Кримінологічне вчення про особу злочинця

Стр 1 из 11Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального права та кримінології факультету № 1

Методичні рекомендації

Щодо проведення семінарських занять

«Кримінологія»

Напряму підготовки 6.030401 «Правознавство».

Факультет № 4

Одеса 2017 рік

Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів 4-го курсу факультету № 4 денної форми навчання.

«___» ________ 201__ року – ___ с.

Розробник: доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент Воронцов А.В.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри кримінального права та кримінології факультету № 1.

Протокол від «___» ________ 201__ року № __

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Одеського державного університету внутрішніх справ

Протокол від «__» _________ 201__ року № __

Тематичний план

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

інд.

с.р.

Модуль 1.

Змістовий модуль 1. Загальна характеристика кримінології як галузі знань.

Тема №1: «Поняття, предмет, методи та система кримінології. Ґенеза та сучасний стан кримінології».

Тема №2: «Кримінологічне вчення про злочинність».

Тема №3: «Кримінологічне вчення про особу злочинця».

Тема №4: «Детермінація злочинності».

Тема №5: «Проблеми віктимології та суїциду».

Тема №6: «Кримінологічне прогнозування і планування заходів протидії злочинності».

Тема №7: «Запобігання злочинності».

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Кримінологічна характеристика, причини та умови й запобігання окремих видів злочинів.

Тема №8: «Злочинність неповнолітніх та її запобігання. Попередження насильства в сім’ї».

Тема № 9: «Професійна та рецидивна злочинність і їх запобігання».

Тема №10: «Екологічна злочинність та її запобігання».

Тема №11: «Організована злочинність та її запобігання».

Тема №12: «Економічна злочинність та її запобігання. Кримінологічна характеристика та запобігання жіночої злочинності».

Тема №13: «Кіберзлочинність: її детермінація та запобігання».

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

Плани семінарських занять

Змістовий модуль 1. Загальна характеристика кримінології як галузі знань.

Тема №2

Кримінологічне вчення про злочинність

Семінарське заняття: 2 год.

1. Поняття злочинності та її види.

2. Кількісні та якісні характеристики злочинності.

3. Соціальна природа і соціальна функція злочинності по Е. Дюркгейму.

4. Поняття, види та рівні латентної злочинності. Фактори, що зумовлюють її існування.

Самостійна робота. Під час вивчення теми курсант повинен самостійно опрацювати наступні питання: соціальна природа і функція злочинності Е. Дюркгейма; методи вивчення латентної злочинності.

Теми рефератів:

1. Сучасний стан та тенденції в Україні.

2. Співвідношення понять «злочинність» та «злочин».

3. Латентна злочинність: актуальна розмова.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття.

Під час підготовки до заняття курсантам слід усвідомлювати, що злочинність – одна з найгостріших проблем суспільства. Згідно з результатами опитувань громадської думки, проведених в останні десятиліття, люди багатьох країн ставлять її за значимістю на друге-третє місце після проблем економічного характеру.

Злочинність – соціально зумовлене, історично мінливе, відносно масове та кримінологічне явище, що проявляє себе в системі кримінально-карних діянь на певній території за певний період часу, а також осіб, які їх вчинили (Ю.Ф. Іванов, О.М. Джужа).

Ознаками злочинності є: явище негативне, соціальне, історично мінливе, перехідне, має кримінально-правову характеристику, не статистична сукупність, а власно явище, система злочинів, самодетерміноване, вчинених на певній території у відповідний період часу, іррегулярне, масове та стійке.

Слід зазначити, що злочинність загалом поділяється на два види: первинну (сукупність злочинів, скоєних уперше) та рецидивну (сукупність повторних злочинів). Кожний з цих видів розмежовується на: злочинність чоловіків і злочинність жінок. При подальшій класифікації злочинність і чоловіків, і жінок ділиться, у свою чергу, на злочинність дорослих та неповнолітніх осіб. Додатково можна назвати міську й сільську злочинність, злочинність у сфері сімейно-побутових відносин, злочинність регіонів. На сьогодні досить актуальною для суспільства є організована та професійна злочинність.

