Т.6. Визначення місії організації
Мета. Сприяти вивченню сутності місії організації та її ролі в управлінському процесі. Поняття визначення напрямку руху організації. Сутності загальних цілей економічної організації. Життєвого циклу організації. Поняття прогнозування діяльності організації.
Студент повинен знати.Поняття сутності місії організації та її ролі в управлінському процесі. Визначення напрямку руху організації. Сутність загальних цілей економічної організації. Життєвий цикл організації. Прогнозування діяльності організації.
Студент повинен вміти.Осмислити та обґрунтувати поняття сутності місії організації та її ролі в управлінському процесі. Визначення напрямку руху організації. Сутність загальних цілей економічної організації. Життєвий цикл місії організації. Прогнозування діяльності організації.
Ключові слова і терміни. Сутність місії організації та її роль в управлінському процесі. Визначення напрямку руху організації. Загальні цілі економічної організації. Життєвий цикл місії. Прогнозування діяльності організації.
Тезисний матеріал до теми:
Місія – це ціль, мета, заради якої організація може існувати. Місія повинна бути комплексною ціллю. Вона включає в себе як внутрішні, так і зовнішні орієнтири діяльності організації, демонструючи зміст такого успіху, якого повинна досягти організація. Місія повинна бути сформульована таким чином, щоб її виконання поєднувалось з можливостями організації, з визначеним ризиком діяльності. Термін виконання місії повинен бути оглядним та досить незначним. Найчастіше це 3-5 років, щоб теперішнє покоління робітників могло побачити результати своєї праці.
|
|
|
Зміст місії організації повинен включати:
- опис продуктів та послуг, які пропонує організація;
- характеристику ринку;
- цілі організації;
- технологію;
- базові цінності;
- імідж організації.
Після проведеного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, організація визначає основні орієнтири – напрямок руху.
Сукупність орієнтирів можна поділити на 3 групи:
- ідеали – орієнтири, які ми не розраховуємо досягти у визначеному періоді, але прагнемо до них наблизитись;
- цілі – загальні орієнтири діяльності організації у плановому періоді, досягнення яких повинно бути здійснене в повному обсязі або в своїй більшій частині;
- задачі – це конкретні кількісно-вимірювані орієнтири, які визначають роботи, форми, методи та час виконання завдання виконавцями.
Цілі, на відміну від місії, виражають окремі конкретні напрямки діяльності організації. До основних цілей організації відносять економічні та соціальні.
|
|
|
Економічні цілі виражені в показниках господарської діяльності, їх можна поділити на кількісні та якісні.
Наприклад: збільшити частку ринку організації до 10% в 2010 році – кількісні цілі.
Наприклад: досягнення організацією високотехнологічного виробництва галузей – якісні цілі.
За терміном часу цілі поділяють на короткострокові, середньострокові та довгострокові.
Виділяють 8 основних аспектів, у межах яких організація визначає свої цілі – становище на ринку, інновації, продуктивність, ресурси, прибутковість, управління, персонал, соціальна відповідальність.
Життєвий цикл місії організації складається з наступних етапів : "народження", "ріст" "розширення", "зрілість", "спад". 
Характер стадій життєвого циклу організації.
В організаціях, що здійснюють виробничу діяльність, основною формою інвестування будуть реальні вкладення. Саме ця форма інвестування дозволяє таким структурам розвиватися найбільш високими темпами, освоювати нові види продукції, проникати на нові товарні і регіональні ринки. Фінансові інвестиції таких структур пов’язані , як правило, з короткостроковими вкладеннями тимчасово вільних коштів і здійснюються з метою встановлення контролю за діяльністю окремих компаній (підприємства - партнерів; підприємства - конкурентів і т.п.).
|
|
|
Вирішення цього завдання у перспективі істотно коливається залежно від етапів життєвого циклу організаційної структури. Так, на етапах "народження" і "росту" гнітюча частка інвестицій має реальний вигляд , на стадії "розширення" реальні інвестиції ( в основні і оборотні кошти ) також переважають; і лише на більш пізніх стадіях життєвого циклу ("зрілість") організації можуть дозволити собі істотне розширення питомої ваги фінансових інвестиції. Для того, щоб уникнути періоду "спаду" і пролонгувати період "зрілості", необхідно вчасно диверсифікувати діяльність організацій, тобто відмовитися від напрямків діяльності, що не приносять дохід, і, навпаки, розробити нові напрямки діяльності, що приносять дохід.
