Організована злочинність та її запобігання

Семінарське заняття: 2 год.

1. Поняття та ознаки організованої злочинності. Форми організованості.

2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності. ЇЇ співвідношення з корупційною злочинністю.

3. Характеристика члена організованої групи.

4. Причини та умови організованої злочинності.

5. Діяльність органів внутрішніх справ у профілактиці організованої злочинності.

Самостійна робота. Під час вивчення теми курсант повинен самостійно опрацювати наступне питання: сфера діяльності транснаціональної організованої злочинності.

Теми рефератів:

1. Організована злочинність в Україні: сучасні стан та тенденції запобігання.

2. Загальна характеристик сфери діяльності транснаціональної організованої злочинності.

3. Співвідношення організованої злочинності з професійною злочинністю.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття.

Вперше про тип і поняття професійного злочинця згадується у класифікації злочинців, яку запропонував у 1897 р. Гейдельберзький з’їзд міжнародної спілки криміналістів. Нині очевидно, що види злочинності професійна і організована тісно взаємопов’язані, але є окремими видами злочинності, до того ж найнебезпечнішими, що мають тенденцію до розростання.Поняття злочинності професійної і організованої фактично не мають нормативного визначення, існують різні погляди на сутність цих видів злочинності. Якщо професійна злочинність існувала завжди, то організована в її сучасному розумінні виникла і почала розвиватись разом із виникненням і розвитком ринкової економіки розвинутого капіталізму. Спираючись на вікові «досягнення» професійної злочинності, організована злочинність водночас проникає в ринкову економіку, стає її неодмінним продовженням і часткою, використовує форми й методи її діяльності з тією лише відмінністю, що вони або заборонені чинним законодавством, або неврегульовані ним у якійсь частині.Визначення організованої злочинності у вітчизняному законодавстві має формальний характер. У ст. 1 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку зі створенням і діяльністю організованих злочинних угруповань.

Звертаючись до понять організованої злочинності «організований злочин» і «організована злочинність», необхідно, насамперед, розібратись у їхньому співвідношенні та розмежуванні й виділити три рівні організованості у злочинності: 1) організовані злочинні групи, які не пов’язані між собою; 2) стійкі ієрархічні злочинні групи зі складним внутрішнім розподілом ролей, прав і обов’язків; 3) організації злочинного середовища чи об’єднання, взаємодія ієрархічних злочинних груп, їхній зв’язок з офіційними соціальними структурами.

З урахуванням названих вище ознак організованої злочинності визначається і її суспільна небезпека, головними проявами якої можна вважати:

- порушення соціальних норм громадського життя, дезорганізацію економіки, значний матеріальний збиток, заподіюваний окремим особам, господарським структурам, державі;

- значну соціальну дезорганізацію, що викликає занепокоєння населення;

- розтління структур влади, державного апарату.

Організована злочинність існує в усіх країнах світу й різниться лише мірою згуртованості, що залежить від історичних, етнічних, економічних, соціальних шляхів розвитку того чи іншого суспільства: «тріади» в Гонконгу, «якудза» в Японії, «коза ностра» у США, «мафія» в Італії тощо. Нині організована злочинність має інтернаціональний характер.Організована злочинність – це не тільки особливе кримінальне явище, як професійна злочинність, а й суспільно-політичне, притаманне розвиненому ринковому суспільству. Так, якщо професійна злочинність як кримінальне явище, умовно кажучи, співіснує паралельно з життям законослухняного суспільства, створюючи власний таємний «світок», то організована злочинність, об’єднуючи злочинні угруповання на різних напрямах злочинної діяльності (наркобізнес, порнобізнес, торгівля людьми, зброєю, рекет тощо) і створюючи «стартовий капітал» здебільшого у лідерів і їх найближчого оточення, аж ніяк не може цим задовольнитися. Тому організована злочинність створює нібито два шари свого існування: нижчий – виконавці злочинів різного характеру (ці виконавці фактично є «звичайними» професійними злочинцями) і вищий – керівники угруповань і керівники цих керівників, які безпосередньо злочинів не вчиняють, але через ланки системи керують злочинною діяльністю, накопичуючи величезний капітал. Ці «брудні» гроші відмиваються через систему банківських операцій і стають легальними, після чого вкладаються в легальний бізнес, перетворюючи верхівку організованої злочинності на респектабельних громадян своїх країн, а то й у міжнародному масштабі.

При з’ясуванні причин зростання організованої злочинності та її вкрай несприятливих тенденцій слід виходити з того, що вони складалися об’єктивно через негативні наслідки радикальних економічних, політичних, соціальних перетворень, що відбуваються в державі, порушень і перекручень загальновизнаних правил і норм соціального буття, допущених тоталітарним режимом у всіх сферах життя нашого суспільства, безперспективності соціалістичного ладу, що існував тривалий період.

