Тема 3. Прокуратура України (2 години).

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 38Следующая ⇒

Мета заняття:засвоїти завдання, функції, принципи організації та діяльності прокуратури, її систему, структуру, організацію діяльності органів прокуратури, основні напрямки прокурорського нагляду, акти прокурорського реагування на порушення законності, вимоги, що ставляться до осіб, які призначаються на посади прокурорів, порядок призначення та звільнення їх з посади; сформувати в студентів уявлення про діяльність прокуратури як незалежного органу державної влади, що здійснює нагляд за дотриманням і застосуванням законів.

Опорні поняття: прокуратура, прокурор, прокурорський нагляд.

План семінарського заняття

1. Правова основа діяльності, завдання та функції органів прокуратури.

2. Система, структура й організація діяльності органів прокуратури.

3. Генеральний прокурор України: порядок призначення на посаду та звільнення з посади, повноваження. Апарат Генеральної прокуратури України.

4. Напрямки прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування та їх характеристика.

5. Кадри органів прокуратури.

Методичні рекомендації

Студенти, готуючи відповідь на перше питання семінарського заняття, повинні знати, що прокуратура України —це система органів, які здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, державними комітетами й іншими органами державного та господарського управління, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами депутатів, їх виконавчими й розпорядницькими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами й громадянами.

Необхідно зазначити, що метою прокурорської діяльності є забезпечення верховенства закону, зміцнення законності, соціально-економічних, політичних та інших прав і свобод громадян, місцевих органів законодавчої та виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, суспільних і політичних організацій і рухів.

Виходячи з цього, прокурорський нагляд — це здійснювана від імені держави діяльність спеціально уповноважених службових осіб — прокурорів — із забезпечення суворого дотримання та правильного застосування законів шляхом своєчасного виявлення й ужиття заходів до усунення їх порушень, від кого б вони не виходили, і притягнення винних до відповідальності.

Правова основа діяльності прокуратури закріплена в ст. З Закону України "Про прокуратуру". ЇЇ складають Конституція України, Закон України "Про прокуратуру", кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове законодавство й інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори й угоди.

Завдання органів прокуратури закріплені в ст. 4 Закону України "Про прокуратуру", функції прокуратури — у ст. 121 Конституції та ст. 5 Закону України "Про прокуратуру". Треба зауважити, що, крім передбачених Конституцією України та зазначеним законом функцій, прокуратура продовжує виконувати, відповідно до чинних законів, функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів, функцію досудового слідства.

Пріоритетним напрямком діяльності прокуратури є захист прав і свобод людини. Для цього прокуратура має право обмежити неправомірну діяльність державних органів і посадових осіб передбаченими законом способами. При цьому органи прокуратури керуються у своїй діяльності принципами, закріпленими в ст. 6 Закону України "Про прокуратуру".

Оскільки в Україні визначений і діє принцип верховенства права, то функціонування прокуратури як державного інституту, діяльність її посадових осіб ґрунтуються лише на нормативно-правових актах. Принцип верховенства права передбачає споконвічну, провідну роль права у співвідношенні права й політики, права й ідеологи, права й економіки. Норми Конституції України є нормами прямої дії, унаслідок чого прокуратура, зокрема, може представляти інтереси громадянина чи держави в суді для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі Основного Закону, навіть за відсутності інших нормативних актів, що регулюють певне правовідношення.

Готуючи відповідь на друге питання плану семінарського заняття, студенти повинні звернутися до другого розділу Закону України "Про прокуратуру" під назвою "Система, структура й організація діяльності органів прокуратури".

Відповідаючи на третє питання, слід мати на увазі, що порядок призначення та звільнення з посади Генерального прокурора України визначено в ст. 122 Конституції України й у ст. 2 Закону України "Про прокуратуру". Повноваження Генерального прокурора України закріплено в ст. 15 Закону України "Про прокуратуру".

У ході підготовки четвертого питання плану семінарського заняття студенти мають вивчити третій розділ Закону України "Про прокуратуру", що має назву "Прокурорський нагляд".

Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Предметом нагляду є: додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство,спрямований на забезпечення встановленого порядку виявлення та розкриття злочинів, розгляду заяв і повідомлень про них, законності здійснення оперативно-розшукових заходів, проведення досудового слідства, правомірності прийнятих указаними органами рішень.

Нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.Прокуратура, виконуючи цю функцію, покликана забезпечити, з одного боку, законність перебування затриманих, заарештованих осіб, що за вироком суду чи на інших законних підставах перебувають в установах виконання покарань, а з іншого боку- законність діяльності установ виконання судових рішень у кримінальних справах і установ, що застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язані зобмеженням особистої свободи громадян.

Готуючи п'яте питання плану семінарського заняття, треба звернутися до четвертого розділу Закону України "Про прокуратуру", що має назву "Кадри органів прокуратури". Особливий характер діяльності прокурорів і слідчих прокуратури зумовив необхідність визначення низки істотних професійних і морально-етичних вимог до осіб, що призначаються на ці посади. Слід вивчити та засвоїти ці вимоги.

Студенти мають знати, що прокурорам, слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних установ прокуратури присвоюються класні чини відповідно до посад, які вони займають, і стажу роботи.

Класний чин —це спеціальне персональне звання прокурорського працівника як державного службовця, що присвоюється з урахуванням посади, яку він займає, стажу, знань і досвіду, а також за конкретні результати роботи особи. Порядок присвоєння та позбавлення класних чинів визначає Положення про класні чини працівників прокуратури України, затверджене Верховною Радою України 6 листопада 1991 року.

Свої знання в ході підготовки до семінару студенти можуть перевірити, відповівши на питання для самоконтролю та розв'язавши задачі.

Питання для самоконтролю

1. Які нормативні акти регламентують діяльність прокуратури?

2. Які завдання покладаються на органи прокуратури?

3. Які основні функції виконує прокуратура?

4. Якими є принципи організації та діяльності органів прокуратури?

5. Які види прокуратур входять у систему органів прокуратури України?

6. Які прокуратури відносяться до військових?

7. Якою є структура Генеральної прокуратури України?

8. Які повноваження має колегія органів прокуратури?

9. Яким є порядок призначення на посаду Генерального прокурора України?

10. У яких випадках Генеральний прокурор України звільняється з посади?

11. Що є апаратом Генеральної прокуратури України?

12. Якими є напрямки прокурорського нагляду, їх характеристика?

13. Що таке припис прокурора?

14. Що таке протест прокурора?

15. Що таке подання прокурора?

16. Що таке постанова прокурора?

17. Яким є порядок призначення та звільнення з посади прокурорів?

18. Які вимоги ставляться до працівників прокуратури та кандидатів на посаду прокурорів і слідчих?

19. Які існують класні чини працівників прокуратури?

20. Яким є порядок присвоєння класних чинів працівникам прокуратури?

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів і доповідей

1. Прокуратура, її місце та роль у державі.

2. Функції прокуратури України відповідно до Конституції України.

3. Удосконалення прокурорського нагляду — найважливіший етап у побудові демократичної правової держави.

4. Форми реагування прокуратури на порушення закону та їх значення в зміцненні законності й правопорядку.

5. Взаємодія прокуратури з іншими правоохоронними органами.

Задачі

1. Кравченко, якому виповнилося 23 роки, закінчив юридичний технікум і має дворічний стаж роботи на посаді секретаря судового засідання, звернувся до прокуратури м. Києва з проханням прийняти його на роботу слідчим. Старший помічник прокуратури м. Києва із кадрів відмовив йому в прийнятті на роботу.

Чи правильно вчинив старший помічник прокурора? Назвіть вимоги, які ставляться до осіб, що призначаються на посади слідчих.

2. На заміщення вакантної посади прокурора міста Стаханова було висунуто Маслова, який півтора роки працює помічником прокурора, а до цього чотири роки обіймав посаду судді районного суду.

Чи може Маслов бути призначений на посаду прокурора міста чи району? Відповідь обґрунтуйте, виходячи з положень Закону України "Про прокуратуру".

3. Випускник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка Вікторов подав заяву до прокуратури Луганської області з проханням прийняти його на роботу й призначити на посаду слідчого прокуратури Ленінського району міста Луганська, де є відповідна вакансія. У задоволенні заяви Вікторова було відмовлено. Відмову аргументовано відсутністю у Вікторова практичного досвіду роботи на посаді слідчого. Крім того, Вікторову було роз'яснено, що оскільки він закінчив відомчий навчальний заклад, то й улаштовуватися на роботу він повинен до слідчого апарату органів внутрішніх справ.

Чи є правомірним таке рішення? Хто може бути призначений на посаду слідчого районної прокуратури?

Основна література

1. Конституція України.

2. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року.

3. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

4. Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

5. Курочка Н.И., Каркач П.М. Прокурорський нагляд в Україні. — Луганськ, 2004.

6. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2005.

7. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. -X.: Одіссей, 2007.

8. Суд, правоохоронні і правозахисні органи України: Навчальний посібник / В.С. Ковальский (кер. авт. кол.), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Відп. ред. Я. Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

10.Тимченко С.М. Судові і правоохоронні органи України: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004.

11.Шумский П.В. Прокуратура України. — К., 1998.

12.Мельник П.І., Хавронюк М.І. Судові та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: Навч. посібник. — К.: Атака. — 2000. — 512 с.

Додаткова література

1. Віденко М. Місце і роль прокуратури в системі органів влади // Прокуратура, людина, держава. — 2005. — № 7. — С. 15-20.

2. Грицаєнко Л. Роль та місце прокурорської влади у системі державних органів // Прокуратура, людина, держава. — 2005. — № 5. — С. 43 — 47.

3. Джаббаров С. Принципи організації та діяльності органів прокуратури // Вісник прокуратури. — 2006.- №3.- С. 69-77.

4. Попович Є. Становлення та розвиток органів прокуратури // Прокуратура, людина, держава. — 2005. — № 6. — С. 105-111.

5. Руденко М. Проблеми розвитку прокуратури України // Право України. — 2003. — № 2. — С. 57 — 59.

6. Руденко М. Прокуратура України у правозахисній системі держави: теоретичні та практичні аспекти // Право України. — 2004. — № 6. — С. 6 – 18.

7. Слинько С. Проблеми процесуальних функцій прокуратури // Право України. — 2003. — № 12. — С. 70 — 73.

8. Якимчук М. Правові засади незалежності прокуратури України // Прокуратура, людина, держава. — 2005. — № 2.-С. 26-30.

Тема 4. Служба безпеки України. Управління державної охорони України.

Державна безпека як напрямок правоохоронної політики держави. Призначення і правоохоронна сутність діяльності Служби безпеки України. Правове регулювання діяльності Служби безпеки України. Завдання і напрямки діяльності Служби безпеки України. Реформа Служби безпеки України.

Система органів Служби безпеки України. Центральне управління Служби безпеки України. Права і обов’язки органів і працівників Служби безпеки України. Взаємодія Служби безпеки України з іншими правоохоронними органами України. Контроль за діяльністю Служби безпеки України.

Мета і завдання діяльності служби державної охорони органів державної влади України. Об’єкти охорони Управління державної охорони України. Організація державної охорони посадових осіб і взаємодія з іншими правоохоронними органами. Права і обов’язки працівників Управління державної охорони України.

План лекції:

1. Завдання системи і організація діяльності Служби безпеки України.

2. Повноваження Служби безпеки України.

3. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України.

4. Правоохоронна діяльність Управління державної охорони.

Тези лекції:

1. ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Служба безпеки України — це державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України (СБУ) підлегла Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

Діяльність Служби безпеки України здійснюється у відповідності з положеннями Законів України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р. зі змінами станом на 7 березня 2002 р., “Про контррозвідувальну діяльність “ від 26 грудня 2002 р.; “Про розвідувальні органи України” від 22 березня 2001 р. На цю службу законодавством покладено завдання захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб.

До завдань Служби безпеки входить попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинності в сфері управління економіки, інших протиправних дій, що безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, здійснення розвідувальної діяльності.

Основними політико-правовими принципами діяльності Служби безпеки України є принципи законності; поваги до прав і гідності особи; відповідальності перед народом України.

До принципів оперативно-службової діяльності Служби безпеки України відносяться принципи поєднання єдиноначальства і колегіальності; гласності; конспірації.

Систему Служби безпеки України складають: Центральне Управління Служби безпеки України; розвідувальний орган Служби безпеки України у складі Центрального управління СБУ, Управління Служби безпеки Автономної Республіки; регіональні ( в областях, містах, районах, міжрайонні) управління служби безпеки; органи військової контррозвідки; військові формування; навчальні, науково-дослідні та інші установи.

Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.

З метою ефективного виконання покладених завдань Службою безпеки створюються її регіональні органи — обласні управління, міжрайонні, районні, міські. . В інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки можуть створюватися і на окремих державних стратегічних об'єктах, територіях, у військових формуваннях.

У своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи незалежні від органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

Для забезпечення інтересів держави в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технологічній, інформаційній та екологічній сферах Служба безпеки України здійснює розвідувальну діяльність яка спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх загроз, сприяння формуванню і реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони;

Зміст розвідувальної діяльності складає добування, аналітична обробка та надання визначеним законом органам державної влади розвідувальної інформації; сприяння спеціальними заходами здійсненню державної політики України в економічній, політичній, воєнній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку; забезпечення безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю; участь у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, в тому числі з тероризмом, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією.

Важливим завданням СБУ є контр розвідувальна діяльність. Контррозвідувальна діяльність - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи розвідувальних, контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України.

Створені у складі СБУ органи військової контррозвідки створюються з метою контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України, Прикордонних військ та інших військових формувань, дислокованих на території України.

Центральне Управління Служби безпеки відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До складу Центрального Управління Служби безпеки України входять: Голова Служби безпеки та його заступники; апарат Голови Служби безпеки; функціональні підрозділи: розвідки; контррозвідки; військової контррозвідки; захисту національної державності; боротьби з корупцією й організованою злочинною діяльністю; інформаційно-аналітичне; оперативно-технічне; оперативного документування; слідче; урядового зв'язку; по роботі з особовим складом; адміністративно-господарське; фінансове; військово-медичне і ін.

Центральне управління Служби безпеки видає положення, накази, розпорядження, настанови та інструкції, обов'язкові для виконання в системі Служби безпеки України.

Керівництво діяльністю Служби безпеки, її центральним управлінням здійснює Голова Служби безпеки який несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки. Він призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Голова Служби безпеки має заступників, яких призначає за його поданням Президент України.

У Службі безпеки України створений колегіальний дорадчий орган — колегію, що визначає шляхи виконання покладених на неї завдань, приймає рішення з основних напрямків і проблем оперативно-службової діяльності і роботи з кадрами. Склад колегії затверджує Президент України.

Здійснюючи правоохоронну діяльність, Служба безпеки України взаємодіє з Управлінням державної охорони України, МВС України, прикордонними, митними та іншими органами.

2. ПОВНОВАЖЕННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Згідно чинного законодавства на Службу безпеки України покладаються наступні обов'язки:

— здійснювати розвідувальну та інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади і управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, зв'язаних з національною безпекою України;

— здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності, безпеки громадян України за кордоном;

— виявляти, припиняти і розкривати злочину, розслідування яких віднесено до її компетенції; робити дізнання і слідство в цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку зі скоєнням зазначених злочинів;

— здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

— забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних зазіхань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

— здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу. Збройних сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

— брати участь у розробці і здійсненні заходів для захисту державної таємниці України, сприяти в порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям і підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

— здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

— у межах компетенції забезпечувати захист особистої безпеки громадян; брати участь у реабілітації і відновленні прав незаконно репресованих осіб;

— сприяти Прикордонним військам України в охороні державного кордону України;

— сприяти забезпеченню режиму військового і надзвичайного стану у випадку їхнього оголошення, а також ліквідації наслідків стихійних лих, значних аварій, катастроф, епідемій і інших надзвичайних ситуацій;

— робити наявними силами і коштами, у тому числі і технічними, допомога органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю;

— брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну і виїзд за кордон, перебування на її території іноземців і осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил;

— забезпечувати таємним і шифрованим зв'язком державні органи України та посадових осіб відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

Для виконання покладених завдань Службі безпеки України, її органам і співробітникам надані наступні права:

— вимагати від громадян і посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки, перевіряти в зв'язку з цим документи, що засвідчують особу, а також робити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо існує загроза втечі підозрюваного чи знищення або приховування речових доказів злочинної діяльності;

— подавати органам державного управління обов'язкові до розгляду пропозиції з питань національної безпеки України;

— одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян і їх об'єднань відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користатися з цією метою службовою документацією і звітністю;

— входити в порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ, організацій і командуванням військових частин на їх територію й у службові приміщення;

— мати слідчі ізолятори для утримання взятих під варту і затриманих органами Служби безпеки України осіб;

— використовувати з наступним відшкодуванням витрат і збитків, транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям, військовим частинам і громадянам для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування і затримки осіб, підозрюваних уїх здійсненні, доставки в лікувальні установи осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

— винятково з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних уїхздійсненні, входити в житлові, службові, виробничі й інші приміщення, на територію і земельні ділянки й оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

— проводити гласні і негласні оперативні заходи в порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»;

— здійснювати співпрацю з громадянами України та іншими особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умови добровільності і конфіденційності цих відносин ;

— в інтересах розвідки, контррозвідки та оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи і вести оперативний облік в обсязі і порядку, обумовленому завданнями, покладеними на Службу безпеки та ін.

