ЛЕКЦІЯ 2. УПРАВЛІНСЬКА МАЙСТЕРІНСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ АКМЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
Сутність управлінської акмеології та особливості управлінської діяльності
Критерії і рівні професіоналізму управління
Управлінська майстерність і творчість в управлінській діяльності
Професіограма керівника освіти
Акмеологічні технології в діяльності управлінця
Сутність управлінської акмеології та особливості управлінської діяльності
Управлінська акмеологія або акмеологія управління отримала визнання і оформилася як самостійний напрямок в зв’язку із потребою в управлінських кадрах, які володіють високим рівнем професіоналізму. Акмеологія управління як галузь прикладної акмеології має серйозну наукову базу – загальну акмеологію, психологію управління, теорію менеджменту, проте в цих науках не розглядалися питання професіоналізму керівників, менеджерів і управлінських кадрів.
Отже, попередній підхід, який існував в тоталітарному соціалістичному суспільстві у відношенні до формування "управлінської номенклатури" сьогодні повністю не задовольняє вимоги часу, потрібні нові розробки. Таким чином, акмеологія управління – галузь наукового знання, яка забезпечує досягнення вищих рівнів професіоналізму спеціалістів сфери управління.
Управлінська діяльність за своїм змістом є однією з найскладніших і найрізноманітніших видів професійної діяльності. Від суб’єкту управлінської діяльності вона вимагає наявності різноманітних складних здібностей, високого рівня спеціальних якостей і вмінь, які інтегровані в складні системні утворення.
|
|
|
Для виявлення особливостей управлінської діяльності необхідно встановити її межі. Ця межа необхідна для розділення "виконавської" і "управлінської" діяльності.
Специфіка управлінської діяльностіполягає в тому, що управлінець перебуває в двох формах буття – внутрішній і зовнішній. Внутрішня форма зумовлена вже наявністю місця для неї. Проте, керівник виходить за межі готових структур, простору діяльності, щоб спочатку їх створювати і вдосконалювати, а потім "входить" у фіксований простір, щоб взяти на себе відповідні обов’язки діяльнісного характеру.
Три функції – пізнання, критика, і нормування є первинні, вони утворюють функціональний комплекс рефлексії управлінської діяльності. Рефлексія забезпечує свідомість здійснення дій, її контроль і корекцію. Отже, управлінська діяльність передбачає корекцію норми. Ця корекція не може вільною, тобто здійснюватися довільно, абияк а лише на основі збереження нормативної основи діяльності.
Провідною віхою всіх управлінських процесів і самої функціональної структури управлінської діяльності залишається здійснення різноспрямованих рефлексивних процесів, а основу майстерності керівника-управлінця складає гнучке вміння здійснювати рефлексію в тому чи іншому функціональному просторі.
|
|
|
Вторинну основу майстерності управлінця складає група вмінь, які звернені до реалізації постачальницької та коректувальної функції.
Критерії і рівні управлінської діяльності
Найпростіша типологія рівнів управлінської діяльності включає такі рівні:
· дилетантський;
· рутинно-професійний;
· інноваційно-професійний;
· майстерно-професійний.
Дилетант реалізує управлінську функцію без звертання до питання про наявність відповідних здібностей. Рутинний управлінець виконує вимоги суми типових завдань, які забезпечують діяльність в стабільних умовах. При цьому він перевіряє відповідність наявних здібностей фіксованим нормативним вимогам "заданого" типу. Інноваційно-професійний управлінець є дуже чутливим до змін зовнішніх умов і вимог, а також схильний до змін і удосконалення своєї діяльності. при цьому він не відмовляється від постановки і вирішення попередніх завдань, він їх удосконалює. Майстерно-професійний управлінець не тільки реалізує установку на новизну, але й вносить інноваційні механізми.
|
|
|
Більш складна типологія рівнів професіоналізму управлінця включає в себе такі ланки:
· успішне вирішення часткових завдань в конкретних умовах;
· реалізація вимог норми діяльності управлінця в конкретних умовах;
· реалізація вимог конкретної норми з рефлексивним супроводом;
· постановка проблеми в умовах ускладнення при вирішенні управлінської задачі і локальна корекція норми своєї діяльності;
· багато позиційне вирішення управлінської задачі;
· ситуаційне внесення корекції в позиційну структуру управлінської діяльності в ході рішення задач;
· перенесення акценту в ході позиційного коректування, в блок рефлексивного супроводу;
· введення критеріального забезпечення в рефлексивну самоорганізацію в цілісності управлінської діяльності;
· включення в позиційну структуру ланки професійного самовдосконалення;
· виділення ланки стратегічного проектування управлінської діяльності;
· виділення ланки стратегічного проектування розвитку управлінських здібностей;
· виділення ланки наукового забезпечення стратегічної організації самовдосконалення професійної майстерності управлінця;
|
|
|
· виділення ланки культурно-рефлексивного забезпечення стратегічної організації самовдосконалення професійної майстерності управлінця;
· внесення ціннісного акценту в рефлексивно-культурну самоорганізацію вдосконалення професійної майстерності управлінця.
У рамках кожного рівня змінюється конкретний зміст життєдіяльності, між персональних, узгоджувальних, комунікативних, орієнтувальних, рефлексивних, само-організаційних та інших типів процесів.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 383; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!