Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
У 1970—1980-ті рр. економіка СРСР розвивалась в основному екстенсивним шляхом. Це негативно позначилося на економічному становищі України. У ці роки за рішенням центру споруджували гіганти індустрії, що були зорієнтовані на випуск продукції для Союзу. У цьому плані розвивалися підприємства військово-промислового комплексу, яких в Україні було багато, а також металургійні, верстато- та машинобудівні гіганти. Чимало їх, у тому числі гіганти металургії, гірничі та хімічні комбінати, споруджували з орієнтацією на старі технології й проекти. їх експлуатація надзвичайно погіршувала екологію, а за забрудненістю повітря, зокрема в Донбасі, середньому Подніпров'ї тощо, Україна займала одне з перших місць серед регіонів колишнього Союзу. Кожне п'яте з найзабрудненіших міст було в Україні. Серед них виділялися Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь, Горлівка, Нікополь та ін.
Однак особливо страшною виявилася аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. За наслідками забруднення вона була справді світовою катастрофою, особливо для країн Європи. Довкола Ч АЕС утворено спеціальну 30-кілометрову зону, із якої було евакуйоване все населення. Спорожніло м. Прип'ять, населення якого свого часу налічувало близько 35 тис. осіб. В Україні, за офіційними даними, вважають забрудненими території 16 областей, а фактично — всі області республіки, у тому числі її столицю м. Київ. На ліквідацію наслідків катастрофи тільки в 1988—1990 рр. витрачено понад 20 млрд. крб. — у тодішньому масштабі цін сума буквально феноменальна. Загалом на потреби ліквідації наслідків аварії витрачається щорічно 5—7 % державних коштів України. Уже в умовах незалежності держава виявила «піклування» про долю населення України і переклала всі матеріальні клопоти на плечі трудівників шляхом уведення спеціального так званого чорнобильського податку, який становить 12 % (У 2000 р. цей податок було скасовано). До 2003 р. постраждалими від аварії на ЧАЕС вважалися 3 млн. осіб, із них 100 тис. померли. 3,5 млн. осіб на 2003 р. жили на забрудненій території.
|
|
|
Радіаційне забруднення після катастрофи спричинило підвищення рівня смертності серед населення, зокрема немовлят, дітей дошкільного та шкільного віку.
Чорнобильська проблема й до сьогодні лишається не розв'язаною. Зроблено лише перший крок — створення об'єкту «Укриття» (у 2007 р. він був зміцнений, що продовжило термін його експлуатації на 15 років). Другий крок — створення «Укриття-2» (світове співтовариство погодилось виділити на його зведення необхідні кошти). Третій крок — демонтаж четвертого енергоблоку (ЧАЕС).
|
|
|
Висновок. Чорнобильська проблема є актуальною й на сьогодні. Наслідки катастрофи продовжують позначатися на здоров'ї населення. Було створено об'єкт «Укриття», планується створити «Укриття-2», здійснити демонтаж четвертого енергоблоку (ЧАЕС).
Проголошення незалежності УНР: передумови та значення.
Надзвичайних труднощів на початку XX ст. зазнав український народ при спробі створення власної держави. Узгоджені дії російських радянських військ та місцевих більшовиків поставили національно-демократичну революцію перед загрозою поразки. Ситуацію ускладнювало існування на території УНР двох урядів, які однаково наполегливо заявляли про те, що вони українські та робітничо-селянські. Поряд із «війною декретів» між ними точилася силова боротьба. Ініціатива у спробах роззброїти противника у військових операціях належала харківському уряду, і тому контрольована ним територія розширювалась.
Хоча тривалий час у середовищі української інтелігенції переважали автономістсько-федералістські погляди, покладалися надії на російську демократію, ситуація, що склалася, змусила керівництво Центральної Ради позбутися ілюзій щодо перетворення Росії на демократичну федеративну республіку. Формальне відокремлення від режиму більшовицької диктатури ставало першорядним завданням. До цього додавалась необхідність проводити самостійні мирні переговори з Німеччиною та її союзниками.
|
|
|
Зважаючи на ці обставини, а особливо на наступ більшовицьких військ на Київ, закритим засіданням Малої Ради, яке почалося 9 (22) січня 1918 р., було затверджено IV Універсал. Його текст було розроблено на основі проектів М. Грушевського, В. Винниченка, М. Шаповала.
У ніч на 12 (25) січня М. Грушевський на відкритому засіданні в будинку Педагогічного музею оприлюднив IV Універсал.
Основні положення IV Універсалу УЦР:
- проголошувалися незалежність і суверенітет УНР;
- декларувалося прагнення до дружніх відносин із сусідніми державами, без взаємного втручання у внутрішні справи;
— проголошувалося також, що влада в Україні належатиме тільки її народові, від імені якого виступатимуть Всеукраїнські установчі збори. До їх зібрання мала правити Українська Центральна Рада та її виконавчий орган, який отримав назву Рада Народних Міністрів;
— проголошувалось прагнення розпочати негайні переговори з країнами Четвертного союзу;
|
|
|
— необхідність рішучих дій з більшовиками;
— пропонувалося реорганізувати армію в народну міліцію;
— проголошувалися соціально-економічні перетворення: націоналізація всіх природних ресурсів, ліквідація права приватної власності на землю, передача всієї землі трудящим без викупу, переведення підприємств на випуск мирної продукції, соціальна допомога безробітним і тим, що постраждали від війни, проголошення монополії на торгівлю деякими видами товарів, встановлення державного контролю над банками;
— підтверджувалися всі проголошені демократичні свободи і права національних меншин.
Одним із найголовніших завдань, які потребували вирішення в найближчий час і знайшли своє відображення в Універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. Для цього в Брест була відправлена мирна делегація.
У день проголошення IV Універсалу Центральна Рада прийняла закон про національно територіальну автономію. Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями і поляками. Білоруси, німці, чехи, молдавани, татари, греки і болгари могли одержати це право за умови, якщо їхні петиції у цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів.
Мир із Центральними державами та організація з їхньою допомогою оборони України стали реальним порятунком у ході війни з більшовиками. Лише проголошення незалежності могло вивести країну на шлях самостійної міжнародної політики.
Висновок. Прийняття IV Універсалу стало визначною подією в житті українського народу. Тривалий шлях боротьби завершився логічним результатом.: проголошенням незалежності. Хоча в той час не вдалося відстояти самостійну українську державу і добра нагода відродження й закріплення своєї державності зазнала краху, але ідея самостійної соборної України жила в умах кращих представників українського народу, надихала їх на боротьбу за незалежну Україну. Саме в цьому полягає головне історичне значення IV Універсалу Центральної Ради.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 304; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!