Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття.
Засвоюючи тему, необхідно усвідомити, що правове регулювання запобігання злочинності виявляється в нормотворчої діяльності держави та її органів, яка визначає в законах та інших нормативно-правових актах, мету і завдання запобігання злочинності, коло суб’єктів, які здійснюють цю діяльність, їхню компетенцію, основні форми й методи цієї діяльності.
У науковій літературі та законодавчих актах використовуються такі терміни, як «попередження», «профілактика», «запобігання», «превенція». Чимало вчених вкладають у ці поняття неоднаковий зміст, виходячи з різних рівнів, напрямів та видів попереджувальної діяльності.
Припинення спрямоване на злочинну діяльність, що вже розпочалася, та має за мету забезпечити ненастання її шкідливих наслідків.
Запобігання злочинів спрямоване на перешкоджання здійсненню злочинного наміру конкретної особи до початку посягання на стадіях виявлення умислу або готування до злочину.
Попередження злочинів – сукупність різноманітних видів діяльності і заходів у державі, спрямованих на удосконалення суспільних відносин з метою усунення негативних явищ та процесів, що породжують злочинність або сприяють їй, а також недопущення вчинення злочинів на різних стадіях злочинної поведінки.
Профілактика (попередження) злочинів – це особливий вид соціального управління, забезпечує безпеку правоохоронюваних цінностей і полягає у розробці та здійсненні спеціальних заходів щодо виявлення й усунення детермінант злочинності, а також застосування запобіжного впливу на осіб, схильних до протиправної поведінки.
|
|
|
Загальна профілактика злочинів – діяльність щодо виявлення детермінант злочинності, розробка і здійснення заходів, спрямованих на їх усунення або нейтралізацію.
Індивідуальна профілактика – система цілеспрямованого, організованого, з урахуванням педагогічних вимог виховного впливу на свідомість, почуття, волю профілактованої особи з метою усунення, нейтралізації, блокування у неї негативних і одночасно формування позитивних якостей, стереотипів і звичок законослухняної поведінки.
Загально-соціальний рівень профілактики злочинності характерний тим, що його складові є невід’ємною частиною соціально-економічного розвитку, поліпшення морально-психологічної і духовної сфер суспільства.
Спеціально-кримінологічний рівень профілактики злочинності характеризується сукупністю заходів, спеціально спрямованих на усунення причин злочинності чи конкретних злочинних проявів. Масштаб їх застосування вужчий, ніж загально-соціальних заходів, хоча в деяких випадках охоплює цілі галузі народного господарства або поширюється на окремі категорії осіб (неповнолітніх злочинців, рецидивістів тощо).
|
|
|
Цілі профілактики злочинів: обмеження дії негативних явищ і процесів, взаємопов’язаних зі злочинністю; усунення (нейтралізація) детермінант злочинних проявів; ліквідація криміногенних факторів у мікросередовищі особи, які формують її антисуспільну позицію і мотивацію злочинної поведінки; превентивний вплив на особу, яка за своїм антисуспільним способом життя здатна вчинити злочин.
Завдання профілактики злочинів: 1) виявлення й аналіз явищ, процесів, обставин, які виступають детермінантами злочинів; 2) вивчення чинників, що призводять до формування особи злочинця та реалізації злочинних намірів; 3) встановлення кола осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, і цілеспрямований профілактично-виховний вплив на них; 4) усунення або нейтралізація криміногенних факторів на індивідуальному рівні.
Суб’єктів профілактики можна також поділити на такі групи:
а) органи та організації, які керують, спрямовують, координують попереджувальну діяльність (органи державної влади і управління);
б) органи та організації, які безпосередньо здійснюють профілактичні заходи (МВС, СБУ, прокуратура, суд, спеціально створені громадські формування);
|
|
|
в) суб’єкти, у функції яких частково входить здійснення запобіжних заходів, заклади освіти, охорони здоров’я, адміністрації підприємств, установ, організацій тощо.
Будь-яка діяльність, у тому числі попереджувальна, має свої методи і форми здійснення. Профілактика злочинів проводиться із застосуванням заходів переконання та примусу, стимулювання та заохочення стосовно осіб, які порушують норми права і правила поведінки, встановлені у суспільстві.
Форми – це науково обґрунтована система найдоцільніших засобів вирішення завдань профілактики злочинів.
Основні форми попереджувальної діяльності органів внутрішніх справ: реєстрація та своєчасне розкриття злочинів; профілактичний облік осіб, схильних до правопорушень, та індивідуальні бесіди з ними; вжиття примусових заходів щодо осіб, які вчинили різні правопорушення (застосування штрафу, адмінарешту, конфіскації, позбавлення певних прав, направлення на примусове лікування, встановлення адміністративного нагляду і, нарешті, притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину); проведення різноманітних операцій, рейдів для затримання правопорушників, виявлення криміногенних факторів та їх усунення; розробка комплексних планів попередження злочинів на території обслуговування; інформування державних органів про стан злочинності, її тенденції та детермінанти; координація діяльності і надання методичної допомоги громадським формуванням у попередженні злочинів та інших правопорушень; здійснення правової пропаганди серед населення.
|
|
|
Ефективність запобіжної діяльності значною мірою залежить від її координації та планування. В свою чергу планування, є неможливим без кримінологічного прогнозування – науково обґрунтованого висновків щодо майбутнього стану злочинності в державі чи окремому регіоні.
