ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІАТУ
Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, яка закріплює низку важливих загальних положень, що мають принципове значення для діяльності нотаріальних органів. Конституція України проголосила перехід до формування вільної ринково-конкурентної економіки і при цьому демократичні принципи побудови державного устрою, а деякі з них можна навіть назвати ліберальними.
На законодавчому рівні на діяльність нотаріату впливають Цивільний кодекс України (зобов’язальне право), Сімейний кодекс України (питання спільної сумісної власності, аліментів, шлюбного контракту та ін.), Земельний, Кримінальний та інші кодекси.
Велике коло законів містить положення щодо окремих проявів діяльності нотаріату. Головний з них Закон України «Про нотаріат».
На підзаконному рівні нотаріальна діяльність регулюється такими документами:
¨ Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України: Наказ Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. N 22/5.
¨ Методичні вказівки щодо проведення перевірок законності виконання приватними нотаріусами своїх обов’язків: Наказ Міністерства юстиції України N 2/5 від 04.01.98.
¨ Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. N 114
¨ Положення про державний нотаріальний архів: Наказ Міністерства юстиції України від 07.02.94 N 8/5
|
|
|
¨ Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату: Наказ Міністерства юстиції України від 28 грудня 1993 р. N 22/5
¨ Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків та захисних знаків нотаріальних документів: Наказ Міністерства юстиції України N 36/5 від 29.06.99
¨ Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності: Наказ Міністерства юстиції України N 10/5 від 4.03.94
¨ Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій: Наказ Міністерства юстиції України 15.07.2003 N 87/5.
¨ Правила ведення нотаріального діловодства: Наказ Міністерства юстиції України N 6/5 від 03.02.94.
¨ Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах: Наказ Міністерства юстиції України N 2/5 від 12.01.99
¨ Про затвердження Інструкції про порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів: Наказ Міністерства юстиції України N 26/5 від 27.05.99
¨ Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України 03.03.2004 N 20/5.
¨ Про затвердження Інструкції про порядок передачі нотаріальних документів на тимчасове зберігання до державного нотаріального архіву: Наказ Міністерства юстиції України N 63/5 від 09.07.2002
|
|
|
¨ Про затвердження Методичних вказівок щодо застосування примірної номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса, Примірної номенклатури справ державної нотаріальної контори та Примірної номенклатури справ приватного нотаріуса: Наказ Міністерства юстиції України від 09.11.2000 N 56/5.
¨ Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням: Наказ Міністерства юстиції України N 36/5 від 12.06.98
¨ Про затвердження Положення про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю: Наказ Міністерства юстиції України N 3/5 від 20.01.94
¨ Про затвердження Форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на угодах і засвідчувальних документах: Наказ Міністерства юстиції України N 7/5 від 7.02.94.
¨ Рекомендації з окремих питань організації та проведення стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю: Рекомендації Міністерства юстиції України від 04.02.94.
¨ Щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном: Роз’яснення Міністерства юстиції України від 01.02.98
|
|
|
ПРИНЦИПИ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
До системи принципів нотаріальної діяльності належать:
¨ принцип законності (ст. 5,7,21,39,47,49,51 Закону);
¨ принцип обґрунтованості нотаріальних актів;
¨ принцип безспірності нотаріального процесу;
¨ принцип національної мови (ст. 15 Закону);
¨ принцип незалежності нотаріусів;
¨ принцип неупередженості нотаріусів;
¨ принцип доступності й гарантованості охорони і захисту безспірних прав;
¨ принцип диспозитивності;
¨ принцип рівності прав усіх суб’єктів, що беруть участь в нотаріальному процесі;
¨ принцип безпосередності;
¨ принцип додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій (ст. 8 Закону);
¨ принцип сприяння громадянам, установам, підприємствам і організаціям у здійсненні їх прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 5 Закону).
Принцип законності
Цей принцип проявляється насамперед у тому, що державні нотаріуси, приватні нотаріуси та інші особи повинні керуватися в своїй діяльності Законом та іншими нормативними актами, які регулюють їхню діяльність У випадках, коли порушується законність окремими громадянами або посадовими особами, посадові особи нотаріату зобов’язані повідомити про це органи слідства або прокурора для вжиття заходів.
|
|
|
Відповідно до ст. 5, 49 Закону у вчиненні нотаріальної дії може бути відмовлено, якщо вона суперечить законові. Не приймаються до вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства (ст. 47 Закону) і які вміщують відомості, що порочать честь та гідність громадянина.
Принцип обґрунтованості нотаріальних актів. Цей принцип нотаріальних актів передбачає: усесторонню перевірку документів, які необхідні для вчинення нотаріальної дії, за призначенням, за змістом, за достовірністю, встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії; перевірку дієздатності громадянина та правоздатності юридичних осіб, а у випадку звернення представника - його повноваження тощо.
