Визволення України від нацистських загарбників.
Після розгрому гітлерівців у битві під Сталінградом почалося їх вигнання з України. Першим населеним пунктом, звільненим наприкінці грудня 1942 р. від німецьких військ, було село Півнівка Міловського району Луганської області.
Однак невдовзі стрімке просування радянських військ було зупинене. У лютому 1943 р. німці завдали відчутних контрударів: 15 березня знову взяли Харків, а 18 березня — Бєлгород. Утворився Курський виступ, так звана Курська дуга, де з квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві сторони готувалися до рішучих боїв.
Курська битва розпочалася 5 липня 1943р. наступом німецьких військ і тривала 50 днів. Унаслідок важких кровопролитних боїв кращі танкові дивізії нацистів були знищені. Склалися сприятливі умови для наступальних операцій Червоної армії, у тому числі і в Україні.
Німецьке командування вирішило перейти до оборони. 11 серпня було віддано наказ про будівництво системи укріплень на річках Дніпро і Молочна, яка дістала назву «Східний вал».
Поки тривало спорудження «Східного валу», гітлерівці всіма можливими засобами стримували Червону армію на Правобережжі та в Донбасі. Проте перевага в живій силі й техніці визначила результат воєнних дій на користь Радянської армії.
У серпні силами Степового та Воронезького фронтів було проведено Харківсько-Бєлгородську операцію. У ніч на 23 серпня розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.
|
|
|
У вересні—жовтні 1943 р. окупанти залишили Донбас, міста Слобожанщини, індустріальні центри Подніпров'я.
Відступаючи, німці прагнули перетворити Лівобережжя на пустелю. Рейхскомісар України Е. Кох у розпорядженні представникам німецької адміністрації Лівобережжя вимагав знищувати все, що не можна було вивезти в тил.
Лише стрімкий наступ радянських військ урятував Лівобережну Україну від повного знищення.
Урешті-решт німці дійшли висновку, що зупинити радянські війська на Лівобережжі неможливо. В умовах наростаючого наступу радянських військ було прийняте рішення про відведення армії за Дніпро.
Після Сталінградської та Курської битв розпочався розгром німецьких військ безпосередньо на території України. Величезні надії окупанти покладали на «Східний вал», для укріплення якого німці зібрали не лише свої кращі інженерні сили, а й радянських військовополонених, безліч місцевих жителів. Німецьке командування намагалося використати повноводну річку з високим правим берегом як природне укріплення. Населення зганялось із 300-кілометрової смуги вздовж Дніпра. Значна частина міст — Дніпропетровськ, Кременчук, Полтава — була розорена й спалена. На Дніпрові кручі гітлерівці стягли групу армій «Центр» у складі 62 дивізій. Загалом тут було зосереджено 1240 тис. німецьких солдатів і офіцерів, 12 тис. гармат і мінометів, 2100 танків, стільки ж бойових літаків.
|
|
|
Наприкінці вересня 1943 р. Радянська армія контролювала 700 км лівого берега Дніпра. У планах осінніх операцій 1943 р. першочерговим завданням було захоплення плацдармів на правому березі Дніпра, закріплення там і розгортання наступальних операцій на Правобережжі.
Радянські війська за допомогою партизанів наприкінці вересня 1943 р. в дуже складних умовах форсували Дніпро й створили плацдарми на північ від Києва. Плацдарми були споруджені й на ділянках на південь від Дніпра.
У перші дні листопада почалися вирішальні бої за Київ. Й. Сталін віддав наказ узяти Київ до річниці Жовтневої революції. Цей наказ було виконано. 6 листопада 1943р. було визволено столицю України —- Київ. За успішне форсування Дніпра 2438 радянським бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, близько 10 тис. одержали бойові ордени.
Пізньої осені 1943 р. радянські війська вийшли на правий берег Дніпра, закріпилися там, відбили контрнаступ німецьких військ і підготували умови для подальшого наступу в глиб української території.
|
|
|
У січні—лютому 1944р. під Корсунь-Шевченківським війська 1-го Українського фронту під командуванням М. Ватутіна і 2-го Українського фронту на чолі з І. Конєвим оточили і знищили фашистське угруповання кількістю понад 50 тис. осіб.
У результаті Проскурово-Чернівецької, Умансько-Ботошанської, Березнегувато-Снігирівської, Одеської наступальних операцій у березні—квітні 1944 р. були звільнені багато українських міст і сіл.
Кримська наступальна операція завершилася визволенням півострова (травень 1944 р.).
Унаслідок проведення 13 липня — 29 серпня 1944 р. Львівсько-Сандомирської насту пальної операції радянські війська розгромили німецьку групу армій «Північна Україна».
. Останні битви з окупантами відбулися восени 1944 р. в Закарпатській Україні. Останній населений пункт УРСР в її довоєнних межах — станцію Лавочне Дрогобицької області — німці залишили 8 жовтня 1944 р., а Закарпаття було повністю звільнене від окупантів 28 жовтня 1944 р.
За героїзм за роки війни 483 тис. жителів України були нагороджені орденами й медалями, 2069 стали Героями Радянського Союзу, із них 32 — двічі. А льотчик-винищувач майор І. Кожедуб, який збив 62 ворожі літаки, тричі став Героєм Радянського Союзу. У роки війни 52 представники України спрямували свої підбиті літаки на ворожі колони з технікою й живою силою, 55 — здійснили повітряні тарани, 25 — закрили своїм тілом амбразури ворожих дотів, давши змогу своїм товаришам здійснити успішний наступ. Українці командували більшістю радянських фронтів. Відомими стали полководці І. Черняхівський, Р. Малиновський, ТІ. Рибалко та ін. Чимало героїв було й у русі Опору.
|
|
|
Висновок. Перемога над нацистськими загарбниками діставалася дорогою ціною. У боях загинули мільйони бійців радянської армії різних національностей. Усіх бійців, які брали участь у визволенні України від нацистської окупації, можна назвати героями, оскільки вони ризикували своїм життям заради майбутніх поколінь.
Дати: Г942 р. — початок визволення України; 24 січня — 17 лютого 1944 р. — Корсунь-Шевчєнківська операція; 28 жовтня 1944 р. — завершення визволення України.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 524; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!