Т.3. Концепція стратегічного управління
Мета.Сприяти вивченню передумов застосування стратегічного управління. Цілей та їх значення в стратегічному управлінні. Концептуальні підходи до управління організацією. Галузева модель М. Портера. Методи стратегічного управління: (метод системного, процесного, ситуаційного підходу; діагностика; порівнянь; балансовий, графічний; математичні).
Множинність категорії “стратегія”: філософські, процесуальні, структурні, технологічні, поведінкові результативні аспекти. Сучасна точка зору на роль стратегії у функціонуванні підприємства. Переваги стратегічного підходу до управління.
Студент повинен знати.сутність передумов застосування стратегічного управління, цілі та їх значення в управлінні. Галузева модель М. Портера. Методи стратегічного управління (метод системного, процесного, ситуаційного підходу; діагностика; порівнянь; балансовий, графічний; математичні). Множинність категорії “стратегія”: філософські, процесуальні, структурні, технологічні, поведінкові результативні аспекти. Сучасна точка зору на роль стратегії у функціонуванні підприємства. Переваги стратегічного підходу до управління.
Студент повинен вміти.осмислити та обґрунтувати передумови застосування стратегічного управління, цілі та їх значення в стратегічному управлінні. Методи стратегічного управління (метод системного, процесного, ситуаційного підходу; діагностика; порівнянь; балансовий, графічний; математичні). Множинність категорії “стратегія”: філософські, процесуальні, структурні, технологічні, поведінкові результативні аспекти. Сучасна точка зору на роль стратегії у функціонуванні підприємства. Переваги стратегічного підходу до управління.
|
|
|
Ключові слова і терміни. Передумови застосування стратегічного управління. Цілі та їх значення в управлінні. Методи стратегічного управління. Галузева модель М. Портера. Внутрішнє середовище організації. Множинність категорії “стратегія”:
Філософські, процесуальні, структурні, технологічні, поведінкові результативні аспекти. Сучасна точка зору на роль стратегії у функціонуванні підприємства.
Тезисний матеріал до теми:
Роком народження стратегії підприємства можна вважати 1911 рік – саме тоді в Гарварді почали викладати курс бізнесової політики – проте протягом наступних майже сорок років стратегія зводилась лише до формування правил здорового глузду в життєдіяльності виробництва. Багато публікацій, що з’явились у зарубіжній пресі до 1950 року, були написані керівниками фірм та компаній або їх радниками, де вони розповідали про свою кар’єру та визначали деякі принципи успіху. Передумови для нових методологічних орієнтацій виникли в п’ятдесяті роки. Саме в цей період великі фірми, перш за все американські, зіткнулись із серйозною потребою мати достатні потужності для того, щоб протистояти експансії.
|
|
|
Запропоноване фахівцями рішення зводилось до необхідності здійснення довгострокового прогнозування, яке матеріалізувалось у п’ятирічному плані. Базовим елементом прогнозів була перспективна оцінка обсягів продажу на основі екстраполяційного методу. Згодом умови господарювання змінювались, темпи зростання уповільнювались, загострилась конкуренція, посилились диверсифікаційні процеси. І саме тоді, в період 60-х і на початку 70-х років, як відповідь на зміни у бізнес-середовище з’явились та активно розвивались концепція і методи стратегічного планування і управління.
В Україні непросто застосовувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не зовсім цивілізовані форми конкурентної боротьби. Важливо відзначити те, що вже є перші досягнення з успішного провадження стратегічного управління на таких українських підприємствах, як “Мотор-Січ”, “Дарниця ”, “Світоч ”, “Квазар-Мікро” тощо.
|
|
|
Ціль – це кінцевий стан, результат діяльності, якого прагне досягти організація. (наприклад, протягом року, або у найближчі п’ять років).
Цілі поділяють на загальні, або глобальні, які розробляються для фірми в цілому, і цілі специфічні, які розробляються по основним видам і напрямкам діяльності підрозділів підприємства на основі загальних цілей.
Професор Гарвардської школи бізнесу М. Портер довів, що стан конкуренції в галузі можна охарактеризувати п’ятьма конкурентними силами:
1. Суперництвом між фірмами в середині галузі.
2. Спробами компаній з інших галузей завоювати покупців своїми товарами.
