І Універсал Центральної Ради та його історичне значення.



Навесні 1917 р. продовжувалася активізація суспільно-політичного життя в Україні. Це було зумовлено оголошенням Центральною Радою про скликання Всеукраїнського національного конг­ресу. Таким чином, із київської міської органі­зації Рада перетворювалась на всеукраїнський політичний центр.

Від різних українських політичних, громадсь­ких, культурно-освітніх і професійних організа­цій на конгрес прибуло близько 900 делегатів. Це було небачене досі зібрання українців. У перший

же день роботи конгресу вони виступили за національно-територіальну авто­номію України. Делегати конгресу обрали 118 членів Української Центральної Ради. Головою УЦР став М. Грушевський, а його заступниками — В. Винниченко і С. Єфремов. У повному складі УЦР збиралася на загальні збори (Велику Раду), а основна робота велася у Малій Раді.

У цей час провідні діячі УЦР вбачали стратегію революції у досягненні національно-терйторіальної автономії у складі федерації — держави, яка б об'єднувала кілька національних держав. У цьому напрямку і розвивався на­ціонально-демократичний рух в Україні весною і влітку 1917 р.

Про силу рішень конгресу свідчать резолюції Всеукраїнського військового зїзду (травень 1917 р.). З'їзд у категоричній формі зажадав від Тимчасового уряду надати Україні національно-територіальну автономію. Делегати з'їзду оголосили боротьбу за українізацію військових частин і обрали Український військовий комітет, який у повному складі ввійшов до УЦР.

Підтримка військових надала рішучості Раді. Для переговорів з Тимчасовим урядом до Петрограда було направлено делегацію на чолі із заступниками головами УЦР. Мета цієї місії — переконати Тимчасовий уряд у доцільності надання Україні автономії. Але в умовах двовладдя в російській столиці не вдалося досяг­ти порозуміння ні з Тимчасовим урядом, ні з Петроградською радою робітничих депутатів. Такий результат переговорів переконав діячів УЦР у необхідності по­глиблення української революції. Ідея встановлення автономії без згоди у Петрограді набула надзвичайної популярності. Загальні збори Української Центральної Ради (3 червня 1917 р.) постановили негайно приступити до закладання підвалин автономного ладу в Україні. Через тиждень, 10 червня, УЦР оприлюднила свій І Універсал. Його зачитав на Всеукраїнському військовому з'їзді В. Винниченко. Віднині, було сказано в Універсалі, «не розриваючи з державою російською, хай народ український па снопі землі має право сам порядкувати своїм життям ».

Основні положення І Універсалу УЦР:

— «Однині самі будемо творити наше життя». Розбудова України «не одділяючись від усієї Росії»;

— УЦР — найвищий державний орган України;

— заклик до переобрання місцевої адміністрації, заміна її на представни­ків, прихильних до української справи;

— запросити до спільної праці національні меншини, визначивши їхні пра­ва, визнати їх вільний розвиток на території України. Висловлювалась надія, що у самостійній побудові нового життя візьмуть участь і неукраїнські народи, що проживають в Україні;

— скликання Всеукраїнських Установчих Зборів;

— тільки Всеукраїнські Установчі Збори (Сейм), що будуть обрані загаль­ним, рівним, прямим і таємним голосуванням, мають право приймати закони України;

— запровадження особливого податку на власну справу;

— визнано необхідність розроблення закону про землю після конфіскації поміщицьких, казенних, царських, монастирських, згідно з яким право по­рядкувати українськими землями, право користуватися ними належало тіль­ки народові України.

Проголошення революційного за формою і змістом Універсалу викликало нове національне піднесення.

Було створено перший український уряд. До першого складу Генерального Секретаріату увійшли представники від трьох партій УСДРП, УПСР, УГІСФ. Склад Генерального Секретаріату: П. Христюк (генеральний писар), X. Барановський (фінанси), С. Єфремов (міжнаціональні справи), М. Стасюк (продо­вольчі справи), Б. Мартос (земельні справи), С. Петлюра (військові справи), В. Садовський (юстиція), І. Стешенко (освіта).

Такий розвиток української революції змусив російських революційних демократів і Тимчасовий уряд переглянути своє ставлення до УЦР. Відтепер у Росії змушені були рахуватися з діями УЦР. У Київ для переговорів були направлені представники Тимчасового уряду.

Висновок. Проголошення автономії У країни сприяло зміцненню авторитету УЦР і подальшому підписанню українського національного руху. І Універсал був історичним кроком на шляху державотворення в Україні.

 

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!