Принцип безспірності нотаріального процесу.На нотаріуса покладається не вирішення спірних правовідносин, а лише посвідчення безспірних прав та обов’язків осіб у правовідносинах тощо. Нотаріус не може і не повинен аналізувати права осіб, оскільки він має отримувати від осіб безспірні докази про існування юридичних обставину з якими норма права пов’язує виникнення, зміну або припинення прав осіб у визначених законом правовідносинах;
Принцип національної мови. Нотаріальні провадження вчиняються українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Відповідно до цього принципу, якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальних дай, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів та роз’яснення, які надає нотаріус при вчиненні нотаріального провадження, мають перекладатись цій особі нотаріусом або перекладачем.
Принцип незалежності нотаріусів.Принцип незалежності нотаріусів базується на тому, що вони підкоряються тільки закону і при здійсненні своєї діяльності нікому не підзвітні. Це означає, що вони повинні вчиняти нотаріальні дії на підставі законів України, відповідно до закону застосовувати норми міжнародного права.
З іншого боку, нотаріус, що не додержується вимог закону, має відповідати за наслідки своєї діяльності, і в цьому випадку законом передбачено, що органами, які наділені правом тією чи іншою мірою здійснювати вплив на нотаріусів та посадових осіб, що вчиняють нотаріальні дії, є Міністерство юстиції, суди загальної юрисдикції, а також органи прокуратури.
Принцип неупередженості нотаріусів.Принцип неупередженості нотаріусів являє собою логічне продовження принципу незалежності нотаріуса, який, крім впливу з боку державних органів, має бути звільнений від впливу на свою діяльність інших можливих інтересів, що можуть випливати із родинних і шлюбних відносин. Так, ст. 9 Закону передбачається обмеження нотаріуса у праві вчинення нотаріальних дій на своє ім’я і від свого імені, на ім’я свого і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом або працівниками даного виконавчого комітету.
Принцип доступності і гарантованості охорони та захисту безспірних прав.Нотаріальний процес передбачає можливість звернення особи за вчиненням нотаріальної дії у будь-яку нотаріальну контору або до приватного нотаріуса, за винятком передбачених у Законі випадків, що зумовлено вимогами предметної та територіальної компетенції. Звільнення, згідно з Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито», певних категорій осіб від сплати державного мита забезпечує їм можливість безкоштовно вчиняти нотаріальні дії.
Принцип диспозитивності.Принцип диспозитивності проявляється в тому, що для здійснення нотаріальних дій необхідна особиста ініціатива заінтересованої-особи. Тільки в окремих випадках нотаріальні дії в інтересах одних осіб можуть здійснюватись іншими органами державного управління, організаціями та громадянами. До таких дій належать: засвідчення вірності копії документів, виписок з них, вжиття заходів до охорони спадкового майна, накладення заборони відчуження нерухомого майна. Цей принцип реалізується також у праві заінтересованих осіб на оскарження неправильно вчиненої нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Принцип рівності прав усіх суб’єктів, що беруть участь у нотаріальному процесі. Правовідносини, що складаються при вчиненні нотаріального провадження, мають забезпечувати захист та охорону всіх осіб, що беруть участь в нотаріальному провадженні. Крім того, нотаріус не має жодних переваг порівняно із суб’єктами, що до нього звернулись. Навіть більше того, нотаріус - особа, покликана за законом (як за ст. 5 Закону України «Про нотаріат», так і за присягою) до вчинення нотаріальних дій і сприяння громадянам у вчиненні нотаріальних дій.
Принцип безпосередності.Для ініціювання нотаріального процесу особа повинна бути правомочною, тобто необхідно особисто звернутися до нотаріуса або мати повноваження процесуального представника інтересів такої особи у визначених законом випадках.
При цьому слід пам’ятати, що деякі нотаріальні дії не можуть вчинятися через представників, а потребують особистої участі заінтересованої особи. Так, ст. 56 Закону України «Про нотаріат» передбачається, що посвідчення заповіту через представника не допускається, не підлягають посвідченню через представника договори довічного утримання. Крім того, коли особа хворіє і не може особисто з’явитись до нотаріуса, то вона може викликати нотаріуса додому для вчинення нотаріального провадження (ст.41 Закону України «Про нотаріат»).
Принцип додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій.Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинювалися нотаріальні дії.
Однак за законом передбачено деякі винятки з цього правила. Так, на письмову вимогу суду, господарського суду, прокуратури, органів дізнання та слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв’язку з відкриттям кримінальних, цивільних, господарських справ.
Принцип сприяння громадянам, установам, підприємствам і організаціям у здійсненні їх прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 5 Закону). Цей принцип полягає в обов’язку нотаріусів та інших посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, сприяти суб’єктам нотаріального процесу у здійсненні їх прав та законних інтересів, роз’яснювати їм права та обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії на прохання громадян та організацій, можуть складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів, виписки з них, давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.
Нотаріуси сприяють органам слідства та суду у здійсненні їх державних обов’язки.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 539; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!