Визначаючи основні напрями запобігання організованої злочинності, необхідно виділити загально соціальні заходи, здійснювані різними державними і суспільними структурами, і спеціально-кримінологічні заходи, особливо ті, що входять до компетенції правоохоронних органів, а також їхню нормативно-правову регламентацію.

Скоординовані спільні дії з викриття організованих злочинних угруповань з метою припинення їх діяльності, яка має транснаціональний характер, проводяться СБУ, МВС, ДПА, Держмитслужбою, Держкомкордоном і Генеральною Прокуратурою України разом з правоохоронними органами іноземних держав.

 

Рекомендована література до теми:

нормативні акти:

1. Конституція України [Електронний ресурс]: закон України від 28. 06. 1996 р. № 2952-VI із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 02. 09. 2015 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

2. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 05. 04. 2001 р. № 5460-VI (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 15. 09. 2015 р. № 1207-VII (1207-18). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 19. 10. 2012 р. № 5076-VI із змін., внес. згідно із Законами: ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88.: за станом на 15. 04. 2015 р. № 1207-VII. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

4. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 456 с.

5. Про державну статистику [ Електронний ресурс ]: закон України від 13 липня 2000 р. № 1922-ІІІ. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

6. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30 червня 1993 р. // ВВР України. – 1993. – № 35. – Ст. 258.

Базова

1. Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. Кримінологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.

2. Зелинский А. Ф. Криминология: Курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 1996. – 260 с.

3. Зелинский А. Ф. Криминология / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 2000. – 240 с.

4. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М., 2000. – 534 с.

5. Криминология: приглашение к дискуссии: монография / Авт. кол.: А. В. Беляба, Э. В. Виленская, Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000 – 318 с.

6. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін.; За ред. В. Г. Лихолоба – К. 1996. Кн. 1: Загальна частина.

7. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2000. Кн. 2: Особлива частина.

8. Криминология: Учебное пособие для юридических вузов / Кузнецова Н. Ф., Аргунова Ю. Н. – М.: Зерцало-М, 2001. – 208 с.

9. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2001. – 368 с.

10. Криминология: Учебник / Под. ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т. Питер, 2002. – 432 с.

11. Кримінологія: Практикум / Уклад. О. М. Джужа, Г. І. Піщенко, О. Ф. Гіда. – К.: НАВСУ, 2003. – 56 с.

12. Кримінологія: навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опансенко, В. Г. Пшеничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с.

13. Кримінологічна віктимологія: навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2006. – 352 с.

14. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 678 с.

15. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.

16. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 264 с.

17. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.

18. Кримінологія: Загальна та Особлива частина [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Харків: Право, 2009. – 288 с.

19. Кримінологія (Особлива частина) : навчальний посібник / Кол. авторів : Блага А. Б., Васильєв А. А., Давиденко Л. М. та ін.; за заг. ред. О. М. Литвинова; наук. ред. серії О. М. Бандурка. – Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2011. – 347 с.

20. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.

21. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2 кн. / М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.

22. Шнайдер Г. Й. Криминология: Пер. с. нем. / Под. общ. ред. Л. О. Иванова. – М., 1994. – 504 с.

23. Шоткинов С. А. Криминология / С. А. Шоткинов. – Иркутск, 2003. – 288 c.

Допоміжна

1. Гвоздецький В. Нормативно-правова база щодо протидії корупції в Україні: напрями удосконалення / В. Гвоздецький // Право України. – 2007. – № 2. – С. 105 – 108.

2. Коноваленко О. Рівень і тенденції корисливо-насильницьких злочинів проти приватної власності / О. Коноваленко // Право України. – 2007. – № 2. – С. 78 – 82.

3. Користін О. Сутність легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом / О. Користін // Право України. – 2007. – № 5. – С. 60 – 64.

4. Паламарчук Г., Венгер Л. Особливості рейдерства в Україні та політика його подолання / Г. Паламарчук, Венгер Л. // Економіка України. – 2007. – № 9. – С. 38 – 46.

5. Расюк Е. Кримінологічна характеристика лідера організованої групи, злочинна діяльність якої пов’язана з наркобізнесом / Е. Расюк // Право і суспільство. – 2006. – № 1. – С. 87 – 93.

6. Расюк Е. Протидія відмиванню грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів транснаціональними організованими групами / Е. Расюк // Право України. – 2004. – № 4. – С. 87 – 90.

7. Шиян В. Д., Левченко Ю. О. Проблеми боротьби з організованою злочинністю у паливно-енергетичному комплексі / В. Д. Шиян, Ю. О. Левченко // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 1. – С. 167 – 178.

Навчально-методичні розробки, рекомендації, посібники, матеріали підготовлені науково-педагогічним складом кафедри:

1. Лекція-презентація: «Організована злочинність та її запобігання».

 

Тема №12

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 678; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!