Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
У грудні 1925 р. відбувся XIV з'їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію СРСР. Наступний XV з'їзд у 1927р. визнав пріоритет державного плану над ринком, що означало згортання непу і знищення товарно-грошових відносин. За формулою Й. Сталіна, плани повинні мати не прогнозований, а директивний характер, тобто бути обов'язковими до виконання. Передбачалось досягти 19 % щорічного приросту промислової продукції, а в 1929 р. XVI конференція ВКП(б) затвердила ще вищі темпи розвитку. Противники надзвичайних заходів і штурмівщини — М. Бухарін, О. Риков, М. Томський та інші — були оголошені «правим ухилом» і під час «чистки» партії розгромлені. На основі показників першого п'ятирічного плану на 1928/29 — 1932/33 рр. відповідно були розроблені плани економічного розвитку України, затверджені XI Всеукраїнським з'їздом Рад.
Перша п'ятирічка становила суму річних планів, які постійно коригувались у бік збільшення. Для України встановлювалися напружені темпи зростання важкого машинобудування, хімічної промисловості, видобутку електроенергії. Фактично закріплювалась дореволюційна структура господарства, розрахована не на впровадження нових технологій, а на використання енергетичних і сировинних ресурсів.
На тлі світової економічної кризи 1929—1933 рр. складалося враження швидкого економічного прогресу в СРСР. Це викликало в більшовицьких лідерів бажання ще більше напружити сили народу та здійснити великий стрибок у соціалізм. Сталін установив темпи приросту промислової продукції на другий рік п'ятирічки 32 %, а далі — 45 %. Така «надіндустріалізація» не підкріплювалася реальними можливостями. Окремі галузі економіки розвивалися з випередженням, інші відставали. Унаслідок цього на новобудовах не вистачало коштів, кваліфікованих кадрів, устаткування. Виникло таке поняття, як «штурмівщина», коли плани капітального будівництва неодноразово переглядалися, але кожен із них мав виконуватися.
|
|
|
У роки першої п'ятирічки в Україні будувалося близько 400 нових підприємств, у тому числі Дніпровська гідроелектростанція, завод інструментальних сталей у Запоріжжі «Дніпроспецсталь», Харківський тракторний завод, шахти в Донбасі та ін. Велика промисловість України перейшла в підпорядкування загальносоюзних наркоматів. Таким чином, Україна, як і інші республіки, була позбавлена економічної самостійності. Адміністративно-директивні методи управління стали головними в розвитку радянської економіки.
Щоб довести тріумф першої п'ятирічки, Й. Сталін спритно маніпулював статистичними показниками. Спеціальним рішенням політбюро окремим відомствам було заборонено друкувати підсумки своєї роботи. Зростання промислової продукції подавалося не в конкретному обчисленні, а в карбованцях. Отже, досить було встановити великі ціни на нову продукцію, як валові показники різко зростали. Це дало змогу оголосити про виконання першої п'ятирічки за чотири роки і три місяці. Щорічний приріст промислової продукції в середньому становив близько 16 % , тобто менше запланованого.
|
|
|
У роки другої п'ятирічки 1933—1937 рр. темпи зростання були визначені на рівні 16,5 %. В Україні стали до ладу гіганти металургійної промисловості;— Запоріжсталь, Криворіжсталь,Азовсталь, а також Новокраматорський завод важкого машинобудування — один із найбільших у Європі.
Виконання перших п'ятирічок потребувало надзвичайних зусиль усіх народів СРСР. Причому п'ятирічки не були розраховані на піднесення матеріального добробуту. Більше того, голод 1932—1933 рр. винищив мільйони людей, села обезлюдніли, міста й новобудови поновлювалися дешевою робочою силою. «Шахтинська справа» в Донбасі — суд над старими спеціалістами вугільної промисловості — започаткувала організоване цькування фахівців із дореволюційними дипломами.
Більшовики не надавали великого значення матеріальним стимулам праці. Карткова система давала можливість робітникам і службовцям придбати мінімум товарів. Нехтуючи економічними важелями підвищення продуктивності праці, керівники більшовицької партії та уряду намагалися скористатися ентузіазмом мас, а також неоплачуваною працею мільйонів безневинно ув'язнених. Соціалістичне змагання (стаханівський рух та ін.) надовго стало основною формою боротьби за вищі показники в праці.
|
|
|
Передбачене в більшовицьких планах витіснення капіталістичних елементів перетворилося на фізичну ліквідацію значної частини економічно активного населення — так званого куркульства на селі та власників приватних підприємств у місті. Посилився товарний голод, оскільки ривок важкої промисловості відбувався при хронічному занепаді соціальної сфери та легкої промисловості. Щоб зберегти темпи розвитку промисловості, робітників та інженерно-технічних працівників фактично прикріпили до підприємств і установ, а порушення дисципліни прирівнювалося до кримінального злочину.
Таким чином,позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання підприємств важкої промисловості (майже в 11 разів), будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України на індустріально-аграрну країну, яка за рівнем окремих галузей промисловості випередила деякі європейські держави. Донегативних наслідків індустріалізації можна зарахувати: підрив розвитку сільського господарства, легкої та харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; посилену централізацію управління промисловістю; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення (поширення державних позик, торгівлю алкогольними напоями, черги, продовольчі картки, хронічний дефіцит товарів і послуг, житлові проблеми тощо).
|
|
|
Висновок. У результаті проведеної індустріалізації на 1937 р. за абсолютними обсягами промислового виробництва УРСР вийшов на друге місце в Європі після Німеччини. Було забезпечено відносну техніко-економічну незалежність СРСР від країн Заходу. Україна стала індустріально-аграрною республікою СРСР, але складовою єдиного загальносоюзного економічного комплексу.
Дати: 1925 р. — прийняття рішення про індустріалізацію на XV з'їзді ВКГІ(б); 1928—1932 рр. — перша п'ятирічка; 1935 р. —- початок стаханівського руху.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 327; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!