Напрямки прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування, їх загальна характеристика

Предметом нагляду за дотриманням і застосуванням законів є:

- відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

- додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права та свободи громадян, захист їх честі й гідності, якщо законом не передбачено інший порядок захисту цих прав;

- додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами й іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також із власної ініціативи прокурора.

Підтримання державного обвинувачення в суді.Прокурор може втрутитись у справу на будь-якій стадії про­цесу, коли цього вимагає захист конституційних прав гро­мадян, інтереси держави та суспільства, зобов'язаний вчасно застосовувати передбачені законом заходи до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

Прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру й ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої пропозиції з приводу застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор

Керуєтьсявимогами закону й об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів.

У випадку коли при розгляді справи прокурор дійде висновку,що дані судового слідства не підтверджують обвинуваченняпідсудного, він зобов'язаний відмовитися від Обвинувачення.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає вздійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтере­сів громадянина чи держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є:

- звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, правюридичних осіб, коли порушуються інтереси держави,або про визнання незаконними правових актів, дій, рішень органів і посадових осіб;

- участь у розгляді судами справ;

- внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

З метою вирішення питання наявності підстав для вне­сення касаційного подання в справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріа­лами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться в справі.

Прокурор самостійно визначає підстави для представ­ництва в судах, форму його здійснення та може здійсню­вати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Нагляд за дотриманням законів органами, які прово­дять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Прокурор уживає заходів для того, щоб органи дізнан­ня й досудового слідства:

- додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства й тримання під вартою;

- при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають або виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;

- виявляли причини вчинення злочинів і умов, що сприяють цьому, уживали заходів до їх усунення.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за до­держанням законів органами досудового слідства й дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при засто­суванні інших заходів примусового характеру, пов'яза­них з обмеженням особистої свободи громадян.Пред­метом нагляду є додержання законності під час перебу­вання осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що вико­нують покарання чи заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримі­нально-виконавчим законодавством порядку й умов три­мання або відбування покарання особами в цих устано­вах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.

Акти прокурорського реагування.Особливості та різновиди актів прокурорського реагування різноманітні. Най­більше поширення одержали протести, приписи, подан­ня, постанови прокурора.

Протест —це акт прокурора, що містить адресовану Органучи посадовій особі вимогу про скасування рішен­ня,яке суперечить закону, або спрямовується на приве­денняйого у відповідність до закону.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта й підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей самий строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту чи ухилення від його розгляду прокурор може звернутись із заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту чи закінчення передбачено­го законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Припис —це документ прокурора, що містить звернену до органу чи посадової особи вимогу, яка підлягає негайному виконанню, про усунення явного порушення закону для запобігання можливому заподіянню істотної шкоди інтересам держави, підприємства чи громадян.

Орган або посадова особа можуть оскаржити припис вищому прокуророві, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Подання —це звернений до уповноваженого державного органу чи посадової особи документ прокурора, що містить аналіз порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, а також вимогу про їх усунення.

Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Постанова —це документ прокурора, яким стосовно посадової особи чи громадянина у випадку порушення ними законодавства та залежно від характеру й ступеня суспільної небезпеки правопорушення порушується дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або кримінальна справа.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду уповноваженою посадовою особою чи відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом. Поста­нова про порушення кримінальної справи лягає в основу розслідування, що проводиться слідчим у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством з дотриманням правил підслідності (ст. 112 КПК України).

Кадри органів прокуратури

Прокурорами та слідчими можуть призначатися гро­мадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові й моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах про­куратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначає Генеральний прокурор України.

На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади район­них і міських прокурорів — віком не молодше 25 років зі стажем роботи в органах прокуратури чи на судових посадах не менше трьох років.

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за ви­нятком наукової та педагогічної діяльності.

Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.

Військовими прокурорами та слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу чи перебувають у запасі й мають вищу юридичну освіту.

Класні чини працівників органів прокуратури.Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам нау­ково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно від займаних посад і стажу роботи.

Порядок присвоєння та позбавлення класних чинів визначає Положення про класні чини працівників прокурату­ри України, яке затверджується Верховною Радою України.

Установлюється 10 класних чинів працівників органів прокуратури:

- державний радник юстиції України;

- державний радник юстиції 1-го класу;

- державний радник юстиції 2-го класу;

- державний радник юстиції 3-го класу;

- старший радник юстиції;

- радник юстиції;

- молодший радник юстиції;

- юрист 1-го класу;

- юрист 2-го класу;

- юрист 3-го класу.

Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоює Президент України, інші класні чини — Генеральний прокурор України.

Семінарське заняття № 3

---

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 341; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!