Якісні відмінності товарів і послуг
| Товари | Послуги |
| Відчутні | Невідчутні |
| Видимі | Невидимі |
| Підлягають збереженню | Не підлягають збереженню |
| Експорт товару означає вивіз його з митної території за кордон без зобов'язання про ввіз назад | Експорт послуг означає надання послуги іноземцеві, тобто нерезиденту, навіть якщо він перебуває на митній території країни |
Деякі економісти доводять, що адекватне визначення послуги має відрізняти процес виробництва послуги і послугу як продукт. Виходячи з цього економіст Гілл (1977) запропонував своє визначення послуги: послуга - це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб'єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб'єкта зі згоди першого.
Гілл вирізнив два важливі аспекти послуг:
вони не можуть передаватися далі;
надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої.
Проте обмін не є необхідною умовою для послуг. Елемент необхідної взаємодії між продавцем та покупцем намагався пояснити Герш (1989). Оскільки однією з умов послуги є «фактор одночасності», Герш визначає послугу як угоду (трансакцію з позитивним фактором одночасності). Що ж до товарів, то вони характеризуються нульовим фактором одночасності. Він також припустив, що на міжнародному ринку послуги мають відносно нижчий фактор одночасності, ніж послуги, якими не торгують.
|
|
|
Чи можливо розділити процес виробництва послуг і реалізацію послуг?
Товар може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від клієнта або покупця. Про послуги не можна сказати те саме. Якби це було ймовірним, то права власності на них могли би передаватися від одного суб'єкта економічної діяльності до іншого.
Виходячи з цього Ніколайдес (1989) запропонував альтернативне визначення, що охоплює як фактичні відмінності, так і характеристики операцій з послугами: послуга - це трансакція, яка є не просто переданням прав власності на об'єкт (відчутний чи ні), вона охоплює також низку завдань, які виконуються виробником для споживача. Виконання цих завдань потребує контакту між ними, виробництво й реалізація послуг не можуть відокремлюватися одне від одного.
Запропоноване визначення показує деякі загальні риси торгівлі товарами і послугами. Багато товарів виробляються і реалізуються за допомогою трансакцій, які схожі на трансакції послуг, де клієнт висуває специфічні вимоги виробникові. Яскравим прикладом є товари, зроблені на замовлення, які можна продати після встановлення особистих контактів.
Послуги – це результат діяльності людини, корисний ефект якого полягає у задоволенні певних її потреб. Здатність задовольняти певні потреби людини називають корисністю. Австрійська школа теорії цінності підкреслює, що корисність має суб’єктивний характер. Все те, що має корисність прийнято називати благом – матеріальним та нематеріальним носієм корисності, що може задовольнити потреби.
|
|
|
За функціональним призначенням послуги, що надаються населенню, розподіляють на матеріальні і соціально-культурні.
Д.Джоббер, П.Дойль, П.Котлер та ін. виділяють такі основні властивості послуг:
1. Невідчутність. Тобто якщо матеріально-речове благо можливо виміряти, визначити хімічний склад, потримати, зважити, то послуга як діяльність не може бути здійснена заздалегідь, до моменту її отримання.
2. Невіддільність послуги від джерела. Надання послуги має інтерактивний характер, тобто споживач контактує з виробником послуги або безпосередньо, або опосередковано. Як правило, спостерігається співпадіння моменту виробництва і споживання послуги.
3. Непостійність якості або невизначеність якості. Ця властивість зумовлена специфікою процесу надання послуг та залежить від того, хто, коли, де і як їх надає. А саме, залежить від об’єктивних (професіоналізму виробника, досконалість технології) та суб’єктивних факторів (ефективність взаємодії виробника зі споживачем, вміння надавати послугу). Не всі послуги, на відміну від товарів, можуть бути стандартизовані.
|
|
|
4. Недовговічність послуги. Практично не існує можливості зберігання послуги, бо вона невідчутна, але існує фактор її відтермінування. Наслідком цього є додаткова увага до проблеми відповідності попиту і пропозиції послуги.