Рекомендована література до теми:
нормативні акти:
1. Конституція України [Електронний ресурс]: закон України від 28. 06. 1996 р. № 2952-VI із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 02. 09. 2015 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05. 04. 2001 р. № 5460-VI (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 15. 09. 2015 р. № 1207-VII (1207-18). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 19. 10. 2012 р. № 5076-VI із змін., внес. згідно із Законами: ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88.: за станом на 15. 04. 2015 р. № 1207-VII. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 456 с.
5. Про профілактику злочинів [Електронний ресурс]: проект закону України від 12 травня 1998 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
6. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку: указ Президента України від 16 червня 1999 р. № 650/99 // Міліція України. – 1999. – № 7 – 8. – С. 4.
Базова
1. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика / Г. А. Аванесов. – М., 1980. – 87 с.
2. Аванесов Г. А. Криминология / Г. А. Аванесов. – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 347 с.
3. Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій / Ю. В. Александров, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К.: 2002. – 296 с.
4. Алексеев А. И., Сахаров А. Б., Причины преступлений и устранение их органами внутренних дел / А. И. Алексеев, А. Б. Сахоров. – М., 1985.
5. Алексеев А. И., Солопанов Ю. В. Профилактика рецидива преступлений / А. И. Алексеев, Ю. В. Солопанов. – М., 1980. – 69 с.
6. Бандурка А. М, Давыденко Л. М. Преступность в Украине: причини и противодействие: монография / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко: МВД Украины. НУВД. – X.: Основа, 2003. – 367 с.
7. Баронин А. С. Психологический профиль убийц. Пособие по криминальной психологии и криминалистике / А. С. Баронин. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2001. – 175 с.
8. Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні: навч. посібник / В. В. Голіна. – X.: Нац. юрид. акад., 2007 – 107 с.
9. Джужа О. М., Василевич В. В., Копан О. В. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. В. Копан та ін.: За заг. ред. проф. О. М. Джужи. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 248 с.
10. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Третьякова Т. А. Стислий словник кримінологічних термінів: навчальний посібник / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, Т. А. Третьякова: Під заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ. – К., 2000. – 157 с.
11. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія – Альбом схем (загальна і особлива частини): навч. посібник / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, В. В. Василевич: За заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ. – К., 2000. – 368 с.
12. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, В. В. Василевич: За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.
13. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А. П. Закалюк. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – кн. 1: Теоретичні засади та історія української науки. – 2007. – 424 с.; кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих злочинів. – 2007. – 712 с.; кн. 3: «Практична кримінологія». – 2008. – 320 с.
14. Зелинский А. Ф. Криминология: Курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 1996. – 260 с.
15. Зелинский А. Ф. Криминология / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 2000. – 240 с.
16. Иншаков С. М. Зарубежная криминология / С. М. Иншаков. – М.: Издательская группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 383 с.
17. Криминология: Учебник / Под. ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т. Питер, 2002. – 432 с.
18. Кримінологія: Практикум / Уклад. О. М. Джужа, Г. І. Піщенко, О. Ф. Гіда. – К.: НАВСУ, 2003. – 56 с.
19. Кримінологія: навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опансенко, В. Г. Пшеничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с.
20. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 678 с.
21. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.
22. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 264 с.
23. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.
24. Кримінологія: Загальна та Особлива частина [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Харків: Право, 2009. – 288 с.
25. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
Допоміжна
1. Блажківський Є. Актуальні питання боротьби зі злочинністю (Ситуація в Києві) / Є. Блажківський // Вісник прокуратури. – К., 2007. – № 3. – С. 23 – 27.
2. Белек О. С., Несільський В. В. Профілактична робота міліції у боротьбі з алкоголізмом / О. С. Белек, В. В. Несільський // Науковий вісник Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 1. – С. 258 – 262.
3. Джужа О. М., Чернявський С. С. Місце і роль кримінологічних досліджень у протидії економічній злочинності в Україні / О. М. Джужа, С. С. Чернявський // Науковий вісник НАВСУ. – 2005. – № 1. – С. 89 – 95.
4. Клюєв О. Загальнотеоретичний аналіз видів профілактичної діяльності на місцевому рівні / О. Клюєв // Право і безпека. – 2004. – № 3. – С. 58.
5. Клюєв О. Розмежування запобіжної і профілактичної діяльності органів внутрішніх справ / О. Клюєв // Право України. – К., 2005. – № 3. – С. 98 – 101.
6. Мірошник Ю. Аналіз етапу боротьби з корупцією та окремі пропозиції, що сприятимуть її подоланню // Вісник прокуратури. – К, 2007. – № 10. – С. 51 – 57.
7. Паламарчук Г., Венгер Л. Особливості рейдерства в Україні та політика його подолання / Г. Паламарчук, Венгер Л. // Економіка України. – 2007. – № 9. – С. 38 – 46.
8. Семёнов В. М. Об общесоциальных мерах по предупреждению краж / В. М. Семёнов // Российский следователь. – 2006. – № 1. – С. 43 – 46.
9. Умисні вбивства. Профілактика та розкриття: Практичний посібник / О. П. Снігерьов, В. В. Матвійчук, Д. И. Никифорчук. – К.: КНТ, 2005. – 99 с.
Навчально-методичні розробки, рекомендації, посібники, матеріали підготовлені науково-педагогічним складом кафедри:
1. Лекція-презентація: «Запобігання злочинності».
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 255; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!