Такий видовий розподіл допомагає, по-перше, конкретизувати вивчення багатьох проблем, а по-друге, це важливо для вирішення практичних завдань щодо запобігання цьому явищу в суспільстві.

Розглядаючи основні показники злочинності, слід мати на увазі: їхні відносність, неповноту й умовність розподілу на кількісні, якісні та кількісно-якісні, оскільки кожний із цих показників характеризує лише ту чи іншу сторону злочинності. Визначення показників злочинності важливо наповнити конкретним змістом, використавши дані, що містяться в останніх публікаціях, основними з яких є: рівень злочинності; коефіцієнти злочинності; динаміка злочинності; географія злочинності; структура злочинності; характер злочинності; «ціна» злочинності; стан злочинності.

Щодо питання про латентну злочинність, то необхідно засвоїти, що входить у це поняття; яке соціологічне й кримінологічне значення цього явища; співвідношення та зв’язок між показниками латентності й розкриттям злочинів; види латентності та її причини; відносний рівень латентності різних злочинів; методи виявлення і виміру латентності.

Латентність (прихована) злочинність – це сукупність злочинних діянь, що були реально вчинені, але не стали відомі органам кримінального судочинства і відповідно не відображаються в офіційній статистиці.

Види:

1. Природна латентність – це сукупність тих випадків, коли злочин відбувся, але про нього не відомо правоохоронним органам.

2. Штучна латентність – це коли факт злочину відомий, але правоохоронні органи з різних причин не ставлять його на облік.

3. Погранична латентність – це коли злочин відбувся, але потерпілий не усвідомлює цього.

4. Проміжна латентність – це коли злочин зареєстрований, але провадження про нього не доходить до суду через недостатність доказів вини особи, яка вчинила злочин.

Рівні:

1. Низький – очевидно вчинені тяжкі злочини, інформація про які швидко поширюється (вбивства, розбійні напади, грабіж тощо);

2. Середній – злочини, вчинення яких не є таким очевидним, як при низькому рівні латентності. Потерпілі з різних причин не звертаються за захистом до правоохоронних органів, хоча й не приховують факту вчиненого злочину (незначна шкода, завдана злочином; відсутність віри в можливість розкриття злочину правоохоронними органами; злочини проти особи тощо);

3. Високий – злочини, про вчинення яких у більшості випадків відомо тільки злочинцю й потерпілому, крім того останній зацікавлений у приховуванні факту злочину з різних мотивів (сором’язливість, наявність хвороби, корисливі мотиви, шахрайство, хабарництво, статеві злочини тощо). Ця категорія злочинів через їхню неочевидність та практично «нульову» активність з боку потерпілого має найменшу інформативність і найвищу латентність.

Об’єктивні та суб’єктивні фактори, що зумовлюють існування латентної злочинності:

1. Об’єктивні фактори: середовище й обставини, в яких вчинюється злочини. Прикладом є: специфічні недоліки у звітності та контролі, що перешкоджають розкриттю злочинів, здійснених службовими особами; відсутність письмових і речових доказів; віддаленість від населених пунктів або людних місць при вбивствах, зґвалтуваннях, розбійних нападах тощо.

2. Суб’єктивні фактори: небезпечність особи, що вчинила злочин; бажання приховати свою злочинну діяльність; небажання потерпілого повідомляти про злочин; недоліки в роботі правоохоронних органів тощо.

Звертаючись до соціально негативних наслідків злочинності, слід визначити кримінологічне і загально соціальне значення цієї проблеми, структуру соціальних наслідків злочинності і зміст кожної з її складових частин, можливості й шляхи встановлення «ціни злочинності».

