з законів України, інструкцій, підручників, посібників, дискусійних та проблемних питань.

4 бали – студент володіє знаннями матеріалу на попередньому рівні, але припускає незначні помилки у формулюванні термінів, трактувань положень нормативних документів.

3 бали – студент дає малообґрунтоване, неповні відповіді і допускає незначні помилки.

     2 бали – студент дає неправильні відповіді на питання і допускається грубих помилок.

 


Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 261; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!