5. Відсутність передачі права власності при наданні послуги. Дійсно, послуга, як така, не стає власністю споживача, право на її надання залишається у виробника.
Крім перелічених основних властивостей послуг, виокремимо додаткові:
– повна відсутність або обмежена можливість взаємозаміни послуг;
– відсутність можливості транспортування.
Склад послуг може змінюватись під впливом науково-технічних, соціальних та економічних факторів. Послуги можуть визначатись станом об’єкта (ступенем його фізичного та морального зношування) і вимогами споживача (стилем життя, економічним станом і т.ін.).
Класифікація послуг становить досить серйозну проблему, що розв'язується в різний спосіб. Наприклад, у країнах ОЕСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділені на п'ять категорій:
|
|
|
1) фінансові;
2) інформаційні (комунікаційні);
3) професійні (виробничі);
4) туристичні;
5) соціальні.
На практиці сьогодні широко використовується класифікація послуг, запропонована МВФ:
1) морські перевезення;
2) інші види транспорту;
3) подорожі;
4) інші приватні послуги;
5) інші офіційні послуги.
Ринок послуг - це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні й консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями і патентами, «ноу-хау», промисловими зразками та корисними моделями, інжиніринг, лізингові послуги тощо так само формують комплекс послуг, які пропонуються на згаданому ринку. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним із найбільш швидко зростаючих секторів світового ринку.
Розмір ринку послуг, відображений статистикою міжнародних спеціалізованих установ, значно занижений через складність обрахунку всіх туристів, осіб, що працюють за кордоном, фінансових і страхових операцій, прибуток від яких миттєво реінвестується, тощо.
Що стосується географічного розподілу торгівлі послугами, то лідерами тут є вісім найбільш розвинутих країн, на які припадає до 70 % світового експорту послуг і понад 50 % їх імпорту.
До речі, на чотири з цих країн, а саме США, Велику Британію, Німеччину і Францію, припадає 44 % усього світового експорту послуг. Майже абсолютними споживачами на ринку послуг є країни, що розвиваються, за винятком хіба що кількох «нових індустріальних країн», або ринків, що виникають (emerging markets), таких як Південна Корея (експортує інжинірингові, консалтингові та будівельні послуги), Мексика (туризм), Сінгапур (фінансові та банківські послуги). Безліч малих острівних країн спеціалізуються на туристичному та готельному бізнесі, що виступає мало не єдиним джерелом їхнього існування.
За останній час Нова Зеландія й Австралія значно збільшили торгівлю послугами. Франція на сьогоднішній день набула ваги як продавець фінансових і фрахтових послуг, а Швеція - у сфері послуг технічного, управлінського й консультативного характеру. На відміну від них експорт послуг США, Великою Британією і Норвегією збільшився незначно. Велика Британія, США втратили більшу частину монополії, що її вони колись мали в галузі фінансових і фрахтових послуг, тоді як Японія та Німеччина стають дедалі вагомішими постачальниками таких послуг.
Велику вагу у структурі ринку послуг мають туристичні й транспортні послуги, на які припадає приблизно 25 % світової торгівлі послугами.
Країни Центральної та Східної Європи і СНД мають великий потенціал для розбудови потужного сектора послуг, передусім у галузях сухопутного транспорту, судноплавства, рекреаційних послуг, туристичного та готельного бізнесу. Але через брак коштів на переобладнання матеріально-технічної бази та створення нових основних фондів у цих сферах, не кажучи вже про тиск та обмеження щодо послуг, пропонованих згаданими країнами, експортна виручка від сектора послуг зовсім незначна, якщо зважити на потенціал цих країн.
Міжнародне регулювання торгівлі послугами відбувається на рівні двосторонніх угод (наприклад, про транспортне сполучення, перевезення та комунікації), багатосторонніх угод у межах об'єднань країн (ЄС) або на рівні міжнародних організацій, передусім ГАТТ/СОТ.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 454; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!