Теорія соціальної дезорганізації пояснює злочинність на соціальному рівні та ставить психологію злочинця в залежність від процесу функціонування суспільства загалом. Цю теорію заснував французький соціолог Е. Дюркгейм, ідеї якого розвинув і доповнив американський вчений Р. Мертон. і Методологічною основою цієї теорії є соціологія. Еміль Дюркгейм (1858-1917) стверджував, що на індивіда впливають «соціальні фактори», до яких належать зовнішні щодо нього образи мислення, дій. Учений виходив з того, що колективні схильності не є сумою схильностей окремих індивідів, а становлять щось інше, ніж суму поглядів окремих людей. На його думку, суспільна мораль завжди суворіша й безкомпромісніша, ніж індивідуальна. Мораль суспільства диктує конкретним людям правила поведінки.

Суспільству, що функціонує нормально, завжди притаманний високий рівень згуртованості. Він виявляється в тому, що більшість людей солідарні в ідеалах, уявленнях щодо позитивного й негативного. Періодично в разі порушення суспільної рівноваги, що може статись як через економічне лихо, так і через стрімке підвищення рівня достатку в державі, згуртованість людей послаблюється та суспільство дезорганізується. Зокрема, соціальна дезорганізація виявляється в явищі аномії. Цей запозичений з теологічного лексикону термін буквально перекладається як «безнормативність». Під аномією Е. Дюркгейм розумів соціальний факт як такий стан суспільства, за якого значно послаблюється стримувальна дія моралі та суспільство на деякий час втрачає вплив на людину.

Рекомендована література до теми:

нормативні акти:

1. Конституція України [Електронний ресурс]: закон України від 28. 06. 1996 р. № 2952-VI із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 02. 09. 2015 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05. 04. 2001 р. № 5460-VI (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 15. 09. 2015 р. № 1207-VII (1207-18). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 19. 10. 2012 р. № 5076-VI із змін., внес. згідно із Законами: ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88.: за станом на 15. 04. 2015 р. № 1207-VII. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

4. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 456 с.

5. Про профілактику злочинів [Електронний ресурс]: проект закону України від 12 травня 1998 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua . – Назва з екрана.

6. Про міліцію [Електронний ресурс]: закон Українивід 20. 12. 1990 р. № 565-ХІІ) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 12. 08. 2014 р. № 1633-VII (1633-18). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

7. Про державну статистику [ Електронний ресурс ]: закон України від 13 липня 2000 р. № 1922-ІІІ. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

8. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30 червня 1993 р. // ВВР України. – 1993. – № 35. – Ст. 258.

9. Про попередження насильства в сім’ї [Електронний ресурс]: закон України від 15. 11. 2001 р. № 2789-ІІІ змін. і доп., внес. згідно із Законами України: за станом на 25.09.2008 р. № 599-VI. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua . – Назва з екрана.

10. Про профілактику злочинів [Електронний ресурс]: проект закону України від 12 травня 1998 р. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua . – Назва з екрана.

Базова

1. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспекти / Держ. комітет фінансового моніторингу України. Ін-т законодавства ВР України; С. Г. Гуржій, О. Л. Копиленко, Я. В. Янушевич, О. Ю. Фещєнко, А. Т. Ковальчук; Ред. М. Я. Азарова. – К.: Парламентське вид-во, 2005. – 215 с.

2. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база / КНУВС. – К.: КНТ, 2007. – 246 с.

3. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): Науково-практич. журнал. № 11/2005/ МНДЦ з проблем БОЗ. – Київ, 2005. – 231 с.

4. Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. Кримінологія: навч. пос. / П. М. Бузало, C. Ф. Денисов, О. В. Кириченко: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.

5. Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні: навч. посібник / В. В. Голіна. – X.: Нац. юрид. акад., 2007 – 107 с.

6. Зелинский А. Ф. Криминология: Курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 1996. – 260 с.

7. Зелинский А. Ф. Криминология / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 2000. – 240 с.

8. Иншаков С. М. Зарубежная криминология / С. М. Иншаков. – М.: Издательская группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 383 с.

9. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М.: Юристъ, 1997. – 512 с.

10. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. – СПб.: Изд. «Лань», 1998. – 576 с.