3. Можливістю появи нових конкурентів в середині галузі.
4. Здатність постачальників диктувати свої умови фірмі.
5. Здатністю споживачів продукції фірми дискутувати свої умови.
Внутрішнє середовище організації складається з наступних п’яти змінних: цілі, завдання, структура, персонал, технології.
Самостійна робота
Передумови застосування стратегічного управління.
Цілі та їх значення в управлінні.
Методи стратегічного управління.
Галузева модель М.Портера.
Т.4. Процес стратегічного планування.
Мета. Сприяти вивченню поняття, основних рис та методологічних особливостей стратегічного планування.
|
|
|
Принципи побудови стратегічного планування. Характеристика прямого і зворотного процесів стратегічного планування. Організаційні структури в системі стратегічного планування. Поняття та основні характеристики стратегічної позиції фірми. Вибір стратегічної позиції фірми. Виокремлення стратегічних зон господарювання.
Студент повинен знати.Поняття та основні риси стратегічного планування. Методологічні особливості стратегічного планування. Принципи побудови стратегічного планування. Прямий та зворотній процес стратегічного планування. Організаційні структури в системі стратегічного планування. Поняття та основні особливості стратегічної позиції фірми. Вибір стратегічної позиції фірми. Виокремлення стратегічних зон господарювання.
Студент повинен вміти.Осмислити та обґрунтувати поняття та основні риси стратегічного планування. Методологічні особливості стратегічного планування. Принципи побудови стратегічного планування. Прямий та зворотній процес стратегічного планування. Організаційні структури в системі стратегічного планування. Поняття та основні особливості стратегічної позиції фірми. Вибір стратегічної позиції фірми. Виокремлення стратегічних зон господарювання.
Ключові слова і терміни. Поняття та основні риси стратегічного планування. Методологічні особливості стратегічного планування. Характеристика прямого і зворотного процесів планування. Організаційні структури в системі стратегічного планування. Поняття та основні характеристики стратегічної позиції фірми. Вибір стратегічної позиції. Виокремлення стратегічних зон господарювання.
Тезисний матеріал до теми:
Стратегічне планування – це набір дій і рішень керівництва, які ведуть до розробки та впровадження специфічних стратегій, і сприяють досягненню цілей фірми.
В процесі стратегічного планування вирішуються наступні задачі:
1. Адаптування до зовнішнього середовища
2. Розподіл ресурсів
3. Внутрішня координація
4. Організація стратегічного передбачення
Західна управлінська думка розробила варіант єдиного дослідження для фірми – можливостей загроз, сильних і слабких сторін. Стратегічне планування являє собою добір дій, рішень, які використовуються керівництвом і сприяють розробці специфічних стратегій для досягнення цілей організацій.
До методологічних особливостей стратегічного планування відносять наступне:
1. Адаптація планів до умов зовнішніх факторів
2. Стратегічні плани повинні бути обґрунтовані широкими дослідженнями та фактичними даними
3. Стратегічні плани повинні розглядатися на перспективний розвиток всієї корпорації
4. Стратегічні плани повинні бути обґрунтовані за допомогою стратегічної бази даних
Принципи побудови стратегічного планування:
1. Принцип динамічної рівноваги
2. Принцип Участі
3. Принцип безперервності
4. Принцип інтеграції
В західній економічній літературі виділяють два основних процеси стратегічного планування – прямий і зворотній. При прямому процесі планування розглядається у поточні фактори та пропозиції. При зворотному процесі планування розглядають ситуацію починаючи з очікуваного стану в момент часу Т1, а після – у зворотному напрямку по часу, для того, щоб оцінити фактори і проміжні стани, які необхідні для досягнення бажаного результату.
Ф. Контра і Р. Тернер виділяють 4 досить чітко визначених позицій, у яких можуть знаходитись фірми на полі конкуренції.:
- позиція лідера на ринку
- позиція виклику, що кидається ринковому оточенню
- позиція послідовника
- позиція знаючого своє належне місце на ринку
Самостійна робота:
Організаційні структури в системі стратегічного планування.
Вибір стратегічної позиції. Виокремлення стратегічних зон господарювання.
