Возз'єднання Західної України з УРСР. Радянізація західних областей України в 1939—1941 рр.
23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано Пакт про ненапад, а також таємний протокол Молотова—Ріббентропа, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. За цим протоколом східні польські території (тобто західні області колишньої території України) мали бути передані СРСР.
Радянсько-німецький договір розв'язав Гітлеру руки в його агресії в Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторглися в межі Польщі.
17 вересня, коли головні сили польської армії були розбиті, радянські війська перейшли польсько-радянський кордон у Західній Україні й Західній Білорусії. Розпочалася «визвольна місія» Червоної армії для захисту «єдинокровних братів» — українців і білорусів від нацистського поневолення, а фактично реалізація таємного протоколу Молотова—Ріббентропа.
22 вересня частини Червоної армії почали входити до Львова. 28 вересня радянсько-німецький воєнно-політичний альянс, скріплений сумісними бойовими діями проти майже беззахисної Польщі (напередодні німецькі війська окупували Варшаву), був підтверджений новим договором — про дружбу і кордон.
У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4 % її території з 37,1 % населення (12 млн осіб).
Для узаконення радянського режиму в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нової влади було проведено вибори до Народних зборів, які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР.
|
|
|
На території Західної України, офіційно включеної до складу УРСР, було створено шість областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.
Менше ніж через рік було законодавчо оформлене і включення до складу УРСР територій, повернених з Румунії, — Північної Буковини та придунайських земель. У червні 1940 р. СРСР в ультимативній формі заявив Румунії про передання йому Бессарабії та Буковини. 28 червня південна група військ Червоної армії перейшла річку Дністер і вступила на ці території. 2 серпня 1940 р„ за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР, була утворена Молдавська РСР, а в Північній Буковині організовано Чернівецьку область і передано УРСР. До складу УРСР були включені також Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський райони.
У листопаді 1940 р. міжУРСРіМРСР було встановлено новий кордон. У результаті від України було відчужено Придністров'я з етнічним українським населенням. Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії кількість населення України збільшилася на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становила понад 41,6 млн осіб, а її територія розширилася до 565 тис. км2.
|
|
|
Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес їх радянізації, тобто зміни в усіх сферах життя відповідно до зразків, вироблених за роки радянської влади. У процесі радянізації виділяються два етапи:
— до весни. 1940 р., коли режим зовнішньо зберігав демократичність, а реформи зустрічали підтримку з боку більшості населення;
— з весни 1940 р., коли відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжуються масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення.
Заходи, які зустріли підтримку з боку населення:
— ліквідація польського державного апарату;
— конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та промисловості (ці галузі перебували в руках поляків та євреїв);
— українізація та зміцнення системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис, з одночасним скороченням польських); Львівський університет перейменовано на честь І. Франка, мовою викладання стала українська тощо);
— розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров'я.
Заходи, які викликали невдоволення з боку населення:
— заміна польських чиновників на місцевих комуністів та людей, присланих зі сходу України;
|
|
|
— насильницька колективізація (на червень 1941 р. в колгоспи було об'єднано 15 % господарств);
— тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну);
— розгром політичних партій і громадських об'єднань, у тому числі таких впливових, як «Просвіта»;
— масові репресії.
Репресії розпочалися практично відразу після зайняття краю Червоною армією, але спочатку вони зачепили переважно поляків — депортація на схід СРСР мільйона поляків, розстріл 15 тис. польських військовослужбовців.
Серед українців раніше за інших репресій зазнали активісти політичних партій. Єдиною організованою силою Опору залишалась Організація Українських Націоналістів — ОУН.
Навесні 1940 р. режим розпочав широкомасштабні репресії: до Сибіру й Казахстану депортовано.400 тис. українців; десятки тисяч людей перейшли на польські території, окуповані німцями; люди переслідувалися без суду і слідства, але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси.
З осені 1939 до осені 1949 р. у Західній Україні за політичними ознаками було репресовано і депортовано близько 10 % населення (318 тис. родин, близько 1,2 млн осіб). Смертність серед депортованих склала 16 % .
|
|
|
Висновок. Об'єднання західноукраїнських земель з УРСР мало позитивне значення: уперше за кілька століть своєї історії українці були в одній державі. Але принесений на багнетах Червоної армії репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє не в інтеграції із СРСР, а у творенні незалежної соборної української держави.
Дати: 23 серпня 1939 р. — укладення німецько-радянського пакту про ненапад та таємного протоколу до нього; 17 вересня 1939 р. — початок «визвольного походу» Червоної армії на західноукраїнські землі; 1939 р. —- входження Східної Галичини та Західної Волині до складу УРСР; 1940 р. — входження Північної Буковини, Хотинщини та Південної України до складу УРСР.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 371; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!