11. Криминология: Учебник / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 566 с.

12. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М., 2000. – 534 с.

13. Криминология: приглашение к дискуссии: монография / Авт. кол.: А. В. Беляба, Э. В. Виленская, Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000 – 318 с.

14. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін.; За ред. В. Г. Лихолоба – К. 1996. Кн. 1: Загальна частина.

15. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2000. Кн. 2: Особлива частина.

16. Криминология: Учебное пособие для юридических вузов / Кузнецова Н. Ф., Аргунова Ю. Н. – М.: Зерцало-М, 2001. – 208 с.

17. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2001. – 368 с.

18. Криминология: Учебник / Под. ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т. Питер, 2002. – 432 с.

19. Кримінологія: Практикум / Уклад. О. М. Джужа, Г. І. Піщенко, О. Ф. Гіда. – К.: НАВСУ, 2003. – 56 с.

20. Кримінологія: навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опансенко, В. Г. Пшеничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с.

21. Кримінологічна віктимологія: навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2006. – 352 с.

22. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 678 с.

23. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.

24. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 264 с.

25. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.

26. Кримінологія: Загальна та Особлива частина [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Харків: Право, 2009. – 288 с.

27. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.

28. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2 кн. / М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.

29. Шнайдер Г. Й. Криминология: Пер. с. нем. / Под. общ. ред. Л. О. Иванова. – М., 1994. – 504 с.

30. Шоткинов С. А. Криминология / С. А. Шоткинов. – Иркутск, 2003. – 288 c.

Допоміжна

1. Акимжанов Т. Организованная преступность как объект криминологического исследования / Т. Акімжанов // Российский следователь. – 2006. – № 3. – С. 27 – 29.

2. Волков К. А. Противодействие торговле людьми как направление современной уголовной политики / Волков К. А. // Российский следователь. – 2006. – № 2. – С. 34 – 36.

3. Джужа О. М., Кирилюк А. В. Сучасний погляд на розвиток кримінології / О. М. Джужа, А. В. Кирилюк // Право України. – 2003. – № 2. – С. 97 – 101.

4. Джужи О. Кирилюк А. Кримінологічна експертиза як один з напрямів кримінологічної інформації / О. М. Джужа, А. В. Кирилюк // Право України. – 2003. – № 10. – С. 95 – 100.

5. Коноваленко О. О. Корисливо-насильницькі злочини проти власності: їх кількісно-якісний аналіз / О. О. Коноваленко // Право України. – 2006. – № 2. – С. 70 – 73.

6. Круміна М. В., Іванов Ю. Ф. Вчинення вбивства та тілесних ушкоджень з необережності: сучасний стан і тенденції / М. В. Крумінов, Ю. Ф. Іванов // Право України. – 2005. – № 11. – С. 91 – 95.

7. Новиков Ю. В. Криминологическая характеристика преступлений как теория и как результат научно-познавательной деятельности / Ю. В. Новіков // Российский следователь. – 2007. – № 6. – С. 14 – 16.

Навчально-методичні розробки, рекомендації, посібники, матеріали підготовлені науково-педагогічним складом кафедри:

1. Лекція – презентація: «Кримінологічне вчення про злочинність».

Тема №3

Кримінологічне вчення про особу злочинця

Семінарське заняття: 2 год.

1. Особа, яка вчинила злочин як об’єкт кримінологічного дослідження.

2. Поняття особи злочинця та межі її вивчення у кримінологічній науці.

3. Кримінологічна характеристика ознак особи злочинця.

4. Соціальне і біологічне в особі злочинця.

5. Класифікація та типологія злочинців.

Самостійна робота. Під час вивчення теми курсант повинен самостійно опрацювати наступне питання: критерії класифікації злочинців та їх значення для кримінологічної профілактики.

Теми рефератів:

1. Індивідуальні, групові та загально-соціальні рівні особи злочинця.

2. Кримінологічна характеристика ознак особи злочинця.

3. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.

4. Класифікація та типологія особи злочинця.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 523; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!