Тема 12. Правоохоронна і правозахисна діяльність міжнародних організацій та суспільних інституцій в Україні.
Загальне уявлення про міжнародний правозахисний механізм. Правозахисна діяльність Організації Об'єднаних Націй. Характеристика регіональних правозахисних механізмів у світі. Правозахисна діяльність під егідою Ради Європи. Діяльність Організації з безпеки і співробітництва у Європі. Правозахисні утворення під егідою Співдружності незалежних держав.
Європейський суд з прав людини як орган захисту прав українських громадян. Право на звернення та юрисдикція Європейського суду з прав людини. Процедури складання звернень, розгляду справ і виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Українські організації громадського сектору як суб'єкти правозахисту. Правове регулювання, сутність правозахисних завдань та класифікація громадських правозахисних організацій.
Міжнародна організація кримінальної поліції "Інтерпол" в системі правоохоронного співробітництва. Правоохоронні завдання «Інтерполу». Взаємодія «Інтерполу» з правоохоронними органами України.
План лекції:
1. Загальне уявлення про міжнародний правозахисний механізм
2. Європейський суд з прав людини.
3. Українські недержавні правозахисні організації.
4. Міжнародна поліція «Інтерпол»
Тези лекції
ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОЗАХИСНИЙ МЕХАНІЗМ
Міжнародно-правовий механізм захисту прав І свобод людини включає:
· міжурядові, всесвітні і регіональні структури;
|
|
|
· неурядові організації;
· основи загальної політики у сфері прав людини, сформульовані на всесвітніх і регіональнихфорумах;
· контроль за здійсненням обов’язкових принципів і норм у сфері людських прав;
· застосування мір за порушення прав, включаючи примусові (серед мір примусової дії особливе місце займають правопоновлюючі);
· можливість громадян звертатися до всесвітніх і регіональних органів у випадку порушення їх прав і свобод після того, як національні засоби захисту вичерпані;
· процедури та правила розгляду звернень і скарг громадян, реалізації мір впливу на держав-порушниць.
Більшість міжнародних інстанцій зосереджена на загальному спостереженні за станом прав людини в державах, що підписали міжнародні угоди, на основі яких ці організації працюють. Таке спостереження перебуває в заслуховуванні періодичних доповідей держав, нечастих перевірках на місцях. Скарги або петиції на порушення прав людини, що надходять в такі організації, використовуються для формування уявлення про загальну ситуацію, яка склалася в сфері захисту прав людини у відповідній державі.
Багато міжнародних механізмів влаштовані так, що вони можуть безпосередньо реагувати тільки на масові або систематичні порушення прав тією або іншою державою, скарги ж на випадки порушень враховуються лише як ще один штрих до загальної ситуації захисту прав людини в окремих державах. Тобто, вони діють в рамках процедур «скарг до роздуму», коли відповідний орган не прагне до виправлення кожного порушення прав людини, про яких йому повідомляється.
|
|
|
Переважна більшість спеціалізованих міжнародних організацій по захисту прав людини засновує свій вплив на держав-порушників на своєму авторитеті і можливості впливу на міжнародну і внутрішньодержавну громадську думку. Наприклад, основний акт Європейського комітету по попередженню тортур – висновок за результатами перевірок на місці, готується секретно і спрямовується державі. Остання повинна вжити заходів з виправлення знайдених порушень.
Отже, основні способи впливу на держави, які порушують права людини:
1. Міжнародне висвітлення негативу діяльності держави (опублікування звітів, заслуховування позиції держави на самітах тощо).
2. Призупинення чи виключення членства держави з міжурядових організацій.
3. Введення економічних санкцій проти держави загалом чи її уряду.
Світові Наддержавні (міжурядові) правозахисні утворення
|
|
|
Провідне місце серед міжурядових структур з захисту прав людини займає Організація Об’єднаних Націй (ООН). У своїй діяльності вона керується Статутом, згідно ст.1 якого здійснення міжнародного співробітництва в розвитку поваги до прав людини та основних свобод являється однією з найголовніших цілей діяльності цієї організації. Головними органами ООН, які мають безпосереднє відношення до прав людини є Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада (ЕКОСОР), Секретаріат, Центр з прав людини.
У відповідності з міжнародними конвенціями створюються та працюють спеціальні органи ООН ¾ комітети:
§ Комітет з прав людини;
§ Комітет з економічних, соціальних та культурних прав;
§ Комітет з прав дитини;
§ Комітет з ліквідації расової дискримінації;
§ Комітет проти застосування тортур.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 413; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!