Так, багато організацій, фірм, холдингів і т.п., крім основних профілюючих напрямків виробничої і фінансової діяльності, купують видавничі організації, теле- і радіокомпанії, беруть участь у шоу-бізнесі на правах спонсорів або прямих акціонерів, організовують туристичні фірми і т.д. Вчасно диверсифікований бізнес дозволяє уникнути періоду "спаду" організаційної структури.
|
|
|
Замість нього настає черговий виток життєвого циклу організації, але вже не з періоду "народження", а з періоду "розширення".
Прогнозування діяльності організації – це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін її етапу (рівня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) в майбутньому, а також альтернативних способів і термінів досягнення очікуваного стану.
Процес прогнозування завжди базується на таких принципах ,як: цілеспрямованість; системність; наукова обґрунтованість; багаторівневий опис; інформаційна єдність; адекватність об’єктивним закономірностям розвитку; послідовне вирішення невизначеності; альтернативність.
Самостійна робота
Сутність місії організації.
Визначення напрямку руху організації.
Загальні цілі економічної організації.
Література:
Основна [5,10,16,21,25]
Додаткова [44,45,60,64,65,66]
Т.7. Формування стратегії
Мета.Сприяти вивченню сутності формування стратегії організації. Стратегії виживання для вітчизняних та російських організацій. Поняття обмеження при формуванні стратегії. Матриця Бостонської консультаційної групи "зростання – частка ринку". Матриця "привабливість – конкурентоспроможність" ("McKincey" – "General Electric"). Напрямки та засоби стратегічного зростання організації.
Студент повинен знати. Поняття сутності формування стратегії організації. Стратегії виживання для вітчизняних та російських організацій. Поняття обмеження при формуванні стратегії. Сутність матриці Бостонської консультаційної групи "зростання – частка ринку". Сутність матриці "привабливість – конкурентоспроможність" ("McKincey" – "General Electric"). Напрямки та засоби стратегічного зростання організації.
Студент повинен вміти.Осмислити та обґрунтувати сутність формування стратегії організації. Сутність стратегій виживання для вітчизняних та російських організацій. Поняття обмеження при формуванні стратегії. Сутність матриці Бостонської консультаційної групи "зростання – частка ринку". Сутність матриці "привабливість – конкурентоспроможність" ("McKincey" – "General Electric"). Напрямки та засоби стратегічного зростання організації.
Ключові слова і терміни. Сутність формування стратегії. Стратегія виживання для російських підприємств. Обмеження при формуванні стратегії. Матриця Бостонської консультаційної групи “зростання – частина ринку”. Матриця “привабливість – конкурентоспроможність” (« Mc Kincey – “General Electric”).
Тезисний матеріал до теми:
Формування стратегії організації починається за етапом стратегічного аналізу і націлене на вибір однієї зі стратегічних альтернатив.
В процесі стратегічного аналізу керівництво організації схиляється до вибору одного з можливих варіантів стратегії – того, який в найбільшій мірі відповідає умовам внутрішнього і зовнішнього середовища організації та вибраним цілям її діяльності.
Процес формування стратегії включає в себе 3 етапи:
- формування загальної стратегії організації;
- формування конкурентної (ділової) стратегії;
- формування функціональних стратегій.
Загальна стратегія організації формується вищим керівництвом.
До основних типів загальних стратегій відносять наступні :
- стратегія стабільності;
- стратегія зростання;
- стратегія скорочення.
В стратегії виживання для вітчизняних та російських організацій є багато спільного. Стратегія виживання вітчизняних (державних та приватизованих) організації – це спроба пристосування до ринку, який формується в непростих соціально-економічних та політичних умовах. Стратегія виживання включає в себе наступні чинники : загальний (організаційний), ринковий, фінансовий, виробничий та кадровий.
Однією зі специфічних рис російського бізнесу є його суттєва недосконалість в середовищі неформальних та позазаконних відносин. Ця риса запозичена з радянських часів, коли централізоване керівництво економікою не могло впоратися з проблемою ефективного розподілу ресурсів.
Другою рисою є причина незаконних відносин – відсутність необхідних норм господарського права та ділової етики бізнесу в російській економіці.