Т.5. Планування господарської діяльності
Мета. Сприяти вивченню поняття функції, принципи та задачі планування. Цілі планування. Технологію планування. Координації планів підприємства. Планово-економічних методів реалізації стратегії підприємства. Етапів стратегічного планування. Характеристики системи стратегічного планування. Поняття та сутності бізнес-плану. Горизонту планування. Схем планування.
Студент повинен знати. Поняття функції, принципи та задачі планування. Цілі планування. Технологію планування. Координацію планів підприємства. Планово-економічні методи реалізації стратегії підприємства. Поняття та сутність бізнес-плану. Горизонт планування. Схеми планування.
Студент повинен вміти. Осмислити та обґрунтувати поняття функції, принципи та задачі планування. Технологію планування. Координацію планів підприємства. Планово-економічні методи реалізації стратегії підприємства. Поняття та сутність бізнес-плану. Горизонт планування. Схеми планування.
Ключові слова і терміни. Функції та задачі планування. Технологія планування. Координація планів підприємства. Планово-економічні методи реалізації стратегії підприємництва. Етапи стратегічного планування. Характеристика системи стратегічного планування. Бізнес-план. Горизонт планування. Схеми планування.
Тезисний матеріал до теми:
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності.
Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою.
Під плануванням розуміють відокремлений вид управлінської діяльності (трудових ресурсів), який визначає перспективу і майбутній стан організації.
Планування передбачає вибір мети, розробку шляху для її досягнення та просування цим шляхом.
Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства.
Виокремлюють п’ять основних цілей планування діяльності підприємства:
- господарсько-економічну;
- виробничо-технологічну;
- науково-технічну;
- соціальну;
- екологічну.
Ефективність і реальність планів значною мірою залежить від ступеня реалізації наступних принципів:
- принцип системності;
- принцип безперервності;
- принцип збалансованості;
- принцип адекватності системи планування;
- принцип гнучкості;
- принцип участі;
- принцип єдності.
Технологія планування включає:
- визначення та обґрунтування основних задач підприємства;
- встановлення конкретних показників і завдань, необхідних для виконання поставленої мети;
- деталізацію завдання по видам і обсягам робіт, конкретним робочим місцям і термінам виконання;
- детальні розрахунки виробництва і результатів на весь період планування.
Підприємство є елементом державної системи, тому воно не може бути повністю незалежним від політики та системи державного управління.
Реформи, що були здійснені в країнах з централізованою економікою, в напрямку лібералізації ринкових відносин не торкнулися процесів виробництва, в той же час значно змінили систему планування та мотивацію праці на підприємстві незалежно від того, в чиїй власності воно залишається.
До основних планово-економічних методів відносять:
- ресурсний метод планування;
- цільовий ( за потребами ринку, попит на продукцію чи послуги);
- екстраполяційний;
- інтерполяційний;
- дослідно-статистичний, факторний, нормативний;
- балансовий, матричний;
- економіко-математичного моделювання, одноваріантний, поліваріантний;
- ручний, механізований, автоматизований;
- табличний, лінійно-графічний, логіко-структурний(сітьовий).
Етапи стратегічного планування:
1. Визначення місії підприємства.
2. Формування стратегічних цілей.
3. Аналіз зовнішнього середовища
4. Аналіз потенціалу підприємства, перспектив його розвитку, оцінка адекватності потенціалу місії та цілям.
5. Вибір генеральної стратегії.
6. Аналіз стратегічних альтернатив.
7. Розробка функціональних і ресурсних субстратегій.
8. Запровадження, контроль та оцінка результатів.
Бізнес-план підприємства – це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.
У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві важливі функції: зовнішню (ознайомлення зацікавлених ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї ) і внутрішню (відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).
Планування поділяють на 3 типи:
- довгострокове – 5 і більше років;
- середньострокове – від 1 до 5 років;
- короткострокове – до 1 року.
Корисним для підприємництва є складання схем, які відтворюють процес планування в календарній послідовності.
Схеми планування допомагають підприємству краще зрозуміти процес планування в цілому, класифікувати його та розподілити стадії процесу за різними періодами року, організувати процес контролю за виконанням кожного етапу процесу планування тощо.
Самостійна робота
Функції та задачі планування.
Технологія планування.
Координація планів підприємства.
Бізнес-план.
Література:
Основна [4,20,21,26,37]
Додаткова [39,48,50,61,67]
Змістовний модуль №2 (ЗМ2)
Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 284; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!