Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.



У грудні 1925 р. відбувся XIV з'їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію СРСР. Наступний XV з'їзд у 1927р. визнав пріоритет державного плану над ринком, що означало згор­тання непу і знищення товарно-грошових від­носин. За формулою Й. Сталіна, плани повинні мати не прогнозований, а директивний характер, тобто бути обов'язковими до виконання. Передбачалось досягти 19 % щоріч­ного приросту промислової продукції, а в 1929 р. XVI конференція ВКП(б) затвердила ще вищі темпи розвитку. Противники надзвичайних заходів і штурмівщини — М. Бухарін, О. Риков, М. Томський та інші — були оголошені «правим ухилом» і під час «чистки» партії розгромлені. На основі показників першого п'ятирічного плану на 1928/29 — 1932/33 рр. відповідно були розроб­лені плани економічного розвитку України, затверджені XI Всеукраїнським з'їздом Рад.

Перша п'ятирічка становила суму річних планів, які постійно коригувались у бік збільшення. Для України встановлювалися напружені темпи зростання важкого машинобудування, хімічної промисловості, видобутку електроенер­гії. Фактично закріплювалась дореволюційна структура господарства, розра­хована не на впровадження нових технологій, а на використання енергетичних і сировинних ресурсів.

На тлі світової економічної кризи 1929—1933 рр. складалося враження швидкого економічного прогресу в СРСР. Це викликало в більшовицьких лі­дерів бажання ще більше напружити сили народу та здійснити великий стри­бок у соціалізм. Сталін установив темпи приросту промислової продукції на другий рік п'ятирічки 32 %, а далі — 45 %. Така «надіндустріалізація» не підкріплювалася реальними можливостями. Окремі галузі економіки розви­валися з випередженням, інші відставали. Унаслідок цього на новобудовах не вистачало коштів, кваліфікованих кадрів, устаткування. Виникло таке понят­тя, як «штурмівщина», коли плани капітального будівництва неодноразово переглядалися, але кожен із них мав виконуватися.

У роки першої п'ятирічки в Україні будувалося близько 400 нових підпри­ємств, у тому числі Дніпровська гідроелектростанція, завод інструменталь­них сталей у Запоріжжі «Дніпроспецсталь», Харківський тракторний завод, шахти в Донбасі та ін. Велика промисловість України перейшла в підпорядку­вання загальносоюзних наркоматів. Таким чином, Україна, як і інші республі­ки, була позбавлена економічної самостійності. Адміністративно-директивні методи управління стали головними в розвитку радянської економіки.

Щоб довести тріумф першої п'ятирічки, Й. Сталін спритно маніпулював статистичними показниками. Спеціальним рішенням політбюро окремим ві­домствам було заборонено друкувати підсумки своєї роботи. Зростання про­мислової продукції подавалося не в конкретному обчисленні, а в карбован­цях. Отже, досить було встановити великі ціни на нову продукцію, як валові показники різко зростали. Це дало змогу оголосити про виконання першої п'ятирічки за чотири роки і три місяці. Щорічний приріст промислової про­дукції в середньому становив близько 16 % , тобто менше запланованого.

У роки другої п'ятирічки 1933—1937 рр. темпи зростання були визначені на рівні 16,5 %. В Україні стали до ладу гіганти металургійної промисловості;— Запоріжсталь, Криворіжсталь,Азовсталь, а також Новокраматорський за­вод важкого машинобудування — один із найбільших у Європі.

Виконання перших п'ятирічок потребувало надзвичайних зусиль усіх на­родів СРСР. Причому п'ятирічки не були розраховані на піднесення матеріаль­ного добробуту. Більше того, голод 1932—1933 рр. винищив мільйони людей, села обезлюдніли, міста й новобудови поновлювалися дешевою робочою силою. «Шахтинська справа» в Донбасі — суд над старими спеціалістами вугільної промисловості — започаткувала організоване цькування фахівців із дорево­люційними дипломами.

Більшовики не надавали великого значення матеріальним стимулам пра­ці. Карткова система давала можливість робітникам і службовцям придбати мінімум товарів. Нехтуючи економічними важелями підвищення продуктив­ності праці, керівники більшовицької партії та уряду намагалися скориста­тися ентузіазмом мас, а також неоплачуваною працею мільйонів безневинно ув'язнених. Соціалістичне змагання (стаханівський рух та ін.) надовго стало основною формою боротьби за вищі показники в праці.

Передбачене в більшовицьких планах витіснення капіталістичних елемен­тів перетворилося на фізичну ліквідацію значної частини економічно актив­ного населення — так званого куркульства на селі та власників приватних підприємств у місті. Посилився товарний голод, оскільки ривок важкої про­мисловості відбувався при хронічному занепаді соціальної сфери та легкої про­мисловості. Щоб зберегти темпи розвитку промисловості, робітників та інженерно-технічних працівників фактично прикріпили до підприємств і установ, а порушення дисципліни прирівнювалося до кримінального злочину.

Таким чином,позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зрос­тання підприємств важкої промисловості (майже в 11 разів), будівництво но­вих шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України на індустріально-аграрну країну, яка за рівнем окремих галузей промисловості випередила деякі європейські держави. Донегативних наслідків індустріалізації можна зарахувати: підрив розвитку сільського господарства, легкої та харчової про­мисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; по­силену централізацію управління промисловістю; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення (поши­рення державних позик, торгівлю алкогольними напоями, черги, продовольчі картки, хронічний дефіцит товарів і послуг, житлові проблеми тощо).

Висновок. У результаті проведеної індустріалізації на 1937 р. за абсолют­ними обсягами промислового виробництва УРСР вийшов на друге місце в Європі після Німеччини. Було забезпечено відносну техніко-економічну не­залежність СРСР від країн Заходу. Україна стала індустріально-аграрною республікою СРСР, але складовою єдиного загальносоюзного економічного комплексу.

 Дати: 1925 р. — прийняття рішення про індустріалізацію на XV з'їзді ВКГІ(б); 1928—1932 рр. — перша п'ятирічка; 1935 р. —- початок стаханівського руху.

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 327; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!