Третьою рисою є неетична свідомість людей, які відповідальні за виконання тих чи інших господарських функцій.
Спеціалісти російської економіки виділяють комплекс власних цілей організацій, які діють в адміністративних економічних системах, а саме :
- цілі, пов’язані з отриманням доходу;
- цілі, пов’язані зі стратегією зростання;
- цілі, пов’язані з репутацією (іміджем) організації;
- цілі, пов’язані зі створенням резерву ресурсів у виробничому потоці в умовах хронічного дефіциту.
При формуванні стратегії, організація натрапляє на деяк об’єктивні обмеження.
- Рівень наявних фінансових ресурсів.
- Величина допустимого ризику.
- Потенційні навички та здібності персоналу організації.
- Взаємозв’язки з іншими організаціями.
- Конкурентна боротьба.
Матриця "зростання – частина ринку" Бостонської консультаційної групи відноситься до по аналізу і була розроблена в 60-х роках ХХ ст.
Горизонтальна вісь показує частку ринку, що займе кожен продукт (СОБ) – стратегічна одиниця бізнесу, внутрішньо фірмовий підрозділ, який відповідає за розробку стратегічних позицій фірми в одній або в кількох зонах господарювання.
Ця частка ринку вимірюється обсягом аналогічної продукції, реалізованої лідером. Якщо фірма продає даного продукту менше, ніж лідер, то продукт попадає в праву половину матриці і буде переміщений навпроти відповідної частки , якщо більше, – то в ліву половину матриці. Горизонтальна вісь варіюється від 0,1 до 10, розподіли нанесені за логарифмічною шкалою.
Вертикальна вісь показує річний темп росту продукту даної галузі: від 0 до 20% і більше; 10% виділяється, як розділ між швидким і повільним ростом.
При цьому всі товари фірми диференціюються на 4 групи : "важкі діти" (знак питання), "зірки", "дійсні корови" та "собаки";
- знак питання ("важкі діти") – високий темп росту, низька частка ринку. Для збільшення частки потрібні великі вкладення, що можуть перетворити продукт в зірку;
- зірка – високий темп росту, висока частка ринку. Продукт може давати досить грошей, щоб підтримувати своє існування, хоча можуть спостерігатися фінансові труднощі;
- дійна корова – низький темп росту, висока частка ринку. Продукт дає більші надходження грошей, що можуть піти на пророблення знаків питання і вирощування зірок;
- собака – низький темп росту, низька частка ринку. Продукт вимагає великої уваги і зусиль з боку керівництва. У той же час він не приносить грошей і прибутку або ж дає дуже низьку фінансову віддачу.
Нанесені на матрицю кола показують положення продукту на осях "зростання – частка ринку".
Діаметр кола пропорційний обсягу продаж даного продукту. Квадрати матриці відображають різні ситуації з рухом грошей.
Матриця "привабливість – конкурентоспроможність" ("McKincey" – "General Electric").
Конкурентоспроможність
Особливістю матриці є те, що її можна застосувати в усіх фазах життєвого циклу попиту за різних умов конкуренції.
В матриці виділяють такі типові положення, які відповідають певним категоріям СОБ у матриці "зростання – частка ринку".
- Зона А( низька привабливість – слабка конкурентоспроможність) – це найневигідніша зона. Стратегічна орієнтація – продовження діяльності без інвестицій, як це властиво для категорії "собак".
- Зона В( висока привабливість – слабка конкурентоспроможність) – за основними ознаками відповідає "знакам питання". Стратегія – інвестування або вихід з ринку.
- Зона С (висока привабливість – сильна конкурентоспроможність) – найвигідніше положення, аналогічне "зіркам".
- Зона D (низька привабливість –сильна конкурентоспроможність) відповідає "грошовим мішкам". Пріоритетна стратегія – низька активність, захист своєї позиції без додаткових витрат.
За основу основних напрямків стратегічного зростання можна взяти сполучення "продукт – ринок". Це сполучення відповідає певній технології, яка використовується для виготовлення даного продукту, який, в свою чергу, призначений для задоволення конкретної потреби певної групи споживачів.
Самостійна робота
1. Матриця “привабливість-конкурентоспроможність” (« Mc Kincey – “General Electric”).
Література:
Основна [4,5,12,21,36,37]
Додаткова [42,46,48,60,66].
Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 422; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!