Військовослужбовці Служби безпеки України мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю і спеціальні засоби, кошти на підставах і в порядку, передбаченому Законом України «Про міліцію», військовими статутами Збройних сил України та іншими законодавчими актами.

3. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ.

Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється Комітетом Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки.

Голова Служби безпеки регулярно інформує Верховну Раду, її керівництво, відповідний Комітет Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки про стан державної безпеки, дотриманні діючого законодавства, забезпеченні прав і свобод людини і з інших питань. Щорічно Голова служби безпеки готує та подає до Верховної Ради звіт про результати роботи служби.

Контроль за діяльністю Служби безпеки також здійснюється Президентом України. Згідно Указу Президента України “Про контроль за діяльністю Служби безпеки України” від 22 жовтня 1998 р. постійний контроль Президента України за діяльністю Служби безпеки України відповідно до Закону України "Про Службу безпеки України" здійснюється спеціально призначеною Президентом України посадовою особою - Уповноваженим Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України й уповноваженими їм державними органами.

Служба безпеки України регулярно інформує Президента України, членів Ради національної безпеки України з основних питань своєї діяльності, про випадки порушення законодавства, подає інші необхідні відомості.

Голова Служби безпеки щорічно представляє Президенту України письмовий звіт про діяльність служб і підрозділів і несе персональну відповідальність за своєчасність, об'єктивність і повноту представленої інформації.

Вищий нагляд за дотриманням і застосуванням законів Службою безпеки здійснює Генеральний прокурор України й уповноважені їм прокуратури.

4. УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ОХОРОНИ

УДО –це спеціальний правоохоронний орган, який здійснює державну охорону важливих державних органів і головних посадових осіб України. Він є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підзвітним Верховній Раді України.

Державна охорона встановлюється згідно до закону "Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб", і їй підлягають:

1. Державні органи – ВР України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України;

2. Посадові особи – Президент України (довічно), голова ВР України, прем’єр-міністр України, голова Конституційного суду, голова Верховного суду України, перший заступник голови ВР. України, перший віце прем’єр-міністр України.

Тимчасово державні органи можуть підлягати:

1. кандидати у президента на час передвиборної кампанії;

2. голови міжнародних делегацій на час перебування в Україні;

3. в разі загрози життя чи здоров’я державній охороні підлягають народні депутати, члени Каб. Мін., керівники центральних органів виконавчої влади, судді Конст. суду і Верх. суду України, голова нац. банку, голова ради міністрів АРК.

Щодо охорони цих осіб рішення приймає Президент України.

Охорона будинків ВР, Каб. Мін. секретаріату Президента, конституційного і верховного судів. Охорона в місцях постійного чи тимчасового місця – перебування названих осіб, охорона членів сімей, що проживають або перебувають разом з цими особами.

УДО є централізованим органом з апаратом управління, який очолює начальник управління державної охорони. Це мілітаризована структура із спеціальним положенням про проходження служби, яка комплектується спеціально підібраним персоналом, персоналом управління охорони, має особливі гарантії соціального і пенсійного забезпечення.

Основні завдання Управління державної охорони:

1.Здійснення державної охорони щодо органів державної влади (Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Верховний і Конституційний суди та ін).

2.Забезпечення безпеки посадових осіб (головні посадовці України див. п. 1 і голови іноземних делегацій) за місцем їх перебування як на території України, так і за її межами.

3.Забезпечення безпеки членів сімей посадових осіб (див. п.2).

4.Запобігання протиправним посяганням на посадових осіб і членів їх сімей та об’єкти, щодо яких здійсняється державна охорона, їх виявлення та припинення.

5.Охорони об’єктів, визначених Законом України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб“ і забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів, призначених для визначених посадових осіб

Система Управління Державної Охорони: начальник Управління державної охорони України; військовослужбовці, прийняті на військову службу в Управління державної охорони України за контрактом, військовослужбовці строкової служби та працівники, які уклали з Управлінням державної охорони трудовий договір.

Управління Державної Охорони взаємодіє з органами державної влади України, органами безпеки іноземних держав, Міністерством внутрішніх справу, Державною прикордонною службою, Службою безпеки України.

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 161718 19 20 21 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!