Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.



24 серпня 1991 р. Верховною Радою України був прийнятий Акт проголошення незалежності України. Однак, згідно із чинним на той час законодавством. питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Тому того ж дня, крім Акта проголошення незалежності України, було прийнято й постанову Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України», якою, зок­рема, передбачалося провести 1 грудня 1991 р. все­український референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

Референдум, який відбувся в зазначений термін, не залишив жодних сумнівів. 90,32 % громадян, які брали участь у референдумі, на питання бюлетеня дали позитивну відповідь. Свою згоду підтвердило населення всіх областей України і Криму незалежно ві д їх національного складу. Отже, за незалежність проголосували не тільки українці, але й представники інших національностей. Результати голосування ознаменува­ли повноправне входження України до світового співтовариства вільних держав. Почалася хвиля дипломатичного визнання України як незалежної держави. Пер­шими незалежність України визнали Польща й Канада.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. став вирішальною подією в остаточній ліквідації СРСР. 7—8 грудня в Біловезькій пущі біля Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич і Президент Росії Б. Єльцин констатували розпад Радянського Союзу та підписали угоду про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня в Алма-Аті декларація про утворення СНД була підписана керівниками Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану й України. Засновники СНД чітко визначили, що кожна з республік, що входить до СНД, є цілком незалежною у своїй внутрішній і зовнішній політиці державою, а нове між­державне утворення не передбачає ніякого центру, ніяких вертикальних уп­равлінських структур.

Незалежність України стала подією всесвітньо-історичного значення.

1 грудня 1991 р. Україна також визначила першого президента своєї само­стійної держави.

Кандидатами на виборах Президента України були: Голова Верховної Ради України Л. Кравчук, голова Львівської обласної Ради В. Чорновіл, голова Ук­раїнської республіканської партії Л. Лук'яненко, керівник Народної Ради в парламенті України академік І. Юхновський, голова Української народної партії Л. Табурянський, міністр сільського господарства України О. Ткаченко (на останньому етапі боротьби зняв свою кандидатуру й закликав виборців голосувати за Л. Кравчука). Незважаючи на істотні відмінності в їх програмах, усі кандидати стояли на платформі проголошення незалежності України, за­кликали громадян України підтвердити на республіканському референдумі 1 грудня 1991 р. це рішення Верховної Ради. У ході передвиборної боротьби всі кандидати виступали проти участі України у відновленні нового союзного об'єднання.

Уже в першому турі, набравши 61,6 % голосів, переміг Голова Верховної Ради України, у недалекому минулому завідуючий ідеологічним відділом ЦК КПУ, другий секретар ЦК КПУ Л. Кравчук. Він і став першим Президен­том незалежної України (1991—1994).

Леонід Макаровим Кравчук народився в1934 р. на Рівненщині. Навчав­ся в Рівненському кооперативному технікумі, а згодом у Київському універ­ситеті, кандидат економічних наук. Працював викладачем політекономії, на партійній роботі (завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ, секретарем ЦК КПУ, другим секретарем КПУ). У 1990—1991 рр. — голова Верховної Ради України. 19І31—1994 рр. — перший Президент незалежної України. Починаю­чи з 1994 р. народний депутат України. Історичною заслугою Л. Кравчука є те, що у боротьбі за незалежність України йому вдалося уникнути кровопролиття та значних потрясінь на початковому етапі державотворення. У той же час у період його президентства так і не було здійснено радикальних економічних перетворень, які б вивели країну з кризи й забезпечили стабільний розвиток.

Висновок. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. відіграв велике істо­ричне значення для українського народу, оскільки його результатом стало створення України як самостійної, незалежної держави.

Дати: 24 серпня 1991 р. -— прийняття ВРУ Акта проголошення незалеж­ності України; 1 грудня 1991 р. — Всеукраїнський референдум; вибори Президента України.

Поняття, терміни, назви: Акт проголошення незалежності України, пре­зидент, референдум.

Особистість в історії: Л. Кравчук.


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!